Рішення

від 06.11.2019 по справі 308/10986/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10986/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Крилова, 12 про визнання права власності , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Крилова,12 про визнання права власності на нежитлові цокольні приміщення.

В позовній заяві зазначає, що багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 складається із житлових квартир та нежитлових приміщень. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.08.2012 року їй на праві приватної власності належать нежитлові приміщення після реконструкції за адресою АДРЕСА_1 .

У вищевказаному будинку нежитлові цокольні приміщення виділені в натурі кожному із власників квартир та нежитлових приміщень даного будинку, тобто кожна квартира та нежитлові приміщення мають закріплені за собою нежитлові приміщення. Таким чином дані нежитлові приміщення перебувають не у спільній сумісній власності власників квартир, а у їх приватній власності.

Відповідно до заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Крилова,12 № 1/2019 від 24.06.19 року за належними ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 закріплені цокольні приміщення площею загальною площею 27,2 кв.м., вказані на плані поверхів будинку як позиції VII, VIII , VII, IX, XIV, XIV загальною площею 50,2 м.кв. Використання даних приміщень нею погоджено головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Крилова,12 .

Зазначає, що попри належність їй вищевказаних приміщень, вона не має можливості підтвердити це належним чином (документально) та мати можливість розпоряджатися ними у повній мірі. Це створює для неї перешкоди у користуванні приміщеннями та змусило звернутися до суду з вказаним позовом за захистом свого права.

На підставі наведеного просить суд визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нежитлові цокольні приміщення у будинку АДРЕСА_1 , зазначені в технічних паспортах на вбудовані приміщення № 187(1636) та № 189 (1636) від 21 червня 2019 року та 11 липня 2019 року, виготовлених ФОП Прокопенко- ОСОБА_2 загальною площею 50,2 м.кв., під позицією VII, VIII , VII, IX, XIV, XIV .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засіданні позивач не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 складається із житлових квартир та нежитлових приміщень.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.08.2012 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення після реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до заяви ОСББ Крилова,12 № 1/2019 від 24.06.19 року за належними ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 закріплені цокольні приміщення площею загальною площею 27,2 кв.м., вказані на плані поверхів будинку як позиції VII, VIII , VII, IX, XIV, XIV загальною площею 50,2 м.кв.

Також судом встановлено, що позивачем було виготовлено технічні паспорти на вбудовані нежитлові приміщення.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Вищевказані цокольні приміщення не належать до перерахованиї вище приміщень.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004 встановлено, що допоміжні приміщення стають об`єктом права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності .

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини та підстави, на які посилається позивач ОСОБА_1 в обґрунтування порушення своїх прав, знайшли свого належного підтвердження при розгляді справи, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст..ст. 15, 16, 382, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 49, 89, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Крилова,12 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нежитлові цокольні приміщення у будинку АДРЕСА_1 , зазначені в технічних паспортах на вбудовані приміщення № 187(1636) та № 189 (1636) від 21 червня 2019 року та 11 липня 2019 року, виготовлених ФОП Прокопенко- ОСОБА_2 загальною площею 50,2 м.кв., під позицією VII, VIII , VII, IX, XIV, XIV.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак