Рішення

від 17.01.2020 по справі 917/1969/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.20 Справа № 917/1969/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ореховської О.О., при секретарі Кобець Н.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819; адреса для листування: 39601, м. Кременчук, проспект Свободи, 8)

до Приватного підприємства "Захро" (39600, м.Кременчук, вул. Гагаріна, 23, кімната 1, код ЄДРПОУ 24824792)

про стягнення 26 113, 51 грн.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго", позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 2251/19 від 11.11.2019р.) до Приватного підприємства "Захро" (далі - ПП "Захро", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 26 113, 51грн., в тому числі: вартість спожитої теплової енергії у розмірі 20 101, 23 грн., пені в сумі 1 599, 99 грн. , інфляційні нарахування в розмірі 3 273, 73 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 138, 56 грн. , а також 1921,00 грн. судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного проведення розрахунків за отриману теплову енергію у вигляді гарячої води, внаслідок чого позивач, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача суму основого боргу, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.11.2019 р. позовну заяву АТ "Полтаваобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, зазначеною ухвалою було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Позивач ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2019 р. отримав, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.117-118)

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвала суду від 18.11.2019р. надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві - 39600, м. Кременчук, вул.Гагаріна, 23, кімната 1 , повернулися до господарського суду з відміткою поштового відділення "адресат вибув" (а.с. 119-123).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2020р. (а.с. 124-128) відповідач - Приватне підприємство "Захро" зареєстровано за адресою: 39600, м.Кременчук, вул. Гагаріна, буд.23, кімната 1, що співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

Заява (письмове повідомлення ) відповідача про зміну місця проживання в матеріалах справи відсутня.

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення (одним із видів якого є ухвала суду) є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, ухвала господарського суду Полтавської області від 18.11.2019 р. по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у справі належним чином був повідомлений про строки вчинення відповідних процесуальних дії.

Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п"ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч.8 ст.165 ГПК України).

За приписами ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 9 ст. ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку вимог ст. 233 ГПК України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

01.06.2009 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі заступника начальника Кременчуцької філії Одіної А.А. (позивач, за умовами договору - Теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "Захро" (відповідач, за умовами договору - Споживач) було укладено Договір №974 про постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с. 22-23) (далі - Договір).

В подальшому Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго". Згідно рішення Загальних зборів від 17.04.2019 протокол № 21 Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Акціонерне товариство "Полтаваобленерго", що підтверджується статутом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (а.с. 106-108). Відповідні зміни зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання відповідно затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 договору);

- Теплопостачальна організація зобов`язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об`єктів споживача та характеристика об`єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 договору);

- Споживач зобов`язується оплачувати Теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного Договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (п. 2.2.2 договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 договору).

- за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію Споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних (п. 4.2.2 договору);

Сторонами до Договору було складено та підписано Додаток № 1 "Перелік об`єктів" (а. с. 24); Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" (а. с. 25); Додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію" (а. с. 26); Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с. 27).

Додатком № 2 до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 974 від 01.06.2009р. встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної "Споживачу" за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а в Додатку № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, п. 2.2.2.-Договору та Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору.

За приписами п. 23 Правил, розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п. 2 Додатку № 4 до Договору, споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає показники до 25 числа календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює "Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток № 4-1) та надає її Теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та "Акта про обсяги спожитої Споживачем теплової енергії" (Додаток № 4-2) (розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими в установленому законом Порядку, за кожну відпущену Гкал без урахування ПДВ - п. 1 Додатку № 3 "Тарифи на теплову енергію" ). Наявність приладу обліку на об`єкті Споживача підтверджується Додатком № 1 до Договору.

У додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони узгодили, зокрема, наступне:

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов`язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку);

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (Додаток № 4-2 ), який оформлюється Теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками Теплопостачальної організації (п. 5 Додатку);

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на момент звернення з позовом відповідачем не сплачена вартість за спожиту теплову енергію за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018р., квітень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року та квітень 2019 року на загальну суму 20 101,23 грн.

Викладене позивач підтверджує виставленими відповідачу рахунками на оплату отриманих послуг згідно Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №974 від 01.06.2009р. (а.с. 36-56), актами про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за жовтень - грудень 2016р., січень - квітень 2017р., жовтень - грудень 2017р., січень - квітень 2018р., жовтень - грудень 2018р., січень - квітень 2019р.. (а.с. 77-87) та реєстрами про отримання рахунків та актів про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за листопад - грудень 2016р., січень - травень 2017р., грудень 2017р., січень-травень 2018р., листопад - грудень 2018р., січень - квітень 2019р, (а.с. 57-76).

30.07.2019р. позивач з супровідним листом за № 13-13-02/1888 направив на адресу відповідача рахунок № 974 від 25.07.2019р. на оплату теплової енергії на суму 20 101,23 грн. та рахунок № 974 від 25.07.2019р. на оплату пені, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 6 012,28 грн. (а.с.96-100), які залишені відповідачем неоплаченими.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов`язань за Договором заборгованості в розмірі 26 113,51 грн., з яких: вартість спожитої теплової енергії в сумі 20 101,23 грн., 1 599,99 грн. - пені, 3 273,73 грн. - інфляційних нарахувань та 1 138,56 грн. 3% річних .

Розрахунки заявлених до стягнення з відповідача нарахувань наявні в матеріалах справи - а.с. 12-20.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Наданими доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин, які виникли на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

При цьому, згідно з положеннями п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Правила), користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (пункт 3 Правил).

Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а п. 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

З огляду на викладене, чинними нормативно-правовими актами імперативно визначено, що відносини у сфері теплопостачання регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії, який укладається між теплопостачальною організацією та фізичною особою, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридичною особою, яка використовує теплову енергію.

Порядок укладення та умови такого договору визначаються відповідно до норм Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.

Суд встановив, що між сторонами укладено Договір №974 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2009р. , яким визначено обсяги та вартість поставленої за цим договором теплової енергії.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 1 Додатку №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору № 974 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.06.2009р. сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов`язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач належним чином виконував зобов`язання за Договором №974 про постачання теплової енергії від 01.06.2009р. Вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, рахунками №974 від 31.10.2016р., №974 від 30.11.2016р., №974 від 31.12.2016р., 31.01.2017р., №974 від 28.02.2017р., №974 від 31.03.2017р., №974 від 30.04.2017р., №974 від 31.10.2017р., №974 від 30.11.2017р., №974 від 31.12.2017р., №974 від 31.01.2018р., №974 від 28.02.2018р., №974 від 31.03.2018р., №974 від 30.04.2018р., №974 від 31.10.2018р., №974 від 30.11.2018р., №974 від 31.12.2018р., №974 від 31.01.2019р., №974 від 28.02.2019р., №974 від 31.03.2019р., №974 від 24.04.2019р. (а.с. 36-56) та актами про обсяги спожитої (переданої) електроенергії за жовтень - грудень 2016р., січень - квітень 2017р., жовтень - грудень 2017р., січень - квітень 2018р., жовтень - грудень 2018р., січень - квітень 2019р. (а.с. 77-87).

З огляду на визначений сторонами порядок розрахунків за спожиту теплову енергію відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за жовтень - грудень 2017р., січень - квітень 2018р., жовтень - грудень 2018р., січень - квітень 2019р. на загальну суму 20 101,23 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

В пункті 4.2.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.

Також, п. 6 Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сторони визначили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Позивач за прострочення строків оплати спожитої теплової енергії, керуючись п. 6 Додатку № 4 до Договору, п. 4.2.2. Договору, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 599,99 грн. за зобов`язаннями за жовтень - грудень 2018р., січень - квітень 2019р. ( за період з 16.11.2018р. по 25.07.2019р. - (розрахунок а.с.12)).

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що розмір та період нарахування відповідають вимогам ЦК України, ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та умовам Договору, а тому є обґрунтованими і правомірними (перевірка правильності розрахунку здійснена за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон").

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за зобов`язаннями за жовтень 2016р. - грудень 2016р., січень 2017р. - квітень 2017р., жовтень 2017р. - грудень 2017р., січень 2018р. - квітень 2018р., жовтень 2018р. - грудень 2018р., січень 2019р. - квітень 2019р. 3% річних в розмірі 1 138,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3 273,73 грн. (розрахунки а. с. 13-20)

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 273,73 грн. інфляційних втрат та 1 138,56 грн. - 3% річних, судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов Договору поставки та чинного законодавства України (перевірка правильності розрахунку здійснена за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон").

Дії відповідача є порушенням умов Договору № 974 постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.06.2009р., що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до п. 4.2.2. Договору та п. 6 Додатку № 4 до Договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26 113,51 грн., з яких 20 101,23 грн. вартість спожитої теплової енергії, 1 599,99 грн. - пені, 3 273,73 грн. - інфляційних втрат та 1 138,56 грн. - 3% річних є правомірними.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Захро" (39600, м.Кременчук, вул. Гагаріна, 23, кімната 1, код ЄДРПОУ 24824792) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819; адреса для листування: 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8):

- вартість спожитої теплової енергії в сумі 20 101,23 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 в філії - Полтавське облуправління АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 00131819;

- пеню в сумі 1 599,99 грн., інфляційні нарахування в розмірі 3 273,73 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 138,56 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, ЄДРПОУ 25717118;

- 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору - на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, ЄДРПОУ 25717118.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного судового рішення: 20.01.2020р.

Суддя Ореховська О.О.