Постанова

від 16.01.2020 по справі 479/800/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.01.20

22-ц/812/77/20

Провадження № 22-ц/812/77/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м. Миколаїв

Справа № 479/800/19

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.

із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких

про зобов`язання видати сільськогосподарську продукцію згідно договорів оренди земельних ділянок та сплатити пеню

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Репушевською О.В. 24 жовтня 2019 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення не зазначена,

у с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ Агрофірма Корнацьких про зобов`язання видати сільськогосподарську продукцію згідно договорів оренди земельних ділянок та сплатити пеню.

В обґрунтування позову зазначав, що він є власником земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Секретарської сільської ради Кривоозерського району площею 2,7622 га, з кадастровим номером 4823983800:01:000:0036, та 2,7623 га, з кадастровим номером 4823983800:01:000:0037.

Вказані земельні ділянки перебували в оренді ТОВ Агрофірма Корнацьких на підставі договорів оренди землі від 15 січня 2015 року. Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2017 року вказані договори оренди розірвано достроково та зобов`язано повернути земельні ділянки.

Посилаючись на те, що протягом 2018 року відповідач продовжував використовувати належні йому земельні ділянки, проте орендну плату не виплачував, позивач просив зобов`язати відповідача видати йому орендну плату за користування вказаними земельними ділянками до 27 вересня 2018 року без договору оренди земельних ділянок за 2018 рік в натуральній формі, стягнути пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення з 18 квітня 2018 року по 11 червня 2019 року(420 днів), та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2018 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення станом на 11 червня 2019 року(167 днів).

Крім того, позивач в позовній заяві вказує, що він успадкував після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,7623 га., з кадастровим номером 4823983800:01:000:0035, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Секретарської сільської ради Кривоозерського району, яку також орендує ТОВ Агрофірма Корнацьких на підставі договору оренди від 15 січня 2015 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та відповідачем. Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання по виплаті орендної плати в добровільному порядку позивач просив зобов`язати ТОВ Агрофірма Корнацьких видати йому орендну плату за 2018 рік в натуральній формі, стягнути пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення з 18 квітня 2018 року по 11 червня 2019 року(420 днів), та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2018 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення станом на 11 червня 2019 року(167 днів).

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019 року позов задоволено. Зобов`язано ТОВ Агрофірма Корнацьких видати ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою без договору оренди до 27 вересня 2018 року, та орендну плату за 2018 рік, згідно умов договору оренди землі від 15 січня 2015 року в натуральній формі, в розмірі: пшениця - 1000 кг., ячмінь - 700 кг., соняшник - 100 кг., кукурудза - 200 кг., та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення з 18 квітня 2018 року по 11 червня 2019 року станом на 17 квітня 2018 року(420 днів) у розмірі 2867.76 грн., та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2018 рік в розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення станом на 11 червня 2019 року(167 днів) у розмірі 1140.28 грн., що загалом складає 4008,04 грн.

Зобов`язано ТОВ Агрофірма Корнацьких видати ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою без договору оренди до 27 вересня 2018 року, та орендну плату за 2018 рік, згідно умов договору оренди землі від 15 січня 2015 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 9 вересня 2015 року за №.№11181063 в натуральній формі, в розмірі: пшениця - 1000 кг., ячмінь - 700 кг., соняшник - 100 кг., кукурудза - 200 кг., та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення з 18 квітня 2018 року по 11 червня 2019 року станом на 17 квітня 2018 року(420 днів) у розмірі 2867,76 грн., та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2018 рік в розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення станом на 11 червня 2019 року(167 днів) у розмірі 1140,28 грн., що загалом складає 4008,04 грн.

Зобов`язано ТОВ Агрофірма Корнацьких видати ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік, згідно умов договору оренди землі від 15 січня 2015 року, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 9 вересня 2015 року за №11179194 в натуральній формі, в розмірі: пшениця - 1000 кг., ячмінь - 700 кг., соняшник - 100 кг., кукурудза - 200 кг. та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення за період 18 квітня 2018 року по 11 червня 2019 року(420 дні) у розмірі 2867,76 грн., та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2018 рік в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення станом на 11 червня 2019 року(167 дні) у розмірі 1140,28 грн., що загалом складає 4008,04 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма Корнацьких , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції помилково зобов`язав відповідача виплатити позивачу орендну плату у натуральній формі, тоді як такого погодження форми виплати орендної плати між сторонами досягнуто не було. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про використання відповідачем належних позивачу земельних ділянок. Також , на думку апелянта судом безпідставно задоволенні позовні вимоги щодо стягнення пені за 2017-2018 роки, оскільки договори оренди землі розірвані, а тому відсутні підстави для стягнення пені за 2018 рік. До того ж позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ( а.с. 137) , у зв`язку з чим, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд розглядав справу у відсутність відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач користувався належними позивачу земельними ділянками, а орендну плату не сплачував, позивач завчасно попередив позивача про те, що має намір отримати орендну плату в натуральній формі, згідно умов договору оренди, тому позивач має право на отримання орендної плати в натуральній формі. Також суд вважав, що оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання,

то відповідно до умов договорів оренди він повинен сплатити неустойку за 2017 та 2018 роки.

Проте не з усіма висновками суду першої інстанції можна погодитись.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,7622 га, кадастровий номер 4823983800:01:000:0036, та площею 2,7623 га, кадастровий номер 4823983800:01:000:0037, що розташовані в межах території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №8915200 від 4 вересня 2013 року та №8921702 від 4 вересня 2013 року.

15 січня 2015 року між ОСОБА_1 як орендодавцем з однієї сторони та ТОВ Агрофірма Корнацьких як орендарем з іншої сторони було укладено два договори оренди землі, предметом яких є вказані земельні ділянки. Державна реєстрація права оренди земельних ділянок здійснена 9 вересня 2015 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №43884228 від 15 вересня 2015 року та №43878007 від 15 вересня 2015 року.

Умовами договорів оренди передбачено, що орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2017 року в цивільній справі № 479/832/17 договори оренди землі, укладені 15 січня 2015 року між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Корнацьких на право оренди земельної ділянки загальною площею 2,7622 га, кадастровий номер 4823983800:01:000:0036 та загальною площею 2,7623 га, кадастровий номер 4823983800:01:000:0037, розташовані в межах території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області,

розірвано достроково та зобов`язано повернути земельні ділянки ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Актів прийому-передачі земельної ділянки від 28 вересня 2018 року та від 27 вересня 2018 року, земельні ділянки повернуті орендодавцю ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що оскільки відповідач продовжував користуватися земельними ділянками кадастровий номер 4823983800:01:000:0036 та кадастровий номер 4823983800:01:000:0037 до вересня 2018 року, а орендну плату за користування цими земельними ділянками не сплатив, то він має право на одержання від відповідача орендної плати у натуральній формі, як передбачено умовами договорів оренди земельних ділянок , а також пені за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 452 ЗК України власник ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не по`вязані з позбавленням права володіння ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з п. д ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання ділянки.

Згідно частин 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбувалося за відсутності правової підстави або підстав, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

З аналізу вищезазначених норм матеріального права вбачається, що відносини за фактом користування ділянкою без укладення договору та неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за своїм правовим змістом є кондикційними.

За такого, фактичний користувач ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі № 394/716/16-ц

Проте, вирішуючи спір щодо покладення обов`язку видати ОСОБА_1 орендну плату в натуральній формі та пеню за 2018 рік за договорами оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0036) та площею 2,7623 га (кадастровий номер 4823093800:01:000:0037), суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносин, та не враховував, що зазначені договори оренди землі розірвані за рішенням суду у грудні 2017 року, а тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку видати позивачу орендну плату відповідно до умов договорів оренди.

Зазначене стосується й виплати пені за несвоєчасне виконання обов`язку щодо сплати орендної плати за 2018 рік.

Вимог до відповідача щодо відшкодування понесених збитків внаслідок користування земельними ділянками без договору оренди позивачем не заявлялось.

За таких обставин, рішення суду в частині покладення обов`язку видати ОСОБА_1 орендну плату в натуральній формі та пеню за 2018 рік за договорами оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0036) та площею 2,7623 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0037), скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Що стосується стягнення позовних вимог про покладення обов`язку видати ОСОБА_1 орендну плату в натуральній формі та пеню за 2018 рік за договором оренди, укладеним 15 січня 2015 року щодо земельної ділянки площею 2,7623 га (кадастровий номер 4823983800:000:0035), то колегія суддів вважав, що суд першої інстанції вірно задовольним ці вимоги, на підставі наступного.

Так, 15 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Корнацьких було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 9 вересня 2015 року.

За умовами вказаного договору ОСОБА_2 передав ТОВ Агрофірма Корнацьких в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,7623 га, з кадастровим номером: 4823983800:01:000:0035, розташовану на території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за земельними угіддями - рілля на строк - 7 років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає (з урахуванням прибуткового податку) фіксовану грошову суму, що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

З метою захисту майнових інтересів орендодавця за згодою сторін на умовах, визначених цим договором, розрахунок по орендній платі може бути проведено визначеною кількістю сільськогосподарської продукції. Форма розрахунку за договором (грошова або у натуральній формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеного додатком №1 до договору, шляхом подання орендодавцем на ім`я орендаря письмової заяви. Така заява подається орендарю до 01 вересня року, за яким проводиться розрахунок по орендній платі. Якщо протягом року сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися в грошовій формі.

Орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Додатком №1 до договору оренди до сільськогосподарської продукції при натуральній формі оплати за оренду включено: пшениця - від 800 до 1000 кг., ячмінь - від 500 до 700 кг., соняшник - 100 кг., кукурудза (в зерні) - 200 кг.

Згідно даних свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори 6 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену земельну ділянку.

Право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 6 жовтня 2017 року за номером.

ОСОБА_1 неодноразово звертався письмово до посадових осіб товариства з вимогою провести з ним розрахунок по орендній платі за 2018 рік сільськогосподарською продукцією, у розмірах, визначених додатком 1 до договору оренди землі.

Підтвердження виплати орендної плати ОСОБА_1 за 2018 рік немає.

Зазначений договір оренди розірвано за рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019 року, яке набрало законної сили 24 грудня 209 року.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи в цій частині та дійшов вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.22,24 Закону Про оренду землі , п.9,14 договорів оренди для задоволення позову в цій частині.

Доводи відповідача щодо неузгодженості форми орендної плати в натуральній формі колегія суддів вважає безпідставними, оскільки виплата її сільськогосподарською продукцією передбачена п.9 договорів оренди і не суперечить ст.13 Закону Про оренду землі .

Так, позивач, звертався до орендаря із письмовими претензіями про оплату оренди сільськогосподарською продукцією (а.с. 44).

ТОВ Агрофірма Корнацьких заперечень щодо виплати орендної плати в натуральній формі не висловлювало ні при досудовому врегулюванні спору, ні при його вирішені в суді, а тому суд вірно розцінив таку позицію орендаря як відсутність його заперечень (спору) по цьому питанню.

До того ж, суд керувався принципом, узгодженим сторонами у п.9 договорів оренди, текст яких розробляв сам орендар - захист майнових інтересів орендодавця, що у повній мірі узгоджується із загальними засадами цивільного законодавства (свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність), закріплених в ст.3 ЦК України.

За такого доводи відповідача щодо безпідставності покладення на відповідача обов`язку сплатити орендну плату в натуральній формі, є такими, що не заслуговують на увагу.

Розрахунок пені за 2018 рік було здійснено у відповідності з п.9,14 договору оренди, а саме виходячи із розміру орендної плати - 2275 грн. 87 коп., розміру пені - 0,3% несплаченої суми та кількості днів прострочення - 167 ( 2275 грн. 87 коп. х 0,3% х 167 = 1140 грн. 28 коп.), що становить 1140 грн. 28 коп.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з розрахунком пені за 2017 рік за всіма договорами оренди земельних ділянок, оскільки такий розрахунок зроблений без врахування строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Розрізняють загальну та спеціальну позовну давність:

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Спеціальна позовна давність , тобто скорочена або триваліша порівняно із загальною позовною давністю, застосовується для окремих видів вимог, а саме:

- позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) ( п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 Цивільного кодексу України .

Початок перебігу позовної давності за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ( ч. 5 ст. 261 ЦК України) .

Згідно умов договорів оренди, орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок. Отже обов`язок сплатити орендну плату за 2017 рік у відповідача виник 26 грудня 2017 року. Оскільки останній не виконав зазначені зобов`язання, позивач має право на отримання пені з 27 грудня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що з вимогами про стягнення пені за 2017 рік позивач звернувся 11 червня 2019 року, за період з 18 квітня 2018 року по 11 червня 2019 року.

Проте, вирішуючи питання про стягнення пені за договорами оренди земельних ділянок за 2017 рік , суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач просив стягнути пеню за 1 рік 2 місяці, тобто поза межами строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України (понад рік).

Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За такого, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині покладення обов`язку виплатити пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік за договорами оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0036) та площею 2,7623га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0037) та площею 2,7623 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0035) змінити, зменшивши стягнення пені з 420 днів до 365 днів, зокрема за договором оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0036) з 2867 грн. 76 коп. до 2492 грн. 95 коп. (2275 грн. 87 коп. х 0,3% х 365 = 2492 грн. 95 коп.), за договором оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0037) з 2867 грн. 76 коп. до 2492 грн. 95 коп. ( 2275 грн.80 коп. х 0,3% х 365 = 2492 грн. 95 коп.) , за договором оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0035) з 2867 грн. 76 коп. до 2492 грн. 95 коп. (2275 грн. 87 коп. х 0,3% х 365 = 2492 грн. 95 коп.), а всього 7478 грн. 85 коп.

Інші доводи апеляційної скарги в частині стягнення пені з 2017 рік не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для його скасування в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, перерозподілу підлягають й судові витрати пропорційно до задоволеним позовним вимогам, а саме: рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору слід змінити зменшивши стягнення судових витрат з ТОВ Агрофірма Корнацьких на користь ОСОБА_1 з 1536 грн. 80 коп. до 322 грн. 77 коп.(21% від задоволених позовних вимог).

Крім того з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 1820 грн.95 коп. ( 79% від задоволених вимог апеляційної скарги).

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2019 року в частині покладення обов`язку видати ОСОБА_1 орендну плату в натуральній формі та пеню за 2018 рік за договорами оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0036) та площею 2,7623 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0037), скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення суду в частині покладення обов`язку виплатити пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік за договорами оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0036) та площею 2,7623га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0037) та площею 2,7623 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0035) змінити, зменшивши стягнення пені за договором оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0036) з 2867 грн. 76 коп. до 2492 грн. 95 коп., за договором оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0037) з 2867 грн. 76 коп. до 2492 грн. 95 коп., за договором оренди, укладеними 15 січня 2015 року щодо земельних ділянок площею 2,7622 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0035) з 2867 грн. 76 коп. до 2492 грн. 95 коп., а всього 7478 грн. 85 коп.

Рішення суду в частині покладення обов`язку видати ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік та пеню за 2018 рік за договором оренди, укладеним 15 січня 2015 року щодо земельної ділянки площею 2,7623 га (кадастровий номер 4823983800:01:000:0035), залишити без змін.

Рішення в частині стягнення судових витрат змінити, зменшивши стягнення судових витрат з ТОВ Агрофірма Корнацьких на користь ОСОБА_1 з 1536 грн. 80 коп. до 322 грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких 1820 грн.95 коп. судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття , але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

В.В. Коломієць

Повний текст постанови складено 20 січня 2020 року.