Рішення

від 14.01.2020 по справі 920/805/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.2020 Справа № 920/805/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку загального позовного провадження справу № 920/805/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, буд. 10, ідентифікаційний код 33698982)

до відповідача Товариства з обмеженою БК-Атлантіс (40000, м. Суми, вул.Соборна, буд. 29Д, ідентифікаційний код 38867789)

про стягнення 91 237,15 грн,

за участю представників:

від позивача: Черняк К.М. (адвокат, довіреність № 64 від 04.12.2019)

від відповідача: Гриценко Б.М. (ордер серії ВМ № 1000996 від 20.08.2019)

при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.

У судовому засіданні, розпочатому 24.12.2019, за згодою представників сторін оголошувалась перерва до 14.01.2020.

Суть спору: 01.08.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 91237,15 грн (з яких: 84724,62 грн основна сума боргу за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, 1950,71 грн 3% річних, 4561,82 грн інфляційні втрати), а також 1921,00 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.08.2019 у справі №920/805/19 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/805/19; справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов до 26.08.2019; встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив до 06.09.2019; а також встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення до 16.09.2019.

23.08.2018 від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Атлантіс (40000, м. Суми, вул. Соборна, буд. 29Д, ідентифікаційний код 38867789) до суду надійшла заява б/н від 22.08.2019 (вх. №2601к від 23.08.2018) із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач зазначає, що не погоджується з позовними вимогами та, посилаючись на необхідність подання письмових доказів і надання усних пояснень, з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи № 920/805/19 просить суд провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 27.08.2019 заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у справі задоволено, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.10.2019.

З поданого відповідачем відзиву на позов вбачається наявність заперечень проти вимог позивача. Зокрема у відзиві відповідач наполягає на відсутності у матеріалах справи документів, які б підтверджували розмір заборгованості відповідача - технічного паспорту на будинок або інвентаризаційної відомості площ всього будинку; площ місць загального користування багатоквартирних будинків; показників лічильника - загальних, за кожен місяць опалення приміщення; розрахунку заборгованості.

Позивач подав відповідь на відзив, наполягає на правомірності позовних вимог та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

03.10.2019 до суду від представника відповідача надійшли заперечення, у яких учасником наведено додаткові підстави для відмови у позові. Також у поданих запереченнях представник відповідача просить суд витребувати у позивача інвентаризаційну відомість на будинок із зазначенням площі всього будинку та площі місць загального користування, які можуть підтвердити або спростувати надані позивачем розрахунки заборгованості.

Ухвалою суду від 03.10.2019 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів; зобов`язано позивача надати інвентаризаційні відомості на спірні будинки або іншу технічну документацію на підтвердження загальних площ будинків та площ місць загального користування.

29.10.2019 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи витребуваних судом відомостей.

31.10.2019 до суду надійшла заява представника відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Протокольною ухвалою, постановленою у підготовчому засіданні 05.11.2019, суд задовольнив заяву представника відповідача та клопотання позивача і долучив до матеріалів даної справи надані учасниками додаткові документи.

26.11.2019 позивач подав до суду клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача повідомив суду, що надані позивачем докази отримав та покладається на розсуд суду щодо залучення даних доказів до матеріалів справи.

Судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про долучення доказів (вх. № 9717 від 26.11.2019) та долучено до матеріалів справи відповідні докази, подані за вказаним клопотанням позивача .

Ухвалою суду від 26.11.2019 закрито підготовче провадження та справу №920/805/19 призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті розпочато 24.12.2019.

У вступному слові представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, а також у додатково поданих до суду запереченнях.

14.01.2020 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення стосовно правомірності позовних вимог.

Судом були досліджені докази, подані сторонами на підтвердження їх вимог і заперечень щодо предмета спору.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті з надані позивачем послуги з централізованого опалення за період з 31.03.2018 по 30.04.2019.

Відповідач - ТОВ БК Атлантіс є власником нежитлового приміщення площею 221,5 м 2 у багатоквартирному житловому будинку № 146/1 по вулиці Герасима Кондратьєва у м. Суми. Даний факт підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копія якої міститься у матеріалах судової справи.

Відповідно до рішення Сумської міської ради від 03.08.2005 № 1338-МР Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню теплової та електричної енергії цілісний майновий комплекс по виробництву, транспортуванню теплової та електричної енергії, який належить територіальній громаді м. Суми, було передано в оренду ТОВ Сумитеплоенерго строком на 10 років.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 720 від 27.12.2005 Про визначення виробників послуг і виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми ТОВ Сумитеплоенерго визнано виробником і виконавцем послуги з транспортування і передачі теплової енергії населенню по м. Суми.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті суми ТОВ Сумитеплоенерго було визначено виробником та виконавцем послуг в місті Суми з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради Про визначення виконавців/виробників послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми № 484 від 22.09.2009 надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 146/1, є позивач - ТОВ Сумитеплоенерго (додаток № 2 до рішення № 484 від 22.09.2009).

Як зазначає позивач, у зв`язку з тим, що йому стала відома інформація щодо права власності відповідача на нежитлове приміщення, розташоване у житловому будинку № 146/1 по вул. Г. Кондратьєва у м. Суми, ТОВ Сумитеплоенерго була підготовлена та направлена відповідачеві пропозиція укладення договору разом з примірником договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води № 1791-Т від 01.03.2018, яка останнім була залишена без належного реагування. 18.10.2018 позивач повторно направив на адресу відповідача примірник договору №1791-Т, який був отриманий директором ТОВ БК Атлантіс Терещенко В.К., проте відповідач відмовився від укладення запропонованого договору.

Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України Про теплопостачання теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Основними обов`язками відповідача як споживача теплової енергії у відповідності до статті 27 вищезазначеного Закону є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об`єкта теплопостачання.

При цьому суд зазначає, що відсутність укладеного договору між споживачем та надавачем послуг не звільняє споживача від оплати таких послуг, які були йому фактично надані.

На підтвердження розміру заявлених до стягнення сум заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання позивач зазначає, що зазначена заборгованість підтверджується поясненням щодо відпуску теплової енергії про надані позивачем відповідачеві послуги з централізованого опалення та відомістю розрахунків за період з 31.03.2018 по 30.04.2019.

Нарахування оплати за спожиті відповідачем послуги з централізованого опалення здійснювалось ТОВ Сумитеплоенерго на підставі тарифів, на послуги теплопостачання для категорії споживачів Інші встановлені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1529 від 28.12.2017, №404 від 14.06.2018, №1731 від 10.12.2018.

Як вказує позивач, на підставі вищезазначених тарифів позивач надавав відповідачу послугу з централізованого опалення. Рахунки та акти прийому-передачі теплової енергії за період з березня 2018 року по квітень 2019 включно були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується копіями фіскальних чеків. Всі нарахування підтверджується копіями рахунків на оплату №1791 від 31.03.2018 спожито 16,630 Гкал на суму 33083,24 грн, № 1791 від 30.04.2018 спожито 1,319 Гкал на суму 2623,98 грн, № 1791 від 31.10.2018 спожито 0,932 Гкал на суму 1405,30 грн, №1791 від 30.11.2018 спожито 5,262 Гкал на суму 7934,17 грн, № 1791 від 31.12.2018 спожито 5,906 Гкал на суму 8905,20 грн, №1791 від 31.01.2019 спожито 6,359 Гкал на суму 8899,58 грн, № 1791 від 28.02.2019 спожито 6,492 Гкал на суму 9085,70 грн, № 1791 від 31.03.2019 спожито 7,944 Гкал на суму 11117,82 грн, № 1791 від 30.04.2019 спожито 1,193 Гкал на суму 1669,63 грн.

Але відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання в частині розрахунків, жодного з вищезазначених рахунків не оплатив.

Відповідач, у свою чергу, проти нарахованих позивачем сум по оплаті наданих послуг з теплопостачання заперечує з підстав необґрунтованості розрахунків. Зокрема, відповідач зазначає, що надані позивачем розрахунки не містять обґрунтованих даних щодо опалювальної площі житлових приміщень, загальної площі місць загального користування, на які відбувалось теплопостачання, а також позивачем не доведено розміру частки відповідача щодо загальної площі житлового будинку.

Суд погоджується з позицією відповідача та зазначає про відсутність правових підстав для задоволення даного позову з огляду на наступне:

Позивач вказує, що розрахунки споживача із постачальником за надані послуги з централізованого постачання опалення виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками позивача щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку встановленого в житловому будинку за адресою м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва буд. 146/1, 150 (облік спожитого тепла здійснюється за допомогою одного лічильника, встановленого на два вказаних будинки) та пропорційно відсотку займаної площі нежитлового приміщення, яке належить відповідачу.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про теплопостачання до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у сфері теплопостачання належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання, а також забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.

Згідно роз`яснень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, викладених у листі №2450/15/61-15 від 18.03.2015 зазначено, що згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).

Зазначені норми Основного закону реалізуються передбаченими у законодавстві державними соціальними стандартами та державними соціальними гарантіями визначеними Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , відповідно до статті 9 якого державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. Тобто, з урахуванням того, що відповідно до статті 6 цього Закону базовим державним соціальним стандартом є встановлений законом прожитковий мінімум, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти, то така норма (в частині встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги) розповсюджується тільки на громадян, які використовують житло виключно для проживання (для реалізації конституційного права громадянина на житло), і не розповсюджується на громадян, які використовують житло у інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Згідно із статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами та згідно опалювальної площі для населення здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.

Усі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для Інших споживачів .

В даному випадку відповідач є власником нежитлового приміщення, тому оплата за теплову енергію повинна здійснюватись на підставі тарифів, встановлених для категорії Інші споживачі на підставі відсоткового розподілу займаної площі у будівлі.

Згідно з пунктом 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

Відтак для виконання коректних та правильних нарахувань за спожиті послуги позивачем розраховано об`єми приміщення, оскільки висота приміщень у будівлі є різною.

На підтвердження об`єму опалювального приміщення відповідача позивачем надано таблицю Розподіл нарахувань за загальним лічильником теплової енергії (#989), встановленого за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 146/1 + буд. 150 , складену 28.09.2018. З даних, наведених у цій таблиці, вбачається, що опалювальний об`єм приміщення, належного відповідачу, становить 664,50 м 3 , що складає 12,02 % від загального опалювального об`єму всіх приміщень.

Розрахунок спожитої теплової енергії здійснено позивачем на підставі відсотків площі, займаної відповідачем, від площі всієї будівлі (у даному випадку це два житлових будинки за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва будинки № 146/1 та № 150). Згідно оборотної відомості по особовим рахункам загальна опалювальна площа житлової частини за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 150, складає 298,67 м 2 , а загальна опалювальна площа житлової частини за адресою: м.Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 146/1, складає 1346,40 м 2 . Для з`ясування відсотку житлової площі (квартир) даної будівлі, позивачем ці два значення додано та визначено загальну опалювальну площу житлової частини по вищезазначеним будівлям 1645,07 м 2 , що у відсотках складає 74,40%. Також з вищевказаної таблиці вбачається, що у даних будівлях розташовані приміщення Головного управління юстиції (185,60 м 2 , що становить 10,07% загальної площі) ФОП Телиженко В.О. (25,8м, що становить 1,36%), ФОП Амбарян Л.В. (22,2 м 2 , що становить 1,17%), вільне приміщення Управління комунального майна (18 м 2 , що становить 0,98%).

Судом встановлено, що для розрахунку відсоткової частки нежитлових приміщень, належних різним споживачам у житлових будинках № 146/1 та № 150 по вул. Герасима Кондратьєва у м. Суми, позивачем визначено опалювальні об`єми цих нежитлових приміщень, при визначенні яких враховано висоту цих приміщень.

Однак позивачем ані до позову, ані протягом судового розгляду даної справи не надано відомостей, які б підтверджували дані, внесені до таблиці Розподіл нарахувань за загальним лічильником теплової енергії (#989), встановленого за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 146/1 + буд. 150 . Зокрема, матеріали справи не містять даних про висоту приміщень, внесену до таблиці, відсутні у матеріалах справи також дані про площі нежитлових приміщень, займані іншими споживачами, окрім відповідача, не підтверджено розмір житлової частини будинків. Хоча позивач і зазначає, що нарахування на житлову площу будинку відбуваються на підставі наданих власниками технічних паспортів та ордерів, відповідно до яких опалювальна площа житлової частини будинків становить 1 645,07 м 2 , однак у матеріалах справи відсутні відомості про загальні площі квартир, до яких надавались послуги з теплопостачання, дані про які внесено у таблицю.

Позивачем на вимогу суду надано показники лічильників за весь спірний період, з яких вбачається, що зняття показників здійснюється дистанційно через встановлений на лічильнику модем, одиниця виміру даної моделі лічильника гДж.

Також судом встановлено, що розрахунок спожитої теплової енергії відповідно до показників лічильника здійснено таким чином: віднято поточні показники лічильника від попередніх; для переведення одиниць виміру гДж у Гкал застосовано коефіцієнт переводу, коефіцієнт теплових втрат, кількість теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування; для розрахунку кількості спожитих Гкал відповідачем враховано кількість загальної спожитої теплової енергії, відсоток займаної площі відповідачем, кількість теплової енергії, витраченої на опалення приміщення, діючий на момент здійснення розрахунку тариф згідно Постанови НКРЕКП та визначений законом податок на додану вартість.

Однак на підтвердження правильності проведених розрахунків позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував складові цих розрахунків. Так, у матеріалах справи відсутні дані про загальну площу місць загального користування та про кількість теплової енергії, витраченої на опалення цих місць, не надано також позивачем даних щодо площ квартир у будинку, які мають автономне опалення та не користуються послугами позивача, та документів на підтвердження площ квартир, внесених до оборотної відомості по особовим рахунками. Наданий позивачем доказ - копія Інвентаризаційної справи № 16058 на будинок № 150 по вул. Кірова (Герасима Кондратьєва) у м. Суми, не містить жодних даних, які могли б підтвердити як загальну площу даного будинку, так і кількість опалювальної площі, на якій позивачем надаються послуги з централізованого опалення.

До того ж, відомості та розрахунки надані позивачем на підтвердження правильності проведених ним розрахунків, містять суперечливі дані. Так, згідно загальних відомостей технічної характеристики багатоповерхового будинку № 146/1 по вул. Герасима Кондратьєва у м. Суми, які містяться у Технічному паспорті на будинок, вбачається, що загальний об`єм будівлі становить 11720,0 м 3 , житлова площа 918,4 м 2 , площа нежитлових приміщень 568,3 м 2 , кількість квартир - 28. Згідно з даними таблиці Розподіл нарахувань за загальним лічильником теплової енергії (#989), встановленого за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 146/1 + буд. 150 опалювальна площа будинків становить 1645,07 м 2 , опалювальна площа нежитлової частини будинків становить 473,1 м 2 (при цьому неможливо встановити, чи включено до цього розрахунку площу місць загального користування, на які також надавались послуги з теплопостачання, а також неможливо встановити, виходячи з якої саме площі позивачем розраховано відсоткову частку відповідача у розмірі 12,02%). З даних оборотної відомості по особовим рахункам, викладеної у вигляді таблиці, складеної начальником відділу по роботі з населенням, загальна площа будинку №146/1 по вул. Герасима Кондратьєва становить 1416,34 м 2 , опалювальна - 1346,40 м 2 ; будинку № 150 - і загальна і опалювальна площа становить 298,67 м 2 , однак підтверджуючих документів щодо даних, внесених у цю таблицю, позивачем не надано.

Як на встановлену обставину, що підтверджує розмір частки приміщення відповідача у житловому будинку № 146/1 по вул. Герасима Кондратьєва у м. Суми, позивач посилається на рішення Сумського районного суду Сумської області від 07.09.2018 у справі № 587/3350/17, залишене в силі постановою Сумського апеляційного суду від 25.02.2019, яким задоволено позовні вимоги ТОВ Сумитеплоенерго до попереднього власника спірного нежитлового приміщення та стягнуто заборгованість за надані позивачем послуги з централізованого опалення у бездоговірному споживанні тепла.

Однак суд, проаналізувавши зміст вказаних судових рішень зауважує, що судом встановлено лише загальну площу нежитлового приміщення, яке на даний час належить відповідачеві, а не його відсоткову частку до загальної площі житлового будинку, при цьому у межах даної судової справи відповідач і не заперечує, що у його власності перебуває нежитлове приміщення загальною площею 221,5 м 2 . Відтак суд не може взяти до уваги судові рішення у справі № 587/3350/17 як такі, якими встановлено, що у власності відповідача перебуває нежитлове приміщення, частка якого становить 12,02% від загального об`єму житлових будинків № 146/1 та № 150 по вул. Герасима Кондратьєва, як про це стверджує позивач.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Зібраними ж у справі доказами не підтверджено обґрунтований розмір заборгованості відповідача, розрахований у відповідності до приписів законодавства, позивачем не доведено належними і допустимими доказами розмір частки приміщень відповідача відносно загального розміру площі в будинках, у яких позивачем надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відтак з огляду на встановлені судом обставини відповідач не повинен сплачувати заборгованість, розмір та правомірність нарахування якої не доведено у встановленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у даній справі суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 20.01.2020.

Суддя В.Л. Котельницька