Рішення

від 20.01.2020 по справі 753/23302/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23302/19

провадження № 2/753/399/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" січня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Комаревцевої Л.В.

з секретарем Гаврилюк О.В.

без участі сторін

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРІСТАЛ-СІТІ про визнання майнових прав на об`єкт інвестування ,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРІСТАЛ-СІТІ про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Позивач посилається на те, що 03.11.2016 між ТОВ КРІСТАЛ-СІТІ , яке діє на підставі Договору № 03-11/14 про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника, укладеного 03.11.2014 з ТОВ УКРКАРГО та позивачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого відповідач зобов`язується укласти з позивачем договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 протягом четвертого кварталу 2017 року. Плановий строк введення будинку в експлуатацію 2 квартал 2017 року.

Відповідно до п. 1.4 попереднього договору купівлі-продажу квартири зазначено, що сторони зобов`язуються укласти основний договір протягом четвертого кварталу 2017 року.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, сплативши 360000 грн на користь відповідача. При цьому, відповідач не виконує умови договору внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з претензією, яка містила вимогу надати пояснення щодо порушення відповідачем умов попереднього договору. Втім, зазначений лист відповідачем було проігноровано. Дані обставини свідчать про невизнання відповідачем факту переходу майнових прав до позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки на даний момент не існує жодного документа, який може бути доказом отримання позивачем майнових прав на об`єкт нерухомості, що у свою чергу є грубим порушенням прав та інтересів позивача. На даний момент будівництво житлового будинку не закінчено, об`єкт в експлуатацію не введено, при цьому відповідач не дотримується взятих на себе зобов`язань щодо строків будівництва, тим самим порушуючи умови договору.

Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено у відкрите судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 20.01.2020.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач викликався в судове засідання у встановленому законом порядку за відомим місцем його проживання, проте до суду не з`явився без повідомлення причин неявки, письмовий відзив на позов не подав.

Зважаючи на неявку відповідача в судове засідання та неподання відзиву на позов, суд відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

03.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю КРІСТАЛ- СІТІ , в особі директора Демянця Олександра Івановича, що діє на підставі Договору № 03-11/14 про часткову участь у будівництві та передачу функцій Замовника, укладеного 03.11.2014 року з ТОВ УКРКАРГО , в особі директора Гулака Петра Максимовича, від імені якого діє ОСОБА_2 , з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_1 , з іншої сторони було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований в реєстрі за № 1237.

03.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю КРІСТАЛ- СІТІ , в особі директора Демянця Олександра Івановича, що діє на підставі Договору № 03-11/14 про часткову участь у будівництві та передачу функцій Замовника, укладеного 03.11.2014 з ТОВ УКРКАРГО , в особі директора Гулака Петра Максимовича, від імені якого діє ОСОБА_2 , з однієї сторони, та громадянином України ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язання № 1355/6/4/41.

За умовами попереднього договору купівлі-продажу квартири вбачається, що ТОВ КРІСТАЛ-СІТІ зобов`язується укласти з позивачем, ОСОБА_1 , договір (Основний договір) купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 протягом 4-го кварталу 2017 року, пунктом 1.3. Попереднього договору купівлі-продажу квартири встановлено, що плановий строк введення в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 - 2й квартал 2017 року.

Відповідно до п. 1.4. Попереднього договору купівлі-продажу квартири зазначено, що сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом 4-го кварталу 2017 року.

Разом з тим, відповідач умови договору не виконує, будинок в експлуатацію не введено, основний договір між сторонами не укладався, відповідного повідомлення від відповідача, яке надсилається поштою рекомендованим листом або іншим способом, який сторони визначили за взаємним погодженням, позивачу не надходило, що призвело до порушення відповідачем п. 1.4. та п. 4.2.1. Попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до договору про забезпечення виконання зобов`язання № 1355/6/4/41 від 03.11.2016 позивач прийняв на себе зобов`язання зі сплати на користь TOB KPICTAЛ-CITI грошових коштів в сумі та строки, визначені в розділі 2 Попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири. Відповідно до п. 2.2. договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1355/6/4/41 від 03.11.2016 розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору, як забезпечення виконання зобов`язання згідно п. 1.1 розділу 1 Договору становить 360 000 грн.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав умови інвестиційного договору, договору про забезпечення виконання зобов`язання та договору відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов`язанні, сплативши 360 000 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № PN185 від 03.11.2016.

Представник позивача ОСОБА_3 відповідно до позовної заяви посилається на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Бортницької В.В. від 14.01.2019 по справі № 757/1175/19-к згідно з якою правоохоронними органами проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012110060000120 від 26.11.2012 за фактом вчинення посадовими особами злочинів, зокрема і при будівництві ЖК Східна Брама .

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Законом України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII Про інвестиційну діяльність (далі - Закон N1560-XII).

Відповідно до ст. 7 Закону України Про інвестиційну діяльність всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки .

Майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч .3 ст.16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, копії, засвідчені в установленому порядку.

При цьому, нормами ч.ч.7 та 8 п.50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, визначено, що у разі коли завершення будівництвом об`єкту містобудування та державної реєстрації прав на такий об`єкт за особами, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва, здійснюється після 1 січня 2013 р., особа, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовник будівництва), після прийняття такого об`єкта в експлуатацію подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об`єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення прав власності на такий об`єкт до проведення реконструкції (у разі проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна його адреса не змінювалася); затверджений такою особою перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об`єкта будівництва.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У Постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Статтею ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що майновими правами визнаються будь-які права пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

Як вже зазначалось вище, позивач в повному обсязі проінвестував будівництво зазначеної вище квартири , в зв`язку з чим відповідно до ст.7 Закону України Про інвестиційну діяльність , має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, оскільки об`єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

Встановлено, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за договором, сплативши грошові кошти 360000 грн., у визначеній у договорі сумі, у зв`язку із чим за умовами договору набув майнових прав щодо обєкта нерухомості, зокрема права на отримання в подальшому у власність спірної квартири.

Вказаним договором також установлювалися строки виконання сторонами своїх договірних зобов`язань, а саме плановий термін закінчення будівництва-2 квартал 2017 року.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, доводи позивача про те, що до завершення будівництва об`єкта нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 та введення його в експлуатацію позивачу як інвестору належать майнові права на цей об`єкт, є такими, що грунтуються на законі.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові № 14-461 цс19 від 09 жовтня 2019 року.

Також суд встановив, що на даний час інвестори вживають заходів для добудови будинку та введення його в експлуатацію своїми силами, оскільки забудовник припинив будь-які роботи з цього приводу.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач не виконує належним чином узятих на себе зобов`язань, а також, враховуючи, що будинок в„– АДРЕСА_1 , не введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати грошового зобов`язання, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги є обгрунтовані та доведені, а права позивача порушені.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Даною нормою Основного Закону України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. ст. 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а частиною 2 визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, повне виконання позивачем умов договору та односторонню відмову відповідача, який на даний час в порушення п. 1.3 попереднього договору та п. 3.4.2 договору про забезпечення виконання зобов`язань не здійснює жодних дій з метою забезпечення будівництва та введення будинку в експлуатацію, що є його посяганням на абсолютні права позивача щодо його майнових прав на об`єкт інвестування , суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права забезпечить його поновлення та захистит від незаконних посягань у майбутньому.

Керуючись ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81,137,141, 211, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільних справах , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРІСТАЛ-СІТІ про визнання майнових прав на об`єкт інвестування - задовольнити.

Визнати майнові права за ОСОБА_1 (РОНКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 у об`єкті будівництва за будівельною адресою будівництва у житловому комплексі АДРЕСА_1 , як частину в об`єкті незавершеного будівництва згідно з попереднім договором від 03.11.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРІСТАЛ-СІТІ (місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Світла, буд. 3; код ЄДРПОУ 39173455) на користь ОСОБА_1 (РОНКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3600 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2020

СУДДЯ КОМАРЕВЦЕВА Л.В.