Рішення

від 14.01.2020 по справі 910/15020/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2020Справа № 910/15020/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воліс Лтд"

до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"

про стягнення 1043550,34 грн.

за участі представників:

від позивача: Хілько А. С., адвокат,

від відповідача: Суплік М. В., адвокат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Воліс Лтд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про стягнення 1043550,34 грн. за неналежне виконання умов договору поставки від 17.04.2018 № 12/04, з яких: 735018,20 грн. основного боргу, 175869,85 грн. пені, 88085,47 грн. інфляційних втрат та 44576,82 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

11.11.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач зауважив, що ним сума основного боргу сплачена в повному обсязі після реєстрації позивачем податкових накладних на спірну поставку. Відповідач також зауважив, що сторонами погоджено не застосовувати штрафні санкції у разі не здійснення позивачем реєстрації податкових накладних.

Протокольною ухвалою суду від 12.12.2019 суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 175869,85 грн. пені, 88085,47 грн. інфляційних втрат та 44576,82 грн. трьох процентів річних.

Також під час судового засідання 14.01.2020 судом залишено без розгляду відповідь на відзив та долучено клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2018 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір № 12/04 поставки товару, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця олію соняшникову, нерафіновану, невиморожену першого гатунку, (пресову), відповідно до специфікацій, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.5 договору приймання-передачі товару за кількістю здійснюється на автомобільних платформних вагах покупця, за результатами чого складається акт зважування, на підставі якого сторони підписують товарно-транспортну накладну і видаткові накладні.

Оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 2 банківських днів після поставки товару покупцю (якщо інше не визначено у відповідній специфікації) та підтвердження покупцем якісних характеристик товару, заявлених у пункті 2.2 цього договору, згідно виставленого постачальником рахунку та зареєстрованому в Єдиному державному реєстрі податкової накладної та/або розрахунку коригування, який збільшує податкові зобов`язання постачальника (пункт 3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що для оплати покупцем рахунку, обов`язковою є умова складення постачальником на момент оплати покупцем податкової накладної в електронній формі, з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному чинним законодавством України, та застосування електронного підпису уповноваженої платником особи.

У разі, якщо податкова накладна та/або розрахунок коригування, який збільшує податкові зобов`язання постачальника, не зареєстровані в ЄДРПН, покупець має право на недоплату за придбаний товар у розмірі суми ПДВ такої податкової накладної та/або розрахунку коригування, та у разі не реєстрації податкової накладної до наступної поставки товару, покупець припиняє оплату за наступний поставлений товар. Таку суму недоплати покупець зобов`язаний сплатити постачальнику протягом 2 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування). При цьому штрафні санкції до покупця не застосовуються (пункт 3.5 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив поставку товару за договором, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, а саме: від 18.04.2018 № 35 на суму 526470,91 грн., від 18.04.2018 № 36 на суму 526470,91 грн., від 18.04.2018 № 37 на суму 546622,91 грн., від 18.04.2018 № 38 на суму 578224,90 грн., від 20.04.2018 № 39 на суму 551917,90 грн., від 20.04.2018 № 41 на суму 552347,90 грн. від 24.04.2018 № 42 на суму 545706,90 грн.

Разом із цим, відповідач здійснив оплату товару не в повному обсязі, заборгувавши 96370,82 грн. за видатковою накладною від 18.04.2018 № 38, 91986,32 грн. за видатковою накладною від 20.04.2018 № 39, 92057,98 грн. за видатковою накладною від 20.04.2018 № 41, 454603,08 грн. за видатковою накладною від 24.04.2018 № 42.

У той же час, згідно з податковими накладними та квитанціями до них, реєстрація останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних проведена позивачем лише 11.09.2019 року.

Після того, відповідач здійснив наступні оплати за видатковими накладними за договором: 03.10.2019 у розмірі 87745,15 грн., 03.10.2019 у розмірі 87745,15 грн., 11.10.2019 у розмірі 91103,82 грн., 24.10.2019 у розмірі 96370,82 грн., 30.10.2019 у розмірі 91986,32 грн., 06.11.2019 у розмірі 92057,98 грн., 08.11.2019 у розмірі 254604,06 грн., 11.11.2019 у розмірі 200000 грн.

Оскільки відповідач здійснив повну оплату за поставлений товар, позивач зменшив заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 175869,85 грн. пені, 88085,47 грн. інфляційних втрат та 44576,82 грн. трьох процентів річних.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує із умов договору сторони погодили, що покупець має право на недоплату за придбаний товар у розмірі суми ПДВ такої податкової накладної та/або розрахунку коригування, та в разі не реєстрації податкової накладної до наступної поставки товару, покупець припиняє оплату за наступний поставлений товар. Таку суму недоплати покупець зобов`язаний сплатити постачальнику протягом 2 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування). При цьому штрафні санкції до покупця не застосовуються.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідні податкові накладні за спірною поставкою зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 11.09.2019 року.

Отже, з урахуванням пункту 3.5 договору, відповідач мав здійснити оплату залишку заборгованості (розміру сум ПДВ) до 15.09.2019 включно.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених компенсаційних витрат, з урахуванням дати прострочення виконання відповідачем зобов`язання та в межах заявленого позивачем періоду, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 2607,25 грн. трьох процентів річних та 5145,13 грн. інфляційних втрат.

У той же час, вимоги про стягнення пені з відповідача задоволенню не підлягають, оскільки сторони в договорі прямо передбачили не застосовувати штрафні санкції у разі не здійснення позивачем реєстрації податкових накладних.

За наведених обставин, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши 2607,25 грн. трьох процентів річних та 5145,13 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 24000 грн., суд дійшов висновку про те, що із вказаної суми підлягають вирахуванню витрати в розмірі 1000 грн. на підготовку відповіді на відзив, що залишена судом без розгляду, та витрати в розмірі 4000 грн. на проїзд, докази щодо обґрунтованості розміру яких та їх взаємопов`язаності із розглядом справи відсутні.

Отже, судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Також пропорційному розподілу підлягають заявлені відповідачем до відшкодування поштові витрати.

Суд також зауважує, що згідно з положеннями статті 7 Закону України Про судовий збір позивач внаслідок зменшення позовних вимог має право на повернення 11025,28 грн. судового збору за відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Воліс Лтд" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (03039, м. Київ, просп. Науки, 3; ідентифікаційний код 00333581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Воліс Лтд" (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 11, оф. 152; ідентифікаційний код 40556482) 2607 (дві тисячі шістсот сім) грн. 25 коп. трьох процентів річних, 5145 (п`ять тисяч сто сорок п`ять) грн. 13 коп. інфляційних втрат, 7854 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 90 коп. пені, 116 (сто шістнадцять) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору, а також 426 (чотириста двадцять шість) грн. 70 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Воліс Лтд" (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 11, оф. 152; ідентифікаційний код 40556482) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (03039, м. Київ, просп. Науки, 3; ідентифікаційний код 00333581) 35,29 грн. судових витрат на поштову відправку.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 16.01.2020.

Суддя К.В. Полякова