Рішення

від 15.01.2020 по справі 903/731/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 січня 2020 р. Справа № 903/731/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/731/19

за позовом Малого приватного підприємства фірми "Ерідон", с. Княжичі, Києво-Святошинського району, Київської області

до Селянського (фермерського) господарства "Камелія" ОСОБА_2, с. Кисилин, Локачинського району, Волинської області

про стягнення 97 017,33 грн.,

за участю представників:

від позивача: Нерода В.Ю. - адвокат, ордер серія КС № 650985 від 01.07.19,

від відповідача: Леміщак Д.М. - адвокат (ордер серія АС № 1002440 від 28.11.2019) ,

в с т а н о в и в:

16.09.2019 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №1769 від 03.09.2019 року Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Камелія" ОСОБА_2 349 672,22 грн., з них: 244 882,32 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019 та додатків до нього товар, 13842,28 грн. пені, 56 749,03 грн. штрафу в розмірі 10 відсотків від вартості товару, строк оплати якого прострочено, 19 542,05 грн. компенсаційного платежу в розмірі 48% річних, 14 656,54 грн. плати за користування товарним кредитом, нарахованої на підставі п. 5 додатків до договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019 щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий товар.

Ухвалою суду від 18.09.2019 було залишено позовну заяву Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" без руху; встановлено Малому приватному підприємству фірми "Ерідон" строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області протягом 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали: доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви.

27.09.2019 Мале приватне підприємство фірми "Ерідон" на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2019 подало докази відправлення відповідачу копії позовної заяви.

Ухвалою від 07.10.2019 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 30.10.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 28.10.2019 року.

22.10.2019 на адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника позивача - Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" б/н від 22.10.2019, в якому представник позивача у справі просив суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання, зокрема, Дніпровський районний суд м.Києва (02105, м. Київ, вул. Кошиця, 5).

Ухвалою від 23.10.2019 суд постановив клопотання представника позивача - Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про участь у судовому засіданні 30.10.2019 по справі № 903/731/19 в режимі відеоконференції задовольнити; доручити Дніпровському районному суду м.Києва проведення 30.10.2019 о 10 год. в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі № 903/731/19.

У зв`язку з незабезпеченням Дніпровським районним судом м.Києва проведення судового засідання в режимі відеоконференції, підготовче засідання 30.10.2019 не було проведене в режимі відеоконференції.

Ухвала суду від 07.10.2019 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу у справі за адресою, вказаною в позовній заяві: Волинська область, Локачинський район, с.Кисилин, повернулась з поштовою відміткою: "За даною адресою не проживає".

Згідно з інформацією, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце знаходження юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства "Камелія" ОСОБА_2: 45514, Волинська область, Локачинський район, с.Кисилин.

Ухвалою від 30.10.2019 суд постановив підготовче засідання відкласти на 13.11.2019, запропонувати відповідачу в строк до 11.11.2019 року подати відзив на позов.

06.11.2019 на адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника позивача - Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" б/н від 30.10.2019, в якому представник позивача у справі просив суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання, зокрема, Дніпровський районний суд м.Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3).

Ухвалою від 07.11.2019 суд постановив клопотання представника позивача - Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про участь у судовому засіданні 13.11.2019 по справі № 903/731/19 в режимі відеоконференції задовольнити; доручити Дніпровському районному суду м.Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3) проведення 13.11.2019 об 11:45 год. в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі № 903/731/19.

11.11.2019 від представника позивача надійшли пояснення щодо здійснення оплат відповідачем, в яких представник позивача зазначає про те, що після подачі позову відповідач оплатив основний борг в розмірі 244 882,32 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 66 від 23.09.2019, № 70 від 01.11.2019, № 29 від 01.11.2019. Також зазначає про те, що сплата основного боргу після подачі позову до суду не впливає на розрахунки штрафних санкцій.

12.11.2019 через відділ документального забезпечення та контролю суду відповідач подав заяву (клопотання), в якій повідомив про те, що повністю сплатив заборгованість в розмірі 244 882,32 грн. за договором поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019, на підтвердження чого подав платіжні доручення № 66 від 23.09.2019, № 70 від 01.11.2019, № 29 від 01.11.2019; просив у зв`язку з повним розрахунком за договором не застосовувати штрафні санкції.

У зв`язку з незабезпеченням Дніпровським районним судом м.Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3) проведення судового засідання в режимі відеоконференції, підготовче засідання 13.11.2019 не було проведене в режимі відеоконференції.

Відповідач в судове засідання 13.11.2019 уповноваженого представника не направив.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою Селянського (фермерського) господарства "Камелія" ОСОБА_2 є Камельчук Галина Петрівна, яка уповноважена представляти цю юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, представляти інтереси Селянського (фермерського) господарства "Камелія" ОСОБА_2 має право його голова - Камельчук Г. П .

Згідно із ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки справа № 903/731/19 не є малозначною, то представництво інтересів відповідача згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 131-2 Конституції України має право також здійснювати адвокат.

Пунктом 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами - довіреністю фізичної або юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).

13.11.2019 від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

13.11.2019 від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання з метою підготовки суду відповіді та з метою добровільного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 13.11.2019 клопотання відповідача було задоволено, підготовче засідання відкладено на 28.11.2019, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - до 07.01.2020 року включно.

18.11.2019 позивач надіслав до суду клопотання б/н від 13.11.2019, в якому просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

25.11.2019 від позивача надійшла заява б/н від 21.11.2019 про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 97 017,33 грн., з них: 13842,28 грн. пені, 48 976,46 грн. штрафу в розмірі 10 відсотків від вартості товару, строк оплати якого прострочено, 19 542,05 грн. компенсаційного платежу в розмірі 48% річних, 14 656,54 грн. плати за користування товарним кредитом, нарахованої на підставі п. 5 додатків до договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019. Разом з цим, просить повернути МПП фірмі "Ерідон" судовий збір у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

26.11.2019 до Господарського суду Волинської області від представника позивача надійшла заява б/н від 25.11.2019, в якій представник Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" просив суд забезпечити проведення судового засідання 28.11.2019 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.11.2019 у задоволенні заяви представника позивача - Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про проведення судового засідання 28.11.2019 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції було відмовлено.

26.11.2019 представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву б/н і дати, в якій повідомив про те, що відповідач не здійснив жодних дій щодо врегулювання спору мирним шляхом, станом на 26.11.2019 МПП фірма "Ерідон" не отримала жодного письмового документу з намірами відповідача укласти мирову угоду; зазначає, що відповідач клопотаннями про відкладення вводить суд в оману; просить підготовче провадження закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

Суд, розглянувши в судовому засіданні 28.11.2019 заяву б/н від 21.11.2019 про зменшення розміру позовних вимог, задовольнив вказану заяву.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог - це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову - стягнення 97 017,33 грн., з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні 28.11.2019 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого засідання з метою подачі відзиву на позов.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 28.11.2019 до 16 год. для ознайомлення представником відповідача з матеріалами справи.

Після оголошеної перерви представник відповідача в судовому засіданні 28.11.2019 підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, залишив його без задоволення з огляду на те, що відповідачу неодноразово надавалась можливість подати відзив на позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалами суду від 07.10.2019, 30.10.2019, 13.11.2019 відповідачу встановлювався строк для подачі відзиву на позов.

12.11.2019 відповідачем подано заяву, в якій він повідомив про те, що перерахував основну суму заборгованості, просив не застосовувати штрафні санкції.

Разом з цим, 26.11.2019 представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті, посилаючись на те, що судом здійснено завдання підготовчого провадження, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв та клопотань від представників сторін не надходило.

Ухвалою суду від 28.11.2019 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.12.2019.

12.12.2019 представник позивача надіслав до суду пояснення б/н від 10.12.2019 щодо розрахунків, наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні 17.12.2019 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просив провадження у справі № 903/731/19 зупинити на підставі ч. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що 17.12.2019 Селянське (фермерське) господарство "Камелія" ОСОБА_2 звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про визнання недійсним п. 6.7. договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019, п. 5 додатку №1632/19/98/01-Н від 18.02.2019 до договору поставки, п. 5 додатку №1632/19/98/02-Н від 17.04.2019 до договору поставки, п. 5 додатку №1632/19/98/03-Н від 08.05.2019 до договору поставки. Стверджував, що висновки за результатами розгляду поданої позовної заяви будуть мати преюдиціальне значення для справи № 903/731/19.

Представник позивача вважав, що клопотання про зупинення провадження у справі безпідставне, а тому до задоволення не підлягає.

Судом клопотання про зупинення провадження у справі було залишено без задоволення з огляду на таке.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому, пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1). Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 2). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частина 3). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (частина 5).

Згідно із частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Зібрані у справі №903/731/19 докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ впродовж розумного строку.

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі не містить аргументованих та переконливих доводів щодо доцільності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи за позовом Селянського (фермерського) господарства "Камелія" ОСОБА_2 про визнання недійсним пунктів договору та додатків до нього, так і щодо того, що висновки за результатами розгляду поданої позовної заяви будуть мати преюдиціальне значення для справи № 903/731/19.

В судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2019 позов визнав в частині стягнення пені в розмірі 13 842,28 грн., в решті позову не визнав.

В судовому засіданні 17.12.2019 було оголошено перерву до 15.01.2020.

В судовому засіданні 15.01.2020 представник відповідача звернувся з клопотанням, в якому просив зменшити розмір неустойки до 6 281,87 грн.

Представник позивача проти зменшення розміру неустойки заперечила.

Клопотання представника відповідача про зменшення розміру неустойки судом залишено без розгляду на підставі ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, оскільки представник відповідача не обгрунтував неможливості звернення відповідача з таким клопотанням на стадії підготовчого провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

18.02.2019 між Малим приватним підприємством фірмою "Ерідон" як постачальником та Селянським (фермерським) господарством "Камелія" ОСОБА_2 як покупцем було укладено договір поставки № 1632/19/98, згідно з розділом 1 якого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1. договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості Товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (надалі - курс Міжбанку ). Для визначення курсу Міжбанку сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього договору (надалі - Джерело курсу іноземних валют ).

Оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахуванням умов пунктів 3,1. та 3.2. договору. Термін дії рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього договору.

Відповідно до п.9.2. договору договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019, а в частіші проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Між сторонами було укладено наступні додатки до договору № 1632/19/98 від 18.02.2019:

1) додаток №1632/19/98/01-Н від 18.02.2019, згідно з яким загальна вартість товару складає 417 240 грн., оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов п.п. 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку:

- 20% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 20.03.2019 року;

- 80% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 31.07.2019 року.

2) додаток №1632/19/98/02-Н від 17.04.2019, згідно з яким загальна вартість товару складає 155 736 грн., оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов п.п. 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку:

- 20% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 18.04.2019 року;

- 80% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 31.07.2019 року.

3) додаток №1632/19/98/03-Н від 08.05.2019, згідно з яким загальна вартість товару складає 85 654,80 грн., оплата повної вартості товару здійснюється з дотриманням умов п.п. 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку:

- 20% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 11.05.2019 року;

- 80% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 31.07.2019 року.

Відповідно до п. 5 вказаних додатків до договору № 1632/19/98 від 18.02.2019 у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

На виконання умов договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019 та додатків до нього позивач передав відповідачу товар на загальну суму 621 490,80 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № 29507 від 10.04.2019, № 29702 від 10.14.2019, № 42274 від 26.04.2019, № 35353 від 18.04.2019, №42267 від 26.04.2019, №47338 від 10.05.2019, №48397 від 11.05.2019.

Видаткові накладні підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств, є належними доказами на підтвердження факту передачі товару.

Відповідач оплату за переданий товар провів частково - на суму 376 608,48 грн. (платіжні доручення № 27 від 14.03.2019, № 56 від 25.04.2019, №59 від 26.04.2016, №1 від 28.08.2019, №67 від 08.05.2019) до звернення позивача з позовом до суду, частково - на суму 244 882,32 грн. (платіжні доручення № 66 від 23.09.2019, № 70 від 01.11.2019, № 29 від 01.11.2019) після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 13 842,28 грн. пені, 56 749,03 грн. штрафу в розмірі 10 відсотків від вартості товару, строк оплати якого прострочено, 19 542,05 грн. компенсаційного платежу в розмірі 48% річних, 14 656,54 грн. плати за користування товарним кредитом, нарахованої на підставі п. 5 додатків до договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 216-218 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 та від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Договором поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019 передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Згідно з п. 6.1. договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019 за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього договору.

Відповідно до п. 6.2. договору крім відповідальності, встановленої п. 6.1. цього договору покупець:

- за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення;

- у випадку порушення покупцем встановлених строків оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, додатково сплачує штраф в розмірі 10% (десять відсотків) від вартості товару строк оплати якого простроченого покупцем.

Відповідач не виконав зобов`язань з оплати вартості товару у строки, встановлені додатками до договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд встановив, що розрахунки пені є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на порушення відповідачем строків виконання зобов`язання з оплати вартості товару, визначених додатками до договору, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 13 842,28 грн. пені.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати переданого товару більше ніж на 15 днів, а тому вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 48 976,46 грн. також підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача компенсаційного платежу в розмірі 48% в сумі 19 542,05 грн.

Відповідно до п. 6.7 договору поставки в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% (сорок вісім відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).

Отже, сторони в договорі узгодили інший розмір процентів річних, ніж встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок суми процентів річних, суд встановив, що розрахунки процентів річних, є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.

У зв?язку із порушенням строків виконання зобов?язання з оплати вартості переданого товару підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 14 052,34 грн. - 48% річних.

Проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини 2 статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.12.2018 по справі № 908/639/18).

Враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача плату за користування товарним кредитом в розмірі 14 656,54 грн., нараховану на підставі п. 5 додатків до договору № 1632/19/98 від 18.02.2019.

Відповідно до п. 5 додатків до договору № 1632/19/98 від 18.02.2019 у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, а у частині 5 цієї статті визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За змістом підпункту 14.1.245 Податкового кодексу України товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно з підпунктом 14.1.206 зазначеного Кодексу відсотки - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений термін коштів або майна. До відсотків, зокрема, включається платіж за використання товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит, і платіж за придбання товарів та виплат.

Доводи відповідача про те, що плата за користування товарним кредитом за кожен день прострочення, яка нарахована позивачем на підставі п. 5 додатків до договору, охоплюється визначенням пені, подвійне стягнення якої не узгоджується з приписами ст.61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, судом не беруться до уваги з огляду на таке.

Пеня відноситься до поняття "неустойка" та вживається зокрема у главі "Забезпечення виконання зобов`язання" та у главі "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання". Крім цього, пеня, передбачена статтею 549 ЦК України, та проценти за статтею 536 ЦК України жодним чином не збігаються за обсягом понять, з огляду на те, що перша є способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності, а другі - встановленою законом або договором платою за користування чужими грошовими коштами як правомірне, так і неправомірне, тобто правова природа понять "пеня" та "проценти за користування чужими грошовими коштами" є різною, а норми статей 549, 536 та 692 Цивільного кодексу України не містять будь-яких виключень щодо їх одночасного застосування.

Враховуючи положення пункту 6 частини першої статті 3, статті 6 ЦК України, приписи статей 627, 62, 629 ЦК України, принцип свободи договору, який є одним з вихідних принципів цивільного права України, суд дійшов висновку про те, що передбачені пунктами 5 додатків до договору поставки № 1632/19/98 від 18.02.2019 відсотки за користування товарним кредитом за своєю правовою природою є процентами за користування чужими грошовими коштами.

Перевіривши правильність нарахування плати за користування товарним кредитом, нарахованої за прострочення виконання зобов`язань за переданий товар, суд встановив, що розрахунки є арифметично правильними та відповідають вимогам чинного законодавства.

У зв?язку із простроченням виконання зобов?язання з оплати вартості переданого товару підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 14 656,54 грн. плати за користування товарним кредитом, нарахованої на підставі п. 5 додатків до договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір за його клопотанням слід повернути 3 789 грн. 82 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову платіжним дорученням № 277004 від 10.09.2019.

Решта витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 526, 536, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216-218, 230, 231, 193 Господарського кодексу України, підпунктами 14.1.245, 14.1.206 Податкового кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Камелія" ОСОБА_2 (45514, с. Кисилин, Локачинського району, Волинської області, код ЄДРПОУ 30996751) на користь Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ 19420704) 13 842 грн. 28 коп. пені, 48 976 грн. 46 коп. 10% штрафу, 19 542 грн. 05 коп. - 48% річних, 14 656 грн. 54 коп. плати за користування товарним кредитом, 1 455 грн. 26 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. Казначейству України повернути Малому приватному підприємству фірмі "Ерідон" (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ 19420704 ) 3 789 грн. 82 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 277004 від 10.09.2019 (оригінал платіжного доручення № 277004 від 10.09.2019 знаходиться в матеріалах справи № 903/731/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 20.01.2020.

Суддя І. О. Якушева

Примірник рішення направити:

- Малому приватному підприємству фірмі "Ерідон" (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ 19420704);

- Селянському (фермерському) господарству "Камелія" ОСОБА_2 (45514, с. Кисилин, Локачинського району, Волинської області, код ЄДРПОУ 30996751).