Ухвала

від 20.01.2020 по справі 18/2581

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 18/2581

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019

(головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.)

за заявами Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" (правонаступник ВАТ "Сильвініт") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 за нововиявленими обставинами

у справі №18/2581 Господарського суду Черкаської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів"

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Уралкалій" (правонаступник ВАТ "Сильвініт"),

2. Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Відкрите акціонерне товариство "Азот"

про визнання недійсним договору застави цінних паперів, додаткової угоди до нього, договору про надання відступного, застосування наслідків недійсності правочину шляхом визнання права власності на акції та вчинення дій щодо обліку прав на цінні папери,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі №18/2581 залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та надано скаржнику строк для усунення її недоліків, а саме: для наведення інших підстав для поновлення строку та належного обґрунтування в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті постанови, що оскаржується.

Залишаючи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" без руху, Суд вказав, що згідно з відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 оприлюднено в реєстрі 25.09.2019. У постанові, що оскаржується, зазначено про участь представника позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. За висновком Суду, скаржник був обізнаний про розгляд справи за його апеляційною скаргою та про ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні цієї скарги.

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" була залишена без руху, зокрема, для наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Право господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

12 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" подало до Верховного Суду заяву на виконання вимог ухвали від 02.12.2019 про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 та касаційну скаргу з обґрунтуванням в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті постанови, що оскаржується.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник в порядку частини 2 статті 288 ГПК України зазначає, що постанова в день її складення не була вручена позивачу або його представнику. Постанова суду апеляційної інстанції направлялась на юридичну адресу скаржника рекомендованим листом та 25.10.2019 була повернута за зворотною адресою до суду за закінченням терміну зберігання. У заяві днем вручення судового рішення, з огляду на приписи пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, заявник вважає 25.10.2019, тобто дату повернення відділенням потового зв`язку постанови, що оскаржується, на адресу суду.

Крім того, скаржник зазначає, що 26.09.2019 суд апеляційної інстанції в порядку статті 243 ГПК України постановив ухвалу про виправлення описки в постанові від 11.09.2019, яка є невід`ємною частиною постанови.

У заяві про усунення недоліків скаржник також зауважив, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 представник скаржника отримав 22.11.2019 після подання до суду відповідної заяви та ознайомлення з матеріалами справи.

Оцінивши доводи, наведені у заяві про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження Суд констатує, що підстави, які навів скаржник, не є "іншими" у розумінні статті 292 ГПК України, оскільки ці підстави вже по суті оцінено судом в ухвалі від 02.12.2019 і визнано неповажними.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" щодо наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження в порядку частини 2 статті 288 ГПК України не підтверджені належними доказами та не спростовують висновку Суду, здійсненого в ухвалі від 02.12.2019, про обізнаність представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" з рішенням суду, яке ухвалено за результатами розгляду, зокрема, його заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

У матеріалах справи, які надійшли на адресу Суду 15.01.2020, наявна копія постанови, що надсилалася судом Товариству з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" за номером поштового ідентифікатора "0411628844984" та за належною адресою, з відміткою поштового відділення про повернення - "інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с. 156-168). Відповідно до відомостей Укрпошти це відправлення не було вручено адресату під час доставки з підстави невручення "інші причини" 26.09.2019 та повернуте за зворотною адресою відправнику 25.10.2019, вручене відправнику - 28.10.2019.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" було заявником у суді апеляційної інстанції, представник товариства, згідно зі змістом постанови, що оскаржується, був присутнім в судовому засіданні 11.09.2019, а тому скаржник був обізнаний про розгляд справи та ухвалення постанови судом апеляційної інстанції та результат розгляду. Заявник не був позбавлений можливості у будь-який час, з урахуванням встановленого строку на оскарження, ознайомитися з матеріалами справи.

В той же час із заявою про ознайомлення з матеріалами справи скаржник звернувся до апеляційного суду 15.11.2019, тобто більш ніж через два місяці з дати оголошення в судовому засіданні за участі представника позивача вступної та резолютивної частин постанови.

У заяві про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження скаржником не вказано причини неможливості сторони вжити заходів щодо своєчасного ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та/або неможливості подати касаційну скаргу після її оприлюднення до фактичної дати її подачі 14.11.2019.

У п. 41 та п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" та "Олександр Шевченко проти України" вказано, що сторони в розумні інтервали часу зобов`язані вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів", якому достеменно відомо про судове провадження у справі №18/2581, повинно стежити за рухом своєї заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, як шляхом отримання кореспонденції за зазначеною цим товариством адресою, так і за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сайт суду або Єдиний державний реєстр судових рішень.

Відповідно до відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 (повний текст складений 23.09.2019) оприлюднена в реєстрі 25.09.2019.

При цьому ухвала суду апеляційної інстанції від 26.09.2019, якою виправлено описку у постанові щодо зазначення правильної назви суду першої інстанції, до якого повертається справа, є невід`ємною частиною постанови, однак не зачіпає суті її змісту, а її постановлення в даному випадку не впливає на відлік строку на касаційне оскарження.

Отже, розглянувши додаткові обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд вважає, що підстави, наведені скаржником у заяві про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, не можуть вважитися поважними, а причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови, можливість своєчасного ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції залежала лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, обставини, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, відсутні, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, з урахуванням відсутності належних доказів на підтвердження таких підстав, визнаються судом неповажними.

Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро спеціалізованих перекладів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі №18/2581.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Н. Губенко

О. Кролевець