Рішення

від 20.01.2020 по справі 710/1291/19

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1291/19

Провадження № 2/710/28/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання Харченко Л.М.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - КП Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

04.10.2019 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з Комунального підприємства Комунальник - Сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь позивача нараховану але не виплачену заробітну плату за період з 01.04.2019 по 27.05.2019 в сумі 16 246,27 грн., та середньомісячну заробітну плату за період затримки розрахунку в сумі 9590 грн., 44 копійки, всього 25836, 71 грн. Також просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Аргументи учасників справи.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що він 27.05.2019 відповідно до наказу №1 був звільнений з посади моториста Комунального підприємства Комунальник - сервіс згідно п.2 ст.40 КзПП України. При звільненні відповідач не провів повний розрахунок по заробітній платі, відповідно до ст.116 КЗпП України. Оскільки на неодноразові звернення виплатити кошти відповідач реагує поясненням про відсутністю коштів, позивач змушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення заборгованої заробітної плати.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 07.10.2019 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Шполянського районного суду від 09.12.2019 було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач був належно повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням по справі, однак, відзив до суду на позов, не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно запису №27 від 12.06.2012 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 дата заповнення 21.07.1966, про те, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу мотористом до Комунального підприємства Комунальник - Сервіс Шполянської міської ради. Запис зроблено на підставі наказу №4 від 11.06.2012. Згідно запису №29 від 27.05.2019 ОСОБА_1 було звільнено з роботи за станом здоров`я згідно п.2 ст.40 КЗпП України. Запис зроблено на підставі наказу №1 від 27.05.2019 (а.с.5-6).

Згідно наказу №1 про припинення трудового договору (контракту) виданого керівником Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 27.05.2019, звільнено ОСОБА_1 з посади моториста згідно п.2 ст.40 КЗпП України, підстава звільнення - медична довідка № 1348 від 27.05.2019, довідка №112 від 27.05.2019 - непридатний за станом здоров`я. (а.с.7).

За даними довідки від 18.07.2019 №00000000002, виданої Комунальним підприємством Комунальник - Сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_1 працював в Комунальному підприємстві Комунальник - Сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади з 01.01.2017 по 27.05.2019 на посаді моторист (МОБ). Дохід за період з 01.04.2019р. по 27.05.2019 склав 25 227,14 грн., сума до виплати становить -16246,27 грн. (а.с.8).

Відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 19.06.2019, справа № 710/429/19, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії адміністрації Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, щодо не виплати ОСОБА_1 , нарахованої заробітної плати. Стягнуто із Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату, за період з листопада 2018 по 02.04.2019 року в розмірі 12 857,45 грн.. Стягнуто із Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 8000,00 (вісім тисяч гривень) 00 копійок. (а.с.9-18).

Згідно посвідчення серія НОМЕР_2 дата видачі - 12.07.2019, видане Управлінням соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.19).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно ст.24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Згідно ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст. 116 КзПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що позивач був прийнятий на роботу 12.06.2012 до комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради, мотористом, що підтверджується записом №27 від 11.06.2012 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 дата заповнення 21.07.1984 року. Запис зроблено на підставі Наказу №4 від 11.06.2012. В подальшому підприємство було перейменоване на комунальне підприємство Комунальник -сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, а з позивачем продовжено дію трудового договору, що підтверджується записом №28. Запис зроблено на підставі наказу №6 від 10.01.2018. Згідно запису № 29 від 27.05.2019 ОСОБА_1 було звільнено з роботи згідно п.2 ст. 40 КЗпП України. Запис зроблено на підставі наказу №1 від 27.05.2019 (а.с.5-7).

Відповідач довідкою від 18.07.2019 № 00000000002, фактично підтвердив заборгованість із заробітної плати за період з 01.04.2019 по 27.05.2019 на суму 16 246,27 грн.. (а.с.8).

Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Як вказано в ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем не було спростовано факту не виплати нарахованої заробітної плати. Отже суд вважає доведеним та підтвердженим належними доказами факт не виплати заробітної плати при звільненні позивача. Тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно ст.27 Закону України Про оплату праці , порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила визначення середнього заробітку працівника передбачені Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Згідно п.5 розділу IV зазначеного порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 розділу ІV передбачається, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач просить стягнути з відповідача 9590,44 грн. середньомісячну заробітну плату за період затримки розрахунку. В обґрунтування зазначив, що рішенням суду було встановлено, що середній заробіток склав 2397,61 грн. Суд критично оцінює дане твердження позивача оскільки предметом спору за рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.05.2019 справа № 710/429/19 визнання протиправними дії адміністрації Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, щодо не виплати ОСОБА_1 , нарахованої заробітної плати, стягнення із Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату, за період з листопада 2018 по 02.04.2019 та моральну шкоду в розмірі. Отже судовим рішення не встановлювався розмір середньомісячної заробітної плати позивача, а визначався борг відповідача перед позивачем з невиплаченої заробітної плати.

Інших доказів підтверджуючих розмір середньомісячної заробітної плати позивачем не надано. Тому сума заявлена позивачем в розмірі 9590,44 грн., як середньомісячна заробітна плата за період затримки за 4 місяці є необґрунтованою. Позивачем не було надано доказів розміру середньоденного заробітку розрахованого роботодавцем у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за № 100. Клопотань про витребування даного доказу позивачем не заявлялось. В даному випадку суд не зобов`язаний збирати докази за позивача, оскільки це порушить принцип диспозитивності сторін встановлений в ст.12 ЦПК України та суперечитиме вимогам ч.2 ст. 13 ЦПК України. Тому в даній частині, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень, то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 237 1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду N 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

В обґрунтування вимог позовної заяви про стягнення моральної шкоди на користь позивача, останній зазначив, що внаслідок не виплати адміністрацією Комунального підприємства Комунальник-сервіс Шполянської міської, ради об`єднаної територіальної громади заробітної плати, позивач був позбавлений засобів до існування та не міг сплатити обов`язкових платежів, придбати ліки і інше, що призвело до глибоких душевних переживань та ускладнило його реабілітацію.

Суд вважає, що оскільки відповідачем було допущено порушення трудового законодавства, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне визначити завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп., яку вважає розумною та справедливою .

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В даному випадку позов задовольняється частково.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання заяви у справах позовного провадження сплачується судовий збір фізичними особами у розмір 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік , у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2019 року - 1921 гривня. Таким чином мінімальний розмір судового збору за подання заяви у справах позовного провадження має становити 1921,00 х 0,4 = 768, 40 гривень. Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік , у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2020 року - 2102 гривня. Таким чином мінімальний розмір судового збору за подання заяви у справах позовного провадження має становити 2102,00 х 0,4 = 840,80 гривень. Згідно з ст.4 Закону України Про судовий збір ,

Оскільки позов задовольняється частково, а саме: позовної вимоги майнового характеру, яка задоволена повністю, позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка задоволена частково, то у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави, в загальному розмірі 840,80 грн., та на користь позивача в розмірі 768,40 грн.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, заяви про застосування строку позовної давності від відповідача до суду не надходили, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі вище викладено, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 47, 94, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст.1, 5, 24, 27 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 4, 5 Закону України Про судовий збір , ст.ст. 12, 13, 60, 76-81, 89,141, 263-265, 274-279, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, код ЄДРПОУ 33332553, зареєстрованого за адресою: пров. Поштовий 1, м. Шпола, Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 18 липня 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду не відомі, заборговану заробітну плату, за період з 01.04.2019 по 27.05.2019 в розмірі 16 246,27 грн. (шістнадцять тисяч двісті сорок шість гривень 27 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, код ЄДРПОУ 33332553, зареєстрованого за адресою: пров. Поштовий 1, м. Шпола, Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городище,Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 18 липня 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду не відомі, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Стягнути з Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, код ЄДРПОУ 33332553, зареєстрованого за адресою: пров Поштовий 1, м. Шпола, Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городище, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області від 18 липня 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Стягнути із Комунального підприємства Комунальник - сервіс Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, код ЄДРПОУ 33332553, зареєстрованого за адресою: пров. Поштовий 1, м. Шпола, Черкаської області, інші дані про особу суду невідомі, на користь держави, судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 8 0 коп.) за такими реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області, шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 20.01.2020.

Суддя Н.П. Побережна