Постанова

від 16.01.2020 по справі 620/2586/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2586/19 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді Кучми А.Ю.

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 04.11.2019) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Пожмастер до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство Пожмастер звернулося з позовом до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2019 № 00001921400.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП Пожмастер мало господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ Дейлі-Сейл , ТОВ Білдголд , ТОВ Лейтон Стайл , ТОВ Тарінг-Груп , ТОВ Немокс-Постач , ТОВ Классен-Промпостач , ТОВ Лайт-Грін , ТОВ Рефтек-Компані , ТОВ Спрінг-Ленд , ТОВ СІА Інтернешенл , ТОВ Мерліон Групп та ТОВ Десента , що підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку, придбаний ПП Пожмастер товар використаний в господарській діяльності, всі операції по договорам та отримання послуг належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Таким чином, позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 03.06.2019 № 441/14/36326591, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що перевіркою ПП Пожмастер встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 767 728,00 грн, у зв`язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення, яке прийняте на підставі та відповідно до норм податкового законодавства.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Позиція податкового органу зводиться до того, що позивачем не надано усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, зокрема, сертифікати якості виробника, товарно-транспортні накладні, а також контрагенти позивача є фігурантами порушених кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ПП Пожмастер зареєстровано в якості юридичної особи 29.01.2010, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 561964 (а.с.136 т. 3).

Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведена перевірка Приватного підприємства Пожмастер з питань щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.05.2016 по 31.12.2018 по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Дейлі-Сейл , ТОВ Білдголд , ТОВ Лейтон Стайл , ТОВ Тарінг-Груп , ТОВ Немокс-Постач , ТОВ Классен-Промпостач , ТОВ Лайт-Грін , ТОВ Рефтек-Компані , ТОВ Спрінг-Ленд , ТОВ СІА Інтернешенл , ТОВ Мерліон Групп та ТОВ Десента , за результатами якої складено акт від 03.06.2019 № 441/14/36326591 (а.с.36-59 т. 1).

У вищезазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем занижений податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету у сумі 767728,00 грн, в т.ч. за травень 2016 на 31888,00 грн; за червень 2016 на 44078,00 грн; за липень 2016 на 26850,00 грн; за серпень 2016 на 43393,00 грн; за вересень 2016 на 62071,00 грн; за жовтень 2016 на 42442,00 грн; за березень 2017 на 14283,00 грн; за квітень 2017 на 23809,00 грн; за травень 2017 на 24667,00 грн; за червень 2017 на 49058,00 грн; за липень 2017 на 10000,00 грн; за серпень 2017 на 35000,00 грн; за жовтень 2017 на 17300,00 грн; за грудень 2017 на 76682,00 грн; за лютий 2018 на 14208,00 грн; за листопад 2018 на 125415,00 грн; за грудень 2018 на 126584,00 грн.

ПП Пожмастер подано заперечення від 10.06.2019 № 10-19 на акт перевірки від 03.06.2019 №441/14/36326591 (а.с.64-65 т. 1), які відповіддю від 20.06.2019 № 8642/10/25-01-14-06-06 залишено без задоволення (а.с.66-72 т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 № 00001921400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 767 728,00 грн за основним платежем та 191 932,00 грн за штрафними санкціями.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства відмову, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, позивачем доведено факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, тому позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість. Наголошено, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання позивачем товару, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з частинами першої - третьою ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, необхідними умовами для віднесення сплачених у ціні послуг сум ПДВ до податкового кредиту є факт отримання послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, та наявність зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної.

З огляду на викладене, на переконання суду, в межах даних правовідносин повинні були бути досліджені первинні документи (в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ), які у своїй сукупності можуть свідчити та підтверджувати використання позивачем транспортних засобів та придбаного пального для цілей, що прямо пов`язані з господарською діяльністю платника податку

Між позивачем ( Замовник ) та ТОВ Дейлі-Сейл ( Виконавець ) укладений договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг №10-05 від 11.05.2016, який підписаний зі сторони ТОВ Дейлі-Сейлз ( Виконавець ) (а.с78-79 т. 1).

Виконання робіт за договором підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № 111 від 12.05.2016 та № 3 від 02.06.2016 (а.с.80, 81 т. 1). Розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі, що підтверджується рахунками на оплату послуг, платіжними дорученнями, виписками банку (ас.82-84 т. 1).

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Білдголд ( Постачальник ) був укладений договір купівлі-продажу № 38/Т від 18.05.2016 (а.с.85-86 т. 1).

Згідно умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору), а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання та дії до 31 12.2016.

Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ Білдголд тривали протягом травня-липня 2016 року, про що свідчать видаткові накладні, податкові накладні, рахунки та оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.87-118 т. 1).

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Лейтон Стайл ( Постачальник ) укладений договір купівлі-продажу № 12/08 від 22.08.2016 (а.с.119-120 т. 1).

Згідно умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання та дії до 31.12.2016.

Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ Лейтон Стайл тривали протягом серпня-вересня 2016 року, про що свідчать видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.121-144 т. 1). Номенклатура придбаного товару: азот газовий технічний, двоокис вуглецю газ, порошок для перезарядки вогнегасників, монтажний набір №1, вогнезахисний матеріал ДСА-2 тощо.

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Тарінг-Груп ( Постачальник ) укладений договір купівлі-продажу № 48/3 від 17.03.2017 (а.с.145-146 т.1).

Згідно умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання та дії до 31.12.2017.

Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ Тарінг-Груп по даному договору тривали протягом березня-квітня 2017 року, про що свідчать видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.147-152 т. 1). Номенклатура придбаного товару: порошок для перезарядки вогнегасників.

Також між даними суб`єктами господарювання укладений договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 24 від 10.01.2017 (а.с.153-154 т.1).

Надання відповідних послуг за договором підтверджено актом здачі-прийняття послуг від 10.04.2017 № 35 (а.с.155 т.1).

Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ Тарінг-Груп підтверджені податковою накладною та банківськими виписками (а.с.156-158 т. 1).

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Немокс-Постач ( Постачальник ) укладений договір купівлі-продажу № 65 від 28.04.2017 (а.с.159-160 т.1).

Згідно умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання та дії до 31 12.2017.

Господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ Немокс-Постач тривали протягом квітня 2017 року та липня 2017 року, про що свідчать видаткові накладні, податкові накладні, рахунки та оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.161-168 т.1). Номенклатура придбаного товару: порошок для перезарядки вогнегасників.

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Классен-Промпостач ( Постачальник ) укладений договір купівлі-продажу № 56/Т від 16.05.2017 (а.с.169-170 т.1).

Згідно умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання та дії до 31.12.2017.

Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ Классен-Промпостач тривали протягом травня 2017 року, про реальність яких свідчать видаткова накладна, податкова накладна, рахунок на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.171-174 т.1). Номенклатура придбаного товару: порошок для перезарядки вогнегасників, азот газовий технічний (40 кг), двоокис вуглецю газ (24 кг).

Між ПП Пожмастер та ТОВ Трейд Консенсус Груп укладений договір купівлі-продажу №62 від 30.05.2017 (а.с.175 т.1).

Разом з тим, ТОВ Трейд Консенсус Груп та ТОВ Лайт-Грін укладено угоду щодо уступки права вимоги № 6-97-17 від 07.07.2017, згідно якої ТОВ Трейд Консенсус Груп ( Первісний кредитор ), в особі директора Смірнова Р.Ю уступає, а ТОВ Лайт-Грін ( Новий кредитор ), в особі директора Коваленка А.О. приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договором купівлі-продажу № 62 від 30.05.2017, укладеному між ПП Пожмастер та ТОВ Трейд Консенсус Груп (а.с.176-177 т.1).

ТОВ Лайт-Грін на адресу ПП Пожмастер виписана видаткова накладна від 30.06.2017 №345 щодо поставки певних товарів, а саме: порошок для перезарядки вогнегасників, азот газовий технічний (40 кг), двоокис вуглецю газ (24 кг), фенікс СТВ вогнезахисний склад в відрах (а.с.178 т.1).

Про реальність господарських операцій свідчать видаткова накладна, податкова накладна, рахунок на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.179-182 т.1).

Між позивачем ( Замовник ) та ТОВ Рефтек-Компані ( Виконавець ) укладений договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 13-06-17 від 06.06.2017 (а.с.183-184 т.1).

Виконання робіт за договором підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26-0000003 від 06.06.2017 (а.с.185 т.1).

Розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі, що підтверджується рахунками на оплату послуг, платіжними дорученнями, виписками банку (а.с.186-188 т.1).

Детальний зміст наданих послуг зазначений в п.2 договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг, зокрема зазначено, Виконавець інформує (консультує) Замовника з наступних питань: консультування по питаннях комерційної діяльності, з питань бухгалтерського обліку та оподаткування (п.2.1); інформацію (консультування) обов`язково містить надання Замовнику рекомендацій щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Спрінг-Ленд ( Постачальник ) був укладений договір купівлі-продажу № 22-06 від 22.06.2017 (а.с.189-190 т.1).

Згідно умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Про реальність господарських операцій свідчать видаткові накладні щодо поставки певних товарів, а саме: порошок для перезарядки вогнегасників, азот газовий технічний (40 кг), двоокис вуглецю газ (24 кг), податкові накладні, рахунки на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.191-201 т.1).

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ СІА Інтернейшнл ( Постачальник ) укладено два договори купівлі-продажу №65/11 від 15.11.2017 та № 2-01-18 від 25.01.2018 (а.с.202-205 т.1).

Згідно умов договорів Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

ТОВ СІА Інтернейшнл на адресу ПП Пожмастер були виписані видаткові накладні № 26-000071 від 22.12.2017, № 26-000072 від 28.12.2017, № 26-000073 від 31.01.2018 щодо поставки певних товарів, а саме: азот газовий технічний (40 кг), Вогнезахисний матеріал ДСА-2, порошок для перезарядки вогнегасників, двоокис вуглецю газ (24 кг), Фенікс СТВ вогнезахисний склад в відрах. Про реальність господарських операцій свідчать видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.206-2018 т.1).

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Мерліон Групп ( Постачальник ) укладено договір купівлі-продажу №47-13 від 11.12.2017 (а.с.219-220 т.1).

Згідно умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання та дії до 31.12.2017.

Господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ Мерліон Групп тривали протягом грудня 2017 року, про реальність яких свідчать видаткова накладна на поставку порошку для перезарядки вогнегасників, податкова накладна, рахунок на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.221-224 т.1).

Між позивачем ( Покупець ) та ТОВ Десента ( Постачальник ) укладено договір купівлі-продажу № 143/18 від 24.10.2017 (а.с.225-226 т.1).

Згідно умов договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, в найменуванні, кількості та за цінами, які зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Номенклатура придбаного товару: вогнезахисна просочувальна суміш ДСА-2, вогнегасник ВП-5 (ОП5), вогнегасник ВП-9, головка ГМ-50, головка ГМ-70, рукав 51 мм латкс. з ГР для ВПК, рукав 66 мм лат. З ГР для ВПК, вогнегасник ВП-5 (ОУ-7), порошок для перезарядки вогнегасників, Фенікс СТВ вогнезахисний склад в відрах.

Про реальність господарських операцій свідчать видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару, платіжні доручення та банківські виписки про проведення оплати за поставлений товар (а.с.227-246 т.1).

Позиція податкового органу щодо нереальності вищевказаних господарських операцій зводиться до наступного.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що в ході перевірки не були надані сертифікати якості виробника (посвідченням про якість) та товарно-транспортні накладні, які б підтверджували транспортування товару зазначеного у вищевказаних видаткових накладних.

Також, як доказ відсутності реального виконання господарських операцій зазначається, що у контрагентів відсутні матеріальні та трудові ресурси, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств, неможливо встановити походження придбаного товару по ланцюгу постачання.

Податковим органом, як недолік, зазначено, що у вищезазначених актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) зазначено лише загальне найменування робіт та їх вартість без конкретизування конкретних обсягів та напрямків господарської операції, за якими вони проводилися, немає деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх характер, строки виконання, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та результати здійснених заходів, що робить неможливим встановлення змісту й обсягу господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності платника.

Крім того, зазначається, що товариства є фігурантами кримінальних проваджень.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування товару.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (а редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку для платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) щодо оформлення перевезення товару.

При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документу, як товарно-транспортна накладна не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак і не може бути підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Дана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № К/9901/8403/18.

Щодо відсутності сертифікатів якості виробника (посвідчення про якість) як підставу щодо нездійснення реальних господарських операцій.

Сертифікаційні документи на товар, які, в свою чергу, не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок.

Така позиція міститься в постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі № К/9901/49632/18.

Незважаючи на це, до позовної заяви додані копії сертифікатів відповідності та паспорти якості придбаних товарів (а.с. 120-126 т.3).

Щодо детального опису наданих послуг в актах виконаних робіт на виконання договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №825/1391/17.

Щодо посилань відповідача на те, що вище перелічені контрагенти є фігурантами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі дані не є та не можуть використовуватися в якості матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок відповідно до ст.83 Податкового кодексу України.

Чинним податковим законодавством не визначено такого статусу як фігурант кримінального провадження і як наслідок неможливості на цій підставі включення відповідних сум до податкового кредиту за результатом господарських операцій.

Дана обставина підлягає дослідженню в рамках кримінального провадження, і лише після винесення вироку може враховуватися контролюючим органом при проведенні перевірки.

Крім того, жодна посадова особа контрагентів позивача не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, аргументи не можуть застосовуватися в якості доказів під час проведення податкової перевірки, а сам факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених між позивачем та його контрагентами.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

В свою чергу причетність цих осіб до певної незаконної діяльності не може свідчити про безтоварність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами згідно договорів купівлі-продажу, оскільки вказані товари були придбані та були використані в господарській діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, всі операції з придбання товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг відображені в бухгалтерському обліку та використані в господарській діяльності, що є відповідним доказом фактичного руху активів (а.с. 247-251 т.1; а.с. 1-250 т.2; а.с. 1-63 т.3).

В акті перевірки відповідачем не наведено жодного доказу про відсутність первинного бухгалтерського документу або неправильне оформлення первинних документів.

Натомість всі операції з оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від спірних контрагентів оформлені первинними документами та належним чином відображені в бухгалтерському обліку. Розрахунки за придбані матеріали здійснені повністю шляхом безготівкового перерахування коштів. Даний факт підтверджений актом перевірки та не заперечується відповідачем.

Інформація щодо оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та розрахунки з контрагентами підтверджуються даними бухгалтерського обліку - картками рахунку 631.

Також належним чином відображено в бухгалтерському обліку використання (списання) придбаних товарно-матеріальних цінностей для подальшого використання в господарській діяльності. Рух товарів на підприємстві підтверджується накладними щодо внутрішнього переміщення, зі складу у виробництво, копії яких надаються у додатках до позовної заяви. Тобто дані бухгалтерського обліку підтверджують використання придбаних у спірних контрагентів товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності Позивача.

Крім того, позивач надає докази дійсного здійсненні своєї господарської діяльності зі замовниками своїх послуг - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірні періоди своєї роботи, згідно яких видно, що основним видом послуг є технічне обслуговування різних видів вогнегасників, їх перезарядка, ремонт, надання вогнезахисних властивостей тканинам тощо.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Доводи відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, складені контрагентами, зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних. Контрагенти у встановленому порядку задекларували свої податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Розбіжностей в податків звітності відповідачем не виявлено.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що всі вищезазначені господарські операції відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість із розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с. 64-119 т.3).

Крім того, не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов`язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

На момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Окрім того, слід зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб`єкта господарювання додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Колегія суддів наголошує, що підстави, які зазначені податковим органом в акті перевірки з урахуванням усіх наданих первинних документів позивачем, не є достатніми та належними для висновку про фіктивність господарських операцій та не узгоджуються з положеннями податкового законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від № 00001921400 від 24.06.2019 прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242 , 243 , 251 , 308 , 310 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 328 , 329 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення , а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 .01.2020.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Л.В. Бєлова