Рішення

від 14.01.2020 по справі 200/14105/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 р. Справа№200/14105/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Білоусовій К.С., за участі представників сторін

від прокуратури Савків С.Г. - за посвідченням № 048390 від 24.10.17р.;

від відповідача Кіщенко І.М. - за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом заступника прокурора Донецької області в інтересах Держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6)

до Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації "Смарагдове місто" Донецької обласної державної адміністрації (84432, Донецька область, Лиманський район, с. Соснове, вул. Лісна-1-а, код ЄДРПОУ 23354172)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов заступника прокурора Донецької області в інтересах Держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації до Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації "Смарагдове місто" Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Зокрема, заступник прокурора Донецької області просить суд визнати протиправною бездіяльність Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації "Смарагдове місто" Донецької обласної державної адміністрації щодо не нарахування 9 випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та зобов`язати Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації "Смарагдове місто" Донецької обласної державної адміністрації нарахувати випускникам навчального закладу, одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленим Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік", та виплатити з урахуванням проведених виплат кошти в сумі по 12 162,00 гривень кожному.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху. 17 грудня 2019 року позивачем усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та підготовче засідання призначено на 14 січня 2020 року. В цей же день закрито підготовче провадження та за результатами розгляду справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та зазначив, що у зв`язку із неналежним виконанням адміністрацією Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто Донецької Обласної державної адміністрації своїх обов`язків має місце порушення відповідачем статті 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щодо виплати випускникам інтернатного навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, забезпечення одягом та взуттям. Зазначає, що зазначеною нормою врегульовано розмір одноразової грошової допомоги випускнику навчального закладу, незалежно від його подальшого працевлаштування або продовження навчання, а пункт 13 постанови Кабінету Міністрів України Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування № 226 від 05.04.1994р., на яку посилається відповідач, встановлює розмір грошової допомоги, що виплачується дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, при їх вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів, тобто вказані допомоги мають різну правову природу.

Посилаючись на статтю 3 Конституції України вказує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З метою захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, в обгрунтування заперечень зазначив, що Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто є бюджетною організацією, підпорядковується Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації та повністю фінансується за кошти місцевого та Державного бюджету України.

Вказує, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Постанова Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року Про поліпшення виховання навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування чітко встановлює норми та правила виплати коштів та забезпечення майном, зокрема, встановлено, що учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. Вважає, що у зазначених нормах мова йде про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів при працевлаштуванні випускників. Зазначає, що Санаторно - оздоровчий центр не займається працевлаштуванням.

З урахуванням викладеного, відповідачем була застосована норма Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року в частині: дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не мети як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів. Випускникам ( 9 осіб) була нарахована допомога в розмірі 42-50 грн.

Вважає, що відповідачем не порушені норми Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

08 серпня 2019 року Прокуратурою Донецької області на адресу Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації "Смарагдове місто" Донецької обласної державної адміністрації (далі - Центр) спрямовано запит щодо надання інформації про загальну кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у Центрі (а.с. 16).

Відповідач, листом від 29 серпня 2019 року № 405 надав Прокуратурі Донецької області відповідну інформацію стосовно запиту від 08 серпня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи та наданої відповідачем інформації, у 2019 році Центр закінчило 9 випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17, 18).

10 вересня 2019 року Прокуратура Донецької області на адресу Центру направила запит щодо надання інформації стосовно фінансування та здійснення відповідних виплат щодо надання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 19).

17 вересня 2019 року Центр надав відповідну відповідь на вказаний запит Прокуратури Донецької області (а.с. 20, 21).

Зі змісту вказаної відповіді вбачається, що відповідачем була застосована норма Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року в частині: дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не мети як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів. Випускникам ( 9 осіб) була нарахована допомога в розмірі 42-50 грн.

Кошти відповідно до цього пункту Постанови виплачуються в повному обсязі.

Відповідачем зазначено, що підстава виплати одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів описана в підпункту 4 пункту 13 Постанови, відповідно до якого учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Отже, необхідною умовою для виплати цієї грошової допомоги є працевлаштування.

Така сама позиція викладена в листі Міністерства освіти і науки України від 21.04.2016 № 1/9-202 Про порядок нарахування та виплати грошової допомоги випускникам шкіл-інтернатів .

10 вересня 2019 року Прокуратура Донецької області повідомила Центр про наявність порушень статті 8 Закону Україну Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в частині розміру одноразової допомоги, яка виплачена дітям-сіротам (а.с. 22).

Отже спірним питанням в межах даної справи є не нарахування 9 випускникам навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку в розмірі, встановленим Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік",

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно (ч. 2 ст.2 КАС України).

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення (ч. 3 ст.2 КАС України).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ст. 6 КАС України).

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтями 51, 52, 53 Конституції України визначено, що дитинство охороняються державою. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Спірні питання врегульовані Законом України від 13.01.2005р. № 2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон № 2342).

Відповідно до преамбули Закону - цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Статтею 3 Закону № 2342 визначено, що основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, є:

створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї;

сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;

захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;

створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;

забезпечення соціально-правових гарантій;

належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями.

Згідно з приписами статті 4 Закону № 2342 заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:

мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;

житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у Житловому кодексі Української РСР нормативи;

житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи;

мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;

мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів;

мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до статті 7 Закону № 2342 органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Кабінет Міністрів України, уповноважені органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування здійснюють у межах бюджетних асигнувань розробку і виконання цільових програм щодо поліпшення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

Статтею 8 Закону № 2342 визначено, що Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Суд наголошує, що відповідно до приписів частини 7 зазначеної статті випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства (ч.9 ст. 8 Закону № 2342).

Отже, Законом України від 13.01.2005р. № 2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування чітко встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Проте, суд наголошує на тому, що зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення, при цьому мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом та складає - не менше шести прожиткових мінімумів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 25 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Як встановлено судом, відповідач, при виплаті дітям-сіротам допомоги керувався нормами постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05 квітня 1994 року в частині: дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів. Випускникам (9 осіб) була нарахована допомога в розмірі 42-50 грн.

Проте, відповідачем не враховано, що частинами 7 та 8 статті 8 Закону № 2342 встановлений обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався, та встановлений чіткий розмір такої допомоги.

Водночас, за загальним правилом, постанови Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно - правовим актом, та не може змінювати Закони, оскільки, зміни до законів вносяться виключно Законами України, які приймаються Верховною Радою України.

З огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини та зважаючи на правові норми, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що Санаторно - оздоровчий центр соціальної реабілітації "Смарагдове місто" Донецької обласної державної адміністрації протиправно не виплатив допомогу, випускникам вказаного навчального закладу у 2019 році, як дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування у розмірі, встановленому Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13 січня 2005 року № 2342-IV, чим порушив їх права, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з приписами статті ч. 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто щодо не нарахування дев`яті випускникам навчального закладу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та зобов`язання Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто нарахувати випускникам навчального закладу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку у розмірі, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат кошти в сумі по 12 162 гривень 00 копійок кожному.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника прокурора Донецької області в інтересах Держави в особі Служби у справах дітей Донецької обласної державної адміністрації (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) до Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації "Смарагдове місто" Донецької обласної державної адміністрації (84432, Донецька область, Лиманський район, с. Соснове, вул. Лісна-1-а, код ЄДРПОУ 23354172) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації Смарагдове місто щодо не нарахування дев`яті випускникам навчального закладу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування .

Зобов`язати Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації Смарагдове місто нарахувати випускникам навчального закладу: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку у розмірі, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , та виплатити з урахуванням проведених виплат кошти в сумі по 12 162 гривень 00 копійок кожному.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 січня 2020 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 січня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова