Рішення

від 20.01.2020 по справі 910/17867/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2020Справа № 910/17867/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Булава Транс

до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Технології тепла

про стягнення 2 350, 17 грн.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 20.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 2 350, 17 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконане зобов`язання за договором оренди, у зв`язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 350, 17 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 20.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.12.2019 було направлено на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак вказана ухвала була повернута до суду.

За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

В судовому засіданні 20.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У частині 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

20.10.2017 між Товариства з обмеженою відповідальністю БК Технології тепла (орендар) та Товариства з обмеженою відповідальністю Булава Транс (орендодавець) було укладено договір оренди № ДОБ 20/10_17, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом власності орендодавця, а орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності з дотриманням вимог законодавства України та положень цього договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті приймання-передачі, який є додатком до цього договору та складає єдиний документ.

Орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання, протягом трьох робочих днів після здійснення попередньої оплати першого періоду розрахунків за оренду такого обладнання, здійсненого в порядку п. 6.5. цього договору, якщо сторони не дійшли письмової згоди про інше (п. 3.1. Договору).

При передачі орендарю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором, сторони підписують акт приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору. Такий акт приймання-передачі складається безпосередньо орендодавцем та підписується сторонами в декількох екземплярах по одному для кожної (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.10. договору підписання належним представником орендаря акту прийому-передачі обладнання засвідчує факт передачі технічно справного обладнання.

Згідно з п. 6.1. договору орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі обладнання згідно п. 3.3. договору і закінчуючи датою підписання акта повернення обладнання орендодавцю згідно п. 5.1. договору або датою припинення/розірвання договору, якщо акт прийому-передачі не підписаний орендарем з його вини, або з моменту фактичного вилучення орендодавцем орендованого майна.

Розрахунок орендної плати здійснюється виключно орендодавцем на основі встановленого ним тарифу за добу або місяць оренди кожної окремої одиниці обладнання та вказується в акті прийому-передачі , який підписується сторонами договору при передачі обладнання в оренду (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.4. договору встановлено, що період розрахунків орендаря становить 5 діб. Орендар сплачує орендну плату за кожен конкретний період в розмірі та на підставі наданих орендодавцем рахунків. У вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчують факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період.

Відповідно до п. 6.5. договору орендар вносить орендну плату за оренду обладнання в наступному порядку:

орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо за перший місяць: після підписання цього договору, і до фактичного отримання обладнання в оренду; (п. 6.5.1. договору);

за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо, в строк за 3 робочі дні до початку такого періоду розрахунків; (п. 6.5.2. договору).

Відповідно до п. 17.1. Договору термін дії договору становить 1 рік з моменту його укладання. Дія даного договору вважається продовженою на той самий термін на тих самих умовах, якщо за місяць до дати закінчення договору жодна зі сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір розірвати або змінити цей договір.(п.17.2 Договору)

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. (ст. 760 Цивільного кодексу України).

У відповідності до Акта здачі-приймання обладнання № 01 від 20.10.2017 року до Договору оренди № ДОБ 20/10_17 від 20.10.2017 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове оплатне користування обладнання, а саме, побутовий госпблок № БТ0084 з електролічильником, вартість оренди якого становить 100, 00 грн. з ПДВ/одна доба (3 000, 00 грн. з ПДВ/один місяць) за одну одиницю госпблоку. Вказане обладнання передано в оренду за адресою : м. Київ, вул. Вільямса, буд. 9.

Судом встановлено, що вказане обладнання було повернуто орендарем орендодавцеві за актом здачі-приймання обладнання №02/01-18 від 18.01.2018 , що підписаний сторонами договору.

Відповідно до даного акта сторонами зафіксовано, що повернене майно має пошкодження, а саме: двері забруднені (потребує фарбування), внутрішні стіни забруднені будівельними матеріалами (потребують чистки), лінолеум пошкоджено вапном (потребує заміни).

Відповідно до п. 5.8. Договору, Орендар повинен повернути обладнання технічно справним, в такому ж стані як отримав в оренду, з урахуванням його нормального зносу. Крім того, обладнання повинно бути відчищено від будівельного, монтажного, іншого бруду, від забруднення фарбою, мастилами, іншими технічними забруднювачами та сумішами, а також від майна Орендаря, що може знаходитись в такому обладнанні. При поверненні забрудненого обладнання, Орендар повинен оплатити всі витрати Орендодавця по видаленню забруднення з обладнання або його ремонту, на підставі виставленого Орендодавцем рахунку в безакцептному порядку.

Відповідно до п. 5.15. Договору при поверненні Орендарем обладнання Орендодавцю, уповноважені представники сторін здійснюють огляд його технічного стану. Результати огляду технічного стану обладнання відображаються в акті огляду технічного стану обладнання або заносяться безпосередньо до Акта приймання - передачі.

Відповідно до п. 6.5.4 Договору, Орендар сплачує також Орендодавцю попередньо після підписання договору за майбутнє прибирання орендованого обладнання після закінчення оренди обладнання в розмірі 480 грн. з ПДВ. Якщо потреби в прибиранні орендованого обладнання немає - Орендодавець повертає сплачений аванс Орендарю.

Відповідно до умов п.п. 6.7- 6.9 Договору, з огляду на те, що відповідно до умов п. 5.11 та п. 5.12 договору транспортування (доставка, розвантаження, переміщення) обладнання на місце оренди та повернення орендованого обладнання здійснюються виключно Орендодавцем, то Орендар зобов`язаний сплатити такі витрати по транспортуванню обладнання.

Оплата витрат по транспортуванню обладнання здійснюються Орендарем шляхом попередньої сплати коштів на рахунок Орендодавця в розмірі та на підставі наданих Орендодавцем Рахунків.

Орендар має сплатити витрати на транспортування обладнання до моменту підписання Акта приймання-передачі обладнання.

За умовами п. 6.5.4. Договору орендарю було надано рахунок № 1019 від 19.10.2017 на оплату на суму 7 320,00 грн, до якого було включено транспортні витрати на доставку обладнання до місця оренди на суму 1 920,00 грн., оренда обладнання за 30 днів в сумі 3000, 00 грн., транспортні послуги за перевезення обладнання з місця оренди в розмірі 1920, 00 грн та за прибирання обладнання в розмірі 480,00 грн.

Згідно підписаного сторонами акту звіряння Орендар не сплатив на користь Орендодавця послуги з транспортування Обладнання при поверненні обладнання з оренди та послуги з прибирання, що у відповідності до умов договору фактично були надані Орендодавцем та в повному обсязі прийняті Орендарем на підставі Акта наданих послуг № 112 від 18.01.2018 року та Акта наданих послуг № 139 від 19.01.2018 року.

З огляду на наведене, у позивача виникла вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 000, 00 грн.

09.02.2018 року, позивач звернувся до відповідача з претензією та просив сплатити заборгованість, проте, відповідач залишив таку претензію без задоволення та не сплатив борг.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 112, 77 грн. 3% річних та 237, 40 грн. інфляційних втрат.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов`язань за Договором щодо своєчасної сплати за надані послуги, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики ВС про нарахування інфляційних втрат за повний місяць, Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають повному задоволенню в сумі 237, 40 грн.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 112, 77 грн.

Щодо витрат позивача на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

В ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Представником позивача додано до матеріалів справи Договір про надання правничої допомоги №15/05 від 15.05.2019, який підписаний між позивачем та Адвокатським об`єднанням ЮрЕксперт .

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг) за договором, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, доказів на підтвердження оплати ним професійної правничої допомоги, у зв`язку з чим суд не вбачає правових підстав для покладення на відповідача судових витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можливо встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В матеріалах справи відсутні докази на спростування доводів позивача.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК Технології тепла (04114, м. Київ, вулиця Лісозахисна, будинок 11Б, офіс 4, ідентифікаційний код 40923098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Булава Транс (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, бульвар Шевченка 3, кв. 24; ідентифікаційний код 35671867) заборгованість у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп., 112 (сто дванадцять) грн 77 коп. - 3% річних, 237 (двісті тридцять сім) грн 40 коп. - втрат від інфляції та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва