Рішення

від 14.01.2020 по справі 913/640/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 січня 2020 року Справа № 913/640/19

Провадження №19/913/640/19

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-БРОК ЛТД» (вул. Златоустівська, 23 А, м. Київ, 01135)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон промислових відходів» (вул. Орджонікідзе, б. 128-10, однопов. буд. цеху №16, м. Лисичанськ, Луганська область, 93118)

про стягнення 189200 грн 00 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-БРОК ЛТД» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон промислових відходів» про стягнення заборгованості у розмірі 110000 грн 00 коп., пені в розмірі 24200 грн 00 коп., штрафу в розмірі 55000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання інформаційних (консультаційних) послуг №18 від 03.01.2019 щодо своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку нарахована неустойка.

Ухвалою від 02.12.2019 відкрито провадження у справі та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.12.2019.

Ухвалою суду від 24.12.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.01.2020.

13.01.2020 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява №09/01-20 від 09.01.2020 про розгляд справи без участі.

Використання електронних документів і цифрових підписів в Україні регулюється на підставі Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу, є електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа (ст.6 зазначеного Закону).

Отже, за відсутності Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та впровадження відповідного електронного документообігу документи, які надійшли на електронну пошту суду, повинні бути підписані електронним підписом.

Ураховуючи те, що документ не підписано електронним цифровим підписом, про що складено відповідний акт б/н від 13.01.2020, суд не приймає його до розгляду.

Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

03.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полігон промислових відходів» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-БРОК ЛТД» (виконавець) укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг №18, відповідно до п.1.1 якого, замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов`язується відповідно до завдання замовника надати йому за плату такі інформаційні (консультаційні) послуги: підготувати Аналітичний звіт щодо можливості будівництва заводу з переробки промислових відходів, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

На підтвердження факту надання виконавцем замовнику інформаційних (консультаційних) послуг за цим договором складається відповідний акт в строк до 03.04.2019 шляхом підписання акту сторонами. Надання передбачених п.1.1 цього договору послуг здійснюється виконавцем протягом трьох місяців (п.п.1.2, 1.3 договору).

Замовник сплачує виконавцю плату в розмірі 110000 грн 00 коп. шляхом перерахування на рахунок виконавця в триденний строк після підписання акту приймання - передачі надання послуг (п.4.1 договору).

За порушення строку оплати послуг замовник сплачує пеню на користь виконавця у розмірі 0,1 % від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення (п.4.3 договору).

За порушення строку оплати послуг понад 6 місяців замовник сплачує штраф на користь виконавця у розмірі 50 % від вартості неоплачених послуг (п.4.4 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього договору та закінчується 03.04.2019. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п.6.1-6.3 договору).

03.04.2019 між сторонами за договором підписано акт надання послуг №1 на суму 110000 грн 00 коп.

10.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-БРОК ЛТД» направило на адресу відповідача претензію, в якій вимагав виконати свої зобов`язання за договором належним чином та перерахувати на рахунок позивача заборгованість у розмірі 110000 грн 00 коп. та пеню за порушення умов оплати послуг у розмірі 440 грн 00 коп.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду, до яких відноситься і договір №18 від 03.01.2019, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Факт виконання робіт за договором підтверджується актом надання послуг №1 від 03.04.2019.

Відповідач в обумовлений п.4.1 договору строк виконані роботи не оплатив.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 110000 грн 00 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 24200 грн 00 коп. та штрафу в сумі 55000 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано .

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1).

Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Суд перевірив розрахунок пені, наданий позивачем, відповідно до якого її розмір складає - 24200 грн 00 коп., та дійшов висновку, що обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню є пеня в розмірі 19533 грн 29 коп., в іншій частині у розмірі 4666 грн 71 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 50 % від вартості неоплачених послуг є обґрунтованими та підлягають стягненню в сумі 55000 грн. 00 коп.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-БРОК ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон промислових відходів» про стягнення 189200 грн 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон промислових відходів» (вул. Орджонікідзе, б. 128-10, однопов. буд. цеху №16, м. Лисичанськ, Луганська область, 93118, код ЄДРПОУ 37649828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-БРОК ЛТД» (вул. Златоустівська, 23 А, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 19419569) основну заборгованість у розмірі 110000 грн 00 коп., пеню у розмірі 19533 грн 29 коп., штраф у розмірі 55000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 2768 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.01.2020.

Суддя Т.В. Косенко