Рішення

від 09.01.2020 по справі 904/4376/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2020м. ДніпроСправа № 904/4376/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Скиби Т.М.

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Колективне підприємство "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро", м. Дніпро

про зняття арешту з нерухомого майна.

Представники:

від позивача: Лучко А.С., виписка з ЄДРЮОФОПГР, керівник;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

вільний слухач: ОСОБА_1 , виписка з ЄДРЮОФОПГР, керівник;

вільний слухач: ОСОБА_2 , виписка з ЄДРЮОФОПГР, керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- зняти арешт з нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 8А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 352982612101), який був накладений старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Міняйло С.О. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.08.2013 року у виконавчому провадженні № 39032257;

- стягнути з Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь Дніпровської міської ради понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що власником спірного майна є КП "Жилсервіс-5", яке передано йому на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1718 від 28.12.2011 року (змінами та доповненнями до нього рішення № 1430 від 13.11.2012 року) за актом приймання-передачі від 01.11.2018 року, однак, на таке майно накладено арешт приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 39032257, у якому боржником є КП ДПБК "Дніпро", відкритих виконавчих проваджень щодо юридичної особи- позивача, де він є боржником немає. Проте позивач не може реалізувати свої права власника в повній мірі у зв`язку з арештом нерухомого майна. На даний час немає законних підстав для арешту нерухомого майна, яке належить позивачу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 30.09.2019 року усунути недоліки позовної заяви, а саме надати згідно вимог п. 5.27 "Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації. Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" належним чином засвідчені копії документів, що є додатками до позовної заяви.

15.10.2019 року від Дніпровської міської ради до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 15.10.2019 року про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Колективне підприємство "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро" (49051, м. Дніпро, вул. Осіння, 8а, код ЄДРПОУ 00382705), та призначено підготовче судове засідання на 24.10.2019 року о 10:20 год.

У підготовче судове засідання 12.11.2019 року представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 року підготовче судове засідання відкладено до 10.12.2019 року о 10:20 год.

20.11.2019 року від третьої особи до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення вих. № б/н від 19.11.2019 року.

У підготовче судове засідання 10.12.2019 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.2020 року о 10:00 год.

У підготовче судове засідання 09.01.2020 року представник відповідача у призначені судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34, 61, 70).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Частинами 1 та 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи обставини справи та строки розгляду справи, відсутність відзиву на позов, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 1994 року між Фондом комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та Організацією орендарів Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату "Дніпро" (далі - третя особа) був укладений договір № 56 купівлі-продажу державного майна Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату "Дніпро", зареєстрований рішенням виконкому Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 550-Р від 14.10.1994 року, відповідно до якого Фонд комунального майна Дніпропетровської обласної ради народних депутатів продав, а Організація орендарів Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату "Дніпро" придбала державне майно - цілісний майновий комплекс Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату "Дніпро".

Згідно з актом передачі майна державного підприємства від 14 грудня 1994 року продавець передав, а Покупець прийняв майно вартістю 738.496 тис. крб., у тому числі будівлю адміністративно-побутову (гуртожиток) по вул. Осінння, 8а.

На час державної реєстрації КП ДПБК "Дніпро", створеного в результаті викупу майна за договором купівлі-продажу № 56 від 13.10.1994 року, розмір статутного фонду останнього склав 57.170.302 тис. крб., що дорівнює сумі вартості майна, яке належало орендарю - 54.260.523,6 тис. крб., та вартості майна, що підлягало приватизації - 2.909.778,4 тис. крб., тобто без врахування вартості об`єктів соціально-побутового призначення, вартістю 738.496 тис. крб., до яких віднесено спірний гуртожиток.

Таким чином, гуртожиток по вул. Осіння, 8 "а" в м. Дніпропетровську не увійшов до статутного фонду КП ДПБК Дніпро та був переданий йому в користування (на баланс), залишившись в державній власності.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" на час укладення договору купівлі-продажу державного майна Дніпропетровського орендного пивобезалкогольного комбінату "Дніпро" № 56 від 13.10.1994 року було передбачено безоплатну передачу об`єктів соціально-побутового призначення у власність лише покупців, які мають організаційно-правову форму у вигляді товариства покупців або орендного підприємства. Застосування такої пільги до покупців, створених в інших організаційно правових формах, у тому числі у вигляді організації орендарів, зазначеною нормою закону не передбачалося.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1718 від 28.12.2011 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння,8а." було прийнято в комунальну власність територіальної громади міста на баланс Комунального житлового експлуатаційного підприємства - 26 гуртожиток літ. А-9 загальною площею 4730,2 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 8 а, від Колективного підприємства Дніпропетровського пивобезалкогольного комбінату "Дніпро" згідно з актом прийняття-передачі ( п. 1 рішення).

Відповідно до пункту 2.4 цього рішення КП ДПБК "Дніпро" повинно після прийняття цього рішення підписати акт прийняття-передачі об`єкта нерухомого майна (п. 1 рішення) у комунальну власність територіальної громади та надати його на затвердження міському голові.

Пунктом 5.1 передбачено, що КЖЕП 26 після передачі зовнішніх інженерних мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення повинно прийняти на баланс обєкт нерухомого майна (п. 1 цього рішення).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1430 від 13.11.2012 року були внесені зміни та доповнення до рішення виконкому міської ради від 28.12.2011 року № 1718 Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 8 а.

Зокрема, пункт 1 рішення викладено в новій редакції: "Прийняти у комунальну власність територіальної громади міста на баланс Комунального підприємства Жилсервіс-5 Дніпропетровської міської ради гуртожиток літ. А-9, А1-1 загальною площею 4730,2 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 8 а, від Колективного підприємства Дніпропетровського пивобезалкогольного комбінату "Дніпро"", а пункт 2.4 рішення виключено.

Як визначено частиною 2 статті 14 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку гуртожитки державної форми власності передають безоплатно у власність територіальних громад.

Правовідносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах регулюються Законом України Про передачу обєктів права державної та комунальної власності від 03.03.1998 року № 147/98-ВР, постановою КМУ від 21.09.1998 року № 1482 "Про передачу обєктів права державної та комунальної власності", а також постановою КМУ від 06.11.1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про передачу обєктів права державної та комунальної власності об`єктами передачі згідно з цим Законом є обєкти житлового фонду, гуртожитки та інші обєкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

За змістом статті 4 даного Закону передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 3 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою КМУ від 06.11.1995 р. № 891 (далі - Положення), обєкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, передаються безоплатно в комунальну власність разом із відповідними зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

Відповідно до п. 5 Положення, передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомами відповідної Ради. До складу цієї комісії входять представники відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна, місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших заінтересованих підприємств, установ і організацій.

Пунктами 6-8 Положення передбачено, що комісія з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність визначає технічний стан житлового будинку та об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом. Якщо житловий будинок та об`єкти комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до висновків цієї комісії визнані такими, що потребують ремонту, орган, який утворив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, у тому числі з залученням в установленому порядку коштів підприємств, установ і організацій, які передають житловий фонд у комунальну власність. Підприємства, установи чи організації, що передають відомчий житловий фонд в комунальну власність, додають до акта приймання-передачі розрахунки витрат на його утримання. Передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.

Відповідно до п. 9 Положення акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію.

Згідно з п. 12 Положення до акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність додаються: акти передачі наявного службового житла, договори оренди нежилих приміщень, акти передачі договорів найму жилих приміщень.

У відповідності до п. 8 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, яке затверджено постановою КМУ від 21.09.1998 р. № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.

З часу прийняття виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради рішення № 1718 від 28.12.2011 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади гуртожитку по вул. Осіння, 8 а, відповідачі не вчинили дій по здійсненню фактичного прийому-передачі спірного гуртожитку в комунальну власність територіальної громади міста.

16.03.2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у справі № 202/8411/15-ц ухвалив рішення яким зобов`язав КП ДПБК "Дніпро" (третю собу) передати до комунальної власності міста гуртожиток по вул. Осінній, 8а, а Дніпропетровську міську раду прийняти його до комунальної власності.

На виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2016 року і рішення виконкому міської ради від 28.12.2011р. №1718 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: вул. Осіння, 8а", КП ДПБК "Дніпро" було підписано акт приймання - передачі житлового фонду в комунальну власність від 01.11.2018 року.

14.08.2019 Дніпровська міська рада (далі-Позивач) звернулася до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний номер 35453238), форма власності: комунальна на гуртожиток, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 8а.

За результатом розгляду й дослідження заяви та доданих до неї матеріалів Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Коноваленком Анатолієм Володимировичем прийнято Рішення № 48317419 від 20.08.2019 року (надалі - Рішення) про відмову у державній реєстрації права власності, форма власності: комунальна на гуртожиток, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 8а (а.с.16-17).

Підставою відмови стали виявлені Відповідачем зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме:

Номер запису про обтяження: 5550959.

Вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Опис предмета обтяження: все нерухоме майно. Невизначене майно.

Тип документа: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Номер документа: ВП № 39032257.

Дата документа: 05.08.2013.

Видавник: старший державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ Міняйло С.О.

Судом було встановлено, що 10.07.2013 року Індустріальниим районним судом м. Дніпропетровська справа № 0417/2474/2012 винесено рішення про стягнення з КП ДПБК "Дніпро" на користь ОСОБА_3 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 54 430 гри. 32 коп. та моральної шкоди у розмірі 1500 грн., всього 55930 грн. 32 коп.

14.08.2013 року Індустріальним відділом ДВС Дніпропетровського МУЮ було накладено арешт на все нерухоме майно КП ДПБК "Дніпро" з розміром основного зобов`язання 55 930,32 грн.

На підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2011 року державним реєстратором 22.04.14 року здійснено державну реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку по вул. Осіння, 8а за КП "ДПБК "Дніпро".

Оскільки КП ДПБК "Дніпро" не було погашено зобов`язання перед ОСОБА_3 то одразу після реєстрації права власності гуртожитку по вул. Осіння, 8а за КП ДПБК "Дніпро" це майно опинилось під арештом.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.05.2014 рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2011 про визнання права власності на спірний гуртожиток за КП ДПБК "Дніпро" було скасовано.

Отже право власності на будівлю гуртожитку по вул. Осіння, 8а належить теріторіальної громаді м. Дніпро на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1718 від 28.12.2011 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 8а."

Згідно із ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із частинами 1, 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст.59 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України (далі - ГПК), полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 ГПК).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

При цьому суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З огляду на характер спірних правовідносин сторін, підстави і предмет заявленого позову, а також встановлені судом фактичні обставини у справі, суд дійшов висновку про те, що оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право позивача набути право власності на спірний обєкт нерухомого майна.

У зв`язку з наведеним, фактичні обставини у справі, встановлені судом під час її вирішення, підтверджують порушення прав позивача, а відтак і наявність правових підстав для зняття арешту з нерухомого майна.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зняття арешту з нерухомого майна є обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння , буд. 8 А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 352982612101), який був накладений старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Міняйло С.О. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.08.2013 року у виконавчому провадженні № 39032257.

Стягнути з Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11; код ЄДРПОУ 34984472) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75; код ЄДРПОУ 26510514) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано - 20.01.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік