Рішення

від 20.01.2020 по справі 910/17766/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2020Справа № 910/17766/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Чкалова

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтехноком - М

про стягнення 229 352, 28 грн.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 20.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Чкалова звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтехноком - М про стягнення 229 352, 28 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за договором поставки № 120/19 від 05.11.2019 відповідач не виконав свої зобов`язання, що стало підставою для звернення до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення 229 352, 28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 20.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.12.2019 було направлено на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак вказана ухвала була повернута до суду.

За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

В судовому засіданні 20.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У частині 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

05.11.2019 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки, за яким постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним договором. За цим Договором поставляється обладнання та товар за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 2.1. Договору, товар за цим договором поставляється окремими партіями. Кількість, асортимент, найменування, одиниця виміру, ціна товару кожної окремої партії товару визначається сторонами в специфікаціях до даного договору, що укладаються сторонами на поставку відповідної партії товару та є невід`ємною частиною даного договору.

За умовами п. 3.1. - 3.2. Договору, товар за домовленістю сторін поставляється на умовах поставки, що визначені у специфікаціях. Строки поставки кожної партії товару визначаються сторонами у специфікаціях, що укладені до даного Договору.

Згідно п. 4.1. - 4.2. Договору, оплата за кожну партію товару, яка поставляється за даним договором, покупець проводить в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строки, визначені сторонами у відповідній специфікації до даного договору на підставі рахунку виставленого постачальником. Ціна на товар визначається сторонами у специфікаціях до даного Договору.

На виконання умов договору 05.11.2019 між сторонами було підписано Специфікацію № 2 до Договору № 120-19 від 05.11.2019. Умовами специфікації визначено попередня оплата у розмірі 100 % від вартості товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури. Строки поставки товару протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання 100 % передоплати.

Товар за домовленістю сторін поставляється за рахунок та транспортом постачальника на умовах поставки ПАТ (Інкотермс 2010), склад/об`єкт покупця за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, смт Капітанівка, за межами населеного пункту Нове будівництво комплексу по переробці органічних відходів (посліду, силосу та, жому цукрового буряка) в біогаз з виробництвом електричної та теплової енергії мінімальною потужністю. 5,5 МВт на території Капітанівської селищної ради, Новомиргородського району, Кіровоградської області (надалі по тексту - місце поставки та/або склад Покупця).

11.11.2019 відповідачем було виставлено позивачу рахунок № СФ-02237 на оплату товару в сумі 229 352, 28 грн.

Позивач на виконання умов договору платіжним дорученням від 13.11.2019 № 12355 оплатив вказаний рахунок на суму 229 352, 28 грн.

У визначений Договором строк, постачальник не здійснив поставку товару покупцю. Постачальник своїми діями, які полягали у невиконанні умов договору, у вигляді непостачання товару у визначений договором/специфікацією строк, порушив права та інтереси позивача, як покупця замовленого товару.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про поставку товару, яка останнім задоволена не була.

Позивач, враховуючи невиконання відповідачем умов договору поставки, керуючись положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 229 352, 28 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із змісту ст. 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Із приписів ч. 1 ст. 177 ЦК України випливає, що об`єктом цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Господарським судом міста Києва встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було на виконання умов договору перераховано відповідачу оплату товару за виставленим рахунком, однак відповідач в порушення умов договору не поставив відповідний товар, а в подальшому не повернув грошові кошти оплачені позивачем.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту вищевикладених норм, покупець має право на односторонню відмову від договору поставки, зокрема, у випадку здійснення покупцем оплати та не передання продавцем (постачальником) товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору поставки та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку постачальником поставити погоджений товар.

За таких обставин, з огляду на волевиявлення позивача щодо повернення суми оплати за договором, яке одночасно є односторонньою відмовою покупця від договору поставки через невиконання постачальником обов`язку з поставки обумовленого сторонами товару, такий договір в силу ст. 651 ЦК України є розірваним, а зобов`язання сторін з цього моменту в цій частині є припиненими.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 229 352, 28 грн за договором поставки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТЕХНОКОМ-М (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 56, ідентифікаційний код 42818177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ІМ.ЧКАЛОВА (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський район, місто Новомиргород, вул. В`ячеслава Чорновола, будинок 50К, ідентифікаційний код 03757146) заборгованість у розмірі 229 352 (двісті двадцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят дві) грн 28 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3440 (три тисячі чотириста сорок) грн 29 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва