Постанова

від 16.01.2020 по справі 922/1203/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1203/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Львова Б.Ю.

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Супрун О.В. (довіреність №120 від 15.03.2019)

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро

на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019

за позовом Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро (далі - АТ Банк Кредит Дніпро )

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольний комітет України (далі - Відділення)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України (далі - НБУ)

про визнання недійсним рішення

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро (далі - Банк) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.23019 №40-р/к у справі №1/13-5-19 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення АМК).

2. Позовна заява мотивована тим, що Рішення АМК прийнято з порушенням норм спеціального законодавства, яким регулюється порядок здійснення банківської діяльності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 (суддя Лаврова Л.С.) у справі №922/1203/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 (колегія суддів у складі: Склярук О.І., Россолов В.В., Хачатрян В.С.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судові акти попередніх інстанцій мотивовані відсутністю визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Банк, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, зокрема, приписів статей 22, 22-1, 23 Закону України Про Антимонопольний комітет України .

7. Суди дійшли помилкового висновку про те, що Рішення АМК винесено з дотриманням приписів чинного законодавства України.

8. Суди не звернули уваги на те, що вимагаючи надання інформації, Відділенням не було враховано приписи Закону України Про банки і банківську діяльність , який є спеціальним у сфері регулювання банківської таємниці, та яким встановлено обмеження щодо надання інформації.

Доводи інших учасників справи

9. Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Розгляд клопотання АТ Банк Кредит Дніпро про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного суду

10. В прохальній частині касаційної скарги Банком заявлено клопотання про передачу справи №922/1203/19 на розгляд Великої Палати Верховного суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України у зв`язку з наявністю у справі №922/1203/19 виключної правової проблеми.

11. Виключна правова проблема у справі №922/1203/19, на думку позивача, полягає у тому, що за надання інформації, що містить банківську таємницю у розмірі, обсязі та в порядку, не передбаченому статтею 62 Закону України Про банки та банківську діяльність , до банку можливе застосування не лише заходів впливу з боку Національного банку України, пред`явлення вимог від клієнтів банку про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, але й притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Водночас, застосування зі сторони Відділення АМК до Банку штрафу за те, що він діяв у спосіб та у порядку, передбаченому законом, порушує встановлений у Конституції України принцип верховенства права.

12. Розглянувши клопотання АТ Банк Кредит Дніпро , касаційний суд не знаходить підстав для передачі справи №922/1203/19 на розгляд Великої Палати Верховного суду з огляду на таке.

13. Відповідно до статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

14. Суд касаційної інстанції, яким відповідно до статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів , статті 286 ГПК України є Верховний Суд, забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

15. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; до повноважень Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в господарських справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів; реалізація таких повноважень пов`язана з наявністю правових проблем.

16. Правовідносини в цій справі, що виникли на стадії касаційного розгляду (вирішення спору про визнання недійсним Рішення АМК), можуть бути вирішені Касаційним господарським судом як належним судом.

17. Поряд з цим, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів; з погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права.

18. У своєму клопотанні позивачем не було наведено прикладів суперечливих судових рішень щодо можливості розгляду в порядку господарського судочинства позовів про визнання недійсним Рішення АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації, що містить банківську таємницю, Відділенню АМК на вимогу його голови.

19. При цьому аналіз судової практики не свідчить про наявність протилежних судових рішень та глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами.

20. Інші доводи позивача, викладені у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного суду, фактично дублюють наведені у касаційній скарзі підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

Рішенням АМК від 28.03.2019 №40-р/к по справі №02/13-18 визнано, що Банком вчинено порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді подання інформації в неповному обсязі Відділенню на вимогу його голови від 08.11.2018 №70-02/1-5277 у встановлений ним строк; за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на Банк накладено штраф у розмірі 13 600,00 грн.

22. Відповідно до змісту Рішення АМК висновки Відділення ґрунтуються, зокрема, на такому:

Голова Відділення у зв`язку із здійсненням дослідження на предмет наявності або відсутності в діях ТОВ Будівельна компанія Променергобуд (ідентифікаційний код 41549481) та ТОВ Венчурс Груп (ідентифікаційний код 40793313) ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, направив АТ Банк Кредит Дніпро вимогу про надання інформації від 08.11.2018 № 70-02/1-5277 (надалі Вимога), в якій АТ Банк Кредит Дніпро необхідно було у 14-денний строк з дня її отримання надіслати Відділенню визначену у ній інформацію та належним чином завірені копії документів:

1. Щодо операцій між рахунком № НОМЕР_1 ТОВ Венчурс Груп та рахунком № НОМЕР_2 ТОВ Будівельна група Променергобуд за період з 01.01.2017 по 31.10.2018 включно;

2.Надати всі наявні дані (поштову адресу (в т.ч. електронну адресу) контактні номери телефонів, ПІБ уповноважених осіб тощо), що використовувались при відкритті та обслуговування рахунків № НОМЕР_4 та НОМЕР_3 (по кожному рахунку окремо);

3. У разі, якщо ТОВ Венчурс Груп здійснювало операції по рахунку № НОМЕР_1 за допомогою інтернет банкінгу, надати всі реєстраційні дані, що були використані про реєстрації в електронному кабінеті (поштову адресу (в т.ч. електронну адресу), контактні номери телефонів, ПІБ уповноважених осіб тощо);

4.У разі, якщо ТОВ Будівельна група Променергобуд здійснювало операції по рахунку № НОМЕР_2 за допомогою інтернет банкінгу, надати всі реєстраційні дані, що були використані про реєстрації в електронному кабінеті (поштову адресу (в т.ч. електронну адресу), контактні номери телефонів, ПІБ уповноважених осіб тощо);

5. Перелік IP адрес, з яких ТОВ Венчурс Груп входило до електронного кабінету для здійснення операцій по рахунку № НОМЕР_1 протягом 2017 року та поточного періоду 2018 років, відповідно до таблиці № 1;

6.Перелік IP адрес, з яких ТОВ Будівельна група Променергобуд входило до електронного кабінет) для здійснення операцій по рахунку № НОМЕР_2 протягом 2017 року та поточного періоду 2018 років, відповідно до таблиці № 2.

23. Одночасно у вимозі зазначалося, що відповідно до статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції неподання інформації у встановлені строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню Комітету визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону. Отже Банк був проінформований про правові наслідки неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації.

24. Вимогу вручено 12.11.2018 уповноваженій особі Банку Сатіно К.О.

25. У відповідь на Вимогу АТ Банк Кредит Дніпро листом від 26.11.2018 №2398-БТ надало інформацію щодо операцій між рахунками ТОВ Будівельна компанія Променергобуд та ТОВ Венчурс Груп , тобто на пункт 1 Вимоги. Разом з цим, зазначило, що …відповідно до пункту 3 частини першої статті 62 Закону України Про банки та банківську діяльність інформація щодо юридичних та фізичних осіб розкривається… Антимонопольному комітету України на письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу. Законом не передбачено надання на письмовий запит органів Антимонопольного комітету України іншої інформації, окрім інформації стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу з метою дотримання Закону України Про банки та банківську діяльність щодо порядку надання інформації, що містить банківську таємницю, Банком здійсненні письмові звернення до клієнтів Банку для отримання відповідної згоди на надання Банком відповіді, в обсязі, визначеному Вимогою . Окрім цього, АТ Банк Кредит Дніпро просило надати додатковий строк (до отримання відповіді від клієнтів Банку) для надання відповіді у повному обсязі на Вимогу.

26. Відділення листом від 30.11.2018 №70-02/1-5773 подовжило АТ Банк Кредит Дніпро строк надання інформації, передбаченої пунктами 2-6 Вимоги, до 10.12.2018 (включно).

27. АТ Банк Кредит Дніпро листом від 10.12.2018 № 2558/1 - БТ повідомило, що станом на 10.12.2018 ним не отримано відповідей від ТОВ Будівельна компанія Променергобуд та ТОВ Венчурс Груп на звернення про надання вказаними суб`єктами господарювання згоди на надання інформації на Вимогу та просило надати додатковий строк для надання відповіді на Вимогу … до отримання відповідей від клієнтів Банку . АТ Банк Кредит Дніпро листом від 26.12.2018 № 2736 БТ повідомило, що ТОВ Будівельна компанія Променергобуд та ТОВ Венчурс Груп не надали банку згоду на надання інформації передбаченої пунктами 2-6 Вимоги.

28. Отже, Банк не надав запитувану інформацію у строк, встановлений головою Відділення для надання інформації, у повному обсязі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України Про Антимонопольний комітет України від 26.11.1993 № 3659-XII

29. пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

30. частини шоста, сьома статті 6 :

- Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України;

31. стаття 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

32. пункт 5 частини першої статті 17:

- голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію , в тому числі з обмеженим доступом ;

33. стаття 22:

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України , вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом ;

- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність;

34. частина перша статті 22-1:

- суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Закон України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 № 2121-III (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

35. стаття 60:

- інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею;

- банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації; інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності;

36. пункт 3 частини першої, частина друга статті 62:

- інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;

- вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна: бути викладена на бланку державного органу встановленої форми; бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою; містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації; містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджені постановою правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

37. пункт 3.3:

- вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам частини другої статті 62 Закону про банки та містити найменування /прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України/ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта;

- банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, і в тому разі, якщо до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік найменувань конкретних юридичних осіб та/або прізвищ, імен та по батькові фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності разом з ідентифікаційними кодами юридичних осіб згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України/реєстраційних номерів облікових карток платників податків або серій та номерів паспортів.

Закон України Про захист економічної конкуренції від 11.01.2011 № 2210-ІІІ

38. пункт 14 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

39. абзац четвертий частини другої статті 52:

- за порушення передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

40. частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України Про санкції ; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798 - XII

41. пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

42. частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

43. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

44. Відповідно до статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

45. Згідно з частинами шостою та сьомою статті 6 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

46. Відповідно до статті 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

47. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію , в тому числі з обмеженим доступом .

48. Статтею 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, зокрема, що: вимоги органу Антимонопольного комітету України, є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання вимог органу Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.

49. Статтею 22-1 цього ж Закону передбачено, що суб`єкти господарювання, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю , необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

50. Згідно зі статтею 60 Закону України Про банки і банківську діяльність (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

- інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею;

- банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації; інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

51. За приписами пункту 3 частини першої статті 62 цього Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

52. Відповідно до частини другої статті 62 Закону України Про банки і банківську діяльність вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна: бути викладена на бланку державного органу встановленої форми; бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою; містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації; містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

53. Згідно з пунктом 3.3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам частини другої статті 62 Закону про банки та містити найменування /прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України/ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта. 54. Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, і в тому разі, якщо до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік найменувань конкретних юридичних осіб та/або прізвищ, імен та по батькові фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності разом з ідентифікаційними кодами юридичних осіб згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України/реєстраційних номерів облікових карток платників податків або серій та номерів паспортів.

55. Пункт 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції визнає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

56. Відповідно до абзацу четвертого частини другої та частини шостої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

57. Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлених фактичних обставин справи, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Банка відповідну інформацію (необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншими суб`єктами господарювання), а Банк, зі свого боку, зобов`язаний був надати таку інформацію у встановлений строк.

58. Так, саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

59. З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши обґрунтованість висновків Відділення стосовно наявності в діях Банку порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації АМК у встановлені його Головою строки, за що в межах розміру, визначеного Законом України Про захист економічної конкуренції , накладено штраф, - дійшли обґрунтованих висновків стосовно відсутності передбачених статтею 59 названого Закону підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили Банку в задоволенні його позову.

60. Доводи Банку щодо правомірності відмови ним у наданні інформації на вимогу Відділення, яка становить банківську таємницю з посиланням на приписи статей 60, 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Касаційний господарський суд відхиляє з огляду на те, що спірні правовідносини регулюються саме нормами антиконкурентного законодавства, які в даному випадку є спеціальними стосовно загальних законодавчих приписів щодо банківської таємниці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 зі справи №910/8001/17).

61. Інші доводи Банку, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов`язані з наведеним аргументи Банка не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

62. Доводи, викладені у відзиві Відділення на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

63. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Звертаючись з касаційною скаргою, Банк не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

65. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Банка залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

66. Понесені Банком у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Банк, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 зі справи №922/1203/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Б. Львов