Постанова

від 16.01.2020 по справі 521/16823/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 521/16823/19 Головуючий в 1 інстанції: Гуревський В.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенка О.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Пономарьової Н.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про скасування постанови Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 2491/50000/19 від 03 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 145693,74 гривень, та закрити провадження в справі, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає зазначену постанову необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними доказами, у зв`язку з чим, на думку останнього, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано постанову від 03 жовтня 2019 року у справі про порушення митних правил № 2491/50000/19, винесену виконуючим обов`язки заступника начальника митниці - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці Державної фіскальної служби Фонарюк А.О., за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 145693,74 грн.. Справу закрито.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на виконання положень Митного кодексу України при митному оформленні товару ОСОБА_1 було надано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товарів. З урахуванням цього, районний суд зазначив про відсутність в позивача умислу як суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Одеською митницею ДФС подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси є незаконним та таким, що винесено без об`єктивного з`ясування всіх обставин у справі, а тому останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при митному оформленні товару декларантом, Одеській митниці ДФС надано інвойс, який містить неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, що є ознакою порушення митних правил, передбаченого ст.. 485 Митного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що 05 липня 2017 року між Country Gold LP (надалі - Продавець), TOB Національний Рітейл (надалі - Покупець) та ТОВ Південьмортранс укладено контракт № 220СТ/17, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує такі товари як: продукти харчування (рис в мішках, арахіс, фісташки, кава, кокос, риба і морепродукти (заморожені, сушені, копчені, в`ялені, консервовані та ін.), а також інші товари продовольчої і промислової групи поставляються Продавцем , в кількості і за цінами, які вказуються в інвойсі в міру формування кожної партії вантажу.

На виконання умов вказаного контракту, компанією Country Gold LP (Північна Ірландія) здійснено поставку товару ТОВ Національний Рітейл через ТОВ Південьмортранс , як вантажоодержувача.

Поставка здійснювалася на підставі інвойсу №ES2018/А/183-А від 11 липня 2018 року.

На виконання положень чинного законодавства, ОСОБА_1 було здійснено митне оформлення товарів на підставі контракту № 22ОСТ/17 від 05 липня 2017 року та інвойсу №ЕS2018/А/183-А віл 11 липня 2018 року та сплачено відповідні митні платежі.

04 вересня 2019 року позивачем отримано протокол про порушення митних правил № 2491/50000/19 від 04 вересня 2019 року, з якого вбачається, що підставою для його складання стало митне оформлення позивачем товару на підставі митної декларації типу ІМ40ДЕ № UА500060/2018/028465.

03 жовтня 2019 року Одеською митницею ДФС складено постанову про порушення митних правил № 2491/50000/19.

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 було визнано винним в порушенні митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а також нараховано позивачу штраф у розмірі 145693,74 гривень.

За диспозицією ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України), відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст. 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у навмисному поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4та ч. 8 ст. 264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Відповідно до ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У відповідності до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною 4 ст. 69 МК України передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Приписами статті 486 МК України встановлено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом вносяться відомості, в тому числі код товару згідно УКТЗЕД та звичайний торгівельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, ставки митних платежів.

Як установлено матеріалами справи, 05 липня 2017 року між Country Gold LP (надалі - Продавець), ТОВ Національний Рітейл (надалі - Покупець) та ТОВ Південьмортранс укладено контракт № 22ОСТ/17, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує такі товари як: продукти харчування (рис в мішках, арахіс, фісташки, кава, кокос, риба і морепродукти (заморожені, сушені, копчені, в`ялені, консервовані та ін.), а також інші товари продовольчої і промислової групи поставляються Продавцем , в кількості і за цінами, які вказуються в інвойсі в міру формування кожної партії вантажу.

При цьому, ТОВ Південьмортранс , як вантажоодержувач, був зобов`язаний отримати товар та здійснити його митне оформлення.

Відповідно до п. 1.3 цього Контракту вантажоодержувач для виконання зобов`язань, передбачених цим контрактом, отримує від Покупця і/або Продавця всі необхідні документи (інвойс, товаротранспортні документи та накладні на перевезення, специфікації і т. ін.) необхідні для отримання товару. При цьому вантажоодержувач не несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у отриманих від Покупця і/або Продавця документах.

На виконання цього контракту, 11 липня 2018 року продавцем було виставлено інвойс №ES2018/A/183-A на суму 33982,71 доларів США.

Приймаючи оскаржену постанову про порушення митних правил № 2491/50000/19 від 03 жовтня 2019 року відповідачем зроблено висновок про те, що при поданні документів для митного оформлення товарів було надано документи, які містять неправдиві відомості, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару.

Вказаний висновок зроблено внаслідок співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих митною адміністрацією Королівства Іспанія, та документах, які подавались в складі митної декларації типу ІМ40ДЕ № UA500060/2018/028465 для митного оформлення товару.

Так, Одеською митницею ДФС було взято до уваги експортну декларацію від 04 серпня 2018 року № 18ES00361110273980 та інвойс від 11 липня 2018 року № 2018/А/183, які були надані митною адміністрацією Королівства Іспанії.

Відповідно до отриманого від митної адміністрації Королівства Іспанії інвойсу від 11 липня 2018 року № 2018/А/183 компанія WALVISFISH S.L. (Королівство Іспанія) продала компанії Country Gold LP (Північна Ірландія) товар риба морожена морська-Хек на суму 46693,80 доларів США.

При цьому, вартість товару риба морожена морська-Хек в експортній декларації від 04 серпня 2018 року №18ES00361110273980 визначена на підставі договору (угоди, контракту, тощо), яка існує між компанією Country Gold LP та компанією WALVISFISH S.L.

Митним органом було залишено поза увагою, що відповідно до документів, отриманих від митної адміністрації Королівства Іспанії, сторонами даної господарської операції є компанія WALVISFISH S.L. (Королівство Іспанія), як продавець товару та Country Gold LP (Північна Ірландія), як покупець товару, а відтак ТОВ Національний Рітейл жодного відношення до даної господарської операції не має.

В подальшому компанія Country Gold LP , придбавши товар у компанії WALVISFISH S.L, поставила вказаний товар ТОВ Національний Рітейл .

Водночас, колегія суддів вважає занеобхідне наголосити, що при кваліфікації дій певної особи слід беззаперечно довести, що ця особа усвідомлювала факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для оформлення митних документів та подання їх до митного органу стали отримані позивачем від ТОВ Національний Рітейл документи, зокрема, контракт № 220СТ/17 від 05.07.2017 року та інвойс від 11.07.2018 року №ES2018/A/183-A.

На підставі вказаних документів ОСОБА_1 було встановлено, що ТОВ Національний Рітейл придбав у компанії Country Gold LP товар на суму 33982,71 доларів США.

Таким чином, у позивача не було підстав для сумнівів у достовірності та дійсності наданих йому вищевказаних документів, а тому на виконання митного законодавства останнім було підготовлено документи для митного оформлення товару, зокрема було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA500060/2018/028465.

Будь-яких інших документів, які б свідчили про те, в кого компанія Country Gold LP придбала такий товар, а також його вартість позивачу не надавалося, оскільки подання таких документів не є необхідним для визначення митної вартості товару та митного оформлення товару на території України.

Отримання митним органом тих чи інших документів від митних органів інших країн сам по собі не вказує на вчинення певною особою зазначеного правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена у рішеннях Верховного Суду, зокрема у справі №725/51/16-а.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 при заповненні митної декларації діяв у порядку встановленому чинним законодавство, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач може й не мав мети настання наслідків, але мав усвідомлювати можливість настання наслідків у вигляді неналежної сплати митних платежів, а отже є об`єктивна сторона події вчинення правопорушення, то апеляційний суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

При цьому, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

За змістом статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У даному випадку, посилання Одеської митниці ДФС на інший інвойс, а саме від 11 липня 2018 року № 2018/А/183 виставленого компанію WALVISFISH S.L. на адресу Country Gold LP на суму 46693,80 США, тобто наявність іншої господарської операції, не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

При цьому, за наведених у протоколі обставин, у органу доходів і зборів, у відповідності до положень ст.ст. 54, 55 МК України, були наявні повноваження для коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Однак, рішення про коригування митної вартості, органом доходів і зборів не приймалось, витребування додаткових документів для її підтвердження, у порядку ч.ч. З, 4 ст. 53 МК України, не здійснювалось.

Таким чином, підсумовуючи усе викладене вище, колегія суддів вважає, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , є правильним.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. В них також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки в суді першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови суду складено 17 січня 2020 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.