Рішення

від 20.01.2020 по справі 560/3660/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3660/19

РІШЕННЯ

іменем України

20 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України грошової компенсації вартості за належні до видачі предмети речового майна;

- стягнути грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 15899,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в Державній установі "Ізяславська виправна колонія (№31)". Згідно наказу від 22.08.2019 №127/ОС-19 його звільнено у зв`язку із скороченням штатів згідно пунктом 4 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з 28.08.2019. Разом з тим, ані на момент звільнення позивача зі служби, ані на момент звернення з позовом до суду відповідач не виплатив грошову компенсацію за недоотримане речове майно, чим порушено права та законні інтереси позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

Державна установа "Ізяславська виправна колонія (№31)" надала до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого адміністративний позов не визнає, у задоволенні позовних вимог просить відмовити, у зв`язку з тим що грошова компенсація виплачується за умов наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. ОСОБА_1 відповідач провів нарахування грошової компенсації за неотримані предмети форменого одягу в сумі 15899,20 грн. та інформація про потреби в коштах для виплати грошової компенсації передана до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, проте по теперішній час фінансування на виплату грошової компенсації за не отримане майно не виділялося. У задоволенні позову просить відмовити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 18.11.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 проходив службу в Державній установі "Ізяславська виправна колонія (№31)". Згідно наказу від 22.08.2019 №127/ОС-19 позивача звільнено у зв`язку із скороченням штатів згідно пунктом 4 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з 28.08.2019.

23.09.2019 позивач звернувся до із заявою про виплату грошової компенсації замість предметів речового майна особистого користування. За результатом розгляду заяви, відповідач повідомив позивача, що провів нарахування грошової компенсації за неотримані предмети форменого одягу в сумі 15899,20 грн. та інформація про потреби в коштах для виплати грошової компенсації передана до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції, проте по теперішній час фінансування на виплату грошової компенсації за не отримане майно не виділялося.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане під час проходження служби речового майна протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина 2 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.

Особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства (частина 5 статті 21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України").

У пункті 1 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затвердженого 14.08.2013 Постановою Кабінету Міністрів України №578 (далі - "Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби"), зазначено, що цей Порядок визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Відповідно до пункту 27 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби" під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Згідно з пунктом 23 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби" грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (пункт 60 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби").

У разі переміщення по службі або звільнення з неї речові атестати виписуються індивідуально на кожну особу, що вибуває, у двох примірниках, з яких перший видається під підпис особі, а другий залишається в органі чи установі та додається до арматурної картки (пункт 61 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби").

Як зазначено у пункті 9 "Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", забезпечення речовим майном осіб із числа персоналу здійснюється в органах і установах, де вони проходять службу або працюють. Поставлення на речове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особи рядового і начальницького складу) в органі чи установі здійснюється на підставі наказу керівника органу чи установи про призначення на посаду та атестата на предмети речового майна (далі - речовий атестат) за формою згідно з додатком 1, а у разі присвоєння особі первинного спеціального звання або призначення на посаду спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами, - на підставі відповідного наказу керівника органу чи установи.

Частиною 8 статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" зазначено, що трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Віднесення посад цих спеціалістів до відповідних категорій посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України. На осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як встановив суд, в матеріалах справи знаходиться Довідка №44 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, згідно якої визначено всім грошової компенсації в розмірі 15899,20 грн.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на зазначене випливає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а тому позивач має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 15899,20 грн.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання позивача на відсутність коштів, як на підставу відмови в проведенні розрахунку з позивачем, та зазначає, що відсутність коштів, призначених для виплати грошової компенсації за належне до отримання речове майно не може бути підставою для відмови у здійсненні виплат і ротової компенсації.

Вказана позиція неодноразово висловлена в рішеннях Європейського суду з прав людини в рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії " та в рішенні від 10.03.2011 у справі "Сук проти України", де зазначено, що "держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Відтак, під час чинності законодавчої норми, яка передбачає певні доплати, їх невиплата державними органами на підставі посилання на відсутність бюджетних коштів на такі цілі, є протиправною. Суд не бере до уваги аргумент уряду щодо бюджету, оскільки державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання зобов`язань Тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату за період, що розглядається, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі".

Відповідно до частини 5 статті 42 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду викладена в даній справі узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.10.2018 у справі №803/963/17, від 03.10.2018 у справі №808/756/17.

Згідно частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач при поданні позову сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., судові витрати необхідно стягнути за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" про визнання бездіяльності протиправної та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)" щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України грошової компенсації вартості за належні до видачі предмети речового майна.

Стягнути на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 15899 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 20 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Ізяславська виправна колонія (№31)".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 січня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 (с. Варварівка, Славутський район, Хмельницька область, 30016 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Ізяславська виправна колонія (№31)" (вул. Гагаріна, 4, м.Ізяслав, Хмельницька область, 30300 , код ЄДРПОУ - 08594759) Головуючий суддя В.В. Матущак