Ухвала

від 16.01.2020 по справі 160/6756/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2020 року

Київ

справа №160/6756/19

адміністративне провадження №К/9901/800/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Зарніца до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 8 жовтня 2019 року подало апеляційну скаргу без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання заяви про поновлення строку, в якій з урахуванням викладених в ухвалі обставин вказати підстави для поновлення строку; документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі та апеляційну скаргу, в якій зазначити всіх учасників справи, в кількості достатній для направлення учасникам справи.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржником 29 жовтня 2019 року.

Станом на 14 листопада 2019 року скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто та будь-яких заяв чи клопотань до суду апеляційної інстанції не подано.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року відмовлено відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 29 жовтня 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує відсутністю фінансування на сплату судового збору.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Будь-яких доводів в обґрунтування невиконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник в касаційній скарзі не наводить.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх