Постанова

від 14.01.2020 по справі 440/2136/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 р.Справа № 440/2136/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Старостіна В.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Осіпова Ю.В.,

представника відповідачів Масюк П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.10.2019 року по справі № 440/2136/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"КАМІЛАЙН"

до Державної податкової служби України , Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю КАМІЛАЙН , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 03.05.2019 року № 1153988/42839438 регіональної комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.04.2019 року №1 ТОВ КАМІЛАЙН для покупця ТОВ ДРІЛЛТЕК на суму 421600,00 грн, в тому числі ПДВ - 70266,67 грн;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.04.2019 року №1 складену та подану на реєстрацію ТОВ КАМІЛАЙН про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на суму 421600,00 грн, в тому числі ПДВ 70266,67 грн, отримувачу послуг ТОВ ДРІЛЛЕК та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, а саме - 12.04.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідачем прийнято незаконне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, з яким позивач не згодний, вважає їх протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.05.2019 року № 1153988/42839438, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю КАМІЛАЙН від 12.04.2019 року № 1 на загальну суму 421600,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 70266,67 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.04.2019 року № 1, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю КАМІЛАЙН та вважати вказану податкову накладну зареєстрованою 26.04.2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАМІЛАЙН витрати по сплаті судового збору в сумі 3842,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7471,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю за необґрунтованістю.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.01.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ КАМІЛАЙН зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; основний вид економічної діяльності: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (т. 1 а.с. 13) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом № 1916174500007 з реєстру платників податку на додану вартість (т. 1 а.с. 14).

01.04.2019 року між ТОВ ДРІЛЛТЕК (замовник) та ТОВ КАМІЛАЙН (виконавець) укладено договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 01/04/К, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником, або іншою особою, уповноваженою замовником, вантаж з місця відправлення до місця доставки і видати вантаж замовнику, а замовник бере на себе зобов`язання прийняти вантаж та сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (т. 1 а.с. 51-54).

Крім того, на виконання умов вказаного договору позивачем складено рахунок на оплату № 1 від 12.04.2019 року (т. 1 а.с. 56).

Також 12.04.2019 року ТОВ ДРІЛЛТЕК (замовник) та ТОВ КАМІЛАЙН (виконавець) підписано акт надання послуг (т. 1 а.с. 57).

На виконання умов договору та відповідно до рахунку на оплату № 1 від 12.04.2019 року ТОВ ДРІЛЛТЕК сплачено ТОВ КАМІЛАЙН 421600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.04.2019 року № 394 (т. 1 а.с. 58).

На виконання умов договору ТОВ КАМІЛАЙН виписано: податкову накладну № 1 від 12.04.2019 року на загальну суму 421600,00 грн, у тому числі ПДВ 70266,67 грн (т. 1 а.с. 15).

26.04.2019 року позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 12.04.2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 16).

Позивачем 26.04.2019 року до Головного управління ДФС у Полтавській області направлено повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (т. 1 а.с. 17).

Комісією Головного управління ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 03.05.2019 року прийнято рішення № 1153988/42839438 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.04.2019 року № 1 в ЄРПН (т. 1 а.с. 103).

03.05.2019 року ТОВ КАМІЛАЙН подано до ДФС України скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.05.2019 року № 1153988/42839438.

Колегія суддів зазначає, що позивачем зазначено причину незгоди платника податку з рішенням комісії контролюючого органу, а саме, вказано, що оскаржуване рішення є незаконним. Зазначено прохання розглянути договір з ТОВ ДРІЛЛТЕК (надано договір та всі додатки) та указано прохання зареєструвати податкову накладну № 1 від 12.04.2019 року на суму 421600,00 грн, у тому числі ПДВ 70266,67 грн (т. 1 а.с. 9).

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.05.2019 року № 28014/42839438/2 залишено скаргу ТОВ КАМІЛАЙН без задоволення та рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (т. 1 а.с. 12).

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено про відсутність копій документів, що підтверджують право уповноважених осіб на вчинення дій в інтересах платників податків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Згідно до п.п. а та б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як визначено абзацами 1 та 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі - Порядок №117) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до п. 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У відповідності до п. п. 6, 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту п. 10 Порядку № 117 вбачається, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (п. 15 Порядку № 117).

Колегія суддів зазначає, що п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Проте надіслана позивачу квитанція таких розрахунків не містять.

Слід звернути увагу на те, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені наказом Державної фіскальної служби України чи Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Зі змісту наявної в матеріалах справи квитанції вбачається, що контролюючим органом зупинено реєстрацію податкової накладної від 12.04.2019 року № 1 в ЄРПН, з огляду на те, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1 а.с. 16).

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції по податковій накладній № 1 від 12.04.2019 року (т. 1 а.с. 17).

Відповідно до наданих пояснень ТОВ КАМІЛАЙН зазначено, що підприємством було укладено договір № 01/04/К від 01.04.2019 року про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом з ТОВ ДРІЛЛТЕК для перевезення обладнання цементажу з свердловини Тимченківська, 1, с. Соколове, Харківська область на свердловину Жемчужна, 1, с. Рашівка, Гадяцького району, Полтавської області. Водночас для виконання вищезазначеного договору підприємством було залучено інших перевізників, а саме: ТОВ ТРАНСРЕСУРСИ , ФОП ОСОБА_1 , ПП АВТОСОЮЗ-Україна , ТОВ НЕГАБАРИТ ПРОФІ . Зазначено, що після завершення перевезення вантажу, були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг), та здійснено повний розрахунок з перевізниками (т. 1 а.с. 18).

На підтвердження реальності господарської операції по податковій накладній № 1 від 12.04.2019 року позивачем надано:

- договір № 0204/19 про надання автотранспортних послуг від 02.04.2019 року, який укладено між ТОВ КАМІЛАЙН (замовник) та ТОВ НЕГАБАРИТ ПРОФІ (виконавець) (т. 1 а.с. 19); заявка № 56 від 02.04.2019 року (доповнення до договору № 0204/19 про надання транспортних послуг) (т.1 а.с. 20); рахунок на оплату № 39 від 02.04.2019 року (т. 1 а.с. 21); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 33 від 02.04.2019 року (т. 1 а.с. 22); платіжне доручення від 16.04.2019 року № 8 (т. 1 а.с. 24);

- договір № 7 про транспортне обслуговування від 01.04.2019 року, укладений між ПП АВТОСОЮЗ-Україна (виконавець) та ТОВ КАМІЛАЙН (замовник) (т. 1 а.с. 25-26); рахунок-фактуру № СФ-0000463 від 02.04.2019 року (т. 1 а.с. 21); акт надання послуг № ОУ-0000463 від 02.04.2019 року (т. 1 а.с. 29); платіжне доручення № 3 від 11.04.2019 року (т.1 а.с. 31);

- договір № 02/04К про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ КАМІЛАЙН (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) (т. 1 а.с. 32-33); рахунок-фактура від 05.04.2019 року № 2 (т. 1 а.с. 36); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 05.04.2019 року (т. 1 а.с. 37); платіжне доручення від 26.04.2019 року № 11 (т. 1 а.с. 40);

- договір № 03/04К про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ КАМІЛАЙН (замовник) та ТОВ ТРАНСРЕСУРСИ (виконавець) (т. 1 а.с. 41-42); рахунок № СФ-155 від 08.04.2019 року (т. 1 а.с. 45); акт № ОУ-0000087 здачі-приймання робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 46); платіжне доручення № 12 від 26.04.2019 року (т. 1 а.с. 49).

Колегія суддів зазначає, що наданими позивачем документами підтверджено реальність господарської операції по податковій накладній від 12.04.2019 року № 1.

У рішенні Комісії Головного управління ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 03.05.2019 року № 1153988/42839438 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.04.2019 року № 1 в ЄРПН (т. 1 а.с. 103) зазначено про ненадання позивачем копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них. В якості додаткової інформації вказано, що договір ТОВ ДРІЛЛТЕК надано не в повному обсязі, а саме: першу та іншу із сторінок.

Водночас суд звертає увагу на те, що п. 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу п. 21 Порядку № 117 вбачається, що підставою для відмови у прийнятті комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п. 13 цього Порядку, водночас позивачем надано до фіскального органу копію договору про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 01/04/К від 01.04.2019 року.

Отже, з огляду на викладене, у комісії були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення у зв`язку з тим, що позивачем надано договір про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 01/04/К від 01.04.2019 року не у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність господарської операції, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної від 12.04.2019 року № 1.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.05.2019 року № 1153988/42839438, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ КАМІЛАЙН від 12.04.2019 року № 1 на загальну суму 421600,00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 70266,67 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.04.2019 року № 1 ТОВ КАМІЛАЙН про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на суму 421600,00 грн, в тому числі ПДВ 70266,67 грн, отримувачу послуг ТОВ Дріллек та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, а саме - 12.04.2019 року, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 28 Порядку № 117 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 від 24.04.2019 року № 391) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач просить суд зобов`язати ДФС України вважати податкову накладну від 01.04.2019 року № 1 прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, а саме - 12.04.2019 року.

Проте зі змісту квитанції, відповідно до якої зупинено реєстрацію податкової накладної вбачається, що позивачем подано податкову накладну від 01.04.2019 року № 1 для реєстрації в ЄРПН - 26.04.2019 року, а не 12.04.2019 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.04.2019 року № 1, складену та подану на реєстрацію ТОВ КАМІЛАЙН та вважати вказану податкову накладну зареєстрованою 26.04.2019 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судового збору у розмірі 3842,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7400,00 грн та витрат, необхідних для надання правничої допомоги (поштові витрати) у розмірі 376,56 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 13.06.2019 року № 27 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн (а.с. 4).

З огляду на задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат у відповідності до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір № 9 про надання професійної правничої допомоги від 22.05.2019 року (т. 1 а.с. 81-82); ордер Серія СМ № 07/19 (т. 1 а.с. 83); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т. 1 а.с. 84); звіт № 1 про виконані роботи адвокатом відповідно до договору № 9 про надання правничої допомоги ТОВ КАМІЛАЙН від 18.06.2019 року відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги: консультація клієнта (1 година) - 300,00 грн; вивчення документів, доказів наданих клієнтом, вивчення правової позиції у справі (2 години) - 300,00 грн; підготовка та друкування позовної заяви (8 годин) - 2400,00 грн; поштові витрати з відправлення позову до суду - 71,00 грн; всього - 3071,00 грн (т. 1 а.с. 131); платіжне доручення № 29 від 19.06.2019 року (т.1 а.с. 133); звіт № 2 про виконані роботи адвокатом відповідно до договору № 9 про надання правничої допомоги ТОВ КАМІЛАЙН від 12.08.2019 року відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги: участь у судовому засіданні 16.07.2019 року 30 хвилин - 150,00 грн; вивчення відзиву відповідача і доданих доказів (1 година) - 300,00 грн; підготовка, друкування уточненої позовної заяви (3 години) - 900,00 грн; поштові витрати з відправлення позову до суду і відповідачу - 104,68 грн; всього - 1454,68 грн; платіжне доручення № 12 від 12.08.2019 року на суму 1454,68 грн (т. 1 а.с. 153); звіт № 3 про виконані роботи адвокатом відповідно до договору № 9 про надання правничої допомоги ТОВ КАМІЛАЙН від 18.08.2019 року відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги: участь у судовому засіданні 14.08.2019 року (30 хвилин) - 150,00 грн; підготовка, друкування уточненої повторної позовної заяви 14.08.2019 (1 година) - 300,00 грн; підготовка, друкування клопотання про залучення відповідача (30 хвилин) - 150,00 грн; поштові витрати з відправлення позову до суду і доказів відповідачам - 144,80 грн; всього - 744,80 грн (т. 1 а.с. 227); платіжне доручення від 23.08.2019 року № 15 на суму 744,80 грн (т. 1 а.с. 228); звіт № 4 про виконані роботи адвокатом відповідно до договору № 9 про надання правничої допомоги ТОВ КАМІЛАЙН від 18.09.2019 року відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги: участь у судовому засіданні 22.08.2019 року (20 хвилин) та 12.09.2019 року (20 хвилин) - 200,00 грн; підготовка, друкування заперечення на відзив Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.08.2019 року (6 годин) - 1800,00 грн; підготовка, друкування клопотань про продовження строку (30 хвилин) - 150,00 грн; фотокопіювання документів, направлення їх засобами електронного та поштового зв`язку 14.09.2019 року та 16.09.2019 року, направлення заперечення на відзив і документів засобами поштового зв`язку відповідачам (1 година) - 300,00 грн; поштові витрати з відправлення додаткових заперечень до суду і доказів відповідачам (1 година) - 56,08 грн; всього - 2506,08 грн (т. 2 а.с. 18); платіжне доручення № 29 від 18.09.2019 року на суму 2506,08 грн (т. 1 а.с. 244); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом - Осіповим Ю.В. та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідно до договору № 9 про надання правничої допомоги ТОВ КАМІЛАЙН (т. 2 а.с. 14).

Суд, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із наступного.

Надаючи оцінку доказам, які підтверджують поштові витрати з відправлення до суду та відповідачам документів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення лише поштових витрат у розмірі 71,00 грн, оскільки надані до суду докази: експрес-накладна № 59000428887304 від 16.06.2019 року (т. 1 а.с. 132) та квитанція підтверджують направлення представником позивача позову до Полтавського окружного адміністративного суду.

Водночас з інших наданих представником позивача доказів на підтвердження понесення поштових витрат неможливо встановити направлення документів саме до суду чи відповідачам, надані фіскальні чеки по сумах, на які вони видані, не відповідають розміру понесених поштових витрат, які вказані у звітах № 2, № 3 (т. 1 а.с. 154, 229). Доказів понесення поштових витрат згідно звіту № 4 в розмірі 56,08 грн представником позивача суду взагалі не надано (т. 2 а.с. 18).

Отже, дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7471,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного суду від 18.10.2019 року по справі № 440/2136/19 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За приписами ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року по справі № 440/2136/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)В.В. Старостін Судді (підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 17.01.2020 року