Ухвала

від 20.01.2020 по справі 400/4840/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 січня 2020 р. справа № 400/4840/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали

за адміністративним позовомсадівничого товариства "Корабели", вул. Безіменна, 55-а, м. Миколаїв, 54039

до відповідачаЦентрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030

проскасування постанов від 23.07.2019 р., від 27.09.2019 р.

ВСТАНОВИВ:

Садівниче товариство "Корабели" (надалі - позивач) звернулось з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692,00 грн. від 23.07.2019 року та постанову про стягнення штрафу в розмірі 10 200,00 грн. від 27.09.2019 року.

Ухвалою від 02.01.2020 року позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку;

- документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

15.01.2020 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач надав заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Із заяви про поновлення строку вбачається, що позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що не вбачав підстав для звернення до суду про скасування постанов про стягнення виконавчого збору та штрафу, адже якщо апеляційним судом було б скасоване заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.01.2019 року у справі № 490/4325/18, то виконавче провадження підлягало б закінченню, а виконавчий збір - не підлягав стягненню на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд звертає увагу, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Таким чином, із змісту матеріалів справи та заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається будь-яких причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду з даним позовом, адже фактично він визнав, що звертатись до суду у вересні 2019 року (коли позивач дізнався про наявність оскаржуваних постанов) не доцільно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у строк, встановлений ст. 287 КАС України, є неповажними.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз