Постанова

від 14.01.2020 по справі 520/9893/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 р.Справа № 520/9893/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старостіна В.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мінаєва К.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.11.2019 року по справі № 520/9893/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРТВЕСТ ДЕЛФІ"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ , звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок ;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України № 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506001 від 25.06.2019 року; № 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2106001 від 21.06.2019 року; № 1260216/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2006002 від 20.06.2019 року; № 1260224/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2006003 від 20.06.2019 року; № 1260215/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506002 від 25.06.2019 року; № 1261685/41777549 від 27.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706002 від 27.06.2019 року; № 1261684/41777549 від 17.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706001 від 27.06.2019 року; № 1265774/41777549 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2606001 від 26.06.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: № 2006002 від 20.06.2019 року на суму 16800,00 грн, в тому числі ПДВ 2800,00 грн; № 2506001 від 25.06.2019 року на суму 84000,00 грн в тому числі ПДВ 14000,00 грн; № 2706002 від 27.06.2019 року на суму 26030,40 грн, в тому числі ПДВ 4338,40 грн; № 2006003 від 20.06.2019 року на суму 154800,00 грн, в тому числі ПДВ 25800,00 грн; № 2506002 від 25.06.2019 року на суму 95400,00 грн, в тому числі ПДВ 15900,00 грн; № 2106001 від 21.06.2019 року на суму 64080,00 грн, в тому числі ПДВ 10680,00 грн; № 2606001 від 26.06.2019 року на суму 175500,00 грн, в тому числі ПДВ 29250,00 грн; № 2706001 від 27.06.2019 року на суму 35962,00 грн, в тому числі ПДВ 5992,00 грн.

- стягнути судовий збір з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ ХАРВЕСТ ДЕЛФІ направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, при цьому на його адресу надіслано квитанції відповідно до яких реєстрацію податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідають п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивач подав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Відповідачем було прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Зі змісту оскаржуваних рішень Комісії Державної фіскальної служби України вбачається, що підставою відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. Позивач зазначає, що контролюючому органу було надано всі необхідні первинні документи, які засвідчують факти здійснення господарських операцій. Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлене протоколом від 04.07.2019 року № 201 комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок .

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ДФС України:

№ 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506001 від 25.06.2019 року;

№ 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2106001 від 21.06.2019 року;

№ 1260216/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2006002 від 20.06.2019 року;

№ 1260224/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2006003 від 20.06.2019 року;

№ 1260215/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506002 від 25.06.2019 року;

№ 1261685/41777549 від 27.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706002 від 27.06.2019 року;

№ 1261684/41777549 від 17.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706001 від 27.06.2019 року;

№ 1265774/41777549 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2606001 від 26.06.2019 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: № 2006002 від 20.06.2019 року; № 2506001 від 25.06.2019 року; № 2706002 від 27.06.2019 року; № 2006003 від 20.06.2019 року; № 2506002 від 25.06.2019 року; № 2106001 від 21.06.2019 року; № 2606001 від 26.06.2019 року; № 2706001 від 27.06.2019 року.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8644,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8644,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року скасувати, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ є юридичною особою з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 41777549, з основним видом діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 46.90.

Позивачем були направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, а саме: № 2006002 від 20.06.2019 року на суму 16800,00 грн, в тому числі ПДВ 2800,00 грн; № 2506001 від 25.06.2019 року на суму 84000,00 грн в тому числі ПДВ 14000,00 грн; № 2706002 від 27.06.2019 року на суму 26030,40 грн, в тому числі ПДВ 4338,40 грн; № 2006003 від 20.06.2019 року на суму 154800,00 грн, в тому числі ПДВ 25800,00 грн; № 2506002 від 25.06.2019 року на суму 95400,00 грн, в тому числі ПДВ 15900,00 грн; № 2106001 від 21.06.2019 року на суму 64080,00 грн, в тому числі ПДВ 10680,00 грн; № 2606001 від 26.06.2019 року на суму 175500,00 грн, в тому числі ПДВ 29250,00 грн; № 2706001 від 27.06.2019 року на суму 35962,00 грн, в тому числі ПДВ 5992,00 грн (а.с. 98, 100, 102, 141, 145, 149, 153, 171). Документи були прийняті, однак реєстрацію вищезазначених накладних було зупинено, у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропонували надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (а.с. 99, 101, 103, 142, 146, 150, 154, 172).

Позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби було надано пояснення щодо суті здійснення господарської діяльності за вищевказаними податковими накладними (а. с. 104-106, 143, 147, 151, 155, 173).

Рішеннями Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення, а саме: № 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506001 від 25.06.2019 року; № 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2106001 від 21.06.2019 року; № 1260216/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2006002 від 20.06.2019 року; № 1260224/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2006003 від 20.06.2019 року; № 1260215/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506002 від 25.06.2019 року; № 1261685/41777549 від 27.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706002 від 27.06.2019 року; № 1261684/41777549 від 17.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706001 від 27.06.2019 року; № 1265774/41777549 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2606001 від 26.06.2019 року (а.с.107-109, 144, 148, 152, 156, 174).

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246).

Як визначено п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Положеннями пункту 5 Порядку № 1246 визначено, що реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення вищевикладених податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пунктом 13 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містить п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час складення квитанції J1499201 від 17.05.2019 року, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов`язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту). При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, чинного на час складення вищевикладених податкових накладних (далі - Критерії).

Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН по вищевказаних податкових накладних позивача (а.с. 99, 101, 103, 142, 146, 150, 154, 172) вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Висновок про відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку здійснений контролюючим органом у зв`язку з прийняттям рішення, яке оформлене протоколом від 04.07.2019 року № 201, комісії Головного управління ДФС у Харківській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та до матеріалів справи наданий відповідну копію витягу протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, яким ухвалили включити підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ (п.н. 41777549) до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно п. 1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (а.с. 213).

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано до суду жодних документів, що вказані як податкова інформація, яка є підставою для прийняття спірного рішення.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Згідно до п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку № 117 визначено, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Колегія суддів зауважує, що вимоги п. п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Критерії ризиковості платника податку, в тому числі п. 1.6 п. 1 цих Критеріїв, містяться у листі ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податку .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що весь розділ 1 даних Критеріїв присвячено відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків. За змістом даного розділу платник податків відповідає критеріям ризиковості в разі наявності обставин, передбачених у пунктах 1.1 - 1.5, та, якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Що стосується ознак ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Отже платник включається до переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно з п.п. 1.6 п. 1 цих Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків, ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); - дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, приписами цих Критеріїв ризиковості платника податку визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків та для скасування висновку про відповідність п. 1. 6 Критеріїв платник має надати докази, що кореспондуються з відповідною підставою - у даній справі докази, які б спростовувала відомості з наявної податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Суд наголошує, що саме зазначені докази мають витребовуватися податковим органом для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після їх зупинення за критерієм 1.6. Такою інформацією може бути, наприклад, інформація про наявність: приміщень; виробничих потужностей; земельних ділянок; найманого персоналу (основного, за сумісництвом); доходу від здійснення діяльності за попередній період; та будь - які інші відомості, що характеризують реальність господарської діяльності платника. В іншому ж випадку, які б інші документи не надавалися платником податків, вони не відмінять підстави зупинення реєстрації податкових накладних.

Отже, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях (а.с. 99, 101, 103, 142, 146, 150, 154, 172) чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом п.п. 1.6 п. 6 Критеріїв ризиковості платника податку та витребувати документи на спростування наявної податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Матеріалами справи підтверджено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, за якою саме підставою позивача із вказаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку віднесено до ризикових платників. ДФС України запропонувала надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи те, що до суду не надана зазначена вище податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником; а рішення, яке оформлене протоколом від 04.07.2019 року № 201, комісії Головного управління ДФС у Харківській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, містить лише посилання на її існування, отже платник податків не мав можливості надати документи на спростування причин зупинення реєстрації податкової накладних.

Крім того, щодо процедури прийняття рішення суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмітити наступне. У відповідності до п.п. 22, 23 Порядку №117 встановлено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Наданий відповідачем витяг з протоколу № 201 від 04.07.2019 року не містить переліку осіб, які виступали під час засідання, суті цих виступів, змісту обговорення питання порядку денного та підписів всіх учасників засідання. Також, у зазначеному протоколі не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій, рішення взагалі не містить мотивів його прийняття, не можливо встановити, яка саме податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що оскаржуване рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18.

Стосовно наслідків рішення про віднесення до переліку ризикових та вимоги зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Таким чином, в разі подальшого віднесення підприємства позивача переліку ризикових, до наступних податкових накладних буде застосовуватися процедура зупинення їх реєстрації з підстав п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків , що при розгляді даної справи визнано судом таким, що здійснено з порушенням процедури та безпідставно.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував:50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Із врахуванням вище викладеного, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ таким, що відповідає п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно п. 1.6 Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Що стосується доводів відповідача, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 27.08.2019 року по справі № 540/2077/18, оскаржуване рішення відповідача про включення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку є проміжним рішенням, оскарження якого суперечить закону, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, так як вказаний висновок стосується інших правовідносин, оскільки його зроблено щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ДФС України, які полягали у зупиненні реєстрації податкових накладних, які складені позивачем і направлені для реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних, а не щодо рішення відповідача про внесення підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Також, встановлено, що на виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення (а.с. 104-106, 143, 147, 151, 155, 173) та копії документів, а саме: договори, рахунки на оплату, платіжні доручення, виписки з банківських рахунків, податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні(а.с. 78-98, 100, 102, 110-143, 145-146, 149-150, 153-154, 157-172, 175-185).

Згідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Надаючи правову оцінку прийнятим Комісією рішенням, суд також повинен з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 .

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 року у справах № 620/3556/18, № 815/2791/18, від 14.05.2019 у справі № 817/1356/18, від 22.04.2019 року у справі № 2040/5445/18.

У рішеннях № 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506001 від 25.06.2019 року; № 1258934/41777549 від 22.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2106001 від 21.06.2019 року; № 1260216/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2006002 від 20.06.2019 року; № 1260224/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2006003 від 20.06.2019 року; № 1260215/41777549 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2506002 від 25.06.2019 року; № 1261685/41777549 від 27.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706002 від 27.06.2019 року; № 1261684/41777549 від 17.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2706001 від 27.06.2019 року; № 1265774/41777549 від 02.09.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2606001 від 26.06.2019 року, підставою для прийняття зазначено ненадання платником розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції.

Враховуючи те, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало рішення, яке оформлене протоколом від 04.07.2019 року № 201, комісії Головного управління ДФС у Харківській області про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРВЕСТ ДЕЛФІ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та платник податків не мав можливості надати документи на спростування причин зупинення реєстрації податкової накладних, а запитувані відповідачем документи не відповідають підставі зупинення, а також те, що позивачем були надані відповідні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією № 666 від 20.09.2019 року позивачем сплачено 17289,00 грн. судового збору. Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягають сплачені судові витрати.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на те, що всі права та обов`язки Головного управління ДФС у Харківській області, що приймало оскаржуване рішення, та його територіальних органів не перейшли до його правонаступника - Головного управління ДПС у Харківській області та його територіальних органів у повній мірі, з огляду на таке.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , вирішено:

- утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1;

- реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2;

- установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальними органами Державної податкової служби.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються (додаток 1), визначено Головне управління ДПС у Харківській області.

Згідно з додатком 2 Головне управління ДФС у Харківській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Харківській області.

За приписами ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

31.07.2019 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління ДПС Харківської області, код за ЄРДПОУ 43143704 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань від 01.08.2019 року). пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. та зазначає наступне.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 29.08.2019 року № 18 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Харківській області повноважень Головного управління ДФС у Харківській області, що припиняється.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Таким чином, на теперішній час всі права та обов`язки Головного управління ДФС у Харківській області перейшли до його правонаступника - Головного управління ДПС у Харківській області.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 520/9893/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)В.В. Старостін Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 17.01.2020 року