Рішення

від 17.01.2020 по справі 910/14931/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2020Справа № 910/14931/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20; ідентифікаційний код 37739041)

до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" (02090, місто Київ, вулиця Вільнюська, будинок 33; ідентифікаційний код 01437801)

про стягнення заборгованості у розмірі 262 665,89 грн,

Без виклику (повідомлення) представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" (далі - відповідач, Фірма) про стягнення заборгованості у розмірі 262 665,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманих послуг з теплопостачання згідно договору № 440295 від 02.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/14931/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

27.11.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" проти задоволення позову заперечило з огляду на те, що лічильник теплової енергії, яка подається для опалення цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, вулиця Вільнюська, 33, вийшов з ладу, у зв`язку з чим відповідач просив позивача провести перевірку лічильника, однак вказаної перевірки проведено не було.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" (енергопостачальна організація) та Закрититим акціонерним товариством "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" (покупець) було укладено Договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (особовий рахунок № 440295) від 02.07.2012, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов`язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (товар) у період з 1.07.2012 по 30.06.2013 у кількості 1768,973 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,932 Гкал/год, в тому числі на опалення 0,932 Гкал/год. Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору. (пункти 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору поставка товару здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку №1 до договору. Подача теплової енергії покупцю та замовлення системи тепло споживання покупця теплоносієм здійснюється виключно на підставі нарядів встановленої форми, що виписуються енергопостачальною організацією.

За змістом пункту 5.1. договору облік спожитої теплової енергії вионуються по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК Київенерго , у відповідності до тимчасових правил обліку відпускання і поживання теплової енергії . Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

Згідно пункту 5.4. договору у разі виходу з ладу системи регулювання на одо-водяному підігрівачі та не відновлення її роботи протягом 7 днів з моменту виявлення порушення нарахування за гаряче водопостачання виконується в розрахунку 24 години роботи за добу (по договірним навантаженням, вказаним у п.1.1 договору). При виявлення такого порушення показники приладів обліку тепла у розрахунках не застосовуються.

Відповідно до пунктів 5.6., 5.9. договору відповідальність за нормальну робота та збереження приладів обліку і засобів автоматики, їх ремонт, первинну та періодичну державну повірку, збереження пломб несе покупець. Облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняття теплової енергії подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

За умовами пункту 6.1. договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію.

Відповідно до пункту 6.5. договору покупець щомісячно з 07 по 14 число отримує в енергопостачальної організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків з прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередні періоди, що включають в себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця . В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Положеннями пункту 6.6. договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

Даний договір укладений не термін з 1.07.2012 до 1.07.2013 і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (пункт 10.1. договору).

На виконання умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (особовий рахунок № 440295) від 02.07.2012 позивачем за період з березня по квітень 2019 було поставлено теплову енергію на загальну суму 237 057,71 грн, що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції від 31.03.2019 на суму 114 826,73 грн та від 30.04.2019 на суму 122 224,98 грн.

Зазначені акти приймання-передачі з боку відповідача не підписані, проте у розумінні положень пункту 6.5. договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (особовий рахунок № 440295) від 02.07.2012, вважаються такими, що прийняті покупцем.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів відповідачем не було здійснено оплати за поставлену позивачем теплову енергію, у зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, умовами пункту 6.6. договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (особовий рахунок № 440295) від 02.07.2012 сторони погодили, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що товар (теплову енергію) було поставлено відповідачу на підставі актів приймання-передавання товарної продукції від 31.03.2019 та від 30.04.2019, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого товару настав.

Як вже зазначалось, заборгованість за поставлений на підставі договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (особовий рахунок № 440295) від 02.07.2012 товар в розмірі 237 051,71 грн відповідачем сплачено не було.

Таким чином, внаслідок невиконання обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, за відповідачем обліковується заборгованість спірним договором в сумі 237 051,71 грн.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що лічильник теплової енергії, яка подається для опалення цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, вулиця Вільнюська, 33, вийшов з ладу, за висновками суду, не свідчать про відсутність у відповідача, як покупця теплової енергії, обов`язку з оплати такої енергії.

При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження факту виходу з ладу відповідних лічильників та відомостей коли саме відбулась вказана подія. Крім того, заяви про перевірку обладнання відповідачем було направлено позивачу 16.05.2019 та 20.06.2019, тобто вже після спірного періоду, в який відбулось постачання.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку з оплати поставленої теплової енергії настав, сума боргу відповідача, яка складає 237 51,71 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 807,63 грн - інфляційних втрат, 1 792,81 грн - 3% річних та 21 013,74 грн - пені.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 9.2. договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (особовий рахунок № 440295) від 02.07.2012 сторони погодили, що в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків оплати за отриману згідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (особовий рахунок № 440295) від 02.07.2012 теплову енергію, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення пеню у розмірі 21 013,74 грн.

Крім того, стосовно заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за вказаний вище період суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розмір пені та 3% річних нарахований правомірно, проте, сума інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, за перерахунком суду задоволенню не підлягає, оскільки за період, встановлений позивачем індекс інфляції мав від`ємне значення, а, отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" в частині відшкодування пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 232, 236 - 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" про стягненя 262 665,89 грн- задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгівельна фірма "Укрторгсервіс" (02090, місто Київ, вулиця Вільнюська, будинок 33; ідентифікаційний код 01437801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" (02094, м.Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20; ідентифікаційний код 37739041) 237 051,71 грн (двісті тридцять сім тисяч п`ятдесят одну гривню 71 копійку) - основного боргу, 21 013,74 грн (двадцять одну тисячу тринадцять гривень 74 копійки) - пені, 1 792,81 грн (одну тисячу сімсот дев`яносто дві гривні 81 копійку) - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 897,88 грн (три тисячі вісімсот дев`яносто сім гривень 88 копійок).

3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ