Рішення

від 20.01.2020 по справі 240/11155/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11155/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови в передачі земельної ділянки в оренду на 49 років ОСОБА_1 , викладену в листі від 18.04.2019 № Г-1627/0-1318/0/22-19 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передати в оренду на 49 років для сінокосіння ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:02:000:4102 площею 13.8840 га, яка розташована на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

В обґрунтування позову зазначає, що він звернувся з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про передачу в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:4102 площею 13.8840 га для сінокосіння терміном на 49 років, яка розташована на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, однак отримав відмову у задоволенні поданого клопотання. Вважає відмову, викладену у листі від 18.04.2019 №Г-1627/0-1318/0/22-19, протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідач до суду подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначив, що доказів того, що позивачем розроблявся проект землеустрою з приводу відведення бажаної земельної ділянки, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, чи доказів звернення з відповідною заявою для його отримання, у матеріалах справи немає. Також зазначає, що на момент подання позивачем клопотання земельна ділянка з кадастровим номером 1820980300:02:000:4102 відповідно до довідки відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вже була передана до земель комунальної власності Брусилівської селищної об`єднаної територіальної громади згідно наказу від 22.12.2018 за №6-5020/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність", про що позивача було повідомлено.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Майстренко Н.М. в період з 23.12.2019 по 09.01.2020 у відпустці, а в період з 10.01.2020 по 17.01.2020 - на лікарняному, судове рішення у справі ухвалено 20.01.2020.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянуло клопотання ОСОБА_1 та листом від 18.04.2019 №Г-1627/0-1318/0/22-19 відмовило у його задоволенні у зв`язку з тим, що:

- не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду;

- згідно додатку 6 Класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, підгрупа пасовища включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85);

- відповідно до довідки відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вказана земельна ділянка за кадастровим номером 1820980300:02:000:4102 передана у комунальну власність Брусилівської селищної ради згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, серед інших, належить, зокрема, внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин та розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 34 ЗК України встановлено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Це право громадян може бути реалізоване за рахунок земель, що перебувають у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно вимог ч. 2 ст. 93 ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами статей 123 та 124 цього ж Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Таким чином, надання у користування земельної ділянки без складення документації із землеустрою можливо, якщо земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відбувається зміна її меж та цільового призначення.

Згідно зі ст. 79-1 Земельного кодексу України врегульовано порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Тобто, для набуття земельною ділянкою статусу об`єкта речових прав необхідно дотримання двох необхідних умов, а саме:

1) формування земельної ділянки та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру;

2) державної реєстрації права власності на неї.

З матеріалів справи встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянуло клопотання та листом від 18.04.2019 № Г-1627/0-1318/0/22-19 відмовило у його задоволенні у зв`язку з тим, що не надано проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду; згідно додатку 6 Класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, підгрупа пасовища включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); відповідно до довідки відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вказана земельна ділянка за кадастровим номером 1820980300:02:000:4102 передана у комунальну власність Брусилівської селищної ради згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що прийняттю рішення про передачу земельної ділянки в оренду конкретній особі передує стадія розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, за отриманням дозволу на виготовлення якого необхідно звернутися з відповідною заявою до компетентного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, для кожної конкретної мети використання земельної ділянки, розробляється відповідний вид документації. Тобто, для відведення земельної ділянки має виготовлятися саме проект землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду.

Водночас, позивачем не розроблявся проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яку він бажає отримати в оренду.

Крім того, слід врахувати, що статтею 1 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" визначено види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом. Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. До видів документації із землеустрою, окрім іншого відносяться: г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

У розумінні вимог ст. 26 цього ж Закону органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі є самостійними замовниками відповідної документації із землеустрою.

Суд звертає увагу, що формування земельної ділянки із присвоєнням їй кадастрового номеру відбулось на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, а не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тому, для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння, позивачу необхідно дотриматись загальної процедури розроблення, погодження та затвердження проекту землеустрою за правилами статей 123, 124 ЗК України.

За таких обставин, відсутність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 виключає можливість розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області питання щодо передачі такої земельної ділянки в оренду.

Також відповідачем додано до відзиву наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5020/14-18-СГ та акт прийому-передачі, згідно з якими запитувану земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:02:000:4102 з державної власності передано у комунальну власність Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яке, у свою чергу, не є розпорядником земельної ділянки, яку бажає отримати позивач в оренду терміном на 49 років для сінокосіння.

Таким чином, системно проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про передачу в оренду на 49 років для сінокосіння земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:02:000:4102, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, а тому позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.01.2020.

Суддя Н.М. Майстренко