Рішення

від 08.01.2020 по справі 924/1058/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2020 р. Справа №924/1058/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Супрамарін", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Ламбер", м. Хмельницький

про стягнення боргу та штрафних санкцій в розмірі 31205,52 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився (Форостенко О.О. - згідно договору про надання правової допомоги від 01.06.2018р. присутній в судовому засіданні 23.12.2019р.);

від відповідача: не з`явився

Рішення виноситься 08.01.2020р., оскільки в судовому засіданні 10.12.2019р. та 23.12.2019р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 31205,52 грн., з яких: 17681,00 грн. основного боргу, 2501,49 грн. пені (за період з 16.04.2019р. по 11.09.2019р.), 216,53 грн. 3% річних (за період з 16.04.2019р. по 11.09.2019р.), 884,05 грн. штрафу (5%).

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р. по оплаті транспортно-експедиторських послуг, внаслідок чого нарахував відповідачу пеню, 3% річних та штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Копії ухвал направлялись на адресу відповідача (м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 11А) та повернулись з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній".

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

08.01.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Супрамарін (далі Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Ламбер" (далі Клієнт) укладено договір транспортного експедирування №0801-01/18sm, за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого, відповідно до Договору Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу повітряним, морським і автомобільним транспортом відповідно з узгодженими заявками Клієнта. Експедитор надає Клієнту транспортно-експедиторські послуги згідно а Законом України №1955 IV від 01.07.2004р. "Про транспортно-експедиторську діяльність", Конвенцією про міжнародне дорожнє перевезення вантажів (CMR), Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв (AETR), Цивільним і Господарським кодексами України, чинним законодавством України.

За п. 2.1.4 договору Експедитор має право отримувати від Клієнта плату за свої послуги, а також відшкодування узгоджених з Клієнтом витрат, зборів, штрафів та інших платежів, понесених у зв`язку з наданням послуг за даним Договором, в інтересах Клієнта.

Згідно з п. 2.4.9 договору клієнт зобов`язаний оплатити послуги Експедитора, а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі, понесені Експедитором на користь Клієнта.

За п. 2.4.12 договору протягом 7 днів після отримання акту виконаних робіт Клієнт зобов`язаний підписати його і один примірник відправити Експедитору, у разі не підписання Акту або не відправки його в зазначений термін, послуги вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином. Претензії, подані Клієнтом з порушенням умов даного пункту, не підлягають розгляду та задоволенню.

Порядок розрахунків між сторонами визначений наступним шляхом (п. 3.1 договору) послуги Експедитора, а також витрати, збори і інші платежі, здійснені Експедитором на користь Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом протягом 14 календарних днів з моменту отримання скан-копії рахунку. У разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах Клієнта, пов`язаних з виконанням цього договору, експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок, "кий підлягає сплаті Клієнтом в той же термін. Рахунки, виставлені на Клієнта в іноземній валюті, сплачуються Клієнтом в гривневому еквіваленті за середнім курсом продажу валюти на міжбанківському валютному ринку на день виставлення рахунку. У разі збільшення курсу долару до гривні більше ніж на 10% Клієнт зобов`язується сплачувати рахунки з урахуванням зміни курсу без додаткових рахунків. Підставою для сплати є рахунки - фактури, отримані за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку. Сума фрахту включає в себе всі суми податків, що підлягають оплаті в країні Експедитора згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. п. 3.3, 3.4 договору за прострочення оплати рахунку Експедитора Клієнт оплачує Експедитору пеню за кожен календарний день прострочення платежу в розмірі 5% від суми несплаченого рахунку. Грошові кошти, що перераховуються по Договору, не є власністю Експедитора, за винятком належної йому експедиторської винагороди, та призначені для розрахунків з учасниками транспортного процесу і для компенсації витрат Експедитора у зв`язку з виконанням даного Договору та додатків до нього.

За п. 4.3.7 договору за прострочення виконання своїх фінансових зобов`язань по оплаті суми боргу понад 15 календарних днів, Клієнт додатково оплачує Експедитору одноразово штраф в розмірі 5% від суми заборгованості, а також курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

Пунктом 4.1.8 договору також передбачено, що встановлений Господарським кодексом України шестимісячний термін нарахування штрафних санкцій на відносини сторін не застосовуються і пеня може нараховуватись впродовж одного року з моменту виникнення в сторони права на її нарахування.

Згідно з п. 8.1 договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019р. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну договору не повідомить письмово іншу сторону про розірвання договору, термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік. Якщо не можна достовірно встановити термін підписання договору, останній вважається чинним з дати зазначеної в договорі.

Договір скріплено відтисками печаток сторін, підписано представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Супрамарін" (Генеральним директором В.В. Буруля) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Ламбер" (Директором І.А. Грущак).

Згідно погоджених представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Супрамарін" (Генеральним директором В.В. Буруля) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Ламбер" (Директором І.А. Грущак) заявок на перевезення вантажу від 08.01.2019р. №1 та №2 до договору №0801-01/18sm від 08.01.2019р. експедитор надав клієнту послуги з експедирування вантажу.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату від 04.03.2019р. №369 на суму 59096,93 грн. та акт надання послуг від 12.03.2019р. на суму 59096,93 грн., які було направлено директору відповідача Грущак І.А., що підтверджується накладною про відправлення №59000410717982 від 28.03.2019р. та які, відповідно до інформації з сайту "novaposhta.ua", було отримано 31.03.2019р.

Також у матеріалах справи наявна податкова накладна №32 від 12.03.2019р. на суму 59096,93 грн., квитанція про реєстрацію податкової накладної від 28.03.2019р.

Відповідно до картки рахунку позивача по ТОВ "Євро-Ламбер" №361 за період січень - травень 2019р., 15.04.2019р. ТОВ "Євро-Ламбер" по рахунку від 04.03.2019р. сплачено 41415,93 грн.

07.06.2019р. позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату боргу, в тому числі - 17681,00 грн. боргу, а також 45970,60 грн. пені та 884,05 грн. штрафу. Відправка претензії підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв`язку та описом вкладення в цінний лист.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист від 16.04.2019р., за яким ТОВ "Євро-Ламбер", в особі директора Грущака Ігоря Анатолійовича, гарантує протягом 14 календарних днів з дати даного листа здійснити оплату по рахунку №369 від 04.03.2019р. в розмірі 17681,00 грн. за надані послуги транспортного експедирування контейнеру TCNU2636445 в рамках Договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р. ТОВ "Євро-Ламбер" підтверджує, що послуги отримані в повному обсязі та належної якості, претензії до ТОВ "Супрамарін" відсутні.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р. позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на суму 59096,93 грн., в свою чергу відповідач розрахувався за надані послуги не в повному обсязі, сплативши 15.04.2019р. 41415,93 грн. та залишивши несплаченою заборгованість в розмірі 17681,00 грн., що також підтверджується гарантійним листом відповідача від 16.04.2019р., у якому ТОВ "Євро-Ламбер" підтвердив, що послуги отримані в повному обсязі та належної якості та гарантував протягом 14 календарних днів з дати листа здійснити оплату по рахунку №369 від 04.03.2019р. в розмірі 17681,00 грн.

При цьому, відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18, від 11.06.2019 у справі №904/2394/18 та від 05.09.2019 у справі №910/14371/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У листі від 16.04.2019р. відповідач одночасно гарантував сплатити суму коштів в розмірі 17681,00 грн. по рахунку №369 від 04.03.2019р., а також зазначав про сплату вказаних коштів протягом 14 календарних днів з дати листа, тобто до 30.04.2019р., що, фактично, є письмовим проханням відстрочити сплату боргу до зазначеної дати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач визнав борг в розмірі 17681,00 грн. в рамках договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р.

Доказів сплати відповідачем 17681,00 грн. боргу після 16.04.2019р. не надано.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 17681,00 грн., який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 17681,00 грн. боргу за надані згідно договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р. транспортно-експедиторські послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і підлягає задоволенню.

Судом враховується, що, з огляду на отримання відповідачем рахунку 31.03.2019р., кошти по рахунку №369 від 04.03.2019р. мали бути сплачені, з огляду на умови п. 3.1 договору, в термін до 14.04.2019р.

Як вже зазначалось, відповідач оплатив рахунок №369 від 04.03.2019р. частково, у розмірі 41415,93 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р., позивачем за період з 16.04.2019р. по 11.09.2019р. нараховано 2501,49 грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може бути перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.3 договору сторонами погоджено, що за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт оплачує експедиторові пеню за кожен календарний день прострочення платежу грошові кошти в розмірі п`ять відсотків від суми несплаченого рахунку.

Однак, судом береться до уваги, що в позові у розрахунку пені позивач використовував подвійну облікову ставку НБУ.

Сторони прийшли згоди, що встановлений Господарським кодексом України шестимісячний термін нарахування штрафних санкцій на відносини сторін не застосовується і пеню може нараховуватись впродовж одного року з моменту виникнення в сторони права на її нарахування (п. 4.1.8 договору).

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку, суд прийшов до висновку, що наданий позивачем розрахунок пені за період з 16.04.2019р. по 11.09.2019р. на суму заборгованості здійснений в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 2501,49 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 884,05 грн. штрафу на підставі п. 4.3.7 договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р.

Відповідно до п. 4.3.7 договору за прострочення виконання своїх фінансових зобов`язань по оплаті суми боргу понад 15 календарних днів, Клієнт додатково оплачує Експедитору одноразово штраф в розмірі 5% від суми заборгованості, а також курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

Суд встановив, що зазначені в п. 4.3.7 договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р. 5% від суми заборгованості за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що відповідач не оплатив позивачу транспортно-експедиторські послуги, з простроченням більш ніж на 15 календарних днів, штраф у розмірі 5% від вартості неоплачених транспортно-експедиторських послуг (погоджений сторонами п. 4.3.7 договору) у розмірі 884,05 грн., відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 884,05 грн. штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р., позивачем за період з 12.09.2018 по 03.09.2019 нараховано за період з 16.04.2019р. по 11.09.2019р. 216,53 грн. 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку, суд прийшов до висновку, що наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 16.04.2019р. по 11.09.2019р. на суму заборгованості здійснений в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 216,53 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 17681,00 грн. основного боргу, 2501,49 грн. пені, 216,53 грн. 3% річних та 884,05 грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо витрат на правову допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

У матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 01.06.2018р., укладений між позивачем та адвокатом Форостенко О.О., ордер №485395 від 23.07.2019р., квитанція до прибуткового касового ордеру №24 від 01.06.2019р., підписана Форостенко О.О. з зазначенням про прийняття від ТОВ "Супрамарін" 10000,00 грн. з підставою "договір про надання правової допомоги від 01.06.2019р.".

Судом враховується, що у позові, а також у додаткових поясненнях по справі від 02.12.2019р. представник позивача просив стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на правову допомогу посилаючись на договір про надання правової допомоги від 01.06.2019р.

Однак, позивачем не надано у матеріали справи договір про надання правової допомоги від 01.06.2019р., на який він посилається, як на підставу виникнення між позивачем та адвокатом Форостенко О.О. договірних відносин щодо надання позивачу останнім правової допомоги у справі №924/1058/19.

При цьому, підставою сплати коштів в розмірі 10000,00 грн. за наданою в матеріали справи представником позивача квитанцією до прибуткового касового ордеру №24 від 01.06.2019р. значиться договір про надання правової допомоги від 01.06.2019р.

Таким чином, в матеріалах справи відсутній як договір про надання правової допомоги від 01.06.2019р., на який посилається позивач, так і докази понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

В свою чергу, судом береться до уваги, що в наявному в матеріалах справи договорі про надання правової допомоги від 01.06.2018р. зазначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, адвокат, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової (юридичної) допомоги по представництву інтересів клієнта у господарському суді Хмельницької області по справі про стягнення заборгованості з ТОВ "Євро Ламбер", код ЄДРПОУ 42257964. За правову допомогу, передбачену в п.п. 2.1. Договору клієнт сплачує адвокату гонорар у сумі 10000,00 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на правову допомогу по вищезазначеному договору від 01.06.2018р.

При цьому, правовідносини між позивачем та ТОВ "Євро Ламбер" по договору транспортного експедирування №0801-01/18sm від 08.01.2019р., які є підставою для стягнення з відповідача заборгованості, виникли у 2019 році.

Окремо судом враховується, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконання послуг, перелік складових наданих послуг, вартість складових наданих відповідних послуг, в тому числі, в контексті частини 3 статті 126 ГПК України.

Проаналізувавши надані докази понесення витрат на правову допомогу, оцінивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено понесення витрат на правову допомогу, а тому вимога про стягнення з відповідача 10000,00 грн. витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Ламбер" (м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 11А, код 42257964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Супрамарін" (м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, код 40753286) 17681,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 00 коп.) основного боргу, 2501,49 грн. (дві тисячі п`ятсот одна гривня 49 коп.) пені, 216,53 грн. (двісті шістнадцять гривень 53 коп.) 3% річних, 884,05 грн. (вісімсот вісімдесят чотири гривні 05 коп.) штрафу, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 20.01.2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 5 прим.:

1 - в наряд,

2,3 - позивачу (65026, м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12),

4 - представнику позивача Форостенко Олександра Олександровича (65048, м. Одеса, вул. Базарна, 5/5, оф. 206)

5 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 11А).

Всім рек. з повід.