Ухвала

від 17.01.2020 по справі 912/165/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17 січня 2020 року справа № 912/165/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянувши матеріали заяви Селянського (фермерського) господарства "ДАНА" від 15.01.2020 № б/н (вх. № 166/20 від 16.01.2020) про забезпечення позову у справі № 912/165/20

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "ДАНА", 27026, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, буд. 44,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26,

про визнання незаконною відмови у поновленні договору, визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "ДАНА", яка містить вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про наступне:

- визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13.11.2019 № 27-11-0.332-10642/2-19 у поновленні договору оренди землі, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Селянським (фермерським) господарством "Дана" (зареєстрованого у Добровеличківському відділі КРФ ДЗК 16.02.2010 за № 041036900002).

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Селянським (фермерським) господарством "Дана" (зареєстрованого у Добровеличківському відділі КРФ ДЗК 16.02.2010 за № 041036900002), щодо земельної ділянки загальною площею 92,5057 га, кадастровий номер 3521781500:02:000:9008, розташованої на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, у редакції викладеній в прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у визначеному законом порядку скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору оренди, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідним листом-повідомленням, однак, відповідач безпідставно відмовив в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди. Правовою підставою поданого позову визначено ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою від 17.01.2020 відкрито провадження у справі № 912/165/20, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

В той час, одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 92,5057 га, кадастровий номер 3521781500:02:000:9008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, або її частини;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3521781500:02:000:9008, загальною площею 92,5057 га, яка розташована на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано дублікат квитанції від 15.01.2020, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

Заявником зазначено про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Заяву обґрунтовано тим, що з огляду на відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на узгоджених умовах (що стало підставою звернення заявника до суду з відповідним позовом), Головне управління може у будь-який момент розпорядитися ділянкою на власний розсуд, що призведе у подальшому додаткові звернення господарства до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

За твердженням заявника, невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав чи оспорюваних інтересів господарства, за захистом яких останнє звернулось до суду.

Також заявник вказує, що у разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер (п. 29 Порядку ведення Державного земельного кадастру).

В свою чергу, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3521781500:02:000:9008 (як об`єкта права у розумінні ст. 79-1 ЗК України), що є предметом спору у даній справі, заявник буде позбавлений можливості зареєструвати право оренди на ці ділянки на підставі рішення суду, що унеможливить його виконання.

При розгляді заяви Селянського (фермерського) господарства "Дана" про забезпечення позову господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно частини 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Господарський суд враховує, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статі 122 Земельного кодексу України, при наявності в суді спору щодо поновлення договору оренди землі, має всі можливості здійснювати будь-які дії по розпорядженню земельною ділянкою, у тому числі передавати земельну ділянку у власність або в користування для всіх потреб іншим особам, змінювати її межі, цільове призначення тощо.

Вказані дії мають безпосередній вплив на виконання рішення суду щодо державної реєстрації речового права, похідного від права власності - оренди, а також на розгляд виниклого між сторонами спору, враховуючи, що ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Більш того, виходячи з положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, поділ земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі, чи вчинення інших дій, спрямованих на зміну меж такої земельної ділянки, призведе до формування нових земельних ділянок і як наслідок - припинення існування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, в попередньо визначених межах.

Суд вважає в даному випадку обґрунтованими побоювання позивача щодо ймовірності вчинення Головним управління Держгеокадастру у Кіровоградській області дій по розпорядженню земельної ділянкою в період вирішення спору в суді, оскільки вказане підтверджується судовою практикою по іншим справам з аналогічним предметом позову.

Так, господарським судом Кіровоградської області розглядалась справа № 912/1198/16 за позовом Фермерського господарства "Черній Михайло Андрійович" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Новомиргородської районної державної адміністрації, Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про визнання переважного права на поновлення договору, визнання укладеною додаткової угоди.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.05.2016 у справі №912/1198/16, яке набрало законної сили, поновлено договір оренди земельної ділянки загальною площею 106,65 га, укладеного між ФГ "Черній М.А" та Новомиргородською РДА. Однак, відповідач, не дивлячись на наявність судового рішення про поновлення договору оренди та не припинивши у встановленому законом порядку право користування ФГ "Черній М.А.", розпорядився вказаною ділянкою у спосіб надання прав на неї іншим особам, що стало підставою для звернення вказаного господарства до суду (справи №912/629/17, 912/630/17 та 912/2528/17).

Селянське (фермерське) господарство "Дана" оспорює у судовому порядку відмову Головного управління у підписанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, тому можливі протиправні дії відповідача щодо розпорядження земельною ділянкою у формі видання наказів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що можуть утруднити та/або унеможливити виконання судового рішення у справі, оскільки вказані накази нададуть право третім особам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, який після відповідного погодження подається на затвердження, наслідком чого є прийняття Головним управлінням рішення про передачу цим особам у власність відповідних земельних ділянок.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти дії по розпорядженню відповідною земельною ділянкою у випадку прийняття рішення на користь заявника не забезпечить реального захисту прав останнього, що є головною метою судочинства. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Так, пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Пунктом 114 даного Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Пунктом 136 Порядку передбачено, що відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором, зокрема, дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та здійснений державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку.

У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер (п. 29 Порядку).

Таким чином, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3521781500:02:000:9008 (як об`єкта права у розумінні ст. 79-1 ЗК України), що є предметом спору у даній справі, Селянське (фермерське) господарство "Дана" буде позбавлене можливості зареєструвати право оренди на ці ділянки на підставі рішення суду, що унеможливить його виконання.

Крім того, вказані дії призведуть до виникнення майбутніх спорів щодо визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області недійсними.

Необхідність вжиття відповідних заходів обґрунтовані з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи предмет спору у цій справі, встановивши зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, взявши до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, є усі підстави для забезпечення позову у такий спосіб.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2018у справі № 916/2768/17.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

Набрання судовим рішенням законної сили є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп.

Таким чином, умисне невиконання судових рішень та вжиття заходів щодо умисного затягування виконання цих рішень порушує "принцип правової визначеності" та право позивача на справедливий судовий розгляд, визначений статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є неприпустимим з огляду на практику ЄСПЛ, зокрема, рішення від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України".

У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними.

Вказана позиція кореспондується із рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 (Збірник 1997-ІІ, с. 495), відповідно до якого Суд зазначив, що відмова адміністративних органів виконати рішення суду розцінюється як втручання у "право на ефективний судовий захист" їхніх цивільних прав, на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Однак, як зазначив Суд, це право було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процесуальні гарантії, які надають сторонам у спорі, а саме; справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачав виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975, серія А, № 18, с. 16-18, п. 34-36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

При цьому, виконання судового рішення згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід`ємною частиною права особи на справедливий і публічний розгляд її справи (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жовнер проти України" від 29.06.2004).

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Враховуючи те, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі в зв`язку із чим не може порушувати їх прав та інтересів і не є вирішенням судового спору по суті, а не забезпечення позову може утруднити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду, є усі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім того, господарський суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, так як спір у даній справі немайновий, тому можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, відсутні.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Селянського (фермерського) господарства "ДАНА" (27026, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, буд. 44; ідентифікаційний код 31715402) від 15.01.2020 № б/н (вх. № 166/20 від 16.01.2020) про забезпечення позову у справі № 912/165/20 задовольнити.

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26; ідентифікаційний код 39767636) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 92,5057 га, кадастровий номер 3521781500:02:000:9008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, або її частини.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Козацька, будинок 59) здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3521781500:02:000:9008, загальною площею 92,5057 га, яка розташована на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

Стягувачем є: Селянське (фермерське) господарство "ДАНА" (27026, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, буд. 44; ідентифікаційний код 31715402).

Боржником є: Головне управління Держгеокдастру в Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26; ідентифікаційний код 39767636).

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про забезпечення позову може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Оригінал ухвали направити Селянському (фермерському) господарству "ДАНА" (27026, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Братолюбівка, вул. Молодіжна, буд. 44).

Копії ухвали направити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26) та Відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Козацька, будинок 59).

Ухвалу підписано 17.01.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко