Рішення

від 15.01.2020 по справі 520/12086/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 р. № 520/12086/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

представника позивача - Осєтрова В.М.,

представника відповідача - Медведєвої І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/12086/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорегулятор" до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорегулятор" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України провести повторну зустрічну звірку товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорегулятор".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України проводиться ревізія фінансово - господарської діяльності АТ "Турбоатом", в рамках якої відповідачем проведена зустрічна звірка ТОВ "НВП Енергорегулятор" та складено довідка зустрічної звірки № 05-12/41-3 від 29.10.2019. На думку позивача зустрічна звірка проведена відповідачем поверхово, у зв`язку з чим, просить суд зобов`язати Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України провести повторну зустрічну звірку товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорегулятор".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при проведенні перевірки Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Фахівцями Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України проведено зустрічну звірку в ТОВ "НВП Енергорегулятор" з питання документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку АТ "Турбоатом" за період з 01.01.2018 по 31.08.2019, за результатами якої складено довідку № 05-12/41-з від 29.10.2019.

08.11.2019 позивачем направлено до відповідача заперечення на вказану довідку.

Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 12 статті 10 Закону України "Про основні засади державного фінансового контролю в Україні" передбачено право органу державного фінансового контролю на проведення у суб`єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550), зустрічна звірка - це метод документального підтвердження у суб`єктів господарювання які мали правові відносини з підконтрольною установою, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 550, з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю контролюючими органами можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях. Для проведення зустрічної звірки посадовій особі контролюючого органу видається направлення встановленого Мінфіном зразка за підписом керівника, скріпленим печаткою відповідного контролюючого органу.

За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий та третій примірники якої долучаються до відповідних примірників акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка. Підписання та вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначений для акта ревізії.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку № 550 заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акта висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 13 Закону № 2939-XII є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Таким чином, акт перевірки або довідка, складена за результатами зустрічної звірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Довідка про проведення зустрічної звірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка довідки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо її складання, викладення у ній висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Крім того, суд звертає увагу на те, що довідка № 05-12/41-з від 29.10.2019 складена за результатами зустрічної звірки Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України з питання документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку АТ "Турбоатом" за період з 01.01.2018 по 31.08.2019.

Тобто, вказана довідка стосується прав та інтересів саме АТ "Турбоатом".

При цьому, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до частини 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб`єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Під порушенням прав і свобод фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти ті негативні наслідки, що були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 визначивши зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" констатував, що в юридичних актах термін "інтерес", враховуючи його як етимологічне, так і загально соціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

Тобто, охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

Поряд з цим, дії по проведенню зустрічної звірки та висновки, викладені у довідці зустрічної звірки стосовно АТ "Турбоатом", не породжують, не змінюють або припиняють права чи обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а в силу положень норм Порядку, є формою викладення результатів зустрічної звірки; будь-які висновки, викладені в акті перевірки самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача.

Отже, оскільки дії відповідача не породжують для позивача правових наслідків, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Окремо, суд зауважує, що чинним законодавством України не передбачено проведення у спірних правовідносинах повторної зустрічної звірки.

Також, суд вважає посилання представника позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду заперечень до довідки необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 42- 44 Порядку № 550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об`єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. З метою уточнення викладених у запереченнях (зауваженнях) фактів посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від об`єкта контролю необхідні для перевірки документи та додаткові пояснення.

При цьому, вказані норми Порядку стосуються виключно об`єкту контролю.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 550 об`єкт контролю - підконтрольна установа, інший суб`єкт господарювання, включаючи його структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, щодо якого орган державного фінансового контролю має повноваження та підстави для проведення ревізії відповідно до законодавства.

Проте, в даних спірних правовідносинах ТОВ "НВП Енергорегулятор"не є об`єктом контролю.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорегулятор".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорегулятор" (місцезнаходження: вул. Пожарського, буд. 2/10, м. Харків, 61046, ідентифікаційний код - 32760571) до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 40478572) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2020 року.

Суддя А.С. Мороко