Рішення

від 20.01.2020 по справі 911/2862/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. Справа № 911/2862/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК

до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА

про стягнення 16 000 грн

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА (далі - відповідач) про стягнення 16 000 грн боргу за договором про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.11.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 19.12.2019.

06.12.2019 до канцелярії Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 24305/19 від 06.12.2019), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

13.01.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області від позивача надійшло заперечення на відзив на позов № 18 від 10.01.2020 (вх. № 687/19 від 13.01.2020), згідно якого останній заперечив проти доводів відповідача у відзиві на позов та просив суд задовольнити позов. Дане заперечення на відзив на позов прийнято судом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Іст-Захід-Логістик (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА (далі - Замовник) укладено договір про організацію перевезень № 591, за умовами якого виконавець зобов`язався організувати перевезення згідно договору, а замовник - за належне виконане перевезення оплатити кошти у обсязі та у строки передбачені договором між замовником та виконавцем.

Розрахунки за надання послуг між виконавцем і замовником проводяться в безготівковому порядку або іншим незабороненим законодавством способом. Вартість послуг встановлюється в національній валюті України - гривні. Оплата 80 % вартості послуг проводиться замовником протягом 14 банківських днів, після отримання належно оформлених документів зазначених в договорі. Оплата 20 % вартості послуг проводиться після реєстрації виконавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.п. 7.1., 7.2., 7.4. договору).

Згідно п. 9.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до кінця календарного року у якому договір було підписано.

На виконання договору про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018 згідно рахунку № 5260/18Л від 21.12.2018 на суму 16 000 грн позивач організував відповідачу перевезення вантажу (тара і яєчний порошок) автомобільним транспортом у міжміському сполученні за маршрутом м. Івано-Франківськ - с. Садове, Київська обл.).

Судом встановлено, що позивачем для здійснення цього перевезення було залучено автомобіль Рено НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 , що належить перевізнику ТОВ ЄВРОПА ТРАНС АГРО . Вантаж було доставлено водієм ОСОБА_1 20.12.2018 на адресу, зазначену в товарно-транспортній накладній № 278 від 20.12.2018, а саме: с. Садове, Баришівський район, Київська область.

Відповідач прийняв від позивача транспортно-експедиторські послуги, які надані згідно договору про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018 на суму 16 000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акту № 5260/18 Л від 21.12.2018 приймання-передачі виконаних робіт згідно договору про надання послуг № 591 від 01.08.2018, підписаного та скріпленого печатками обох сторін договору та довіреності № 26-2017Л від 04.07.2017.

Факт надання позивачем відповідачу послуг також підтверджується зареєстрованою у встановленому порядку податковою накладною, яка відповідачем прийнята та включена до податкового кредиту.

Відповідач борг за надані позивачем транспортно-експедиторські послуги у розмірі 16 000 грн не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані транспортно-експедиторські послуги згідно договору про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018 на момент ухвалення судового рішення склав 16 000 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимога про стягнення 16 000 грн боргу за договором про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання транспортно-експедиторських послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач борг за надані позивачем транспортно-експедиторські послуги у розмірі 16 000 грн не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані транспортно-експедиторські послуги згідно договору про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018 на момент ухвалення судового рішення склав 16 000 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Судом критично оцінюються доводи відповідача, що позивачем не надано суду документів на підтвердження залучення транспортного засобу ТОВ ЄВРОПА ТРАНС АГРО для забезпечення виконання договору, оскільки залучення третьої особи до перевезення передбачено згідно п. 3.1.1. договору про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018, а надання додаткових відомостей про перевізника, договору з ним, заявок умовами договору не передбачено.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи довіреності, якою уповноважується Білінська І.В. підписувати акт приймання-передачі виконаних робіт згідно договору про надання послуг № 591 від 01.08.2018 не приймаються судом, оскільки позивачем надано суду довіреність № 26-2017Л від 04.07.2017, якою Білінську І.В. уповноважено на підписання, в тому числі актів виконаних робіт з усіма контрагентами від імені ТОВ ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК .

Твердження відповідача щодо невідповідності товарно-транспортної накладної № 278 від 20.12.2018 вимогам п. 2.5., 4.1., 4.3., 5.2. договору про надання послуг № 591 від 01.08.2018 та п. 11.1., 11.4., 11.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не підтверджують ненадання позивачем транспортно-експедиторських послуг за договором, прийняття яких відповідачем підтверджується актом № 5260/18 Л від 21.12.2018 приймання-передачі виконаних робіт згідно договору про надання послуг № 591 від 01.08.2018, підписаного та скріпленого печатками обох сторін договору.

Крім того, податкова накладна, на підтвердження здійснення даної господарської операції зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи відповідача щодо неотримання від позивача належно оформлених документів для проведення оплати наданих транспортних послуг спростовується наявністю підпису представника відповідача та печатки ТОВ БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА на акті приймання-передачі виконаних робіт згідно договору про надання послуг № 591 від 01.08.2018, відміткою відповідача на ТТН № 278 від 20.12.2018.

Усі інші твердження та доводи позивача та відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та другого відповідача, які викладені останніми у позовній заяві, відзиві на позов, запереченні на відзив на позов та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 16 000 грн боргу за договором про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА про стягнення 16 000 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА (07534, Київська обл., Баришівський район, село Садове; ідентифікаційний код 41434761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ-ЗАХІД-ЛОГІСТИК (81130, Львівська обл., Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Злітна, буд. 4; ідентифікаційний код 35845487) 16 000 (шістнадцять тисяч гривень) 00 коп. боргу за договором про організацію перевезень № 591 від 01.08.2018 та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 20.01.2020.

Суддя П.В.Горбасенко