Постанова

від 20.01.2020 по справі 910/16943/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. Справа№ 910/16943/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року

у справі № 910/16943/18 (суддя - Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА"

про стягнення 27 840,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст первісних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" про стягнення 27 840,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору поставки продукції № 1978 від 30.07.2015, не повернув позивачеві зворотну тару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року у справі № 910/16943/18 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" 27 840,00 грн. боргу та 1762,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що покупець повинен сплатити постачальнику 27 840,00 грн. неповернутої тари (2650 х 4) + (1000 х 1)) х 2 х 20%).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року у справі № 910/16943/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач виконав перед ТОВ Кушнер всі свої зобов`язання щодо повернення всієї зворотної тари у повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі майна № 4 від 01.11.2016, № 4 від 17.11.2016, № 5 від 03.12.2017, б/н від 16.02.2017. Крім того, в порушення вимог п. 12 розділу ІІ договору ТОВ Кушнер не направляло відповідачу рахунки щодо оплати наданої згідно актів тари, що свідчить про відсутність будь-якої заборгованості щодо неповернення зворотної тари у ТОВ Ліра перед ТОВ Кушнер . Також апелянт вказав, що станом на 28.10.2019 повідомлення від ТОВ Уні-Пак про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням на адресу ТОВ Ліра не надходило.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями, справу № 910/16943/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2019, встановлено строк для подання відзивів, заперечень, клопотань та заяв. Зазначено, що розгляд справи, згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" (покупець) укладено договір поставки продукції № 1978 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 розділу 1 договору постачальник зобов`язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій Сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв`язком, усно тощо).

Під терміном продукція в даному договорі сторони розуміють пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ПАТ "Оболонь", ДП ПАТ "Пивоварня Зіберта", ПАТ "Охтирський пивоварний завод", ПАТ "Красилівське" та ПАТ "Бершадський пиво комбінат". Продукція, що поставляється, повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленим діючим законодавством України, що підтверджується сертифікатами відповідності та якості (п. 2 розділу І Договору).

Згідно з п. 1 розділу II Договору, постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги та балони (надалі - зворотна тара) покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами в Додатку № 2, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Пляшка, у якій міститься продукція, що продається покупцю, є незворотною тарою. Покупець зобов`язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана в тимчасове користування постачальником, не змінювати за власною ініціативою місце зберігання зворотної тари, письмово погоджувати з постачальником нові місця зберігання зворотної тари, не передавати свої права та обов`язки по даному договору третім особам.

Відповідно до п. 3 розділу II Договору, заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних.

За пунктом п. 6 розділу II Договору, покупець зобов`язаний повертати постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем постачальнику в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень-вересень); 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб. Покупець зобов`язується протягом 1 (одного) календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари в разі:

- демонтажу обладнання для розливу пива;

- письмової вимоги постачальника, якщо покупцем порушено умови даного Договору;

- письмової вимоги постачальника, якщо останній вважає, що є загроза схоронності переданої в тимчасове користування зворотної тари;

- дострокового розірвання або припинення строку дії цього договору.

Згідно з п. 8 Розділу II Договору, якщо зворотна тара при поверненні має механічні пошкодження (деформацію) та виключає подальше використання, то вона не приймається постачальником, про що складається відповідний акт.

При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної тари з вини покупця, покупець зобов`язаний відшкодувати постачальнику подвійну заставну ціну зворотної тари з врахуванням податку на додану вартість та відшкодувати всі спричинені своєю діяльністю або бездіяльністю збитки та упущену вигоду постачальника.

За актами прийому-передачі майна № 3 від 06.04.2016, № 6 від 29.03.2017, № 7 від 12.04.2017 постачальник передав, а покупець отримав: кега Оболонь 30 л. в кількості 6 (шість) шт.; балон 10 л. в кількості 1 (один).

Згідно з видатковими накладними на тару № РТ-40734 від 12.04.2017, № РТ-40367 від 29.03.2017, вартість кеги Оболонь 30 л. становить 2650 грн. без ПДВ; згідно з видатковою накладною на тару № РТ-37913 від 06.04.2016 вартість балону 10 л. становить 1000 грн. без ПДВ., вартість кеги Оболонь 30 л. - 1 600,00 грн. без ПДВ.

Як вказує позивач, за актами прийому-передачі № 4 від 01.11.2016, № 5 від 03.12.2016 покупець повернув постачальнику лише кеги Оболонь 30 л. в кількості 2 (дві) шт.

23.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (цедент) та Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" (цесіонарій) уклали договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) № 4, відповідно до умов якого цедент відступає, а цесіонарій повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), відповідно до договорів, укладених із третіми особами, що зазначені у реєстрі вимог (додаток 1), що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Кушнер", і стає кредитором за договорами (основними договорами), укладеними товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" із третіми особами згідно із реєстром вимог, що додається до цього договору і є невід`ємною його частиною.

В додатку № 1 (порядковий номер 37) визначено право вимоги по Договору.

08.06.2018 на адресу відповідача надіслано повідомлення про відступлення права вимоги вих. № 105 від 24.03.2018.

У зв`язку з неоплатою боргу у розмірі 27 840,00 грн., яка являється подвійною вартістю неповернутої тари, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов до висновку, що покупець повинен сплатити постачальнику 27 840,00 грн. подвійної вартості тари, не повернутої покупцем. (2650 х 4) + (1000 х 1)) х 2 х 20%).

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, 23.03.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Кушнер (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК (цесіонарій) було укладено договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) № 4, відповідно до п. 1.1 якого цедент відступає, а цесіонарій повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), відповідно до договорів, укладених з третіми особами, що зазначені у реєстрі вимог (додаток 1)), що належить цеденту, і стає кредитором за договорами (основними договорами), укладеними цедентом із третіми особами згідно з реєстром вимог, що додається до договору цесії і є невід`ємною його частиною.

За цим договором цесії цесіонарій повністю одержує право (замість цедента) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за договором у сумі, зазначеній у реєстрі вимог (пункт 1.2 договору цесії).

Договір цесії набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором цесії (пункт 5.1 договору цесії).

Як вбачається із додатку № 1 до договору цесії, ТОВ Кушнер було передано ТОВ УНІ-ПАК право вимоги, зокрема, щодо ТОВ Ліра за договором № 1978 від 30.07.2015 р. на суму 8 950,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ст. 518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимог нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він має проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

ТОВ "УНІ-ПАК" на адресу відповідача було направлено повідомлення № 105 від 24.03.2018 р. про відступлення права вимоги за договором № 1978 від 30.07.2015 р., а також вимогу № 105 від 24.03.2018 р. про погашення заборгованості за договором № 1978 від 30.07.2015 р. на користь нового кредитора ТОВ "УНІ-ПАК" у сумі 8 950,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач набув прав вимоги до відповідача за договором № 1978 від 30.07.2015 р. на суму 8 950,00 грн.

В той же час, позов у даній справі позивачем був заявлений у сумі 27 840,00 грн., яка становить більшу суму, ніж набуто позивачем за договором № 1978 від 30.07.2015 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що відповідач, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зворотну тару у встановлений договором строк не повернув, що стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення 27 840,00 грн., що становить подвійну вартість неповернутої тари з урахуванням ПДВ, розраховану позивачем на підставі п. 8 розділу ІІ договору поставки.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановив, що виходячи з умов Договору, а саме п. 8 розділу ІІ, покупець повинен сплатити постачальнику 27 840,00 грн. в розрахунку = . (2650 х 4) + (1000 х 1)) х 2 х 20%).

Однак, відповідно до п.8 Розділу II договору поставки, якщо зворотна тара при поверненні має механічні пошкодження (деформацію) та виключає подальше використання, то вона не приймається Постачальником, про що складається відповідний акт. При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні з вини Покупця, Покупець має відшкодувати Постачальнику подвійну заставну ціну зворотної тари та відшкодувати всі спричинені своєю діяльністю або бездіяльністю збитки та упущену вигоду Постачальника.

Тобто, договором поставки (основний договір) передбачено повернення заставної вартості зворотної тари в подвійному розмірі лише у разі пошкодження, псування, втрати або знищення з вини Покупця, про що складається відповідний акт. Матеріали справи відповідного акту не містять.

Доказів пошкодження, псування, втрати або знищення з вини покупця зворотної тари в матеріалах справи також відсутні.

Сторони зобов`язуються щомісячно, не пізніше п`ятого числа проводити звірку залишків зворотної тари у покупця за попередній місяць, про що складається акт звірки. Сторони домовились, що у разі неявки покупця на звірку, у випадку необґрунтованої відмови або ухилення покупця від проведення щомісячної звірки зворотної тари та (або) не підписання покупцем акту звірки, звірка залишків зворотної тари проводиться за даними та на підставі розрахунків постачальника. У такому разі постачальником (його повноважним представником) в односторонньому порядку підписується та засвідчується печаткою акт звірки в односторонньому порядку та зазначається факт неявки покупця на звірку, необгрунтованої відмови або ухилення покупця від проведення щомісячної звірки зворотної тари та (або) не підписання покупцем акту звірки (пункт 9 розділу ІІ договору).

Сторони зобов`язуються щомісячно не пізніше десятого числа проводити інвентаризацію наявних залишків зворотної тари, що є в тимчасовому користуванні покупця. Інвентаризація проводиться за участю повноважних представників сторін, про що складається акт інвентаризації, який підписується уповноваженими представниками. Представники постачальника під час проведення інвентаризації мають право безперешкодно проводити перевірку фактичної наявності зворотної тари, їі цільове використання та умови її зберігання на складах чи магазинах покупця. Покупець зобов`язаний не перешкоджати і сприяти представникам постачальника проведенню інвентаризації. Сторони домовились, що у разі необґрунтованої відмови або ухилення покупця від проведення щомісячної інвентаризації наявних залишків зворотної тари та (або) не підписання покупцем акту інвентаризації, звірка наявних залишків зворотної тари проводиться за даними постачальника. У такому разі постачальником (його повноважним представником) в односторонньому порядку підписується та засвідчується печаткою акт інвентаризації у односторонньому порядку та зазначається факт необґрунтованої відмови або ухилення покупця від проведення щомісячної інвентаризації наявних залишків зворотної тари та (або) не підписання покупцем Акту інвентаризації (пункт 10 розділу ІІ договору).

Доказів проведення звірки залишків зворотної тари у покупця чи інвентаризації наявних залишків зворотної тари, що є в тимчасовому користуванні у відповідача, матеріали справи не містять.

Пунктом 12 розділу ІІ договору поставки передбачено, що в разі порушення покупцем кінцевого терміну повернення зворотної тари протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки або виявлення нестачі тари, постачальник залишає за собою право, сповістивши покупця продати йому неповернуту зворотну тару, а покупець зобов`язаний її оплатити. При цьому сторони погоджуються, що реалізована заставна тара відпускається покупцю по заставним цінам, встановленим на момент виставлення рахунку. Постачальник виставляє рахунок покупцю, а покупець повинен прийняти і оплатити рахунок окремим платіжним дорученням вподовж 3 календарних дів з моменту отримання. Після оплати рахунка, постачальник надає покупцю податкову та видаткову накладну. Зворотна тара вважається проданою постачальником та придбаною покупцем з моменту оплати останнім рахунку та отримання податкових та видаткових накладних.

Однак, матеріали справи не містять доказів сповіщення покупця про продаж йому неповернутої зворотної тари та виставлення останньому рахунку, як це передбачено пунктом 12 розділу ІІ договору поставки.

Крім цього, як вже було встановлено вище, з умов договору цесії не вбачається перехід до позивача прав вимоги за зобов`язаннями відповідача зі сплати подвійної вартості неповернутої зворотної тари в розмірі 27 840,00 грн., а відтак і факту переходу до ТОВ "Уні-Пак" обсягу майнових зобов`язань за договором поставки продукції № 1978 від 30.07.2015 щодо сплати подвійної вартості неповернутої зворотної тари у розмірі 27 840,00 грн. При цьому, з долучених до справи документів встановити наявність та обсяг будь-яких інших прав, що перейшли до нового кредитора за спірним договором, неможливо.

Таким чином, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Договором поставки (основний договір) передбачено повернення заставної вартості зворотної тари в подвійному розмірі лише у разі пошкодження, псування, втрати або знищення з вини Покупця, про що складається відповідний акт. Як вбачається з матеріалів справи, такий акт не складався. Доказів пошкодження, псування, втрати або знищення з вини покупця зворотної тари матеріали справи також не містять.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач набув прав вимоги до відповідача за договором № 1978 від 30.07.2015 р. на суму 8 950,00 грн., тоді як позов у справі був поданий у сумі 27 840,00 грн.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року у справі № 910/16943/18 - скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року у справі № 910/16943/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року у справі № 910/16943/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" (вул. Предславинська, 25, кв. 5, м. Київ, 03150, код 30371359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА" (вул. Березняківська, 16, кв. 93, м. Київ, 02152, код 32662142) 2 643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/16943/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко