Рішення

від 14.01.2020 по справі 925/1407/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Черкаси справа № 925/1407/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства Довіра про стягнення 20354,39 грн,

Заступник прокурора Чернігівської області звернувся у Господарський суд Черкаської області у інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом до Приватного підприємства Довіра , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Держави плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні - у сумі 20354,39 грн (що еквівалентно 615,6 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 31.08.2018), та відшкодувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1921,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.12.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.12.2019 вручено уповноваженому представнику відповідача 06.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав.

12.12.2019 відповідач надіслав до суду клопотання від 10.12.2019, у якому просить суд зобов`язати прокурора надати відповідачу примірник позовної заяви з додатками та підтвердження повноважень відповідно до Закону України Про прокуратуру , та надати відповідачу додатковий строк для подання до суду відзиву протягом 15 днів з моменту отримання відповідачем позовної заяви з додатками та підтвердження повноважень прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не отримував від прокурора жодних процесуальних документів, жодної позовної заяви та додатків до неї. Відповідач стверджує, що докази їх отримання у прокурора відсутні. Відповідач зазначає, що він також не отримував від прокурора жодного підтвердження повноважень прокурора, який не є стороною спірних правовідносин. За вказаних обставин відповідач фактично позбавлений можливості приймати участь у справі та надати суду відзив на позов та докази. Відповідач вказує, що прокурор у порушення вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував підстав представництва, не зазначив у чому вони порушені чи є загроза такого порушення; не зазначив і не надав доказів того, що відповідний суб`єкт, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження не здійснює або належним чином здійснює захист цих інтересів, та відсутні докази проваджень відносно такого суб`єкта прокурором, щоб саме цей суб`єкт здійснив належно свої функції і у чому саме також немає, немає усунення причин та умов, які сприяли на думку прокурора порушенню ; прокурор не надав суду попереднього повідомлення про представництво ним інтересів держави замість відповідного суб`єкта владних повноважень. Відповідач стверджує, що не виконавши зазначені вимоги закону, прокурор створив конфлікт повноважень органів державної влади, спір органів державної влади із одного і того ж самого питання, що, на думку відповідача, є неприпустимим. Вказує, що прокурором не виконано певний порядок виникнення права на представництво, отже позов подано неповноважною особою.

23.12.2019 прокурор надіслав до суду заперечення від 18.12.2019 №05/3-1317-19 на клопотання відповідача, у якому проти задоволення клопотання відповідача у частині покладення на прокуратуру Чернігівської області обов`язків заперечив, оскільки прокуратурою 26.10.2019 з дотриманням вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України на юридичну адресу відповідача направлялася копія позовної заяви та доданих до неї документів, відповідні докази надані суду. Згідно з інформацією на офіційному сайті АТ Укрпошта станом на 10 год 49 хв 14.12.2019 відправлення знаходилося у точці доставки у м. Умань Черкаської області. Прокурором зазначено, що у разі неотримання копії позовної заяви та доданих до неї документів, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України відповідач має можливість з ними та зробити копії безпосередньо у суді. Пояснення стосовно викладених у клопотанні відповідача доводів про відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді будуть надані у відповіді на відзив у разі його надходження, оскільки клопотання згідно із частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України не є заявою по суті справи. З цієї ж причини прокурор вважає додані відповідачем документи до клопотання, такими що подані з порушенням вимог частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши клопотання відповідача вважає, що воно є необґрунтованим, а отже не підлягає до задоволення. Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором додано до позовної заяви опис вкладення у цінний лист на ім`я Приватного підприємства Довіра на адресу: вул. Шолом Алейхема, 30, м.Умань, Черкаська область, 20306, у графі Найменування предметів якого значиться копія позову та перераховано додатки до позовної заяви (а.с. 18-19). Отже, прокурором виконано вимоги статті 172 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав зобов`язувати прокурора повторно направляти позовні матеріали відповідачу у суду немає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Отже, у разі неотримання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідач має можливість ознайомитись з матеріалами справи. Заяв про ознайомлення з матеріалами справи від відповідача з 06.12.2019 (дата отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі) до суду не надходило.

Відповідно до статті 61 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні передбачені у статті 251 цього Кодексу. Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Наведені відповідачем причини неподання відзиву у встановлений судом строк суд не вважає такими, що заслуговують на увагу. Отже, враховуючи наведені вище правові норми та строк протягом якого суд має вчинити процесуальні дії (30 днів з дня відкриття провадження у справі), суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та надання додаткового строку відповідачу для подання відзиву на позов.

Щодо підстав звернення прокурора з цим позовом до суду суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Закон України Про прокуратуру визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Аналізуючи зазначені вище положення, слід дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до Державного бюджету України, що, на думку прокурора, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

У той же час, як вказав прокурор, Державною службою України з безпеки на транспорті заходи щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами під час здійснення габаритно-вагового контролю з відповідача не вживалися, оскільки позивач не наділений правом на звернення до суду з позовом про стягнення плати за проїзд.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 вказаного Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. З наведеного вбачається, що позивач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 звернула увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Відповідно до наданих повноважень, Державна служба України з безпеки на транспорті та її територіальні органи є належним позивачем в даних правовідносинах.

Внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка по суті є матеріальними збитками, завданими державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, державний бюджет України, а саме державний дорожній фонд у його складі, недоотримує кошти, які є необхідними для фінансування ремонту автомобільних доріг загального користування та реалізації Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018 - 2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 21.03.2018. У пункті 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з затвердженим щотижневим графіком проведення рейдових перевірок, управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області у період з 27.08.2018-02.09.2018 (а.с. 39) видано направлення на перевірку від 06.08.2018 №018644 (а.с. 40).

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області 31.08.2018 на автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, 78 км, здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки МАЗ, модель 5433, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом марки КRONE, модель SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведення габаритно-вагового контролю вищевказаного транспортного засобу, складено акт №0020917 від 31.08.2018 (а.с. 27) про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень, у якому зазначено, що надання послуг із перевезення вантажу здійснюється із перевищенням осьових навантажень, що є порушенням вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт . Так, фактична повна маса транспортного засобу становить 37,15 т при допустимій 40 т; нормативно допустиме осьове навантаження становить 11; 11; 7,33; 7,33; 7,33 т, а фактичне - 4,85; 7,45; 9,25; 8,3; 7,3 т. При цьому перевезення здійснювалося без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України.

До вказаного акту складений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 31.08.2018 №0020917, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 615,6 євро (а.с. 29). Розрахунок проведено відповідно до затвердженої формули (з урахуванням положень пунктів 30, 31 1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879), а саме: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де (П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення у кілометрах; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі), обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить П = 0,54 х 380 х 3 = 615,6 євро.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 31.08.2018, курс гривні до євро складає 33,06431800 грн, тому нарахована плата у розмірі 615,6 євро становить 20354,39 грн.

Також за результатами проведення габаритно-вагового контролю вищевказаного транспортного засобу, 31.08.2018 складено акт №077347 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху України та виявлено порушення при перевезенні вантажу для власних потреб згідно з ТТН б/н від 31.08.2018 з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь на 12,95 (а.с. 25).

Під час перевірки складено довідку від 31.08.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с. 28), у якій також відображено тип транспортного засобу (зі строєною віссю) та результати проведеного вагового контролю.

Листом від 30.10.2019 №4284/41/23-19 управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області повідомило прокурора, що у визначений вище термін Приватне підприємство Довіра кошти добровільно не сплатило (а.с. 63).

23.10.2018 управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області винесено Приватному підприємству Довіра припис №0221078 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт та запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 06.11.2018 (а.с. 36).

Листом від 05.11.2018 №58 Приватне підприємство Довіра повідомлено управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про звільнення водія ОСОБА_1 відповідно до наказу від 03.09.2018 №46/18 (а.с. 37).

За твердженням прокурора, визначена контролюючим органом плата за проїзд, неоскаржена та несплачена Приватним підприємством Довіра у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

Вказані обставини стали причиною звернення прокурора та позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу на користь Державного бюджету.

Предметом спору у даній справі є стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи (та) пасажирів транспортними засобами.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт :

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (частина 1 наведеної статті).

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (частина 2 статті 48 Закону);

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина 4 статті 48 Закону, у редакції, яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлені відповідними Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі Правила №30), якими визначено умови і режим проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів, порядок погодження маршрутів, вимоги до водіїв, обладнання, організації проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів і розміщення вантажів, а також порядок отримання дозволу.

У пункті 4 Правил №30 вказано, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2017 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

У пункті 4 Порядку №879 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 22.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м (пункт 22.45 Правил дорожнього руху України).

Габаритно-ваговий контроль це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4 пункту 2 Порядку №879).

За приписами пункту 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м.Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку (пункт 4 Порядку №879).

Згідно з пунктом 27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України , справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (пункт 28 Порядку №879).

Пунктом 31 Порядку №879 встановлено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Згідно із пунктом 31 1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Пунктом 30 Порядку №879 визначено формулу нарахування плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу

За приписами пункту 31 1 Порядку №879, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, який затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992 (далі Порядок №1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт , застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Згідно з Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013 (далі Порядок №422), у разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення. У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку (акт про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.

Згідно з Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567) встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567);

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - примітка суду). Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21 Порядку №1567).

Справа про порушення розглядається у органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункти 25-27 Порядку №1567).

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення Адміністративно-господарський штраф повинна бути перерахована суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (пункти 28, 29 Порядку №1567).

З матеріалів справи вбачається, згідно з затвердженим графіком проведення рейдових перевірок управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області у період з 27.08.2018-02.09.2018 було видано направлення від 06.08.2018 №018644 на перевірку. 31.08.2018 на автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки МАЗ, модель 5433, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом марки КRONE, модель SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить відповідачу.

У результаті проведення перевірки позивачем було встановлено факт порушення законодавства про автомобільний транспорт та відповідно до додатку 3 до Порядку №1567 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №077347 від 31.08.2018. За результатами виявленого порушення відповідно до Порядку №422 складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0020917 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.08.2018 №0015433, складення якої передбачено Порядком №1007/1207;

Згідно з приписами Порядку №879 проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 31.08.2018 (а.с. 29), згідно з яким за перевищення нормативних параметрів відповідачу як власнику транспортного засобу нараховано до сплати 615,60 євро.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України на день проведення розрахунку, а саме: 31.08.2018, курс гривні до євро складав 33,06431800 грн. Отже, загальний розмір плати за проїзд, нарахований відповідачу, становить 615,60 євро, що у еквіваленті до курсу євро до гривні складає 20354,39 грн.

Оскільки відповідач добровільно не сплати нараховану йому плату, для подальшого прийняття рішення та вжиття заходів за місцезнаходженням суб`єкта господарювання управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області матеріали перевірки відносно відповідача направлено на адресу управління Укртрансбезпеки в Черкаській області;

За результатами розгляду матеріалів, що надійшли з управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області, управлінням Укртрансбезпеки в Черкаській області відповідача направлено припис №0221078 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт та запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень у строк до 06.11.2018. Відповідач у встановлений у приписі строк плату за проїзд до державного бюджету не сплатив, повідомивши про звільнення водія, який керував транспортним засобом при вчиненні правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Як зазначено вище обов`язок із внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, передбачений Законом України Про автомобільний транспорт . У матеріалах справи наявні всі передбачені вищезгаданими нормативними актами документи, які фіксують факт порушення вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №077347 від 31.08.2018, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0020917, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 31.08.2018 №0015433) та відсутність у відповідача належних доказів на отримання дозволу на здійснення проїзду цього транспортного засобу, що свідчить про те, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати нарахованої йому плати за проїзд.

Матеріли справи не місять доказів виконання відповідачем свого обов`язку щодо внесення плати за проїзд у сумі 20354,39 грн, отже, враховуючи, що прокурором доведено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо сплати за проїзд, позов про стягнення 20354,39 грн підлягає задоволення.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню прокурору за рахунок відповідача у сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Довіра (вул.Шолом Алейхема, 30, м.Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 24414864) на користь Державного бюджету України (отримувач УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22160100, р/р №UA708999980000031217216025002, ідентифікаційний код 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 20354,39 грн.

Стягнути з Приватного підприємства Довіра (вул.Шолом Алейхема, 30, м.Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 24414864) на користь прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114) судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 17.01.2020.

Суддя О.І.Кучеренко