Рішення
від 16.01.2020 по справі 904/4505/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2020м. ДніпроСправа № 904/4505/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛІВ"

про стягнення заборгованості 136000,00грн., з яких 68000,00грн. штрафу та 68000,00грн. пені

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ХАРКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛІВ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 136000,00грн., з яких 68000,00грн. штрафу та 68000,00грн. пені.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2040,00грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

За результатами розгляду справи №2/01-33-17 про порушення, зокрема, відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 27.02.2018 №13-р/к. Пунктом 1 резолютивної частини рішення від 27.02.2018 №13-р/к визнано, зокрема, відповідача таким, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 5, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення від 27.02.2018 №13-р/к, зокрема, на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00грн.

На виконання частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення від 27.02.2018 №13-р/к отримано уповноваженою особою відповідача 13.03.2018.

Отже, штраф, накладений рішенням від 27.02.2018 №13-р/к, на думку позивача, підлягав сплаті до 13.05.2018 (включно).

Не визнавши факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення від 27.02.2018 №13-р/к.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.07.2018 по справі №922/1269/18 позовні вимоги відповідача задоволено у повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду України від 06.11.2018 апеляційну скаргу позивача по справі №922/1269/18 залишено без задоволення.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 по справі №922/1269/18 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу №922/1269/18 передано на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач стверджує, що нарахування пені, з урахуванням частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зупинялося на такі періоди:

- з 30.05.2018 по 31.07.2018 - час розгляду справи Господарським судом Харківської області;

- з 06.09.2018 по 06.11.2018 - час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом України;

- з 17.12.2018 по 22.01.2019 - час розгляду справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду;

- з 13.02.2019 до 28.03.2019 - час нового розгляду справи Господарським судом Харківської області.

Позивач наголошує, що станом на 26.09.2019 жодних документів на підтвердження сплати штрафу відповідачем на адресу позивача не надходило.

Розрахунок пені здійснено, станом на 26.09.2019, за такими періодами:

- з 14.05.2018 по 29.05.2018 (16 днів);

- з 01.08.2018 по 05.09.2018 (36 днів);

- з 07.11.2018 по 16.12.2018 (40 днів);

- з 23.01.2019 по 12.02.2019 (21 днів);

- з 29.03.2019 по 26.09.2019 (182 днів).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4505/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019.

Ухвалою від 04.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 31.10.2019.

28.10.2019 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов лист від 23.10.2019 за вих.№б/н в додатках до якого, на виконання ухвали від 04.10.2019, містяться засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Документи долучено до матеріалів справи.

31.10.2019 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 31.10.2019 за вих.№б/н в якій просить суд відкласти підготовче судового засідання. Ухвалою від 31.10.2019 відкладено підготовче судове засідання на 03.12.2019.

03.12.2019 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 03.12.2019 за вих.№б/н про проведення судового засідання без участі представника відповідача. Ухвалою від 03.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, а саме по 02.01.2020 та відкладено підготовче судове засідання на 17.12.2019.

17.12.2019 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання від 17.12.2019 за вих.№б/н в якому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 04.10.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 15.11.2019, що, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 15.11.2019 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою від 04.10.2019 відповідачу встановлено 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для надання відзиву.

Отже, строк для подачі відзиву до 30.11.2019.

Станом на 16.01.2020 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 17.12.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 16.01.2020.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2020 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Доказами, відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, предметом доказування у господарській справі є лише ті факти, які мають матеріально-правове значення, тобто факти без з`ясування яких не можна правильно вирішити справу по суті.

Таким чином, предмет доказування - це коло фактів матеріально-правового значення, які підлягають встановленню для вирішення господарської справи по суті.

Можна виділити два основних підходи до визначення предмету доказування, які відповідають його розумінню у вузькому і широкому сенсі.

Предмет доказування у вузькому розумінні визначається як сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, тобто фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну і припинення правовідносин між сторонами і на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Даний склад фактів визначається нормою права, яка регулює спірні правовідношення.

У широкому розумінні предмет доказування вміщує не тільки юридичні факти, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, але і інші обставини, без встановлення яких неможливо правильне вирішення справи і виконання судом інших задач господарського судочинства.

До предмету доказування у широкому розумінні можна віднести наступні групи фактів:

1. юридичні факти матеріально-правового характеру;

2. доказові факти;

3. юридичні факти процесуально-правового характеру (які визначають наявність у особи права на пред`явлення позову і здійснення інших процесуальних дій );

4. факти, які сприяють правильній оцінці доказів (наприклад, факт підробки письмового доказу );

5. факти, встановлення яких необхідно суду для виконання попереджувальних і виховних задач господарського судочинства.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі:

1. Факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції та наявність рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

2. Правомірність стягнення штрафу.

3. Правомірність стягнення пені.

1. Факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції та наявність рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім вказаного, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності , який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, приймаючи рішення зі спору у справі №904/4505/19 господарський суд взяв до уваги обставини встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 по справі №922/1269/18, яке набрало законної сили і є безумовним свідченням законності рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 27.02.2018 №13-р/к у справі 2/01-33-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

2. Правомірність стягнення штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 27.02.2018 №13-р/к у справі 2/01-33-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу постановлено за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накласти на відповідача штраф у розмірі 68000,00грн.

Відтак, взявши до уваги, що рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 27.02.2018 №13-р/к у справі 2/01-33-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу досліджувалося на предмет його відповідності вимогам законодавства, господарський суд констатує його обов`язковість до виконання відповідачем.

В позовній заяві відповідача до позивача про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 27.02.2018 №13-р/к саме відповідач (а.с.22 том 1 зворот) визнав, що зазначене рішення отримав 13.03.2018.

Частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка кореспондується з абзацом 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 27.02.2018 №13-р/к у справі 2/01-33-17 встановлено , що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк для сплати штрафу накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 27.02.2018 №13-р/к у справі 2/01-33-17 є таким, що настав 13.05.2018.

Господарський суд констатує, що матеріали справи не містять доказів сплати штрафу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 68000,00грн. штрафу є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

3. Правомірність стягнення пені.

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу . Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу , накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

У застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке.

Абзацами третім-п`ятим частини 5 зазначеної статті Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2019 по справі №904/3536/18.

Позивач нарахував пеню за період з 30.05.2018 по 31.07.2018 - час розгляду справи Господарським судом Харківської області; за період з 06.09.2018 по 06.11.2018 - час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом України; за період з 17.12.2018 по 22.01.2019 - час розгляду справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду; за період з 13.02.2019 до 28.03.2019 - час нового розгляду справи Господарським судом Харківської області.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та встановив, що періоди її нарахування визначено правильно ; розмір пені перевірено та визнано арифметично та методологічно правильним , а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2040,00грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №229 від 25.09.2019 на суму 2040,00грн.

Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194-196, 200-201, 204-205, 218-220, 222, 232-233, 236-242, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, будинок 5, ДЕРЖПРОМ, 6 ПІД`ЇЗД, 1 ПОВЕРХ, кімната 35; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22630473) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛІВ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КВІТКИ-ОСНОВ`ЯНЕНКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35268574) про стягнення 136000,00грн., з яких 68000,00грн. штрафу та 68000,00грн. пені задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛІВ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ КВІТКИ-ОСНОВ`ЯНЕНКА, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35268574) на користь ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, будинок 5, ДЕРЖПРОМ, 6 ПІД`ЇЗД, 1 ПОВЕРХ, кімната 35; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22630473) 68000,00грн. (шістдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) штрафу; 68000,00грн. (шістдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) пені; 2040,00грн. (дві тисячі сорок грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 20.01.2020.

Суддя І.В. Петренко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення16.01.2020
Оприлюднено22.01.2020
Номер документу86997723
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/4505/19

Судовий наказ від 11.02.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Рішення від 16.01.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Ухвала від 17.12.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Ухвала від 03.12.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Ухвала від 31.10.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Ухвала від 04.10.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні