Рішення

від 18.12.2019 по справі 580/3038/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року справа № 580/3038/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

представника позивача: Аполонова О.В. - за ордером,

представника відповідача: Радченко О.П. - за довіреністю,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Канівці звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області: від 09.07.2019 №0007781304; від 09.07.2019 №0007791304; від 10.07.2019 №0007661408; від 11.07.2019 №0007631408; від 11.07.2019 №0007641408; від 11.07.2019 №0007651408; від 11.07.2019 №0007671408; від 11.07.2019 №0007681408.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту, оскільки з контрагентами ТОВ Трейд Логістік , ТОВ Синергія , ТОВ Руно-Агро-Трейд , ТОВ НТП Стройгипс , ТОВ Оман Груп , ПП Бахол , ТОВ Чорноморська перлина , ТОВ Владислав 2016 , ТОВ Вайріс Оіл , ТОВ Стартнафта Україна , ТОВ Газтрон-Україна . ТОВ Приват Енерджі , ТОВ Інком Траст , ФОП ОСОБА_1 здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, а висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

Позивач звернув увагу, що контролюючим органом не заперечується фактичне здійснення господарської діяльності наведеними контрагентами, натомість висновки акту перевірки сформовані з мотивів неможливості використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних товарів та послуг, що не відповідає дійсності.

Окрім наведеного, позивач звернув увагу про безпідставність нарахування ПДВ у зв`язку із списанням палива на автомобілі, які використовувались працівниками СТОВ Канівці , оскільки працівники мають право використовувати свої інструменти для потреб підприємства, що передбачено ст. 125 КЗпП України. На підставі поданих заяв працівників, наказами по підприємству організовано використання автомобілів, які належать працівникам та щоразу оформлялись подорожні листи. Закон не містить обов`язкової вимоги щодо оформлення оренди транспортних засобів, тому висновки акту перевірки в цій частині є незаконними, а використане у господарській діяльності пальне не може бути додатковим благом працівників.

Як наслідок, нарахування податку з доходів фізичних осіб, військового збору та акцизного податку також є неправомірним, оскільки позивач не здійснював реалізацію пального на користь власних працівників.

Також позивач стверджує, що договори із надання послуг по оранці земельних ділянок з фізичними особами не укладались, акти наданих послуг із фізичними особами не складались, плата не отримувалась, угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог також не складались.

Таким чином, на думку позивача, повністю спростовуються доводи контролюючого органу про допущення порушень та заниження податкових зобов`язань з ПДВ при списанні пального та наданні послуг фізичним особам. Отже, повністю спростовуються висновки акту перевірки про виникнення у позивача обов`язку реєструвати податкові накладні за такими операціями.

За вказаних обставин позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В письмовому відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просила у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачем занижено податок на додану вартість, внаслідок відсутності фактичного здійснення господарських операцій з наведеними контрагентами.

Представник відповідача стверджувала, що в ході проведення перевірки становлено недоліки в оформленні первинних бухгалтерських документів, які свідчать, що господарські операції з наведеними контрагентами не відбулись.

Представник відповідача звернула увагу, що СТОВ Канівці укладено договори використання власних автомобілів на товаристві, щоб приховати укладання з фізичними особами договорів оренди (найму) автомобілів. Оскільки договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, то внаслідок недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Вказане порушення стало підставою для нарахування податку з доходів фізичних осіб, військового збору.

За даними перевірки, СТОВ Канівці не реєструвалося платником акцизного податку. При проведенні перевірки встановлено безкоштовну передачу СТОВ Канівці паливо-мастильних матеріалів для заправки техніки, що належить фізичним особам, на загальну суму 613999 грн. На підставі цього перевіркою зроблений висновок про порушення СТОВ Канівці вимог пп. 212.3.4. п.212.3 ст. 212 Податкового кодексу, в результаті чого товариством реалізовано пальне на загальну суму 613999 грн. без реєстрації платником акцизного податку.

Також, перевіркою встановлено, що за даними картки рахунків 234 Виробництво. Транспорт та первинних документів СТОВ Канівці поставлено послуги із оранки городів фізичним особам на загальну суму 173449,44 грн без нарахування податку на додану вартість.

На підставі наведеного представник позивача стверджувала, що податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог Податкового кодексу України та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Канівці зареєстроване як юридична особа 11.11.1993, ідентифікаційний код 00856988 та є платником податку на додану вартість.

У період з 26 лютого 2019 року по 09 квітня 2019 року Головне управління ДФС у Черкаській області провело документальну планову виїзну перевірку сільськогосподарського товариства з обмеженою Канівці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.04.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 31.12.2018.

За результатами проведеної перевірки складено акт №133/23-00-14-0807/00856988 від 16.04.2019.

За результатами розгляду заперечень позивача до акту планової перевірки, Головне управління ДФС у Черкаській області прийняло наказ від 11.05.2019 №930 про проведення позапланової перевірки, строк якої продовжувався на 2 робочі дні згідно з наказом контролюючого органу від 07.06.2019 №1179.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 19.06.2019 №213/23-00-14-0807/00856988.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем допущено порушення:

- вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.3, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 31 538 388 грн.;

- вимог п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п.192.1 ст.192, п.198.1, п. 198.3, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2018 року на суму 7 933 грн.;

- вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, СТОВ Канівці не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 139 271 грн;

- вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, СТОВ Канівці несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 651 грн. до 15 календарних днів та в сумі 196 грн. до 30 календарних днів;

- вимог п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу здійснення СТОВ Канівці операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, на загальну суму 613 999 грн.;

- вимог п.223.2 ст.223 Податкового кодексу, в результаті чого не подано декларації з акцизного податку;

- вимог пп.266.2.1, п.266.2, пп.266.5.1, п.266.5., пп.266.3.3., п.266.3 ст.266 Податкового кодексу, в результаті чого занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 91 042,74 грн.;

- вимог пп.266.7.5. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу СТОВ Канівці не подано контролюючому органу за місцезнаходженням об`єктів оподаткування податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- вимог п. 1) та 2) ст. З Закону №265, в результаті чого не проведено реалізацію товарів на загальну суму 1693,20 грн. через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- вимог ст. 168, абз. а) пункту 176.2 статті 176, статті 168 Податкового кодексу України;

- вимог абз. 2 пункту 57.1 статті 57, підпункту 164.2.17 "е" та підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164; пункту 164.5 статті 164; підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 та підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168; пункту 176.2"а" статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 172852,83 грн., в тому числі за квітень -грудень 2017 року в сумі 93415,70 грн., за 2018 рік в сумі 79437,13 грн.;

- вимог підпункту 1.2, підпункту 1.3, підпункту 1.4 та підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 11811,79 грн., в тому числі за квітень-грудень 2017 року в сумі 6383,49 грн., за 2018 рік в сумі 5428,30 грн.

Позивачем подано заперечення від 26.06.2019 №б/н до акту перевірки від 19.06.2019 №213/23-00-14-0807/00856988, за результатами розгляду яких, листом від 01.07.2019 №19569/23-00-14-0814 Головне управління ДФС у Черкаській області повідомило, що частково змінено висновки планової перевірки та на 375779,76 грн. зменшено нарахування сум податку на додану вартість.

Листом від 08.07.2019 №20239/23-00-14-0814 Головне управління ДФС у Черкаській області повідомило, що частково змінено висновки планової перевірки та зменшено нарахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На підставі актів перевірок Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 09.07.2019 №0007781304, яким товариству збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 618774,82 грн., у тому числі 172 852,83 грн. основного платежу 304079,56 грн. штрафів та 141842,43 грн. - пені;

- від 19.07.2019 №0007791304, яким товариству збільшено грошове зобов`язання по військовому збору на загальну суму 25875,27 грн., у тому числі 11811,79 грн. основного платежу, 8343,23 грн. штрафів та 5720,25 грн. пені;

- від 10.07.2019 №0007661408, яким до товариства застосовано штраф у розмірі 30% за затримку реєстрації податкових накладних на неплатників ПДВ у сумі 254,09 грн.;

- від 11.07.2019 №0007631408, яким товариству збільшено грошове зобов`язання ПДВ на загальну суму 47307582,00 грн., у т.ч. 31538388 грн. основного платежу та 1576919 грн. - штрафу;

- від 11.07.2019 №0007641408, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2018 року на 7933 грн.;

- від 11.07.2019 №0007651408, яким до товариства застосовано штраф у розмірі 50% за не реєстрацію податкових накладних на неплатників ПДВ у сумі 69635,5 грн.;

- від 11.07.2019 №0007671408, яким до товариства застосовано штраф за неподання декларацій з акцизного податку в розмірі 3570 грн.;

- від 11.07.2019 №0007681408, яким до товариства застосовано штраф за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку в розмірі 613999 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Постачанням товарів згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 Податкового кодексу України є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, позивач у перевірений період відобразив придбання в податковому обліку та придбав у контрагентів:

- у TOB Трейд Логістик (код ЄДРПОУ 41483688) - інструментів та засобів на загальну суму 96457,69 грн., в т.ч. ПДВ 16 076,28 грн.;

- ПП Бахол (код ЄДРПОУ 38668642) - послуг із ремонту свердловини на загальну суму 37199,04 грн., в т.ч. ПДВ 6199,84 грн.;

- ТОВ Синергія (код ЄДРПОУ 33592396) - суміші сухої білково-вуглеводної на загальну суму 22793650 грн., в т.ч. ПДВ 3798941,73 грн.;

- ТОВ Руно-Агро-Трейд (код ЄДРПОУ 40246713) - суміші сухої білково-вуглеводної на загальну суму 18290364,6 грн., в т.ч. ПДВ - 3048394,1 грн.;

- ТОВ Чорноморська перлина (код ЄДРПОУ 35818257) - послуг із перевезення вантажів (гіпсу) на загальну суму 19145978,3 грн., в т.ч. ПДВ - 3190996,4 грн.;

- ТОВ НТП Стройгипс (код ЄДРПОУ 36995821) - гіпсу на загальну суму 60503520,7 грн., в т.ч. ПДВ - 10083920,8 грн.;

- ТОВ Оман Груп (код ЄДРПОУ 40881069) - добрива Фосфорганік плюс на загальну суму 22834630,8 грн., в т.ч. ПДВ - 3805771,8 грн.;

Також позивач придбав скраплений газ у таких суб`єктів господарювання:

- ТОВ Владислав 2016 (код ЄДРПОУ 41039605) в кількості 26,62 т на загальну суму 568 470 грн., в т.ч. ПДВ - 94745 грн.;

- ТОВ Вайріс Оіл (код ЄДРПОУ 14214124) в кількості 505,866 т на загальну суму 11270948,18 грн., в т.ч. ПДВ - 1878491,37 грн.;

- ТОВ Стартнафта Україна (код ЄДРПОУ 40710415) в кількості 603,59905 т на загальну суму 13240656,87 грн., в т.ч. ПДВ - 2206776,16 грн.;

- ТОВ Газтрон-Україна (код ЄДРПОУ 34048506) в кількості 115,891 т на загальну суму 2944284,4 грн., в т.ч. ПДВ - 490714,1 грн.;

- ТОВ Приват Енерджі (код ЄДРПОУ 41542355) в кількості 696,357 т на загальну суму 11000000 грн., в т.ч. ПДВ 1833333,33 грн.;

- ТОВ Інком Траст (код ЄДРПОУ 38122420) в кількості 191 т та 726480 л на загальну суму 13761100,0 грн., в т.ч. ПДВ 2293516,87 грн.;

- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в кількості 49,5 т на загальну суму 1003860,0 грн., в т.ч. ПДВ - 167310,0 грн.

Факт виконання договірних зобов`язань сторонами підтверджується зареєстрованими податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними.

Позивач оплатив вартість товарів та послуг, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується контролюючим органом.

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товари та послуги отримані від контрагентів мали реальний і товарний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання знятих зобов`язань, в акті перевірки ревізорами не наведено.

Доводи податкового органу про неможливість виконання своїх зобов`язань ТОВ Трейд Логістік та ПП Бахол у в`язку з реалізацією різних груп товарів чи послуг, суд вважає безпідставними тому, що податкове законодавство не обмежує коло товарів та послуг, які має право реалізовувати той чи інший суб`єкт господарювання. Це жодним чином не впливає на формування податкового кредиту позивача.

Відповідач посилається на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ Синергія , внаслідок відсутності доказів витрат позивачем пального на перевезення власними транспортними засобами придбаної суміші сухої білково-вуглеводної. При цьому, ревізором в акті перевірки від 19.06.2019 здійснюється аналіз витрат палива та можливого навантаження на транспортний засіб. Суд вважає зазначені твердження неправомірними, оскільки посадові особи контролюючого органу не уповноважені законом чи підзаконним актом щодо оцінки інтенсивності та тривалості використання власного транспорту підприємства.

В силу положень ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення.

Суд переконаний, що платник податків не може позбавлятись права на податковий кредит внаслідок оціночних суджень перевіряючих, які не підтверджені жодним висновком спеціаліста у відповідній галузі.

При цьому, відсутність доказів витрат палива саме на ці перевезення не свідчить про відсутність у товариства взагалі пального, яке може використовуватись для його потреб.

З аналогічних підстав суд відхиляє посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ Руно-Агро-Трейд та ТОВ Оман груп .

Відібрані оперативним управлінням Головного управління ДФС у Черкаській області пояснення у гр. ОСОБА_2 щодо її непричетності до здійснення господарської діяльності ТОВ Синергія , суд вважає неналежним доказом відсутності фактичного здійснення господарської діяльності наведеним підприємством, з огляду на ту обставину, що факт видачі довіреностей від імені ОСОБА_2 на здійснення тих чи інших дій не встановлювався та доказів цьому не надано.

В матеріалах адміністративної справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили, та яким встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та названим контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов`язань з боку позивача. Відсутні також докази дослідження в ході слідства епізоду наявності змови позивача з тими чи іншими особами з метою зменшення податкових зобов`язань за рахунок податкового кредиту ТОВ Синергія , вказаний епізод судом не перевірявся і рішення з цього приводу судом не прийнято.

Висновки акту перевірки щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з ПП Чорноморська перлина базуються на тому, що згідно з наданими ТТН перевезення здійснювалися вантажним автомобільним транспортом VOLVO FN12BH НОМЕР_17 та причіп НОМЕР_1 , VOLVO FN12BH НОМЕР_2 та причіп НОМЕР_3 , VOLVO FN12BH НОМЕР_4 та причіп НОМЕР_5 , VOLVO FN12BH НОМЕР_6 та причіп НОМЕР_7 . Відповідно до інформації, отриманої від оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області №1293/23-00-21-0709 від 03.04.2019 згідно з обліком АІПС ДАІ - 2000 та НАІС у територіальних сервісних центрах РСЦ МВС в Черкаській області транспортні засоби з державними номерними знаками; НОМЕР_11, НОМЕР_1, НОМЕР_12, НОМЕР_3, НОМЕР_13, НОМЕР_5, НОМЕР_14, НОМЕР_7 зареєстрованими не значаться.

Суд переконаний, що відсутність реєстрації наведених транспортних засобів у межах Черкаської області не є свідченням відсутності такої реєстрації в інших областях України. Підтвердженням цьому є та обставина, що ПП Чорноморська перлина на момент перевірки зареєстровано в Одеській області, місто Одеса, пров. Курортний, буд. 2.

Суд також зважає на ту обставину, що СТОВ Канівці в ході проведення перевірки надано лист ПП Чорноморська перлина , в якому зазначено, що під час перевірки первинної документації виявлена помилка в номері причепа. Вказаний в ТТН номер причепа НОМЕР_8 не вірний, а дійсним вважати номер причепа НОМЕР_9 . На підтвердження цього СТОВ Канівці до перевірки надано ТТН, в яких виправлено номерний знак причепа НОМЕР_7 на НОМЕР_10 .

Також позивачем в ході проведення перевірки надано копії технічних паспортів на транспортні засоби, які відповідно до попередньої інформації отриманої від ОУ ГУ ДФС у Черкаській області зареєстрованими не значаться, а саме: НОМЕР_11, НОМЕР_1, НОМЕР_13, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_7.

Тобто, вже в ході проведення перевірки спростовано твердження про відсутність реєстрації наведених транспортних засобів.

В ході перевірки встановлено, що власником вище перелічених транспортних засобів є ТОВ Дельта , що в свою чергу здає їх в оренду ПП Чорноморська перлина .

Твердження податкового органу, що господарські операції не відбулись внаслідок відсутності підтвердження операцій по ланцюгу постачання з ТОВ Дельта , яке мало господарські взаємовідносини з ПП Чорноморська перлина , суд оцінює критично.

Факт оренди транспортних засобів приватним підприємством Чорноморська перлина надає останньому можливість здійснення господарських операцій самостійно та не потребує безпосередньої участі ТОВ Дельта .

Суд враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Позивач не зобов`язаний відслідковувати ланцюг постачання товарів контрагентам з якими він мав господарські взаємовідносини.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПП Чорноморська перлина зазначене як перевізник при транспортуванні товару - гіпсу придбаного у ТОВ НТП Стройгипс , тому контролюючим органом не визнаються факти здійснення господарських операцій з наведеним контрагентом.

Однак, в ході судового розгляду спору внаслідок встановлених вище обставин спростовано неможливість здійснення перевезень приватним підприємством Чорноморська перлина .

Перевіркою досліджувалися операції придбання СТОВ Канівці скрапленого газу у ТОВ Владислав 2016 , ТОВ Вайріс Оіл , ТОВ Стартнафта Україна , ТОВ Газтрон-Україна , ТОВ Приват Енерджі , ТОВ Інком Траст , фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Згідно з актом перевірки, у власності СТОВ Канівці перебуває зерносушильний комплекс КОСЗ-2000, який розташований по вулиці Преображенській 46, в с. Великі Канівці, Чорнобаївського району, Черкаської області. Зерносушильний комплекс КОСЗ- 2000 працює на зрідженому (скрапленому) газі.

Перевіркою встановлено, що згідно з накладними, товарно-транспортними накладними кількість придбаного газу перевищує потреби для забезпечення роботи зерносушильного комплексу та не відповідає об`єму наявного резервуару, тому господарські операції з наведеними контрагентами не відбулись.

За даними акту перевірки згідно накладних, товарно-транспортних накладних фактична кількість придбаного газу, враховуючи потреби для забезпечення роботи зерносушильного комплексу та відповідність об`єму наявного резервуару, визначена перевіркою в кількості 116,42 т за 2017 рік, в кількості 421,435 т та 1695,37 т у 2018 році.

За даними бухгалтерського обліку придбаний газ згідно наданих актів списання скрапленого газу та Журналу обліку використання скрапленого газу віднесений на виробництво (сушарка) в повному обсязі.

Перевіркою не підтверджено придбання газу, так як на думку перевіряючих зазначені об`єми перевищують об`єми наявного резервуару та потреби товариства, виходячи із кількості висушеної кукурудзи.

З цього приводу суд звертає увагу, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ Канівці надано лист TOB МЗЕО від 29.09.2017, в якому зазначено, що у зв`язку з необхідністю підвищити продуктивність паспортних характеристик зерносушильної установки в конструкцію даної установки внесені зміни, а саме: замінено газові пальники. Тому витрати палива (пропан-бутан) збільшено та становить: на пальник 1 становить 316 л/год, на пальник 2 становить 316 л/год, на пальник 3 становить 316 л/год, на пальник 4 становить 316 л/год.

Крім того, позивач стверджує, що ревізорами не враховано, що наповнення газу і його витрачання має плинний (змінний) характер, тобто резервуар як періодично наповнюється газом, так і витрачається, і у резервуарі не може бути постійної величини (обсягу) газу станом на початок і кінець дня, а тому розрахунок можливого приймання газу, виходячи із обсягу резервуару і кількості днів є невірним. Невірним є і перерахунок об`єму у масу, так як скраплений газ у залежності від стиснення має різну масу, тому невірно проведений розрахунок витрачання газу горілками зерносушильного комплексу. Не враховувались ревізорами і температурні показники, які впливають на обсяг газу у резервуарі, характеристики і якість скрапленого газу. Не враховано ревізорами, що наповнення резервуару і подання газу до зерносушарок здійснюється газопроводом, проте обсяги газу у таких газопроводах ревізорами не враховувалось.

У цьому контексті суд повторно зауважує, що посадові особи контролюючого органу не уповноважені законом чи підзаконним актом щодо оцінки інтенсивності та тривалості використання зерносушильної установки.

В силу положень ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення.

Суд переконаний, що платник податків не може позбавлятись права на податковий кредит внаслідок оціночних суджень перевіряючих, які не підтверджені жодним висновком спеціаліста у відповідній галузі.

Суд наголошує, що платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

З огляду на зазначене, висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на припущеннях податкового органу, оскільки останній не заперечує щодо реальності контрагентів та можливості здійснення останніми господарських операцій, проте заперечує проти об`ємів придбаних товарів та послуг. При цьому, всі необхідні первинні документи надані позивачем під час проведення перевірки.

Економічний ефект від здійснених господарських операцій з контрагентами позивач отримав у вигляді реалізованої продукції й отриманих від цього доходів, що підтверджується документами наявними в матеріалах справи.

В свою чергу, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані платниками податків, банкрутами не визнавались.

Суд відхиляє посилання відповідача щодо окремих недоліків в оформленні первинних документів позивача, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Окремо суд звертає увагу, що в силу імперативних вимог абз. 3 п. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, зареєстровані податкові накладні надають платнику податків право на віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту без будь-якого додаткового підтвердження.

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами на підставі належним чином оформлених останнім первинних бухгалтерських документів.

Вищенаведені обставини є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 №0007631408 та від 11.07.2019 №0007641408.

Щодо викладеного в акті перевірки та відзиві на позов твердження, що СТОВ Канівці , як податковим агентом, не включались до складу оподатковуваного місячного доходу працівників товариства, доходи у не грошовій формі, а саме: вартість палива, списаного за рахунок товариства на власні автомобілі, суд зазначає таке.

Відповідач стверджує, що за відсутності нотаріально посвідчених договорів оренди транспортних засобів, дозволів посадових осіб СТОВ Канівці на використання автомобіля з виплатою компенсації, наказів про виплату працівникам сум компенсацій за використання власного автотранспорту, всі витрати пов`язані з обслуговуванням цих засобів, власниками яких являються фізичні особи, є доходами фізичних осіб у вигляді додаткового блага, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Тому витрати понесенні СТОВ Канівці в зв`язку з обслуговуванням транспортних засобів, власниками яких є фізичні особи-платники податків є доходами останніх у вигляді додаткового блага, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. а п. 164.2.17 ст.164 Податкового кодексу України додаткове благо визначається у вигляді: вартості використаного житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податків в безоплатне користування або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені норми колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом а цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг

Даною нормою встановлені відповідні ознаками та винятки при визначенні поняття додаткового блага . Виходячи з наведеного як додаткові блага мають розглядатися виплати, які мають пільговий характер, містять істотний особистий елемент та надання яких особі не пов`язане з виконуваною ним працею, а проводиться на будь-якій іншій підставі.

Позивачем з метою підтвердження факту використання особистих автомобілів працівників в господарській діяльності підприємства, контролю за використанням пального та документального підтвердження розміру витрат пального, використовуються подорожні листи та докази витрат на пальне, заяви працівників товариства щодо дозволу використання власних автомобілів у господарській діяльності, а також видані підприємством накази Про організацію використання автотранспорту, що належать працівникам СТОВ Канівці .

Копії зазначених документів надано відповідачу під час проведення перевірки та досліджені судом.

Відповідач не заперечує, що легкові автомобілі використовуються працівниками для виконання службових обов`язків у господарській діяльності підприємства.

Матеріали справи свідчать, що на момент здійснення перевірки особи, які використовували автомобілі, перебували в трудових відносинах з позивачем, що підтверджується наданими наказами про прийняття на роботу. Доказів використання автомобілів у власних цілях працівниками відповідач не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що укладені договори не є договорами найму (оренди) в розумінні ст. 759 Цивільного кодексу України, а вартість пального, використаного працівниками підприємства для заправки власних автомобілів з метою виконання службових обов`язків, які пов`язані з господарською діяльністю товариства, не є додатковим благом з урахуванням приписів п. 164.2.17 ст.164 ПК України і не підлягає оподаткуванню.

Суд також звертає увагу, що згідно пунктів 3, 4, 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В контексті наведених положень Порядку, суд зазначає, що будь-яких посилань на первинні документи в частині надання зазначених послуг з оранки городів акт перевірки не містить. В акті перевірки не зазначено прізвища фізичних осіб, яким позивач надавав зазначені послуги, їх ідентифікуючі дані, посилання на укладені договори із надання послуг по оранці земельних ділянок із фізичними особами, акти наданих послуг, докази сплати коштів.

Щодо необхідності сплати військового збору, суд зазначає, що в силу п. 16-1 Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Отже, сплата військового збору повністю залежить від сплати податку на доходи фізичних осіб, нараховується одночасно та за тими самими правилами, у зв`язку з чим військовий збір не сплачується з доходів, які не підлягають оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Наведене є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2019 №0007781304 та від 19.07.2019 №0007791304, якими визначено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військовому збору.

В свою чергу, у позивача не виник обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо доходів, виплачених на користь фізичних осіб, що вказує на наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2019 №0007651408, яким нараховано штраф за відсутність реєстрації податкових накладних.

Безпідставними також є твердження контролюючого органу про необхідність подання декларацій з акцизного податку та сплати штрафу за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку, оскільки судом встановлено, що позивач не реалізовував на користь своїх працівників пальне, а видав його підзвітним особам для заправки власних автомобілів з метою виконання службових обов`язків, які пов`язані з господарською діяльністю товариства.

Відсутність факту продажу пального вказує про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 №0007671408 та від 11.07.2019 №0007681408.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

В силу положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх рішень, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області: від 09.07.2019 №0007781304; від 09.07.2019 №0007791304; від 10.07.2019 №0007661408; від 11.07.2019 №0007631408; від 11.07.2019 №0007641408; від 11.07.2019 №0007651408; від 11.07.2019 №0007671408; від 11.07.2019 №0007681408.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канівці" (19930, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, с. Великі Канівці, код ЄДРПОУ 39706683) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн.

Повернути сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Канівці" (19930, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, с. Великі Канівці, код ЄДРПОУ 00856988) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., сплачений згідно платіжного доручення №1491 від 01.10.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складене протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Повне судове рішення складене 16 січня 2020 року.

Суддя В.В. Гаращенко