Постанова

від 10.01.2020 по справі 760/33373/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа№ 760/33373/18 Головуючий у 1 інстанції Букіна О.М.

Провадження № 33/824/170/2020 Головуючий у 2 інстанції Гайдай Р.М.

Категорія ч. 1 ст. 483 МК України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2020 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Анісової О.І. на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату переміщення через митний кордон України та митного оформлення товарів - директора ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 41008708, 01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд. 6/2, літ. А),

визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 695887, 95 гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 695887,95 гривень та судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 21 серпня 2017 року на митну територію України з Ірану через п/п Іллічівський морський торговельний порт м/п Чорноморський Одеської митниці ДФС у вантажному автомобілі 54A48910/54A49010 на адресу ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 41008708, 01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд. 6/2, літ. А) ввезено товари виноград сушений (родзинки) загальною вагою брутто - 21777 кг., кількість місць - 2100.

Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України були: попередня митна декларація одержувача ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС від 16 серпня 2017 року № UA100000/2017/854865, а також товаросупровідні документи: книжка МДП від 13 серпня 2017 року № GX.80434409, СMR від 10 серпня 2017 року № 503843, інвойс від 10 серпня 2017 року № 96200 з зазначенням вартості товарів - 16800 доларів США.

Після прибуття у зону діяльності Київської міської митниці ДФС, зазначені товари для вільного обігу на митній території України були заявлені декларантом ФОП ОСОБА_2 на митному посту Західний за МД від 23 серпня 2017 року № UA100010/2017/274977.

Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані такі документи: контракт від 23 червня 2017 року № RV/2306-2017, укладений між компанією ROV TRADE LIMITED (P.O. Box 37603, Ras Al Khaimah, Об`єднані Арабські Емірати) та ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС в особі директора ОСОБА_1 , книжка МДП від 13серпня 2017 року № GX.80434409, СMR від 10.08.2017 № 503843, інвойс від 10 серпня 2017 року № 96200 та інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.

У графі 2 МД № UA100010/2017/274977 задекларовано, що відправником товарів є компанія TIZABTAK DRIED FRUIT CO. (7km Arad Road, Malayer, Іран).

24 листопада 2017 року було направлено запит до митних органів Ірану (вих. № 20004/5/99-99-20-02-01-16) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів виноград сушений (родзинки) , одержувачем яких виступало ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС .

09 жовтня 2018 року до Київської міської митниці ДФС надійшла відповідь від митних органів Ірану (лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС від 04 жовтня 2018 року № 30793/7/99-99-20-02-01-17) на запит стосовно перевірки законності ввезення на митну територію України товарів виноград сушений (родзинки) , одержувачем яких виступало ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС .

Відповідно до листа митних органів Ірану від 04 серпня 2018 року № 18/4492763 вказані товари були відправлені з території Ірану. Компанія TIZABTAK DRIED FRUIT CO. була зареєстрована в офіційних органах Ірану 29 квітня 2001 року за номером 929. Назва продавця / відправника, покупця / одержувача є такими, які зазначені в документах, доданих до запиту. Відомості, які містяться в зазначених документах є автентичними і точними, за виключенням інвойсу від 10 серпня 2017 року № 96200. Задекларована вартість товарів виноград сушений (родзинки) під час експорту становить 27300 доларів США.

У графі 22 МД № UA100010/2017/274977 задекларовано загальну суму за інвойсом від 10 серпня 2017 року № 96200 - 16800 доларів США.

Таким чином, встановлено факт заниження вартості товарів виноград сушений (родзинки) під час ввезення на митну територію України.

Отже, товари виноград сушений (родзинки) загальною вагою брутто

21777 кг та загальною вартістю 27300 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (21 серпня 2017 року) складає 695887,95 грн., були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Відповідно до інформації з бази даних Податковий блок на момент переміщення (21 серпня 2017 року) вказаних товарів через митний кордон України ОСОБА_1 був керівником ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС .

Таким чином, дії директора ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС ОСОБА_1 призвели до переміщення товарів загальною вартістю 695887,95 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Відповідно до інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил бази даних ЄАІС ДФС, гр. ОСОБА_1 протягом 2017-2018 років не притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 483 або ст. 482 Митного кодексу України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого

ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Відповідно до матеріалів справи, безпосередні предмети порушення митних правил не вилучались та були випущені у вільний обіг, вартість предметів становить 695 887,95 грн.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Анісова О.І. просить поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року, вказану постанову скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що протокол про порушення митних правил № 0767/10000/18 від 13 листопада 2018 року не відповідає вимогам ч. 1, 2, 9 ст. 494 МК України. Так, в протоколі не зазначено місце проживання ОСОБА_1 , місце його роботи, посада або рід занять на момент складання такого протоколу. Натомість, до протоколу включено відомості про місце роботи ОСОБА_1 та його посаду станом на момент спірного переміщення товарів через митний кордон України - 23 серпня 2017 року, тобто дату, яка передує більш ніж на рік даті складання протоколу (13 листопада 2018 року), що призвело до включення в протокол недостовірної інформації про ОСОБА_1 , оскільки станом на дату складання протоколу останній не був директором ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС , не мав жодного відношення до вказаного підприємства та відповідно не міг знаходитися за адресою, зазначеною митним органом в протоколі як адреса особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Апелянт зазначила, що наявні в матеріалах справи копії листа Запрошення Київської міської митниці ДФС № 4346/26-70-20-32 від 07 листопада 2018 року , супровідного листа Київської міської митниці Щодо направлення примірників протоколів про порушення митних правил від 13 листопада 2018 року № 0767/10000/18, 0767/10000/18, 0768/10000/18 вих. № 8819/10/26-70-2005 від 13 листопада 2018 року без опису вкладення, розрахункового документу (квитанції) та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення не є належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_1 митним органом протоколу про порушення митних правил та інформації про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що свідчить про порушення митним органом та судом першої інстанції порядку розгляду справи про порушення митних правил, вимог ст. 498, 526 МК України та виключає правомірність винесеної постанови від 01 березня 2019 року. Аналогічно судом першої інстанції здійснювалося направлення повісток про виклик ОСОБА_1 на адресу місцезнаходження ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС , в той час як до відповідальності притягувався саме ОСОБА_1 як фізична особа, а не ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС , що свідчить про неналежне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та дату розгляду справи про порушення митних правил, виключає правомірність розгляду такої справи судом за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до припису ст. 526 МК України та становить безумовну підставу для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Крім того, апелянт вказала, що на момент виявлення порушення митних правил 09 жовтня 2018 року та дату складання протоколу про порушення митних правил від 13 листопада 2018 року строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 467 МК України неодноразово сплинув ,що виключає правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через 1,5 років після нібито вчинення порушення митних правил.

Також апелянт звертає увагу на те, що належним суб`єктом порушення митних правил, визначеного ч. 1 ст. 483 МК України є саме ФОП ОСОБА_2 , який ідентифікований судом першої інстанції як декларант товару, митна вартість якого нібито занижена, а не ОСОБА_1 як директор ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС .

Таким чином, враховуючи наведене, апелянт вважає, що матеріали даної справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про заниження митної вартості товару за МД № UA100010/2017/274977 від 23 серпня 2017 року, про неправдивість відомостей щодо вартості товару у інвойсі № 96200 від 10 серпня 2017 року та відповідно про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Щодо доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року, то апелянт вказала, що ОСОБА_1 ознайомився з протоколом про порушення митних правил № 0767/10000/18 від 13 листопада 2018 року та оскаржуваною постановою лише 25 жовтня 2019 року.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Анісову О.І., котра підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задоволити, представника Київської митниці Держмитслужби за довіреність ОСОБА_3 , котрий заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 245 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 467 МК України (в редакції на момент вчинення правопорушення) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

При цьому, слід зауважити, що застосування положень Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612- VIII, яким змінено порядок обчислення і застосування строків накладення стягнення в справах про порушення митних правил, не відповідатиме ч. 3 ст. 3 МК України та ст. 58 Конституції України щодо зворотної дії закону в часі, оскільки посилює відповідальність особи, так як ставить таку відповідальність в залежність виключно від моменту виявлення правопорушення органом доходів і зборів та встановлює підстави для зупинення перебігу строків накладення стягнення при надходженні справи до суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків для накладення стягнення .

Таким чином, зважаючи на те, що порушення митних правил ОСОБА_4 було вчинено 21 серпня 2017 року і не є триваючим, шестимісячний строк накладення стягнення сплинув 21 лютого 2018 року, а тому, на переконання апеляційного суду, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 467 МК.

Щодо доводів апеляційної скарги про поновлення строку на апеляційне оскарження, то вони є слушними, а тому також підлягають до задоволення.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, 483, 526 МК України апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Анісової О.І. - задоволити.

Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 01 березня 2019 року, стосовно ОСОБА_1 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Гайдай