Рішення

від 17.01.2020 по справі 440/4569/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4569/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство Полтавське хлібоприймальне підприємство (далі - позивач, ПрАТ Полтавське ХПП ) звернулось до суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 4.11.19 №372 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ Полтавське ХПП .

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки надісланий відповідачем запит про подання інформації не містив посилання на визначені законом підстави, що зумовили його надіслання, тобто його складено з порушенням вимог, викладених у пункті 73.3 статті 73 ПК України, що звільняло позивача від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 30-31/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що наказ від 4.11.19 №372 виданий у відповідності до норм Податкового кодексу України та у межах компетенції контролюючого органу.

3. Інші заяви учасників справи.

27.12.19 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 57-59/, у якій представник позивача вкотре стверджував про те, що оскаржуваний наказ є незаконним, отже, підлягає скасуванню, оскільки у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, встановлені пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України.

3.01.20 судом одержано додаткові пояснення /а.с. 72/, у яких представник відповідача вказував на факт отримання позивачем запиту про надання інформації та звертав увагу суду на постанови Верховного Суду від 24.01.19 №826/13963/16 та від 2.03.18 №820/2762/17.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 2.12.19 відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників /а.с. 2/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7.02.19 на адресу ПрАТ Полтавське ХПП Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДПС направлено запит про надання інформації та її документальне підтвердження по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ МАРКЕТ СІСТЕМ /а.с. 32-34/.

У запиті контролюючого органу зазначено про виявлений факт фінансово-господарських взаємовідносин ПрАТ Полтавське ХПП з контрагентом ТОВ МАРКЕТ СІСТЕМ в жовтні 2016 року - січні 2017 року на суму ПДВ - 161360,20 грн, тоді як ТОВ МАРКЕТ СІСТЕМ (код ЄДРПОУ 39998998) внесено до реєстру суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності /а.с. 32 - зворот/.

28.02.19 позивачем на адресу Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС направлено лист №08, в якому надано інформацію та копії первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ МАРКЕТ СІСТЕМ за жовтень 2016 року - січень 2017 року /а.с. 67-70/.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, відповідачем видано наказ від 4.11.19 №372 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Полтавське ХПП з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень 2016 року - січень 2017 року та з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року /а.с. 42/.

12.11.19 на адресу позивача направлено повідомлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 12.11.19 №4, запрошено ПрАТ Полтавське ХПП до Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС та надано копію наказу від 4.11.19 /а.с. 40, 41, 42-43/.

25.11.19 на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 4.11.19 №372, повідомлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 12.11.19 №4, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Полтавське ХПП з метою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ МАРКЕТ СІСТЕМ за період жовтень 2016 року - січень 2017 року та з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року.

Не погодившись із зазначеним наказом, позивач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 Податкового кодексу України.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки платника податків визначені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до пп. 78.1.4 п.78.1 якого даний вид перевірки проводиться у разі виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 №1245 (далі - Порядок №1245).

В силу положень пунктів 79.1 - 79.3 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність наказу відповідача від 4.11.19 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ ""Полтавське ХПП".

А відтак, виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого наказу критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом, що їх видав, конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень є можливим лише у разі достатнього та належного обґрунтування таким суб`єктом підстав та умов, що передували ухваленню рішення.

Невиконання відповідним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд враховує, що приймаючи рішення про проведення перевірки позивача контролюючий орган виходив з приписів підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та зазначив, що Харківським управлінням Офісу ВПП ДПС отримано податкову інформацію, що може свідчити про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Аналіз наведених вище положень ПК України свідчить, що отримана контролюючим органом податкова інформація, яка свідчить про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та виявлена контролюючим органом недостовірність даних, що містяться у поданих платником податків податкових деклараціях, може бути підставою для призначення позапланової перевірки платника податків, однак лише у тому випадку, коли сумніви, які виникли у податкового органу, не були усунуті наданими платником податків поясненнями та їх документальним підтвердженням.

У свою чергу, прийняттю контролюючим органом наказу про проведення перевірки має передувати відповідний письмовий запит контролюючого органу про надання пояснень та їх документального підтвердження, і невиконання такого запиту платником податків.

Між тим, запит Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС містить посилання на дані податкової звітності позивача за жовтень 2016 року - січень 2017 року, проте жодних обставин про протиріччя або недостовірність даних, які містяться у податковій звітності, в запиті не наведено, не зазначено фактів, що свідчать про порушення позивачем приписів законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Конкретної інформації, яка підтверджує недостовірність даних в податкових деклараціях, контролюючим органом також не було наведено.

Запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства, бути оформленим у відповідності до закону, а також, містити печатку контролюючого органу.

Обов`язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає виключно за умови оформлення запиту згідно з вимогами пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу, що письмовий запит, що складається контролюючим органом на підставі п. 73.3 ст. 73 та пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, крім наведення підстав для надсилання запиту, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, має містити зазначення які саме недостовірні дані наявні у податкових деклараціях, поданих платником податків; відомості, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення платником податків податкового та іншого законодавства та підтверджують підстави для направлення запиту.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд у постановах від 7.07.2019 у справі №808/553/18 (адміністративне провадження №К/9901/64182/18) та від 20.12.2019 у справі №520/2207/19 (адміністративне провадження №К/9901/23646/19).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що залучена до матеріалів справи копія запиту Харківського управління Офісу ВПП ДФС не містить печатки контролюючого органу.

У свою чергу, відсутність печатки контролюючого органу на запиті про надання інформації, незазначення у останньому підстав для направлення та/або зазначення підстав, не передбачених Кодексом, недотримання інших вимог є порушенням порядку його оформлення (складання), що у свою чергу призводить до виникнення у платника податків права не надавати запитувану інформацію.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Посилання контролюючого органу про те, що недоліки допущені відповідачем в оформлені письмового запиту не можуть бути самостійною підставою для визнання дій щодо направлення такого запиту платнику податків протиправними та спричинити його недійсність, з урахуванням того, що такий запит надруковано на офіційному бланку податкового органу, з датою та вихідним номером, суд вважає необґрунтованими, оскільки податковим органом при оформленні спірного запиту було порушено пряму вказівку визначену Податковим кодексом України щодо його оформлення. Відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача неможливо віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.

Встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само, на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

З огляду на зазначене письмовий запит контролюючого органу про надання інформації оформлено з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової невиїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ненадання пояснень та їх документального підтвердження) із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

З цих підстав суд відхиляє посилання представника відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 2.03.2018 у справі №820/2762/17.

Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема, в якому відсутня печатка податкового органу, платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №826/9082/15.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для призначення позапланової перевірки ПрАТ Полтавське ХПП , а відтак і про протиправність оспорюваного позивачем наказу.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2019 у справі №826/13963/16, щодо правових наслідків проведення перевірки платника податків суд визнає безпідставними, оскільки у вказаній справі такі висновки стосувались проведення виїзної перевірки, яка передбачає допуск платником податків посадових осіб контролюючого органу, тоді як у справі, що розглядається, спірні відносини стосуються проведення невиїзної перевірки.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог платника податків.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 20.11.19 №7093 /а.с. 3/.

Дану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 4/.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, судові витрати позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДПС.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 258, 262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків ДПС від 4 листопада 2019 року №372 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Полтавське ХПП".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471; вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 05581898; пл. Павленківська, 24, м. Полтава, 36014) судові витрати у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба