Ухвала

від 14.01.2020 по справі 120/66/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

14 січня 2020 р. Справа № 120/66/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна розглянувши матеріали

за позовом: ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2

до: Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Особняк - Девелопмент"

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Особняк - Девелопмент" про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що 01.11.2019 року п. 2 додатку 1 до рішення 45 сесії 7 скликання Вінницької міської ради ТОВ "Особняк-Девелопмент" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення з "для огородництва" на "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" з послідуючою передачею в оренду, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 0510100000:03:052:0078, площею 0,0652 га, за рахунок земель комунальної власності.

Позивач вважає таке рішення Вінницької міської ради протиправним, в зв`язку з чим вказує на необхідність його скасування. При цьому позивач зазначає, що вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування грубо порушено його права, оскільки надано третій особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення та з послідуючою передачею в оренду по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться побудована покійним батьком позивача літня кухня (господарська будівля поруч з житловим будинком позивача ).

Також позивач вказує, що спірна земельна ділянка, на яку відповідачем надано дозвіл на розробку проекту землеустрою третій особі, межує з іншими земельними ділянками, які належить позивачу на праві приватної власності, та на яких розташовані житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що належать позивачу на праві приватної власності відповідно до договору купівлі - продажу та свідоцтва про право на спадщину за законом.

Крім того позивач наголошує, що спірну земельну ділянку він та його батько тривалий час орендували у Вінницької міської ради, що підтверджується договором оренди землі від 10.02.2006 року, і ще за життя батько позивача побудував на зазначеній орендованій земельній ділянці літню кухню, яка на теперішній час належить позивачу та є складовою частиною домоволодіння позивача. Таким чином позивач зазначає, що Вінницька міська рада, надавши дозвіл третій особі на розробку проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки з подальшою передачею її в оренду, фактично позбавила позивача доступу до його власності. Позивач наголошує, що саме він має право на оренду спірної земельної ділянки, як особа, яка є власником будівлі, що розташована на такій земельній ділянці.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву від 09.01.2020 року про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року відмовлено у забезпеченні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради в адміністративній справі №120/66/20-а.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами та вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження в справі суд зауважує наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Так, вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися дана справа, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 ч.1 ст. 4 КАС передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Із змісту п.7 ч.1 ст.4 КАС України видно, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Тобто, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Критеріями розмежування адміністративної та цивільної (господарської) юрисдикції є зміст спірних правовідносин та предмет оскарження.

Як видно з доводів адміністративного позову, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою ОСОБА_1 з рішенням відповідача щодо надання третій особі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення з послідуючою передачею в оренду, оскільки, як зазначає позивач, зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні позивача та на ній розміщений об"єкт нерухомого майна, що належить позивачу на праві приватної власності.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що спір, який розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки орган місцевого самоврядування приймаючи оскаржуване рішення не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте оскаржуване рішення стосується прав, свобод та інтересів третьої особи, а не позивача, при цьому позивач зазначає про порушення таким рішенням відповідача його майнових прав.

Таким чином, у даній справі існує невирішений спір про право користування ( оренди ) спірною земельною ділянкою, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування, оренди) на земельну ділянку. Вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування, що має майновий характер або пов`язана з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, є способом захисту цивільних прав та інтересів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В даному випадку позивач претендує на ту ж саму ділянку, що й третя особа в справі, вважаючи що вона має належати йому. Тобто, має місце особистий матеріально-правовий інтерес учасника відносин.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Висновок суду узгоджуються з позицією, яка викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. в справі № 823/2042/16, від 28.11.2018 р. в справі №2107/5039/2012/13-а, від 21.03.2018 р. в справі № 536/233/16-ц.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини пов`язані із захистом порушеного права користування земельною ділянкою, а тому даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК. Позивач не є заявником стосовно оскаржуваного рішення. Тобто, спірне рішення прийняте за заявою третьої особи, а тому даний спір є спором про цивільне право.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 170 КАС України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в даній справі, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та зазначає, що такий спір належить вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Особняк - Девелопмент" про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна