Рішення

від 09.01.2020 по справі 908/3130/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/211/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2020 Справа № 908/3130/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Хімтранс» , 69009, м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, буд 55 , кв. 9

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» , 69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 15

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Буц О.В., адвокат, свідоцтво ЗП 001793 від 31.08.2018, ордер АР №1005879 від 03.12.2019;

від відповідача: Фофанов Я.Л., адвокат, свідоцтво ЗП 001492 від 29.11.2017, довіреність №198 від 01.08.2019.

Суть спору

07.11.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Хімтранс» , м. Запоріжжя до відповідача Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» , м. Запоріжжя про стягнення коштів за договором №16-16/09 (ТПУ) від 16.02.2018 в розмірі 867 857,88 грн.

07.11.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 11.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3130/19, присвоєно справі номер провадження 15/211/19. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 03.12.2019.

Ухвалою суду від 03.12.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.12.2019.

Ухвалою суду від 17.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3130/19 до судового розгляду по суті на 09.01.2020.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 16 - 16/02 від 16.02.2018, в частині розрахунків, вказаних в п. 3.2. договору за капітальний ремонт залізничного крана ЕДК 80/3 зав. № 995, згідно договору, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 741 669,50 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу неустойку в сумі 73 676,22 грн, 3 % річних у розмірі 6500,85 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 46011,31 грн. Обґрунтовуючи позов посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 222 Господарського кодексу України. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.01.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові б/н від 07.11.2019 та відповіді на відзив б/н від 10.12.2019.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві № 138/СПо/2 від 03.12.2019, в обґрунтування заперечень зазначив, що на даний час у відповідача відсутня заборгованості за договором № 16-16/01 (ТПУ) від 16.12.2018, а також за угодою про погашення заборгованості, оскільки відповідачем 21.11.2019 сплачена сума заборгованості у розмірі 741 669,50 грн. Крім того, відповідач зазначає, що виходячи зі змісту пункту 2.1 угоди відповідач може сплатити суму боргу в повному обсязі чи частинами, у строк до 31.12.2019. Вважає, що позивач, порушуючи умови угоди, нараховував штрафні санкції за невиконання грошового зобов`язання в поданій позовній заяві до 02.10.2019, хоча угодою стягнення штрафних санкцій не передбачено. Відповідачем було здійснено перерахунок штрафних санкцій позивача. На думку відповідача позивач вправі стягнути з відповідача штрафні санкції у наступному розмірі: загальна сума пені по договору за період з 09.08.2019 по 14.09.2019 складає 36 580,77 грн, інфляційне збільшення суми заборгованості за період з 09.08.2019 по 14.09.2019 складає - мінус 2966,01 грн (мінусове значення), 3% річних від суми заборгованості за період з 09.08.2019 по 14.09.2019 складає 3006,64 грн.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу Оберіг .

В судому засіданні 09.01.2020 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

16.02.2018 Публічним акціонерним товариством Мотор-Січ (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Хімтранс» (позивач, виконавець) укладено договір № 16 - 16/02 (ТПУ) (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору на умовах даного договору виконавець зобов`язується зі своїх матеріалів та своїми силами зробити капітальний ремонт залізничного крана ЕДК 80/3 зав. № 995, рег. № 72702 з продовженням строку служби експлуатації згідно експертного висновку, а замовник зобов`язується сплатити вартість ремонту.

Згідно з п. 3.1. договору, вартість капітального ремонту залізничного крану ЕДК 80/3 зав. № 995, рег. № 72702 згідно із додатком № 1 до даного договору складає на момент укладення договору 1 881 339, 00 грн, у т. ч. ПДВ 313 556,50 грн.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що умовою для початку ремонту є 50 % оплата замовником вартості ремонту залізничного крану на поточний рахунок виконавця, за взаємною згодою сторін виконавець приймає залізничний кран у ремонт без попередньої оплати за гарантійним листом замовника. Валюта договору та платежу українська гривня. Решта 50 % вартості ремонту замовник сплачує виконавцю протягом 15 банківських днів після підписання Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. договору, термін ремонту залізничного крану складає 65 робочих днів з дня підписання Акту приймання передачі замовником залізничного крану в ремонт.

Відповідно до п. 6.3. договору, у разі порушення строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує неустойку в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з п. 9.1 договору, дійсний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

12.12.2018 сторони підписали додаткову угоду № 1, відповідно до якої, продовжили строк дії договору до 31.12.2019.

04.06.2019 сторони підписали додаткову угоду № 2 відповідно до якої:

1.1 Згідно з п. 1.3. договору № 16-16/02 (ТПУ) від 16.02.2018 та Акту огляду ремонтно-непридатних вузлів від 02.04.2019 для подальшого виконання капітального ремонту залізничного крану ЕДК 80/3 № 995, потрібна заміна колінчатого валу № 29680 на дизелі 6УБ № 200100001.

На умовах цієї додаткової угоди № 2 виконавець придбаває колінчатий вал дизеля 6 VD Schonebeck , а замовник у повному обсязі зобов`язується сплатити вартість вищевказаного колінчатого валу.

1.2 Вартість колінчатого валу дизеля 6 VD Schonebeck складає 48 000,00 грн у т. ч. ПДВ 8000,00 грн. Вище зазначену суму замовник сплачує на поточний рахунок виконавця. Валюта платежу - українська гривня.

2.1 Інші умови договору № 16-16/02 (ТПУ) від 16.02.2018 та додаткової угоди № 1 від 12.12.2018 залишаються без змін.

Відповідно до п. 3.2. договору, замовник здійснив часткову оплату в розмірі 50% вартості ремонту залізничного крану, відповідно до платіжних доручень:

- № 471323 від 07.09.2018 в сумі 100 000,00 грн;

- № 471982 від 11.09.2018 в сумі 100 000,00 грн;

- № 472613 від 14.09.2018 в сумі 100 000,00 грн;

- № 473367 від 18.09.2018 в сумі 100 000,00 грн;

- № 474715 від 25.09.2018 в сумі 100 000,00 грн;

- № 475289 від 28.09.2018 в сумі 100 000,00 грн;

- № 475828 від 02.10.2018 в сумі 200 000,00 грн;

- № 476268 від 04.10.2018 в сумі 140 669,50 грн.

На загальну суму 940 669,50 грн.

Приймально - здавальним актом № 1 від 29.11.2018 була здійснена передача в ремонт вузлів та агрегатів залізничного крана ЕДК 80/3 зав. № 995.

Свої договірні зобов`язання з капітального ремонту залізничного крану ЕДК 80/3 з № 995, Позивач виконав повністю, що підтверджується підписаними Сторонами:

- актом випробувань дизель-генераторної установки залізничного крану ЕДК 8 зав. №995 від 17.05.2019 року

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 7 від 18.07.2019 року,

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8 від 18.07.2019 року.

В Актах зазначено що дизель - генераторна установка працює без сторонніх шумів стійко, протікання масла відсутня, тиск масла дизеля на холостих обертах становить кг.с./см2. При ремонті дизеля встановлений колінчатий вал за №2С785І шатунні та корінні шийки валу - номінального розміру (Р0). Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

19.07.2019 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 7 19.07.2019 року на суму 940 669, 50 грн та № 8 19.07.2019 року на суму 48 000,00 грн.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором в частині розрахунків, вказаних у п. 3.2. договору, а саме не зробив розрахунки за капітальний ремонт залізничного крана ЕДК 80/3 зав. № 995, згідно договору.

З метою досудового врегулювання спору 16.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1ю про стягнення заборгованості за договором № 16-16/02 (ТПУ) від 16.02.2018, з вимогою здійснити оплату вартості капітального ремонту.

15.09.2019 з метою погашення заборгованості відповідача перед позивачем, яка складає 988 669,50 грн, сторони підписали Угоду про погашення заборгованості № 160/25.

Відповідно додатку до договору № 160/25 відповідач зобов`язується сплатити суму боргу перед позивачем однією сумою або частками в термін до 31.12.2019, у відповідності з узгодженим графіком.

26.09.2019 відповідачем були перераховані грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 526382 та № 526383.

01.10.2019 відповідачем були перераховані грошові кошти в розмірі 147 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 526682 від 01.10.2019.

З урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості перед позивачем склала 741 669,50 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості капітального ремонту залізничного крану ЕДК 80/3 зав. № 995 у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідачем після подачі позову до суду, здійснено оплату вартості капітального ремонту залізничного крану ЕДК 80/3 зав. № 995, на суму 741 669,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 533448 від 21.11.2019 на суму 741 669,50 грн.

Відповідач просив у позові відмовити у стягненні суми основного боргу, оскільки відповідно до умов п. 2.1 угоди про погашення заборгованості № 160/25 від 15.09.2019, підприємство може сплатити суму боргу в повному обсязі чи частинами у строк до 31.12.2019.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки умовами п. 4.1 вказаної угоди передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань, як в цілому, так і в частині, передбачених даною угодою та графіком погашення заборгованості (який є невід`ємною частиною даної угоди), кредитор може звернутися до суду з позовом про стягнення суми заборгованості.

Додатком до угоди № 160/25 від 15.09.2019 сторони визначили графік погашення заборгованості в розмірі 988 669,50 грн, а саме: у період з 15.09.2019-30.09.2019 сума погашення заборгованості 247 167,37 грн; у період з 01.10.2019-31.10.2019 сума погашення заборгованості 247 167,37 грн; у період з 01.11.2019-30.11.2019 сума погашення заборгованості 247 167,37 грн; у період з 01.12.2019-31.12.2019 сума погашення заборгованості 247 167,37 грн.

Відповідачем було порушено вказаний графік сплати заборгованості, оскільки частково кошти на виконання угоди № 160/25 були сплачені наступним чином: 26.09.2019 перераховано 52 000,00 грн платіжним дорученням № 526383; 26.09.2019 перераховано 48 000,00 грн платіжним дорученням № 526382; 01.10.2019 перераховано 147 000,00 грн платіжним дорученням № 526682. За період 01.10.2019-31.10.2019 кошти в сумі 247 167,37 грн відповідачем не були перераховані, що стало підставою для подання позову ТОВ НВП Хімтранс та після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено суму основного боргу. Підстави для відмови у позові в цій частині, у зв`язку з передчасністю подання позову відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 741 669,50 грн, який сплачено під час розгляду справи, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

За порушення відповідачем строків оплати вартості капітального ремонту, позивач, враховуючи положення п. 6.3. договору, просив стягнути неустойку в розмірі 73 676,22 грн за період прострочення з 08.08.2019 по 26.09.2019.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкції повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 6.3 договору встановлено, що у разі порушення строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує неустойку в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Розрахунок пені заявленої до стягнення, позивачем здійснено з урахуванням облікової ставки НБУ.

Станом до 15.09.2019 існувала заборгованість у розмірі 988 660,50 грн, яка в подальшому підтверджується підписаною сторонами угодою про погашення заборгованості № 160/25 від 15.09.2019.

Суд зазначає, що уклавши угоду про погашення заборгованості № 160/25 від 15.09.2019 сторони змінили лише строки та порядок погашення заборгованості, яка виникла за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 16-16/02 (ТПУ) від 16.02.2018. Тоді як інші умови договору № 16-16/02 (ТПУ) залишилися сторонами не змінні. Про це свідчить пункт 1.1 угоди про погашення заборгованості № 160/25 від 15.09.2019 в якому зазначено про те, що предметом даної угоди є затвердження порядку та строку погашення заборгованості боржником перед кредитором в сумі 988 669,50 грн, яка виникла у зв`язку з зобов`язанням боржника виконати положення договору № 16-16/02 (ТПУ) від 16.02.2018.

Між позивачем та відповідачем було узгоджено графік погашення заборгованості: з 15.09.2019 по 30.09.2019 суму в розмірі 247 167,37 грн, з 01.10.2019 по 31.10.2019 суму в розмірі 247 167,37 грн, з 01.11.2019 по 30.11.2019 суму в розмірі 247 167,37 грн, з 01.12.2019 по 31.12.2019 суму в розмірі 247 167,39 грн.

Пунктом 4 угоди про погашення заборгованості № 160/25 від 15.09.2019 сторони врегулювали, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань, як в цьому так і в частині передбаченій графіком, кредитор може звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином у зв`язку з порушенням відповідачем узгодженого графіку погашення заборгованості, позивач з урахуванням п. 4 цієї угоди звернувся з позовом до суду.

Наданий позивачем розрахунок суми пені є таким, що не узгоджується з графіком погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.2 договору № 16-16/02 (ТПУ) від 16.02.2018 передбачено, що залишок 50% вартості ремонту Замовник сплачує Виконавцю протягом 15 банківських днів після підписання Актів виконаних робіт.

Свої зобов`язання позивачем виконано належним чином, що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 7 та № 8 від 18.07.2019.

Перебіг початку строку прострочення з оплати за виконані роботи починається з 08.08.2019.

За період з 08.08.2019 по 14.09.2019 (15.09.2019 підписано угоду про погашення заборгованості) сума боргу становила 988 669,50 грн (зазначена в угоді про погашення заборгованості від 15.09.2019). Розмір пені за вказаний період становить 34 752,41 грн.

З урахуванням укладення угоди про погашення заборгованості та погодження графіку перерахування коштів наступним періодом нарахування пені буде 30.09.2019-01.10.2019 на суму боргу 147 167,37 грн. Вказана сума є залишком заборгованості за період з 15.09.2019 по 30.09.2019, оскільки відповідачем були перераховані кошти в сумі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.09.2019 на суму 48 000,00 грн № 526382 та № 526383 від 26.09.2019 на суму 52 000,00 грн. 01.10.2019 відповідачем додатково було перераховано 147 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 526682 на суму 147 000,00 грн. Розмір пені за вказаний період становить 133,05 грн.

Оскільки 01.10.2019 відповідачем було сплачено кошти в сумі 147 000,00 грн, станом на 01.10.2019 залишок простроченого боргу за період з 15.09.2019 по 30.09.2019 склав 167,37 грн. Відповідачем кінцевою датою розрахунку пені визначено 04.11.2019. Відтак за період з 01.10.2019 по 04.11.2019 розмір пені на суму 167,37 грн становить 5,04 грн.

В подальшому позивачем було прострочено графік погашення за період з 01.10.2019-31.10.2019 та кошти в сумі 247 167,37 грн. не сплачено. Остаточно заборгованість в розмірі 741 669,50 грн відповідачем сплачено 21.11.2019 платіжним дорученням № 533448. Відтак період прострочення становить з 01.11.2019 по 04.11.2019. Розмір пені на суму заборгованості в розмірі 247 167,37 грн за вказаний період становить 839,69 грн.

Загальна сума пені, яка є обґрунтовано нарахованою та такою, що підлягає присудженню до стягнення 35 730,19 грн. В іншій частині позов щодо стягнення пені задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6500,85 грн за період з 08.08.2019 по 04.11.2019 та суму інфляційних втрат в розмірі 46 011,31 грн за період серпень 2018 - листопад 2019.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 6500,85 грн за період з 08.08.2019 по 04.11.2019, суд зазначає про неправильність наданого суду розрахунку про що було зазначено при оцінці суми розрахунку пені.

З урахуванням позиції суду щодо визначення правильного періоду нарахування пені, судом також здійснено аналогічний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає присудженню до стягнення 3% річних за наступним розрахунком: за період з 08.08.2019 по 14.09.2019 на суму боргу 988 669,50 грн розмір 3% становить - 3087,90 грн; за період з 30.09.2019 по 01.10.2019 на суму боргу 147 167,37 грн розмір 3% становить - 12,10 грн; за період з 01.10.2019 по 04.11.2019 на суму боргу 167,37 грн розмір 3% річних становить - 0,47 грн; за період з 01.11.2019 по 04.11.2019 на суму боргу 247 167,37 грн розмір 3% становить - 81,26 грн, всього 3181,73 грн.

Таким чином, в частині стягнення 3% річних позов підлягає частковому задоволенню в сумі 3181,73 грн, в частині стягнення 3% річних у розмірі 3319,12 грн у позові відмовляється.

Стосовно вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за вказаний позивачем період серпень 2018 - листопад 2019, суд зазначає про неправильність та невідповідність наданого суду розрахунку нормам чинного законодавства виходячи з наступного:

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що втрати від інфляції підлягають врахуванню за загальний період з 08.08.2019 по 04.11.2019 з урахуванням умов договору № 16-16/02 від 16.02.2018 та угоди про погашення заборгованості № 160/25 від 15.09.2019 та відповідно за наведеними нижче періодами нарахування, підлягають присудженню до стягнення втрати від інфляції у такому розмірі: за період з 08.08.2019 по 14.09.2019 на суму боргу 988 669,50 грн інфляційні втрати нарахуванню не підлягають, оскільки за серпень 2019 року індекс інфляції становив 99,7%; за період з 30.09.2019 по 01.10.2019 на суму боргу 147 167,37 грн інфляційні втрати присудженню до стягнення не підлягають, оскільки розрахунковий період становить менше місяця; за період з 01.10.2019 по 04.11.2019 на суму боргу 167,37 грн нараховані інфляційні втрати у розмірі 1,17 грн; за період з 01.11.2019 по 04.11.2019 на суму боргу 247 167,37 грн інфляційні втрати присудженню до стягнення не підлягають, оскільки розрахунковий період становить менше місяця.

Вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом частково в сумі 1,17 грн, в решті заявлених вимог про стягнення 46 010,14 грн інфляційних втрат слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати в частині розрахунків за капітальний ремонт залізничного крана ЕДК 80/3 зав. № 995 виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються частково. Заперечення на позов відповідача є безпідставними з урахуванням викладеного.

Також слід зазначити, що позивач заявив позовні вимоги на суму 867 857,88 грн. Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за розгляд цих вимог належить до сплати судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову 13 017,87 грн. Позивач при поданні позову сплатив судовий збір платіжним дорученням № 1108 від 01.11.2019 у розмірі 13 071,88 грн. Переплата судового збору складає 54,01 грн.

Переплата судового збору в сумі 54,01 грн може бути повернута позивачу ухвалою суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 15; ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Хімтранс» (69009, м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, буд 55 , кв. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 39422778) пені у розмір 35 730,19 грн (тридцять п`ять тисяч сімсот тридцять гривень 19 коп.), 3% річних в розмірі 3181,73 грн (три тисячі сто вісімдесят одна гривня 73 коп.), суму інфляційних втрат в розмірі 1,17 грн (одна гривня 17 коп.), судовий збір в розмірі 11 708,74 грн (одинадцять тисяч сімсот вісім гривень 74 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення неустойки у розмірі 37 946,03 грн, 3% річних у розмірі 3319,12 грн, інфляційних втрат в розмірі 46 010,14 грн - відмовити.

В частині стягнення 741 669,50 грн основного боргу провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 20 січня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов