Ухвала

від 20.01.2020 по справі 620/2001/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2020 року

м. Київ

справа №620/2001/19

адміністративне провадження №К/9901/1525/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. , перевіривши касаційну скаргу Волоськівської сільської ради Менського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 620/2001/19 за позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державної установи "Центр пробації" до Волоськівської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Менської місцевої прокуратури (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної установи "Центр пробації" із позовом до Волосківської сільської ради Менського району (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт, зобов`язавши відповідача вчинити дії, спрямовані на погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Волоськівська сільська рада Менського району Чернігівської області звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, зокрема в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 139 КАС України.

Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, Суд виходить з наступного.

Питання щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати регулюють стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України "Про судовий збір".

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного слідує, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати.

При цьому, скаржником не наведено жодних обґрунтувань стосовно наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Зі скарги та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач у цій справі є суб`єктом владних повноважень і, звернувшись до суду в 2019 році, заявив позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3842,00 гривні (200% від 1921,00 грн.).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Волоськівської сільської ради Менського району Чернігівської області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Волоськівської сільської ради Менського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 620/2001/19 за позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державної установи "Центр пробації" до Волоськівської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3842,00 гривень (отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходу бюджету 22030102 "Судовий збір" (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207).

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Л.О. Єресько

Суддя Верховного Суду