ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.01.2020Справа № 910/13662/19
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 910/13662/19
за позовом Приватного підприємства "Трест Імперіал Континенталь"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна"
про стягнення 96 050,00 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство Трест Імперіал Континенталь звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Гідробуд Україна про стягнення 96050,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №01/10/18 надання послуг охорони від 01.10.2018, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 96050,00 грн за надані у період травень-липень 2019 року послуги охорони.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13662 від 03.10.2019 позовну заяву Приватного підприємства Трест Імперіал Континенталь до Товариства з обмеженою відповідальністю Гідробуд Україна про стягнення 96050,00 грн. залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали.
29.10.2019 на виконання ухвали суду від 03.10.2019 від Приватного підприємства Трест Імперіал Континенталь надійщла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.11.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 1103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд №28, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 04.11.2019 про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 18.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Станом на дату винесення рішення від позивача не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не отримано від відповідача відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
02.12.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 36300,00 грн., оскільки останнім 30.09.2019 були перераховані кошти в розмірі 22 925,00 грн., а 04.10.2019 - 36 825,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України , позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 ГПК України та приймається судом до розгляду, у зв`язку із чим нова ціна позову становить 36300,00 грн.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
01 жовтня 2018 року між Приватним підприємством ТРЕСТ ІМПЕРІАЛ - КОНТИНЕНТАЛЬ (за договором - Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГІДРОБУД УКРАЇНА (за договором - Замовник), було укладено договір №01/10/18 надання послуг охорони (далі - договір).
Згідно п.1.1. договору Охорона надає Замовнику послуги охорони майна на об`єкті, зазначеному у Дислокації (Додаток №1): будівельний майданчик, розташований за адресою: причал №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській 23 у Заводському районі м. Миколаєва.
У відповідності до п. 1.3. договору Охорона приступає до безпосереднього виконання своїх зобов`язань за цим договором з моменту укладення цього договору.
Відповідно п. 1.4. договору Охорона в кінці кожного місяця надає Замовнику акт наданих послуг з охорони об`єкта за місяць, що підписується повноважними представниками Сторін.
Відповідно до п.4.4. договору, відповідач проводить оплату щомісячної вартості послуг Охорони на підставі рахунку охорони протягом 7-ми банківських днів.
Згідно п.6.1. договору за невиконання чи неналежне виконання своїх обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність у межах, передбачених діючим законодавством України.
Відповідно до п.3.1. цей договір вступає в силу з 01 жовтня 2018 року та діє по 31 грудня 2019 року.
На виконання договору позивач надав відповідачу послуги охорони на загальну суму 242 475,25 грн, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2019 - 20.07.2019 та Актами наданих послуг: №124 від 31 травня 2019 року на суму36 825.00 грн; №147 від 30 червня 2019 року на суму 36 300,00 грн; №166 від 20 липня 2019 року на суму 22 925,00 грн.
Зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
У відповідності до п.4.4. договору 05.09.2019 позивачем було направлено відповідачу рахунки № 124 від 15.05.2019, №147 від 14.06.2019, №166 від 20.07.2019 для проведення оплати щомісячної вартості.
Відповідачем вартість отриманих послуг було сплачено лише частково, в сумі 206 175,25 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2019 - 20.07.2019 року та заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору №01/10/18 надання послуг охорони від 01.10.2019 щодо оплати наданих послуг, у зв`язку із чим просить стягнути з останнього 36 300,00 грн, що фактично становить вартість наданих послуг охорони у червні 2019 року.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується з завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги на загальну суму 242 475,25 грн, які були прийняті відповідачем без зауважень та заперечень,, які були прийняті відповідачем без зауважень та заперечень, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2019 - 20.07.2019 та Актами наданих послуг: №124 від 31 травня 2019 року на суму36 825,00 грн; №147 від 30 червня 2019 року на суму 36 300,00 грн; №166 від 20 липня 2019 року на суму 22 925,00 грн.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене та п. 4.4. договору, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг за зазначеними вище актами є таким, що настав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг, а саме на суму 206 175,25 грн.
Таким чином, неоплаченими залишились надані послуги за договором в сумі 36 300,00 грн.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що строк оплати наданих послуг за договором настав, а доказів оплати в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 36 300,00 грн.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором №01/10/18 надання послуг охорони від 01.10.2019 щодо оплати наданих послуг належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд №28; ідентифікаційний код 38490124) на користь Приватного підприємства "Трест Імперіал Континенталь" (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-А; ідентифікаційний код 37421678) заборгованість в сумі 36 300,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано: 20.01.2020.
Суддя А.І. Привалов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2020 |
Оприлюднено | 21.01.2020 |
Номер документу | 86998581 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Привалов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні