Рішення

від 17.12.2019 по справі 691/702/19

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/702/19

провадження № 2/691/492/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю представника позивача Кучеренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп м.Полтава про стягнення не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди,-

встановив :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися в суд з позовною заявою до ТОВ Річен Груп м.Полтава про стягнення не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивачі посилаються на наступне позивач ОСОБА_1 , згідно наказу №9-ка був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп водієм автотранспортних засобів третього классу на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 грудня 2016 року по 03 вересня 2018 року, звільнений на підставі наказу №30-ка від 03 вересня 2018 року, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_1 на його ім`я. Позивач ОСОБА_2 , згідно наказу №9-ка був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп водієм автотранспортних засобів першого классу на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 грудня 2016 року по 04 жовтня 2018 року, звільнений на підставі наказу №36-ка від 04 жовтня 2018 року, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_2 на його ім`я. Позивач ОСОБА_3 , згідно наказу №9-ка був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп слюсарем з ремонту автомобілів третього розряду на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 грудня 2016 року по 26 квітня 2018 року, звільнений на підставі наказу №15-ка від 26 квітня 2018 року, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_3 на його ім`я. Позивач ОСОБА_4 , згідно наказу №42-ка від 31 травня 2017 року був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп водієм автотранспортних засобів третього классу на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року, звільнений на підставі наказу №53-ка від 03 вересня 2018 року згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_4 на його ім`я. На момент звернення до суду розрахунки з ними ніхто не провів. Скерований адвокатський запит на юридичну адресу зазначену в ЄДРПОУ відповідача щодо витребування довідок для розрахунку нарахованої та не виплаченої заробітної плати залишився без виконання по причині невручення відповідачу. За письмовим повідомленням Укрпошти , ТОВ Річен Груп не здійснює свою діяльність за вказаною адресою. Лише в травні 2019 року їм було видано довідки про заборгованість по заробітній платі, в з`язку з чим звернулися до суду за захистом своїх прав.

Позивачі в судове засідання не з`явилися. Участь в судовому розгляді взяла їх представник, яка позовні вимоги підтримала та просила позовну заяву задоволити.

Представник відповідача Товариства з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп м.Полтава, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1950202233610 від 11 червня 2019 року, №1950202253620 від 05 липня 2019 року, №1950202312146 від 24 вересня 2019 року, №1950202345702 від 25 жовтня 2019 року, №1950202357743 від 12 листопада 2019 року, №1950202357336 від 12 листопада 2019 року та оголошення про виклик до суду, яке було розміщено на офіційному веб-сайті Городищенського районного суду Черкаської області, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду. Неявка відповідача не перешкоджає розглядові справи по суті, так як сторона повідомлена вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у його відсутності.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, заслухавши представника позивача, враховуючи належне повідомлення відповідача і відсутність від нього відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст.1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зазначені норми вказують на те, що всі суми: заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Крім наведеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, таке роз`яснення надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

У Постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №446/509/16-ц зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Відповідно до статті 34 Закону України Про оплату праці , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею першою Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та статтею другою вказаного Закону встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадяться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців, як то визначено п.п. 2.2 2.3 Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 року.

Згідно п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затверджений Кабінетом Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.237-1 КПпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується доказами у справі наступне. Позивач ОСОБА_1 , згідно наказу №9-ка був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп водієм автотранспортних засобів третього классу на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 грудня 2016 року по 03 вересня 2018 року, звільнений на підставі наказу №30-ка від 03 вересня 2018 року, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_1 на його ім`я (а.с.17). Позивач ОСОБА_2 , згідно наказу №9-ка був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп водієм автотранспортних засобів першого классу на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 грудня 2016 року по 04 жовтня 2018 року, звільнений на підставі наказу №36-ка від 04 жовтня 2018 року, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_2 на його ім`я (а.с.18). Позивач ОСОБА_3 , згідно наказу №9-ка був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп слюсарем з ремонту автомобілів третього розряду на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 грудня 2016 року по 26 квітня 2018 року, звільнений на підставі наказу №15-ка від 26 квітня 2018 року, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_3 на його ім`я (а.с.19). Позивач ОСОБА_4 , згідно наказу №42-ка від 31 травня 2017 року був прийнятий на роботу в ТОВ Річен Груп водієм автотранспортних засобів третього классу на території с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, де працював в період з 01 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року, звільнений на підставі наказу №53-ка від 03 вересня 2018 року згідно п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою Серії НОМЕР_4 на його ім`я (а.с.21). Позивачі перебували у трудових відсинах з відповідачем Товариством з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп м.Полтава вул.Дмитра Коряка, №3 офіс 717, ідентифікаційний код юридичної особи 40886947 (а.с.13-16). Крім того, відповідно до довідок Форми ОК-7 отриманих у Пенсійному фонді України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу), позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в період перебування із відповідачем у трудових відносинах, нараховувалась заробітна плата ТОВ Річен Груп (а.с. 12-14). Згідно довідок ТОВ Річен Груп №26, №28, №30, №33 від 14 травня 2019 року, станом на 14 травня 2019 року, у ТОВ Річен Груп існує заборгованість по заробітній платі перед праівниками: ОСОБА_1 в сумі 32743,92 грн.; ОСОБА_2 в сумі 37653,31 грн.; ОСОБА_3 в сумі 18753,13 грн.; ОСОБА_4 в сумі 11219, 06 грн. (а.с.22-25). Вказані довідки видані відповідачем 14 травня 2019 року, за минуванням строку, коли зазначені суми мали бути виплачені. Як пояснила представник позивачів, нею було скеровано адвокатський запит на юридичну адресу зазначену в ЄДРПОУ відповідача щодо витребування довідок для розрахунку нарахованої та не виплаченої заробітної плати, який залишився без виконання по причині невручення відповідачу. Відповідно до листа Укрпошта від 12 лютого 2019 року №09.1-07-1183, ТОВ Річен Груп не здійснює свою діяльність за вказаною адресою (а.с.26).

Оскільки позивачам не було здійснена виплату заробітної плати, то, як працівники, обгрунтовано отримали право на компенсацію моральних втрат, як то передбачено ст.237-1 КЗпП України.

Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.

З врахуванням наведеного та дотримуючись принципів розумності й справедливості, суд вважає, що на користь позивачів має бути присуджено по 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки несвоєчасна виплата заробітної плати, дійсно призвела до моральних страждань, втрати організованого способу життя.

Враховуючи наведенні вище докази в їх сукупності та співставленні під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають до задоволення.

Позов підтверджується: копією трудової книжки Серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ; копією трудової книжки Серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 ; копією трудової книжки Серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 ; копією трудової книжки Серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_4 ; копії довідок Форми ОК-7 Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; довідками ТОВ Річен Груп №26, №28, №30, №33 від 14 травня 2019 року; листом Укрпошта від 12 лютого 2019 року №09.1-07-1183.

Керуючись 94, 116, 117 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , ст. ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп м.Полтава про стягнення не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди задоволити.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп юридична адреса м.Полтава вул.Дмитра Коряка, №3 офіс 717, ідентифікаційний код юридичної особи 40886947, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , заборгованість по заробітній платі в розмірі 32 743,92 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 42 216,52 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати 880,12 грн. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп юридична адреса м.Полтава вул.Дмитра Коряка, №3 офіс 717, ідентифікаційний код юридичної особи 40886947, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , заборгованість по заробітній платі в розмірі 37 653,31 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 41 614,56 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати 880, 12 грн. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп юридична адреса м.Полтава вул.Дмитра Коряка, №3 офіс 717, ідентифікаційний код юридичної особи 40886947, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , заборгованість по заробітній платі в розмірі 18753,13 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати 1525,10 грн. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю Річен Груп юридична адреса м.Полтава вул.Дмитра Коряка, №3 офіс 717, ідентифікаційний код юридичної особи 40886947, на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , заборгованість по заробітній платі з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року в розмірі 11 000 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати 1432,25 грн. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Копію рішення надіслати учасникам справи, для відому.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 27 грудня 2019 року.

Суддя О. М. Савенко