Ухвала

від 20.01.2020 по справі 460/166/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 січня 2020 року м. Рівне№460/166/20

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову Приватного підприємства РІВНЕДОРПРОЕКТ до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства РІВНЕДОРПРОЕКТ (далі іменується - позивач) до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60135281 від 23.09.2019, постанову про стягнення виконавчого збору ВП №60135281 від 23.09.2019.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спеціальні строки звернення до суду. Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, а щодо оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Суддею встановлено, що адміністративний позов надійшов до Рівненського окружного адміністративного суду 13.01.2020, а постанови, які оскаржуються позивачем, прийняті 23.09.2019.

Будь-яких доказів щодо іншої дати отримання оскаржуваних постанов позивач не надав та не вказав про їх наявність.

Таким чином, суддя зі змісту позовної заяви встановив, що датою, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, є 23 вересня 2019 року, і адміністративний позов поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем подано не було.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладені обставини, суд вбачає наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання доказів отримання спірних постанов та обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.

Крім того, частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За правилами частини першої статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга статті 79 КАС України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).

Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга статті 94 КАС України).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Системний аналіз вказаних вище норм КАС України дає підстави для висновку, що позивач повинен надати суду усі належні докази, якими обґрунтовується його правова позиція, разом з позовною заявою. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73 КАС України). Статусу допустимих такі докази набувають лише за умови їх належного посвідчення. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення та повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Позивач всупереч вказаним вимогам надав суду копії письмових доказів, не засвідчених у встановленому законодавством порядку.

За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів отримання оскаржуваних постанов та обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування; доказів на обгрунтування позовних вимог, засвідчених у встановленому порядку.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного підприємства РІВНЕДОРПРОЕКТ до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

Надати Приватному підприємству РІВНЕДОРПРОЕКТ строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити Приватному підприємству РІВНЕДОРПРОЕКТ , що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, та відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України,.

Копію даної ухвали надіслати Приватному підприємству РІВНЕДОРПРОЕКТ .

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя Недашківська К.М.