Постанова

від 14.01.2020 по справі 911/1603/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. Справа№ 911/1603/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи:

позивача Клименко К.В.

відповідача Бєляков М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області

від 07.10.2019

у справі № 911/1603/19 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Ірпінської міської ради

до Бучанської міської ради

про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Ірпінська міська рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Бучанської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Бучанської міської ради №2306-44-VII від 06.09.2018, №3015-54-VII від 28.02.2019; скасування державної реєстрації права власності на громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою: м. Буча, вул. Яблунська, 129, реєстраційний номер: 1676588632108; витребування з чужого незаконного володіння громадського будинку "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат", визнання права власності на це майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі №911/1603/19 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Ірпінська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила суд поновити пропущений строк для подачі апеляційної скарги. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі № 911/1603/19. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Ірпінської міської ради у повному обсязі, а саме: визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 06.09.2018 №2306-44-VII. Визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 28.02.2019 №3015-54-VII. Скасувати державну реєстрацію права власності на громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою: м. Буча, вул. Яблунська, 129, реєстраційний номер: 1676588632108. Витребувати майно з незаконного чужого володіння Бучанської міської ради, а саме громадський будинок "Міжшкільний навчально- виробничий комбінат" за адресою м. Буча, вул. Яблунська, 129. Визнати право власності за Ірпінською міською радою Київської області на громадський будинок "Міжшкільний навчально- виробничий комбінат" за адресою м. Буча, вул. Яблунська, 129. Судові витрати стягнути з відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що спірне майно є комунальною власністю територіальної громади міста Ірпінь, що міжшкільний навчально-виробничий комбінат за адресою м.Буча, вул. Кірова(Яблунська), 129 в реконструйованому приміщенні колишньої 8-річної школи №9 було відкрито 01.09.1978, будівля перебуває на балансі Відділу освіти Ірпінської міської ради, якою здійснюються видатки на утримання Міжшкільного навчально-виробничого комбінату, що це нерухоме майно позивачем відповідачу у встановленому порядку не передавалось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1603/19 за апеляційною скаргою Ірпінської міської ради, розгляд справи призначено на 10.12.2019. У судовому засіданні 10.12.2019 було оголошено перерву у розгляді справи до 14.01.2020.

Бучанська міська рада подала письмовий відзив на апеляційну скаргу Ірпінської міської ради у якому просила суд рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі №911/1603/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач вказував на безпідставність заявлених до нього позовних вимог та обґрунтовану відмову у задоволенні позову .

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з`ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

Отже, враховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник відповідача заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі, з обґрунтуванням, які були викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача наполягав на законності рішення суду першої інстанції, та просив суд залишити його в силі, з огляду на його законність та обґрунтованість. Представник позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, посилаючись на обґрунтування, які були викладені в ній.

Відповідно до частини 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Ірпінської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі №911/1603/19 залишено без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи 24 січня 1978 року бюро Ірпінського міськкому Компартії України і виконкомом міської Ради народних депутатів була прийнята постанова про ведення з 01.09.1978 для учнів 9-10 класів шкіл міста виробничого навчання на базі міжшкільного навчально-виробничого комбінату та створення в приміщенні колишньої 8-річної школи №9 міжшкільного навчально-виробничого комбінату (арк. с. 142-145).

Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради народних депутатів №64 від 06.02.1978 вирішено в приміщенні колишньої 8-річної школи №9 створити міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Реконструкцію провести до 01.09.1978 і передати його на баланс міського відділу народної освіти (арк. с. 22).

Рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради народних депутатів №346 від 21.08.1978 вирішено 01.09.1978 в смт Буча по вул. Кірова, 129 на 1978-1979 навчальний рік відкрити першу чергу міжшкільного навчально-виробничого комбінату (арк. с. 23).

Відповідно до наказу №22-о по Ірпінському міськвно від 01.09.1978 з 1 вересня 1978 року відкрито міжшкільний навчально-виробничий комбінат в приміщенні смт Буча по вул. Кірова, 129 (арк. с. 24).

Згідно Інвентаризаційної справи №(3498)2732 Ірпінського бюро технічної інвентаризації та Звіту №2-028/2019 про оцінку майна, виконаного на замовлення Ірпінської міської ради, нерухоме майно міжшкільного навчально-виробничого комбінату в смт Буча по вул. Кірова, 129 складається з навчального корпусу 1956 року будівництва, добудови дореволюційного будівництва, майстерні 1956 року будівництва, навчальних корпусів, котельні, гаражів, вбиральні, сараїв, навісу 1980-1990, 1992 років будівництва (арк. с. 50-125).

Рішенням Бучанської міської ради №2306-44-VII від 06.09.2018 вирішено з метою реєстрації речового права на будівлі набути у комунальну власність територіальної громади міста Буча будівлі за адресою; м. Буча, вул. Яблунська (раніше Кірова), 129 (арк с. 150).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.10.2018 за Бучанською міською радою зареєстроване право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою м. Буча по вул. Яблунська, 129 загальною площею 1434кв.м, який складається з учбового копусу під літ."А", "А1" - навчальний корпус, "А2" - навчальний корпус, "А3" - навчальний корпус, №1 - труба, №4,5,7 - огорожа, №6 - хвіртка, №11 - ворота, І - майданчик для навч.авт., ІІ - майданчик для навч.авт., ІІІ - замощення; підстава виникнення права власності: лист Фонду державного майна України №47-06-5074 від 12.10.2018, рішення Бучанської міської ради №2306-44-VII від 06.09.2018 (арк. с. 48-49).

До 25.10.2018 докази реєстрації права власності на це нерухоме майно за відсутні (арк. с. 47, 151-152, 154, 177-183).

Рішенням Бучанської міської ради №3015-54-VII від 28.02.2019 вирішено комунальне майно, що перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Бучанської міської ради, нежитлове приміщення громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою м. Буча по вул. Яблунська (Кірова), 129 передати на баланс КП "Бучанське УЖКГ" (арк. с. 157).

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності згідно статті 328 цього Кодексу набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 386 Цивільного кодексу України закріплено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, з посиланням на яку позивач обґрунтовує свої вимоги, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Зазначена стаття не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте ним раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Передумовою для застосування цієї статті є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Станом на 1956 рік як і на 1978 рік не існувало комунальної власності, вся соціалістична власність була державною.

Частиною першою статті 19 Закону СРСР "Про власність" від 06.03.1990 та статтею 31 Закону УРСР "Про власність" від 07.02.1991 визначений такий різновид державної власності як власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Статтею 23 Закону СРСР "Про власність" і частиною першою статті 35 Закону УРСР "Про власність" було визначено, що у власності, зокрема, району чи іншого адміністративно-територіального утворення перебувають, у тому числі, заклади народної освіти.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць" визначено, що до власності адміністративно-територіальних одиниць належать об`єкти народної освіти, зокрема і міжшкільні навчально-виробничі комбінати.

У подальшому відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Таким чином, міжшкільні навчально-виробничі комбінати як об`єкти, передані до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць, належать відповідним територіальним громадам сіл, селищ, міст.

Отже будівля міжшкільного навчально-виробничого комбінату є такою, що передана до комунальної власності Бучанської селищної ради.

Постановою Верховної Ради України №3434-IV від 09.02.2006 "Про віднесення селища міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області до категорії міст обласного значення", яка набрала чинності з 01.01.2007, селище міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області було віднесено до категорії міст та надано йому статус міста обласного значення.

До цього Буча була селищем міського типу, а тому Бучанська селищна рада не мала у своєму складі окремого відділу освіти.

Відділи освіти відповідно до чинних на той час Типового положення про відділ освіти районної, районної у м.Києві та Севастополі державної адміністрації та Типового положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №347 від 11.03.1999, функціонували виключно у складі райдержадміністрацій та міст обласного значення.

А тому будівля міжшкільного навчально-виробничого комбінату продовжувала залишатись на балансі Відділу освіти Ірпінської міської ради.

Законом України "Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області" від 05.04.2001, який діяв у 2001-2006 роках, була встановлена дворівнева модель управління майном Ірпінського регіону: окреме майно міської та селищних рад; спільне майно всіх громад Ірпінського регіону, яким управляє Ірпінська міська рада.

Так, частиною першою статті 5 цього Закону передбачалось, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування в Ірпінському регіоні під час проведення експерименту є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (у тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у комунальній власності територіальних громад міста Ірпеня та селищ Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське, а також об`єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні Ірпінської міської ради.

Відповідно до статті 18 цього Закону комунальна власність територіальних громад складається з об`єктів комунальної власності кожної з територіальних громад регіону та об`єктів спільної комунальної власності цих територіальних громад. Об`єктами спільної комунальної власності є об`єкти, які задовольняють колективні потреби усіх територіальних громад Ірпінського регіону. Перелік таких об`єктів визначається міською радою за погодженням з селищними радами.

Докази визначення Ірпінською міською радою за погодженням з Бучанською селищною радою переліку об`єктів спільної комунальної власності відсутні.

А тому відсутні підстави вважати, що громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою м. Буча по вул. Яблунська (Кірова), 129 був переданий до спільної комунальної власності територіальних громад міста Ірпеня і селища міського типу Буча.

Отже, рішення Ірпінської міської ради №23-2-V від 27.07.2006 про залишення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату у спільній власності громад Ірпінського регіону і м. Буча, не є доказом того, що громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою м. Буча по вул. Яблунська (Кірова), 129 є спільною власністю громад чи комунальною власністю територіальної громади міста Ірпеня.

Перебування спірного об`єкту на балансовому обліку Відділу освіти Ірпінської міської ради не є ознакою його права власності на цей об`єкт.

Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, але не визначає підстав знаходження майна у власності чи володінні підприємства.

Понесення позивачем витрат на утримання Міжшкільного навчально-виробничого комбінату також не є доказом його права власності на об`єкт нерухомого майна громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою м. Буча по вул. Яблунська, 129, оскільки це є витратами на утримання неприбуткової організації Міжшкільного навчально-виробничого комбінату, яка розміщується у вказаній будівлі.

Інші докази, які свідчили б наявність у позивача права комунальної власності на нерухоме майно громадський будинок "Міжшкільний навчально-виробничий комбінат" за адресою м. Буча по вул. Яблунська, 129, відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що права Ірпінської міської ради не були порушені Бучанською міською радою, а отже колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підставі для задоволення позовних вимог.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинно бути забезпечене справедливими судовими процедурами.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі стосовного порушенням Господарським судом Київської області норм матеріального та процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Ірпінська міська рада, в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі №911/1603/19, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, оскільки рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі №911/1603/19 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі №911/1603/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1603/19.

Повний текст постанови складено та підписано 20.01.2020.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов