Рішення

від 16.01.2020 по справі 491/900/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/900/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

сторін у справі:

представника позивача - Пивовар Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 були усиновлювачами матері позивача - ОСОБА_4 (актовий запис про усиновлення № 8 від 16 червня 1966 року). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) розміром 5,54 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Коханівської сільської ради, Ананьївського району, Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0186343, виданим 02 вересня 1996 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 січня 1996 року, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №343. Вказане спадкове майно після смерті ОСОБА_2 фактично прийняв (шляхом вступу у володіння спадковим майном та подачею заяви про прийняття спадщини у спадковій справі №144/2003) її чоловік ОСОБА_3 , який своїх спадкових прав на зазначене спадкове майно не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тож після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вище вказане право на земельну частку (пай).

Заповіту стосовно розпорядження своїм майном, ОСОБА_3 не залишив (що підтверджується листом державного нотаріуса від 15 травня 2019 року за вих. № 839/02-14). Ще до смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір позивача - ОСОБА_4 , котра згідно ст.1260 ЦК України прирівнюється до родичів за походженням (інших дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали). Враховуючи те, що матір ОСОБА_1 - ОСОБА_4 померла до відкриття спадщини на майно ОСОБА_3 , на думку позивача, він відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України являється спадкоємцем за правом представлення.

З метою переоформлення спадкового майна у вигляді вказаного права на земельну частку (пай), позивач звернувся в Ананьївську районну державну нотаріальну контору Одеської області, та на підставі поданої ним заяви про прийняття спадщини, 24 квітня 2019 року була заведена спадкова справа №173/2019. Однак нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та листом за №839/02-14 від 15 травня 2019 року рекомендувала звернутися до суду, мотивувавши причини відмови відсутністю правовстановлюючих документів на право на земельну частку (пай).

Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Позивач зазначає, що на його думку він являється єдиним спадкоємцем (відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України), який прийняв спадщину, оскільки: 1) постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (що підтверджується копією довідки Коханівської с/ради за вих. №255 від 16 квітня 2019 року); 2) на підставі поданої позивачем заяви була заведена спадкова справа №173/2019 на майно ОСОБА_3 (що підтверджується листом державного нотаріуса Мороз Н.О. за вих. №839/02-14 від 15 травня 2019 року); 3) малолітніх, неповнолітніх спадкоємців, які б вважалися такими, що прийняли спадщину, на момент відкриття спадщини не було (що підтверджується листом Ананьївського районного відділу ДРАЦС за вих. №841/65-16 від 07 червня 2019 року).

Як зазначено в позовній заяві після смерті ОСОБА_3 , позивач не знайшов вище вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай). За яких обставин був втрачений вказаний документ, позивачу невідомо.

Проте, як зазначає позивач відповідно до листа відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за №247/101-19 від 04 квітня 2019 року, згідно Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №343 на ім`я ОСОБА_2 , 02 вересня 1996 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області був виданий сертифікат серії ОД №0186343 на право на земельну частку (пай) розміром 5,54 в умовних кадастрових гектарах, на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 серпня 1996 року, який перебував в колективній власності КСП Україна та розташований на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області.

Як зазначає позивач, ним була подана заява в редакцію газети Вісті Ананьївщини щодо опублікування повідомлення про втрату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0186343 на ім`я ОСОБА_2 , котре було опубліковане у вказаній газеті за № 30 від 17 квітня 2019 року.

Позивач зазначає, що згідно листа відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 14 березня 2019 року нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Одеській області становить 31017,00 грн/га. Тож вартість земельної частки (паю) розміром 5,54 в умовних кадастрових гектарах складає 171834 гривень 18 копійок (31017,00 х 5,54 = 171834,18).

Як зазначено в позовній заяві, відповідно до листа Ананьївської районної державної адміністрації від 27 травня 2019 року за вих. №01-30/944 отримання дублікату сертифіката на право на земельну частку (пай) виданого Ананьївською райдержадміністрацією на ім`я ОСОБА_2 є неможливим та позивачу рекомендовано звернутися до суду.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що не зважаючи на відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно, що за ним може бути визнане право на земельну частку (пай), оскільки це право на законних підставах належало за життя спадкодавцю у зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просить: визнати за ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем та мешканцем с.Коханівка, Ананьївського району, Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 22 січня 2010 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, право на земельну частку (пай) розміром 5,54 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Коханівської сільської ради, Ананьївського району, Одеської області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД в„– 0186343, виданим 02 вересня 1996 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 06 серпня 1996 року за №245 на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та було успадковане ОСОБА_3 (який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 ), котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року у справі відкрито провадження та прийнято рішення про здійснення її розгляду за правилами загального позовного провадження, як справу у спорі щодо спадкування, призначено у справі проведення підготовчого судового засідання.

Після виконання завдань підготовчого провадження, визначених статтею 189 ЦПК України, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, про що 13 листопада 2019 року постановлено відповідну ухвалу.

15 січня 2020 року року позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. З метою належного сповіщення позивача про дату, час та місце розгляду справи судом було направлено на адресу ОСОБА_1 , зазначену у позовній заяві, судової повістки. Проте, рекомендований лист з судовою повісткою на ім`я позивача повернувся з довідкою відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Водночас, 13 листопада 2019 року представником позивача - адвокатом Пивовар Ю.О., повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №368897 від 9 вересня 2019 року (а.с.26), отримано копію ухвали суду від 13 листопада 2019 року про призначення справи до розгляду по суті, в які зазначено, що судове засідання з розгляду справи відбуватиметься 15 січня 2020 року, що підтверджується розпискою представника позивача у довідковому листі (а.с.40).

При цьому, частиною 7 статті 272 ЦПК України визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє, у зв`язку з чим суд вважає, що позивачу вручено копію вказаної ухвали та, відповідно, його належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач - Коханівська сільська рада Ананьївського району Одеської області про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.46) про отримання рекомендованого листа за вихідним суду №491/900/19/3021/2019, яким на адресу відповідача було направлено судову повістку про виклик на 15 січня 2020 року.

При цьому, 15 січня 2020 року на адресу суду надійшла письмова заява голови Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 15 січня 2020 року №11 (а.с.48), в якій зазначено, голова сільської ради просить суд розглядати справу за відсутності представників відповідача, проти задоволення позовних вимог сільська рада не заперечує.

Представник третьої особи - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання з розгляду справи не з`явився. Проте, 16 січня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання (а.с.43) представника третьої особи - завідувача юридичного сектору апарату Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Рачкової І.В., повноваження якої підтверджені копією довіреності від 2 січня 2019 року, виданої головою Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Карповою Г.Д., в якій представник третьої особи зазначає, що просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи та врахувати при винесенні рішення наявність заперечень третьої особи проти задоволення позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 у позовній заяві.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача, представників відповідача та третьої особи.

При цьому, присутній у судовому засіданні з розгляду справи представник позивача - адвокат Пивовар Ю.О. зазначив, що він вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача, представників відповідача та третьої особи.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення учасників справи про дату, час та місце її розгляду, наявність заяв в яких вони висловлюють свою позицію щодо позовних вимог, думку представника позивача, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, представників відповідача та третьої особи.

Судом було оголошено прохальну частину позовної заяви ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Пивовар Ю.О. повідомив, що позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Головуючим у справі було поставлено запитання представнику щодо можливої необхідності залучення у справі інших учасників, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в спадкодавця є інші онуки - брати та сестри позивача, які також можуть претендувати на частину у спадщині, та можливо можуть вважаютися такими, що її прийняли, та чи не буде порушено їх права.

На вказане запитання представник позивача повідомив, що в позивача є дві сестри, а брати покійні, сестри не мають обов`язкової частини у спадщини та вони не зверталися з заявою про прийняття спадщини, фактично спадщину прийняв позивач, який постійно проживав зі спадкодавцем.

В подальшому, в судовому засіданні було досліджено письмові докази, а саме оголошено матеріали справи.

При цьому, представник позивача зазначив, що доповнень до судового розгляду він не має.

У судових дебатах представник позивача вимоги позовної заяви ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити.

Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням пояснень учасників справи, наданих ними письмово, з урахуванням пояснень представника позивача, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець села Коханівка Ананьївського району Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 1 липня 2000 року та картки платника податків, виданої ДПІ в Київському районі м.Одеси 12 лютого 2015 року (а.с.6-7).

Матір`ю позивача була ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого повторно 6 липня 2017 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.9).

ОСОБА_4 була донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується доданим до матеріалів справи листом Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 7 червня 2019 року №843/65-16 (а.с.10), з якого вбачається, що в архіві відділу наявний актовий запис про усиновлення №8 від 16 червня 1966 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 .

Також, в зазначеному листі зазначено, що інших записів про народження, батьками в яких вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в архіві відділу не виявлено.

Мати позивача ОСОБА_6 за життя в результаті укладення шлюбу змінила прізвище на Компан , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (а.с.11).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11 квітня 2019 року №569/65-16 (а.с.12) про наявність в архіві відділу актового запису про смерть №14 від 11 серпня 2001 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується копією листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11 квітня 2019 року про наявність в архіві відділу актового запису про смерть №10 від 7 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).

Як зазначає позивач, враховуючи те, що його матір - ОСОБА_4 померла до відкриття спадщини на майно ОСОБА_3 , на думку позивача, він відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України являється спадкоємцем за правом представлення.

Спадкове майно ОСОБА_3 , на яке просить визнати право власності позивач складається з права на земельну частку (пай) розміром 5,54 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Коханівської сільської ради, Ананьївського району, Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0186343, виданим 02 вересня 1996 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 січня 1996 року, зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №343, що підтверджується доданими до матеріалів справи листом відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 4 квітня 2019 року №247/101-19 (а.с.20) та листа державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Мороз Н.О. від 15 травня 2019 року №839/02-14 (а.с.6).

Як зазначає позивач, після смерті ОСОБА_3 , позивач не знайшов вище вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай). За яких обставин був втрачений вказаний документ, позивачу невідомо.

На підтвердження зазначеного твердження позивачем до позовної заяви додано копію сторінки з газети Вісті Ананьївщини щодо повідомлення про втрату сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0186343 на ім`я ОСОБА_2 , котре було опубліковане у вказаній газеті за № 30 від 17 квітня 2019 року (а.с.25).

Як зазначає позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні на їх думку ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, інших претендентів на спадщину померлого ОСОБА_3 не має.

Частиною 1 статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що часом відкриття спадщини ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається з матеріалів справи померлий ОСОБА_3 при житті заповіту не склав, що підтверджується листом державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Мороз Н.О. від 15 травня 2019 року №839/02-14 (а.с.6).

Частиною 1 статті 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до частини 2 статті 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_3 була матір позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується листом Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 7 червня 2019 року №843/65-16 (а.с.10).

Проте, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 тобто до відкриття ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщини ОСОБА_3 .

Частиною 1 статті 1266 ЦК України визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

З наведеного вбачається те, що право на всю спадщину, що залишилась після ОСОБА_3 смерті, мають його онуки - діти ОСОБА_4 .

При цьому, з листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 7 червня 2019 року №841/65-16 (а.с.10) вбачається, що в архіві відділу наявні актові записи:

- про народження №10 від 06.05.1983 року, складений Виконавчим комітетом Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Мати вказана в а/з - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8

- про народження №11 від 19.04.1984 року, складений Виконавчим комітетом Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 Мати вказана в а/з - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8

- про народження №7 від 27.03.1986 року, складений Виконавчим комітетом Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 Мати вказана в а/з - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8

- про народження №01 від 02.01.1989 року, складений Виконавчим комітетом Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 Мати вказана в а/з - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8

- про народження №05 від 09.04.1990 року, складений Виконавчим комітетом Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 Мати вказана в а/з - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8

З наведеного вбачається, що померла ОСОБА_11 мала 5 дітей, які відповідно до положень ч.1 ст.1266 ЦК України є спадкоємцями померлого ОСОБА_3 .

Позивач у позовній заяві зазначає, що на його думку він являється єдиним спадкоємцем (відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України), який прийняв спадщину, оскільки: 1) постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (що підтверджується копією довідки Коханівської с/ради за вих. №255 від 16 квітня 2019 року); 2) на підставі поданої позивачем заяви була заведена спадкова справа №173/2019 на майно ОСОБА_3 (що підтверджується листом державного нотаріуса Мороз Н.О. за вих. №839/02-14 від 15 травня 2019 року); 3) малолітніх, неповнолітніх спадкоємців, які б вважалися такими, що прийняли спадщину, на момент відкриття спадщини не було (що підтверджується листом Ананьївського районного відділу ДРАЦС за вих. №841/65-16 від 07 червня 2019 року).

Таку позицію позивача підтримав у судовому засіданні його представник зазначивши, що в позивача є дві сестри, а брати покійні, сестри не мають обов`язкової частини у спадщини та вони не зверталися з заявою про прийняття спадщини, фактично спадщину прийняв позивач, який постійно проживав зі спадкодавцем.

Проте, з зазначеним не можливо погодитись виходячи з наступного.

Так, відомості щодо смерті обох братів позивача жодними доказами не підтвердженні.

Зокрема, дійсно в матеріалах справи міститься лист Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 6 липня 2019 року №1016/65-16 (а.с.14), з якого вбачається, що в архіві відділу наявний актовий запис про смерть №8 від 10 липня 1989 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_14 .

З листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 6 липня 2019 року №1017/65-16 (а.с.15) вбачається, актовий запис про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 відсутній.

Дійсно, в зазначеному листі Ананьївський РВ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ повідомляє, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено актовий запис про смерть №3258 від 25 березня 2014 року, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції відносно ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Проте, суд звертає увагу на те, що відомості про актовий запис про смерть №3258 від 25 березня 2014 року не містять відомості про дату народження померлої особи та не дають можливості стверджувати що він складений саме відносно брата позивача.

З наведеного вбачається, що окрім позивача в померлого ОСОБА_3 є ще щонайменше двоє спадкоємців, які відповідно до положень ст.ст.1216, 1217, 1258, 1266 ЦК України, мають такі ж права на спадщину ОСОБА_3 , як і позивач.

Також, слід зазначити, що посилання позивача на те, що він є єдиною особою, яка фактично прийняла спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , оскільки він постійно проживав з померлим до дня його смерті, є не обґрунтованим виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Дійсно, частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Проте, відповідно до частини 4 статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що не зважаючи на відсутність факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, такими, що прийняли спадщину вважаються, не тільки, як зазначає позивач малолітні або неповнолітні особи, а й недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена.

При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодних відомостей та доказів, які б підтверджували або спростовували факт того, що брат та сестри позивача: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не є недієздатними особами або особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , у відповідності до положень ч.ч.2-4 ст.1248 ЦК України, відмовились від прийняття спадщини матеріали справи не містять.

Крім того, суду не надано жодних доказів того, що зазначені особи не проживали спільно з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З наведеного вбачається, що твердження позивача про те, що він є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є лише його припущенням не доведеним належними доказами та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мали б бути залучені до участі у справі в якості відповідачів.

Проте, позивач та його представник відповідного клопотання не заявляли та представник позивача у судовому засіданні зазначив, що не вважає їх залучення до участі у справі за доцільне.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити неналежного відповідача лише за клопотанням позивача.

При цьому, в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування висловлено правову позицію згідно якої у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, з урахуванням викладених факті суд приходить до висновку, що позовні вимоги, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, є необґрунтованими, не доведеними належними та достовірними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 січня 2020 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; Відповідач:Коханівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04377285, яка знаходиться за адресою: 66440, Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Коханівка Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04057058, розташований за адресою:66401, Одеська обл., м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___"