Постанова

від 15.01.2020 по справі 361/5604/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

справа № 361/5604/16-ц

провадження № 61-14348св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , садівниче товариство Труд ,

третя особа - Броварська районна державна адміністрація Київської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2018 року у складі судді: Сердинського В. С., та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , садівничого товариства Труд (далі - СТ Труд ) про визнання загальних зборів незаконними, визнання дій незаконними та неправомірними, визнання недійсними та скасування протоколу та рішень загальних зборів.

Позов мотивовано тим, що у червні 2015 року неуповноваженими особами були проведені загальні збори СТ Труд , з порушенням встановленого діючим законодавством та Статутом СТ Труд порядку, без наявності відповідного кворуму зборів. Нам зборах були розглянуті питання та прийнято рішення про: обрання голови та секретаря зборів СТ Труд ; прийняття до складу СТ Труд нових членів; звільнення з займаних посад голови правління ОСОБА_1 та членів правління; обрання нового складу правління СТ Труд ; обрання нового голови правління СТ Труд ; обрання спостережної ради СТ Труд ; визначення уповноважених представників на здійснення подальших дій щодо проведення державної реєстрації змін до установчих документів СТ Труд . Позивач зазначав, що в зборах не приймали участь та не були присутніми більша половина, а саме 96, членів СТ Труд , протокол загальних зборів СТ Труд від 06 червня 2015 року підписаний неуповноваженими особами, не завірений печаткою, головою правління та головою зборів обрані не члени садівничого товариства, протокол містить ознаки підробки, підписи осіб на протоколі не завірені печаткою садівничого товариства, рішення, які зазначені в оспорюваному протоколі загальних зборів, членами товариства не обговорювалися, на голосування не ставилися, будь-які рішення по ним не приймалися. Вказував, що при ухваленні рішень були порушені норми чинного законодавства та права, інтереси і свободи усіх членів СТ Труд , а також права самого товариства.

ОСОБА_1 просив:

визнати загальні збори СТ Труд незаконними, такими, що не відбулися, в зв`язку з відсутністю кворуму та такими, що проведені з порушенням встановленого статутом порядку;

визнати дії ОСОБА_2 в частині скликання та проведення 06 червня 2015 року загальних зборів СТ Труд незаконними та неправомірними;

визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів СТ Труд , що оформлено протоколом № 1 загальних зборів СТ Труд від 06 червня 2015 року та протокол № 1 загальних зборів СТ Труд .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час створення об`єднання садівничих товариств СТ Труд , за своєю організаційно-правовою формою, садівничі товариства відносились до споживчих кооперативів та враховуючи положення підпункту б пункту 4.2. розділу 4 Статуту СТ Труд , строк повноважень позивача, як голови правління СТ Труд , сплинув (закінчився) 31 травня 2012 року. У грудні 1996 року позивач ОСОБА_1 припинив членство у кооперативі. Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, не може бути стороною корпоративного спору, окрім спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.

Суд першої інстанції вважав, що також необґрунтованою є позовна вимога щодо визнання дій відповідача ОСОБА_2 в частині скликання та проведення 06 червня 2015 року загальних зборів СТ Труд незаконними та неправомірними, оскільки в позовній заяві зазначено, учасниками справи не оспорювалось, а свідками в судовому засіданні підтверджено, що ініціатором зборів, які повинні були відбутися 06 червня 2015 року було спільне колегіальне рішення членів правління СТ Труд . Відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа, відповідно до пункту 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин . Не підлягає задоволенню також вимога позивача про визнання недійсним та скасування протоколу № 1 загальних зборів СТ Труд від 06 червня 2015 року, оскільки у судовому порядку може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, не довів, що загальні збори СТ Труд 06 червня 2015 року були проведені з порушенням вимог закону, не надав доказів на підтвердження того, що рішення цих зборів оформлено з порушеннями, оскільки кількість членів товариства, присутніх на зборах під час голосування, є більшою за половину його членів, що свідчить про наявність кворуму на загальних зборах.

Аргументи учасників справи

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому, посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи суди позбавили ОСОБА_1 можливості бути представленим адвокатом в судовому засіданні, суди не надали належної оцінки доводам про відсутність кворуму загальних зборів, не врахували, що протокол загальних зборів підроблений невідомими особами, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не скріплений печаткою СТ Труд та фактично збори не відбувались, а рішення вказані в протоколі не обговорювались та не приймались. Крім цього, суди прийняли рішення на підставі неналежних та недопустимих доказів та невірно визначили кількість земельних ділянок, що належать СТ Труд та кількість членів СТ Труд .

Вказує, що при суди помилково вважали, що ОСОБА_1 було виключено зі складу членів СТ Труд . Згідно протоколу СТ Труд № 3 від 25 листопада 2005 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято до складу членів СТ Труд , виділено земельну ділянку під номером № 26а.

У листопаді 2019 року відповідачі подали відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Відзив мотивовано тим, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а суди вірно встановили правильність підрахунку присутніх на загальних зборах СТ Труд та підтвердження права голосу кожного з присутніх.

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких просить касаційну скаргу задовольнити повністю. Доповнення до касаційної скарги мотивовані тим, що в матеріалах справи відсутні докази щодо дати та підстави набуття ОСОБА_2 статусу члена СТ Труд , а суди не врахували, що в межах СТ Труд знаходиться 192 земельні ділянки та загальні збори не могли скликатись ОСОБА_1 у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про повідомлення сторін про день, час та місце розгляду справи тапризначено справу до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що СТ Труд є юридичною особою та відноситься до споживчих товариств.

Статут СТ Труд затверджено загальними зборами членів товариства від 12 грудня 1995 року, та зареєстровано у виконавчому комітеті Броварської районної Ради народних депутатів Київської області.

Відповідно до підпункту б) пункту 4.2. розділу 4 Статуту СТ Труд голова правління є виборною посадою та обирається загальними зборами членів СТ Труд строком на три роки.

Згідно протоколу загальних зборів СТ Труд від 31 травня 2009 року ОСОБА_1 було обрано головою правління СТ Труд .

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів членів СТ Труд від 06 червня 2015 року :

обрано лічильну комісію у наступному складі: голова лічильної комісії - ОСОБА_4 , член лічильної комісії - ОСОБА_5 ;

обрано головою зборів ОСОБА_13, секретарем зборів - ОСОБА_3;

прийнято до складу кооперативу нових членів на підставі поданих заяв в кількості 6 осіб та затверджено оновлений список членів кооперативу;

вирішено перенести затвердження звіту Голови правління про наслідки роботи на наступні збори, у зв`язку з неявкою на збори Голови правління ОСОБА_1., а також з ненаданням ОСОБА_1 звіту про наслідки роботи на посаді голови правління за період з 2009 по 2014 роки;

звільнено ОСОБА_1 з посади голови правління та членів правління з 06 червня 2015 року;

обрано до складу правління нових осіб, які приступають до виконання свої обов`язків з 07 червня 2015 року, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 ;

обрано Головою правління ОСОБА_2. з 07 червня 2015 року;

обрано до складу спостережної ради ОСОБА_14., ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

визначено уповноважених представників на здійснення подальших дій щодо проведення державної реєстрації змін до установчих документів СТ Труд та надано повноваження Голові правління ОСОБА_2, якому доручено бути повноважним представником в усіх установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності з питань державної реєстрації змін до статутних документів СТ Труд .

Згідно частини третьої статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19) зроблено висновок, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний фінансово-правовий консалтинг про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів ) зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц. Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно визначили предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17 (провадження № 14-45цс19) вказано, що споживче товариство є юридичною особою та здійснює господарську діяльність з моменту його державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які й приймають статут, визначають розміри вступного і обов`язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов`язані з його діяльністю (статті 7, 11 Закону України Про кооперацію , статті 5-7 Закону України Про споживчу кооперацію ). За змістом положень статті 12 Закону України Про кооперацію , статті 6 Закону України Про споживчу кооперацію член споживчого товариства має право, у тому числі брати участь в господарській діяльності споживчого кооперативу, а також в управлінні ним, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску. З аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що члени споживчого товариства (споживчого кооперативу), яке є господарською організацією, беруть участь в управлінні ним, мають право одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску, та інші правомочності, встановлені законом і статутними документами такого товариства. Такі ознаки відповідають поняттю корпоративних прав, наданому в статті 167 ГК України, а тому спори між учасниками споживчого товариства або між споживчим товариством і його членом, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього товариства, є такими, що виникають з корпоративних відносин .

Тому судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені рішення скасуванню з закриттям провадження у справі .

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2018 рокута постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у справі № 361/5604/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , садівничого товариства Труд про визнання загальних зборів незаконними, дій незаконними та неправомірними, недійсними та скасування рішень і протоколу загальних зборів закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд його справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

З моменту прийняття постанови рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2018 року та постанова Київського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук