Рішення

від 31.05.2019 по справі 640/2608/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2019 року №640/2608/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Парк" (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ЄДРПОУ 39878079) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Парк" , (далі - позивач), до Головне управління ДФС у м. Києві, (також далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0780901207 від 01 листопада 2018 року, (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення) .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/2608/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм законодавства. Зокрема, позивач посилався на те, що відповідач порушив положення Податкового кодексу України при проведенні камеральної перевірки, не врахував всіх обставин, а саме неправомірних дій контролюючого органу щодо розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

16 липня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю Біт-Парк за 2015-2016 роки, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №13055/26-15-12-07-20/39878079 від 16 липня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Біт-Парк граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2016 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Позивачем були подані заперечення від 06.08.2018р. на Акт перевірки, проте листом від 13.08.2018р. № 45533/10/26-15-12-07-08 ГУ ДФС у м. Києві повідомило про залишення без розгляду поданих заперечень у зв`язку з їх надходженням не у визначений законодавством строк.

22.08.2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з скаргою на рішення № 45533/10/26-15-12-07-08 від 13.08.2018 року, та просило прийняти нове рішення яким зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві розглянути заперечення на акт камеральної перевірки №13055/26-15-12-07-20/39878079 від 16 липня 2017 року.

01.11.2018 року ГУ ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0780901207, про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Парк" штрафу на загальну суму 100 035,92 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

16.11.2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення, яку рішенням про результат розгляду скарги від 15.01.2019 року № 1989/6/99-99-11-06-01-25 було залишено без задоволення.

Вважаючи протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення ТОВ Біт-Парк оскаржило їх до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України державні органи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 розділу І Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Пунктом п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 стаття 201 ПК України).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (частина 8 пункт 201.10 стаття 201 ПК України).

У силу підпункту 120 1.1 пункту 120.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів., 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Стаття 76 ПК України передбачає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Датою вручення платнику податків акта камеральної перевірки в разі надсилання його поштою є дата, зазначена у повідомленні про вручення.

Як зазначено в позовній заяві та не заперечується відповідачем, акт перевірки №13055/26-15-12-07-20/39878079 від 16 липня 2018 року на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення отриманий позивачем 30.07.2018 року.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином суд приходить до висновку, що надіславши свої заперечення на акт камеральної перевірки 06 серпня 2018 року позивачем не було пропущено строку визначеного п. 44.7 ст. 44 ПК України.

Таким чином, відповідач порушив порядок розгляду заперечень на акт перевірки.

Разом з тим, позивач не оскаржує дії відповідача щодо порушення порядку розгляду заперечень на акт перевірки, а посилається на даний факт як один з доказів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд дійшов висновку, що порушення контролюючим органом порядку розгляду заперечень на акт перевірки не може бути єдиною та самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, якщо буде встановлено, що порушення законодавства з боку платника податку дійсно мали місце та санкції за таке порушення застосовані контролюючим органом правомірно.

Отже, вирішенню підлягає питання правомірності визначення штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №0780901207 від 01 листопада 2018 року.

В своїй позовній заяві представник позивача не заперечує несвоєчасність реєстрації вказаних вище податкових накладних, водночас зазначає, що порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування була зумовлена зі слів позивача - неправомірними діями контролюючого органу щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 30.11.2015 року.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що причиною порушення ним термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування було одностороннє розірвання податковим органом договору про визнання електронних документів. Більше того в своєму позові позивач посилається на листи податкового органу № 642/10/26-50-10 від 01.01.2016 року та лист № 2363/10/26-50-08-02 в яких за словами позивача податковий орган повідомив про розірвання договору про визнання електронних документів.

Між тим, жодного доказу того, що згадані вище дії податкового органу були визнані неправомірними та навіть самих листів в яких було б зазначено про одностороннє розірвання договору про визнання електронних документів позивачем до матеріалів справи долучено не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про ненадання позивачем належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем не надано належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Парк" (місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ЄДРПОУ 39878079) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко