Рішення

від 15.01.2020 по справі 280/5482/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року о 11 год. 19 хв.Справа № 280/5482/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Кірічок В.В.

представника відповідача - Лабура М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати: податкові повідомлення - рішення від 07.05.2019 №0009251305, №0009241305, №0009231305, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2019 №Ф-0009211305, рішення про застосування штрафних санкцій від 07.05.2019 №0009261305 та №0009221305.

Ухвалою суду від 13.11.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2019.

10.12.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.01.2020.

В судовому засіданні 15.01.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняті контролюючим органом спірні рішення є протиправними та такими, що суперечать діючому податковому законодавству України. Так, позивач вказував на те, що між ним та ТОВ Аутстаффер було укладено договір аутстафінгу щодо надання робітників необхідних для ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 . Зазначає, що ним своєчасно та у повному обсязі оплачувались надані послуги, разом з тим, трудових відносин, з особами які були надані ТОВ Аутстаффер для виконання робіт, позивач не мав, заробітну плату таким особам не нараховував та не виплачував, а відповідно не є податковим агентом щодо наданих ТОВ Аутстаффер робітників. Позивач вказує на те, що умовами договору було передбачено, що всі обов`язкові платежі здійснюються виконавцем робіт, тобто ТОВ Аутстаффер , а не позивачем, що свідчить про протиправність прийнятих відповідачем рішень.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що в ході проведення перевірки позивача було встановлено, що позивач протягом перевіряємого періоду мав взаємовідносини з ТОВ Аутстаффер щодо надання послуг аутстафінгу. Разом з тим, під час перевірки встановлено, що контрагент позивача фактично не мав змоги виконати умови договору, оскільки не мав найманого персоналу для виконання робіт на підприємствах замовників. Також, відповідач вказував на те, що протягом перевіряємого періоду ТОВ Аутстаффер до контролюючого органу не надавались розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також не сплачувався податок з доходів фізичних осіб, нарахований, у зв`язку з трудовими, цивільно-правовими відносинами, військовий збір та єдиний внесок, нарахований на заробітну плату. За таких обставин, на думку контролюючого органу, оскільки за результатами перевірки встановлено нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Аутстаффер , то відповідно ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду використовував працю 7-ми найманих працівників за квітень 2017 року без належного оформлення трудових відносин та без сплати податків до бюджету, з виплаченого таким працівникам доходу. Відповідач вважає спірні рішення правомірними та такими, що скасуванню не підлягають, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що до ГУ ДФС у Запорізькій області від прокуратури Херсонської області надійшов лист, в якому зазначено проте, що під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017230000000076, внесеному до ЄРДР 16.08.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.212-1 та ч.2 ст.172 КК України, встановлено, що службові особи ТОВ Аутстаффер (код 38044531) та ТОВ Стафф Сервіс (код 38697427) за грошову винагороду від суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки організували схему по ухиленню останніми сплати єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб, військового збору шляхом укладання фіктивних договорів аутстафінгу.

26.03.2019 заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області видано наказ №1194 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

У період з 29.03.2019 по 04.04.2019 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та дотримання законодавства, щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.11.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт перевірки від 11.04.2019 №260/08-01-13-06/НОМЕР_1.

В Акті перевірки від 11.04.2019 №260/08-01-13-06/НОМЕР_1 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати (згідно договору аутстафінгу) на загальну суму 4032,00 грн., в т.ч. за квітень 2017 року у сумі 4032,00 грн.;

- пп.1.2, пп.1.4 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету військового збору з заробітної плати (згідно договору аутстафінгу) на загальну суму 336,00 грн., в т.ч. за квітень 2017 року у сумі - 336,00 грн.;

- п.1 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а саме заниження сум єдиного внеску за період з 01.11.2016 по 31.12.2017 на загальну суму 4928,00 грн., в т.ч. за квітень 2017 року на суму 4928,00 грн.;

- п.51.1 ст.51, пп. б 176.2 ст.176, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме не відображено позивачем нарахування та виплату доходу згідно договору аутстафінгу, за ознакою 101 Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) за 2 квартал 2017 року;

- ст.24 Кодексу Законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 Про порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу , ФОП ОСОБА_1 використовував працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та без сплати податків до бюджету під час виплати доходу 4 найманим працівникам;

- п.1, 4 ч.2 ст.6 п.2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015.

На підставі висновків Акту перевірки від 11.04.2019 №260/08-01-13-06/НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято:

податкове повідомлення - рішення від 07.05.2019 №0009231305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5040,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням - 4032,00 грн. та 1008,00 грн. - за штрафними санкціями;

податкове повідомлення - рішення від 07.05.2019 №0009251305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору на загальну суму 420,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язання - 336,00 грн. та 84 грн. - штрафні санкції;

рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 07.05.2019 №0009261305, яким на позивача накладено штраф в розмірі 170,00 грн.;

податкове повідомлення - рішення від 07.05.2019 №0009241305, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.;

рішення про застосування санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.05.2019 №0009221305, яким на позивача накладено штраф в розмірі 2464,00 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2019 №Ф-0009211305, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на суму 4928,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірних рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірних рішень стало твердження контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства України, оскільки не було належним чином оформлено трудові відносини з найманими працівниками, а також не нараховано обов`язкові податки та збори на виплату доходів таким працівникам. При цьому, відповідач стверджував про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Аутстаффер .

Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги навпаки вказував на те, що він не є роботодавцем щодо зазначених контролюючим органом працівників, оскільки такі особи виконували у нього роботи за договором аутстафінгу, який укладено з ТОВ Аутстаффер . Вказує, що позивач не виплачував доходи таким особам, а лише сплачував кошти, відповідно до договору з ТОВ Аутстаффер , а відповідно не мав обов`язку оформлювати трудові відносини та сплачувати податки та збори з доходу таких осіб.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Статтею 18 ПК України визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.171.1 ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п.171.2 ст.171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно пп. а , б п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 01.04.2017 між ТОВ Аутстаффер - Виконавець та позивачем - Клієнт укладено договір аутстафінга, відповідно до умов якого, Виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати за заявкою Клієнта послуги з надання Клієнтові працівників Виконавця (далі по тексту договору - працівники) для участі у виробничому процесі, керуванні виробництвом або для виконання інших функцій, пов`язаних з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), на умовах цього Договору (а.с.30-31).

Відповідно до пп.2.1.1 Договору, на підставі письмової заявки Клієнта Виконавець здійснює підбір і направлення у розпорядження Клієнта кваліфікованих працівників, кваліфікаційні параметри й стандарти яких обумовлені в заявці Клієнта

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Договору передбачено, що у рамках суми отриманої від Клієнта винагороди, Виконавець несе відповідальність за виплату наданим працівникам винагороди й інших виплат.

Розрахунок, нарахування й сплату податків і інших обов`язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, що нараховуються у зв`язку з виплатою наданим працівникам винагороди, здійснює Виконавець. Виконавець є податковим агентом відносно податку на доходи фізичних осіб по виплатах працівникам, виплачуваним безпосередньо Виконавцем (пункт 2.1.4 Договору).

Так, з наданих до матеріалів адміністративної справи актів прийому-передачі наданих послуг встановлено, що за договором аутстафінгу позивачу направлено для виконання посадових обов`язків продавця 7 осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Також, в матеріалах адміністративної справи містяться квитанції до прибуткового касового ордеру виписані ТОВ Аутстаффер , якими підтверджується оплата позивачем наданих послуг за договором аутстафінгу від 01.04.2017.

Суд зазначає, що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. На податкового агента покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

В свою чергу, до матеріалів адміністративної справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач безпосередньо здійснював виплату працівникам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , заробітної плати, не встановлено в якому розмірі така заробітна плата виплачувалась, тощо.

Згідно абз.1 п.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Згідно абз.1 п. 1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону. - на суму нарахованої кожній застрахований особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послу) за цивільно-правовими договорами .

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів, які регламентують спірні правовідносини, дозволяє зробити висновок про те, що в силу вимог закону ФОП ОСОБА_1 не є роботодавцем, а особи зазначені вище не є його найманими працівниками, в розумінні статті 2 Кодексу законів про працю України.

Судом встановлено, що грошові кошти за використану працю позивачем виплачувались на користь ТОВ Аутстаффер , а не безпосередньо на користь робітників - фізичних осіб.

У правовідносинах щодо аутстафінгу позивач не являється податковим агентом, як таким, стосовно заробітної плати та доходів отриманих працівниками наданими ТОВ Аутстаффер .

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства України в частині не виконання обов`язку щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.

Посилання представника відповідача на нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Аутстаффер , суд відхиляє, оскільки належних та допустимих доказів зазначених обставин до матеріалів адміністративної справи не надано.

Так, не надано вироку суду відносно посадових осіб ТОВ Аутстаффер , в якому була б описана об`єктивна сторона складу злочину та встановлені обставини, які мають значення для вирішення даної адміністративної справи.

В свою чергу, сам факт порушення кримінального провадження відносно посадових осіб ТОВ Аутстаффер не може бути покладений контролюючим органом в основу прийняття спірних рішень, якими позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу Акту перевірки та заперечень контролюючого органу, встановлено, що контролюючий орган має зауваження саме щодо господарської діяльності ТОВ Аутстаффер , яке, як зазначено в Акті перевірки, не звітує перед контролюючим органом та не сплачує обов`язкові податки та збори, тощо.

Разом з тим, за таких умов саме до ТОВ Аутстаффер повинна бути застосована відповідальність за порушення норм податкового законодавства України, а не до позивача.

Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що до матеріалів адміністративної справи не надано доказів проведення податкової перевірки ТОВ Аутстаффер та притягнення останнього до відповідальності, як і не надано доказів отримання контролюючим органом пояснень від працівників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , щодо того хто ж саме пропонував їм роботу з позивачем, хто виплачував заробітну плату та чи виплачував взагалі, яким чином було оформлено трудові відносини з такими особами, тощо.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не вжито жодних заходів для підтвердження належними доказами факту допущення позивачем податкового правопорушення, а надані до матеріалів справи докази не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 07.05.2019 №0009251305, №0009241305 та №0009231305.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2019 №Ф-0009211305.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій від 07.05.2019 №0009261305 та №0009221305.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізького області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.01.2020.

Суддя І.В. Новікова