Рішення

від 17.01.2020 по справі 342/668/19

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/668/19

Провадження № 2/342/27/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.

за участю секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вань Ірина Радиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг про визнання Договору Фінансового лізингу таким, що укладений з застосуванням обману позивача відповідачем, про застосування правових наслідків нікчемного Договору Фінансового лізингу шляхом відшкодування позивачу майнових збитків в подвійному розмірі та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Вань І.Р., звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) Євролізинг Холдінг , в якому просить: Договір Фінансового лізингу № 000284 від 26.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг , код ЄДРПОУ 39348129 та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , предметом якого є автомобіль, з підстави його обов`язкового нотаріального непосвідчення визнати таким, що містить обман ОСОБА_1 зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг ; оскільки даний нікчемний Договір під впливом обману ОСОБА_1 , застосованого стороною Договору Товариством з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг , зі сторони ОСОБА_1 виконано на суму 170000 грн., застосувати в правовідношенні наслідки нікчемного Договору, передбачені ч. 2 ст. 230 ЦК, - відшкодуванням ОСОБА_1 за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг збитків у подвійному розмірі на суму 340000 грн. та моральну шкоду в еквіваленті 5000 грн., вирішити питання судових витрат ОСОБА_1 , понесених по справі.

В позові зазначено, що він ґрунтується на порушенні відповідачем прав позивача, що визначені законодавством у сфері прав споживачів, на введенні позивача відповідачем в оману, на заволодінні відповідачем грошовими коштами позивача з підстав застосування обману щодо укладення з позивачем договору фінансового лізингу, який є нікчемним. Зазначено, що позивач, як фізична особа, для власних побутових потреб, виявив бажання придбати автомобіль та сплатити продавцеві повну суму коштів у момент оформлення договору купівлі-продажу. Позивач зателефонував за вказаними в рекламній пропозиції телефонними номерами відповідача та поцікавився, чи рекламна пропозиція є дійсною і через який час він отримає автомобіль за повну сплату його вартості. Менеджер відповідача підтвердив дійсність пропозиції та повідомив, що для підтвердження наміру позивача придбати автомобіль потрібен попередньо укладений договір купівлі-продажу з зазначенням в ньому правових наслідків завдатку, після чого слід перерахувати через банківську установу завдаток в розмірі частини вартості обраного автомобіля від його актуальної ціни; замовлений та частково проплачений завдатком позивача автомобіль буде доставлено безкоштовно до місця проживання позивача, де позивач доплатить решту ціни автомобіля готівкою під розписку кур`єру чи перерахує на рахунок відповідача через банківську установу, далі кур`єром буде оформлено позивачу акт прийому передачі та видано касовий документ, на підставі чого позивач за свій рахунок зареєструє придбаний та отриманий автомобіль в органі реєстрації транспортних засобів - в МРЕО. Для узгодження та письмового оформлення усіх формальностей щодо купівлі-продажу автомобіля, позивач повинен з певною сумою грошей від ціни бажаного автомобіля прибути у визначений день в приміщення регіонального офісу відповідача, найближчого до місця проживання позивача, де буде оформлений відповідний договір, на підставі якого позивач здійснить оплату завдатку вартості автомобіля, примірник банківської квитанції пред`явить працівнику регіонального офісу відповідача і з цього моменту через декілька днів автомобіль позивача буде доставлено в м. Івано-Франківськ, де позивач з водієм-кур`єром відповідача дооформлять усі питання купівлі-продажу автомобіля, оплатить водієві-кур`єру відповідача решту за обраний автомобіль або позивач здійснить доплату відповідачу за автомобіль через банківську установу, після чого позивачу залишатиметься лише зареєструвати придбаний автомобіль в органі МРЕО.

26 серпня 2016 року позивач прибув в приміщення регіонального офісу відповідача в м. Київ для оформлення правовідносин щодо придбання автомобіля, де працівники цього офісу підтвердили, що вартість обраного позивачем для придбання автомобіля Sportage Comfort з об`ємом двигуна 1,7, тип палива - дизель, тип КПП - 6МТ, привід - 2WD, рік випуску - 2016, з позивача потягне усіх грошових витрат, крім витрат щодо державної реєстрації автомобіля в МРЕО, на таку-то суму в грн., які позивач має сплатити на рахунок відповідача чи під розписку водієві-кур`єру відповідача при отриманні автомобіля, за мінусом сплаченого завдатку, а тепер позивач має сплатити відповідачу завдаток 114308 грн. плюс 556925 грн. Позивач названі суми завдатку за автомобіль на рахунок відповідача сплатив, що підтверджують банківські квитанції ПриватБанку від 29.08.2016 № 0.0.607110549.1 та № 0.0.607110672.1. Також позивача проінформували, що в разі, якщо він передумає через декілька днів отримати замовлений автомобіль та доплатити за нього, сплачений ним завдаток не повертається, а стає коштами відповідача. З квитанціями про оплату на рахунок відповідача 114308 грн. і 556925 грн. позивач повернувся до регіонального офісу відповідача, де 26.08.2016 працівники відповідача уклали з ним Договір Фінансового лізингу № 000284 від 26.08.2016 на автомобіль Sportage Comfort з об`ємом двигуна 1,7, тип палива - дизель, тип КПП - 6МТ, привід - 2WD, рік випуску - 2016. Повернувшись до місця проживання, позивач очікував доставки автомобіля. Декілька разів працівники відповідача по телефону інформували позивача, що доставка автомобіля водієм-кур`єром затримується із-за непередбачуваних проблем під час його розмитнення, що автомобіль заарештовано на митному складі і відповідач очікує рішення суду про скасування арешту. Неодноразово позивач телефонував відповідачу, але той перестав відповідати на дзвінки. Отримавши роз`яснення від юристів, позивач зрозумів, що відповідач не має наміру поставити автомобіль, чи повернути завдаток. Також в даний час позивач дізнався, що Договір Фінансового лізингу № 000284 від 26.08.2016 на автомобіль є нікчемним, позитивних правових наслідків для позивача не тягне і не може потягнути, крім як наслідків з підстави нікчемності названого договору; позивач відповідачем обманутий. Позивач покликається на ст.ст. 203,215, 216, 220,799,806,807 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг та зазначає, що оскаржуваний Договір є нікчемним через недодержання сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, як передбачено ст. 799 ЦК України, договір Фінансового лізингу вчинений на основі застосування обману позивача зі сторони відповідача при укладені договору. Наслідком нікчемного Договору Фінансового лізингу № 005035 від 12.04.2017 в силу ч. 2 ст. 230 ЦК України, є відшкодування позивачу майнової шкоди в подвійному розмірі 340000 грн. (2 х (114308 грн. + 55692) та моральної шкоди 5000 грн.

Сторони, їх представники. - в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Представник відповідача про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною в позовній заяві - АДРЕСА_1 . Оскільки судові повістки, направлені відповідачу за зазначеною адресою, повернуті до суду без вручення адресату з відміткою - інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , тому відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. У визначений судом строк відповідач не подав відзив.

Передбачених ч.1 статті 223 ЦПК України підстав для повторного відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази та перевіривши їх в сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 26 серпня 2016 року між ТОВ Євролізинг Холдінг (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 000284, відповідно до якого предметом Лізингу є транспортний засіб марки КІА Sportage Comfort з об`ємом двигуна 1,7, тип палива - дизель, тип КПП - 6МТ, привід - 2WD, 2016 року випуску.

Згідно п. 1.1 даного Договору лізингодавець взяв на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність та передати його у користування лізингоодержувачу на умовах, передбачених цим Договором, а лізингодержувач користується предметом лізингу на умовах даного Договору та згідно з положеннями чинного законодавства. П. 8.2 Договору визначає, що предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачу не пізніше 90 банківських днів з моменту повної сплати лізингодержувачем платежів перелічених у п.8.1 ст.8 договору: Платежу за адміністрування договору; Авансового платежу; Платежу за передачу предмета лізингу; У разі наявності, різницю до вже сплаченого Авансового платежу на умовах викладених у п.13.6 ст.13 Договору, або різницю до вже сплаченого Авансового платежу на умовах викладених у п.13.7 ст.13 даного Договору.

Відповідно до п. 12.1 Договору, укладаючи даний Договір, сторони погоджуються, що вартість предмета лізингу на момент укладення Договору становить суму вказану в Додатку №1 до договору. Відповідачем позивачу ОСОБА_1 надані два бланки квитанцій для сплати ТОВ Євролізинг Холдінг по договору фінансового лізингу № 000284 із зазначенням розрахункових рахунків, отримувача, розміру платежу та його призначення, а саме: 55692 грн. слід сплатити на рахунок № НОМЕР_2 сплата за договором фінансового лізингу , 114308 грн. слід сплатити на рахунок № НОМЕР_3 сплата авансових внесків за договором фінансового лізингу .

Статтею 2 Договору визначено, що авансовий платіж - це обов`язків платіж, що складає частину від вартості предмета лізингу, розмір якого сторони визначили в Додатку № 1 Договору, який сплачується лізингоодержувачем на користь лізингодавця на умовах договору до моменту купівлі предмета лізингу; платіж за адміністрування Договору - першочерговий одноразовий платіж, що підлягає сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця за підготовку, перевірку та розгляд документів для укладання Договору, пошуку предмета лізингу відповідно до встановлених специфікацій лізингоодержувачем, незалежно від назви призначення платежу у квитанції про сплату. Розмір платежу за адміністрування Договору становить погоджений сторонами відсоток від вартості Предмета лізингу, який вказується у Додатку №1 до Договору. Пунктом 13.1 Договору передбачено, що платіж за адміністрування Договору являє собою винагороду лізингодавця за організаційні заходи, пов`язані з підготовкою та укладанням Договору. Відповідно до п.13.2 розмір платежу за адміністрування Договору, погоджений сторонами складає десять відсотків від вартості Предмета лізингу та вказується в Додатку №1 до Договору.

Як вбачається із квитанцій відділення Приватбанку від 26.08.2016, позивач ОСОБА_1 здійснив платежі на розрахунковий рахунок ТОВ Євролізинг Холдінг : 114308 грн. призначення платежу - сплата авансових внесків за договором фінансового лізингу № 000284 по квитанції № 0.0.607110549.2; 55692 грн. призначення платежу - сплата за договором фінансового лізингу № 000284 по квитанції № 0.0.607110672.2.

Відповідно до умов, викладених у п. 4.6 Договору фінансового лізингу № 000284 від 26.08.2016, лізингодавець має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку за умови невиконання лізингоодержувачем умов Договору. При цьому лізингодавець не зобов`язаний завчасно повідомляти лізингоодержувача про розірвання даного Договору. Пунктом 4.7 Договору передбачено право лізингодавця розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку неможливості придбання предмета лізингу чи відмови продавця здійснити продаж та/або поставку Предмета лізингу та у разі не обрання нового Предмета лізингу. У такому випадку поверненню лізингоодержувачу підлягають платежі визначені п.16.5 ст.16 Договору- авансовий платіж або частину Авансового платежу за мінусом 20 відсотків, які лізингодавець утримує в якості штрафу за невиконання умов Договору. Платіж за адміністрування Договору поверненню не підлягає. Відповідно до п.16.1 лізингоодержувач, який сплатив Платіж за адміністрування договору, частково або повністю сплатив Авансовий платіж та не отримав Предмет лізингу, має право розірвати даний Договір за власним бажанням, про що має повідомити Лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця. У такому випадку поверненню підлягає сплачений лізингоодержувачем Авансовий платіж та/або частина Авансового платежу. Платіж за адміністрування договору (частина Платежу за адміністрування) в такому випадку поверненню не підлягає.

Відносини, які виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, а також Законом України Про фінансовий лізинг . Водночас, відповідно до п.п.3; 17; 19; 22 ст.1 ЗУ Про захист прав споживачів діяльність відповідача з надання послуг фінансового лізингу в частині надання цих послуг фізичним особам, які є споживачами, підпадає під дію ЗУ Про захист прав споживачів .

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг". Згідно з частиною другою статті 1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу. Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

До істотних умов договору ч.2 ст.6 ЗУ Про фінансовий лізинг відносить, зокрема, умову про предмет лізингу. Частина 1 ст. 3 цього закону та частина 1 ст. 807 ЦК України визначають, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Згідно ч.1 ст.184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що відрізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками є незамінними. Всупереч зазначеним вимогам у договорі фінансового лізингу укладеного між сторонами відсутня обов`язкова для договору фінансового лізингу істотна умова щодо його предмету у обсягах, визначених законом. Так, предметом лізингу визначено: КІА Sportage Comfort з об`ємом двигуна 1,7, тип палива - дизель, тип КПП - 6МТ, привід - 2WD, рік випуску - 2016.В договорі фінансового лізингу № 000284 відсутня обов`язкова умова щодо індивідуальної визначеності предмета лізингу, прямо передбачена законодавством про фінансовий лізинг, що не відповідає вимогам закону, а саме ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Виходячи з аналізу норм чинного цивільного законодавства, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором і містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, про що свідчить зміст договору та правила статті 628 ЦК України.

Згідно із статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно приписів ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 № 9, відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Пунктом 20 цієї ж постанови передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 3.12 Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено, що договори лізингу транспортних засобів за участю фізичної особи посвідчуються нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорів найму(оренди) та з урахуванням особливостей, установлених Цивільним кодексом України та Законом України Про фінансовий лізинг .

Як вбачається із матеріалів справи, договір фінансового лізингу № 000284 від 26.08.2016, укладений між ТОВ Євролізинг Холдінг та ОСОБА_1 , не був нотаріально посвідчений. Транспортний засіб позивач не отримував.

Суд дотримується правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1551цс16 про обґрунтованість застосування до спірних правовідносин норми статті 799 ЦК України щодо відсутності нотаріального посвідчення спірного договору в розумінні частини першої статті 220 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Договір фінансового лізингу № 000284 від 26.08.2016, підписаний сторонами, є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Тому суд приходить до переконання про необхідність застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору фінансового лізингу та стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 170000 грн., отриманих від останнього за нікчемним договором в якості авансових внесків та сплати за договором фінансового лізингу № 000284.

Судом не встановлено підстав для визнання договору фінансового лізингу № 000284 від 26.08.2016 таким, що містить обман ОСОБА_1 зі сторони відповідача по причині його нотаріального непосвідчення, і приходить до переконання, що відсутні підстави для відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди в подвійному розмірі.

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (частина перша та пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України). Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на тому, що діями ТОВ Євролізинг Холдінг йому завдано моральної шкоди. Судом не встановлено, що ОСОБА_1 завдано моральну шкоду укладенням нікчемного правочину, стороною якого він є, в результаті винних дій відповідача, тому відсутні правові підстави для відшкодування йому моральної шкоди.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ЗУ Про фінансовий лізинг , ЗУ Про захист прав споживачів ст.ст. 11,16, 23, 184, 203, 215, 220, 229, 230, 509, 806, 807 ЦК України, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг на користь ОСОБА_1 відшкодування 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг до державного бюджету судовий збір в розмірі 1700 грн. (одну тисячу сімсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення судового рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Євролізинг Холдінг - вул. Полтавський шлях,31 кім. 301 Б, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (код ЄДРПОУ) 39348129.

Судове рішення складене 17.01.2020.

Суддя: Ничик Г. І.