Рішення

від 24.07.2019 по справі 640/19182/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2019 року №640/19182/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Маркетинг до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Маркетинг (далі також - позивач, Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0321891207 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 58 000 грн. (позовна заява в редакції після усунення недоліків).

Ухвалою суду від 02.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано тим, що за наслідком протиправних дій відповідача Товариство було позбавлено права на вчасне отримання інформації про виявлені розбіжності у податковій звітності з податку на додану вартість та права на самостійне виправлення помилок, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з підстав правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, посилаючись на встановлені за наслідком камеральної перевірки порушення позивачем норм Податкового кодексу України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

14.04.2017 між позивачем та Державною податковою інспекцією у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві було укладено договір №140420171 про визнання електронних документів.

ГУ ДФС у м.Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Агро Маркетинг за лютий 2018 року, за наслідком чого складено акт від 18.04.2018 №4462/26-15-12-07-20/41218484 (далі - Акт перевірки).

За наслідком перевірки встановлено, що за даними податкової декларації з ПДВ за лютий 2018 року ТОВ Агро Маркетинг податкові зобов`язання задекларовані не в повному обсязі, оскільки встановлено розбіжності, які свідчать про не включення підприємством до податкових зобов`язань за вказаний звітний період податкових накладних №28 від 01.02.2018 та №29 від 08.02.2018 по контрагенту ТОВ Адама Україна на суму ПДВ 232 000 грн.

Отже, перевіркою встановлено порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України - заниження податкових зобов`язань на суму ПДВ 232 000 грн. ПДВ за лютий 2018 року.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0321891207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 232 000 грн. за основним платежем та 58 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Листом від 05.11.2018 №35992/6/99-99-11-01-01-25 ДФС України залишено без розгляду скаргу ТОВ Агро Маркетинг на податкове повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0321891207 та повернуто її.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За вимогами п.187.1 ст.187 розділу V ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з пп. 76.1, 76.2 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За вимогами п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими , якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.4 статті 42 ПК України встановлено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Крім того, пунктом 42-1.2 статті 42-1 ПК України встановлено, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом:

- отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

- забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку.

За вимогами п.42-1.5 статті 42-1 ПК України, платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв`язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного підпису з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

В той же час, статтею 50 ПК України врегульовано питання внесення змін до податкової звітності та передбачено наступне.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку (п.50.1).

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п.50.2).

Згідно з п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, ПК України визначено порядок вручення акта камеральної перевірки платникам податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, засобами електронного зв`язку в електронній формі шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Позивач пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті та уклав договір з ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві №140420171 від 14.04.2017 про визнання електронних документів. Позивач подає звітність до контролюючого органу в електронній формі, що підтверджується доданим до позову роздрукованим скріншотом відповідного електронного кабінету за період з 18.03.2018 по 31.05.2018.

Відповідач зазначених обставин у відзиві не заперечив.

Отже, взаємодія контролюючого органу з позивачем, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, повинна здійснюватися, за вимогами п.42-1.5 ст.42-1 ПК України, через електронний кабінет.

Зокрема, і Акт камеральної перевірки позивача повинен був бути врученим засобами електронного зв`язку шляхом надіслання документа в електронний кабінет.

Позивач посилався на те, що Акт перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення засобами електронного зв`язку не отримував. Вказане підтверджується доданим до справи скріншотом вхідних повідомлень відповідного електронного кабінету за період з 18.03.2018 по 31.05.2018. Також позивач зазначив, що про проведену камеральну перевірку він дізнався 13.08.2018 від інспектора Управління погашення боргу ГУ ДФС у м.Києві у ході телефонної розмови, направив запит до контролюючого органу про надання відповідних документів та 04.09.2018 отримав поштове відправлення з Актом перевірки, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та інформацією про направлення відповідачем на податкову адресу ТОВ Агро маркетинг зазначених Акта та рішення , які були повернуті відправнику 22.05.2018 та 06.07.2018 відповідно з відмоткою пошти За закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідач вищенаведених обставин не спростував, направлення Акта перевірки засобами електронного зв`язку в електронний кабінет не довів, жодних доводів з цього приводу у відзиві не зазначив.

Обставина ненаправлення Акта камеральної перевірки зумовила порушення передбаченого статтею 50 ПК України права позивача на подання уточнюючого розрахунку у зв`язку з виявленими розбіжностями у податковій декларації з ПДВ за лютий 2018 року - невключенням до податкових зобов`язань за вказаний звітний період податкових накладних №28 від 01.02.2018 та №29 від 08.02.2018 на суму ПДВ 232000 грн. При цьому, суд враховує, що зазначена норма не обмежує права платника податків подати уточнюючий розрахунок до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період під час проведення камеральної перевірки, на відміну від документальних планових та позапланових перевірок, під час проведення яких платник не має права подавати уточнюючі розрахунки.

При цьому, посилання позивача на Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, суд відхиляє, оскільки зазначений наказ не був зареєстрований Міністерством юстиції України та не включений до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, як того вимагає ст.15 Закону України Про центральні органи виконавчої влади № 3166-VI від 17.03.2011.

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі Рисовський проти України від 20.10.2011 (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, зокрема, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності .

За вимогами п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення - визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 №0321891207 в частині штрафних санкцій у розмірі 58 000 грн.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів відповідність рішення в оскаржуваній частині вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до частини першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись статтями 72-77 , 139 , 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Маркетинг задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 04.06.2018 №0321891207 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 58 000 (п`ятдесят вісім тисяч) гривень.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Маркетинг (02232, м.Київ, вул. М. Цвєтаєвої, будинок 8-Б, квартира 30, код ЄДРПОУ 41218484) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) сплачений ним судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко