Рішення

від 18.06.2019 по справі 816/2046/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 816/2046/18

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі: головуючого судді - Чеснокової А.О., суддів - Слободянюк Н.І. , Сич С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі № 816/2046/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14.06.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Гадяцьке ОУПФУ Полтавської області, відповідач), якій просить:

- визнати протиправним та скасування рішення Гадяцького ОУПФУ Полтавської області №70 від 27.04.2018, яким відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у здійсненні з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;

- визнати протиправними дії Гадяцького ОУПФУ Полтавської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 , як особі, яка має статус інваліда війни 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні обов`язків військової служби, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та згідно пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року;

- зобов`язати Гадяцьке ОУПФУ Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року, з врахуванням проведених виплат, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та згідно пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, із виплатою різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року.

Ухвалою від 18 червня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у цій справі у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі № 816/2046/18 - без змін.

13.05.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення від 17 липня 2018 року у справі № 816/2046/18 за виключними обставинами.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що Конституційним Судом України ухвалено рішення від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

27.05.2019 позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с. 109/.

10.06.2019 судом одержано відзив Гадяцького ОУПФ на заяву ОСОБА_1 , у якому представник відповідача просив у задоволенні заяви відмовити повністю та залишити в силі рішення суду у цій справі. Представник відповідача звертав увагу на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 внаслідок не прийняття порядку виконання рішення Конституційного Суду України 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) /а.с. 112-113/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 відкрито провадження за виключними обставинами, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі трьох суддів з повідомленням учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, колегія суддів 14.06.2019 перейшла до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Колегією суддів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується вкладкою № НОМЕР_1 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2 , виданого Полтавською облдержадміністрацією 08.06.2011 (а.с.15), а також інвалідом 2 групи, яка встановлена у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби з ЛНА на ЧАЕС, що підтверджується копією висновку МСЕК №0175096 /а.с.17/.

Позивач перебуває на обліку в Гадяцькому ОУПФУ Полтавської області та отримує пенсію по інвалідності відповідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с.45/.

25.04.2018 позивач звернувся до Гадяцького ОУПФУ Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії із 01.10.2017 обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" /а.с.38/.

Рішенням Гадяцького ОУПФУ Полтавської області №70 від 27.04.2018 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відпoвіднo дo стaтті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи". Зазначено, що перерахунок пенсій здійснюється тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби, натомість ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 12.11.1973 по 12.12.1975, а приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 04.05.1986 по 04.08.1986 /а.с.50/.

Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому відсутні підстави для перерахунку йому пенсії відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд апеляційної інстанції погодився з цими висновками та зазначив, що частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають одному з таких критеріїв: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Надаючи правову оцінку вимогам заявника, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.11.1991 №796-XII (надалі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Частиною третьою статті 59 цього закону у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною четвертою статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, колегія суддів зауважує, що ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною норми закону, який застосований судом до спірних відносин, є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами.

Водночас норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Колегія суддів враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 визначено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з 25.04.2019 - з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, з 25.04.2019 частина третя статті 59 Закону №796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.".

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_3 с), та є інвалідом 2 групи, згідно довідки МСЕК № 046499, друга група інвалідності встановлена у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із виконанням обов`язків в/служби з ЛНА на ЧАЕС /а.с. 18/.

Заявник проходив строкову військову службу з 12.11.1973 по 12.12.1975, а участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС приймав у 1986 році, після проходження дійсної строкової служби.

У примітці до статті 10 Закону №796-XII зазначено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявник з 25.04.2019 має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII як військовослужбовець, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з огляду на це отримав інвалідність.

Доводи представника відповідача про те, що згадані вище положення на позивача не поширюються, оскільки він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на військові збори, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на зазначені вище приписи примітки до статті 10 Закону №796-XII, в силу яких військовозобов`язані, призвані на військові збори, прирівняні до військовослужбовців.

Посилання представника відповідача на приписи пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, суд вважає неспроможними, оскільки цей підзаконний нормативно-правовий акт прийнятий з метою практичної реалізації частини третьої статті 59 Закону №796-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, яка визнана неконституційною в частині словосполучення "дійсної строкової".

У свою чергу, відсутні також підстави для застосування положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII у редакції Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 до дати ухвалення цього рішення. Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що заявник з 25.04.2019 має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року (у цьому випадку - 01.01.2019).

Позивач продовжує наполягати на призначенні пенсії на підставі цієї норми закону.

Натомість, відповідач заперечує таке право позивача з підстав, що ґрунтуються на хибному розумінні пенсійним органом норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами продовжує існувати спір щодо перерахунку пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року.

За таких обставин, колегія суддів, виходячи із завдань адміністративного судочинства, враховуючи наявність підстави для перегляду рішення суду у цій справі за виключними обставинами, вважає за необхідне скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, зобов`язавши Гадяцьке ОУПФ перерахувати позивачу пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону №796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019 та провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні позову в іншій частині належить відмовити, оскільки станом на момент ухвалення відповідачем рішення від 27 квітня 2018 року № 70 заявник не мав права на проведення перерахунку пенсії і таке право у нього виникло лише з 25.04.2019.

Відтак, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI заявник звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою, яка віднесена до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідач доказів понесення у зв`язку з розглядом цієї справи судових витрат не надав.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 263, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі №816/2046/18 за позовом ОСОБА_1 до Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі №816/2046/18 скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (пл. Миру, 12, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 41247075) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Гадяцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (пл. Миру, 12, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, ідентифікаційний код 41247075) перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова суддя суддя Н.І. Слободянюк С.С. Сич