Постанова

від 15.01.2020 по справі 908/1537/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1537/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання - Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 у справі №908/1537/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс", Донецька область, м. Маріуполь

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" , м. Запоріжжя

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНАР АВТО", Київська область, м. Обухів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Продмаркет", Київська область, м. Обухів

про стягнення 567 480,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВТРАКСЕРВІС звернулось з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь заборгованості за договором №20/2014/1644 на перевезення та транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2014 року у розмірі 479331,49 грн., 83228,04 грн. пені та 4 921,06 грн. одного проценту річних, загалом - 567480,59 грн., а також просив визнати недійсним договір №20/2016/1220 від 05.05.2016 року про заміну сторони договору №20/2014/1644 від 01.09.2014 року на перевезення та транспортно-експедиторське обслуговування.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідні послуги з перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування були надані позивачем відповідачу-1, тоді як їх вартість залишилась не сплаченою у повному обсязі. Щодо договору про заміну сторони договору №20/2014/1644 від 01.09.2014 року, вказав на те, що такий договір не підписувався директором позивача. В обґрунтування цього твердження послався на висновки експертизи у кримінальному провадженні №12016080020003853 та судової експертизи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 року позов задоволено. Суд першої інстанції стягнув з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс основний борг в сумі 479331 грн. 49 коп., пеню в сумі 83228 грн. 04 коп. та один процент річних у сумі 4921 грн. 06 коп. Визнав недійсним договір № 20/2016/1220 від 05.05.2016 про заміну сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування, укладений між Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , Товариством з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю МАНАР АВТО ; а також застосував наслідки недійсності договору № 20/2016/1220 від 05.05.2016 про заміну сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю МАНАР АВТО на користь Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь грошові кошти в сумі 479331 грн. 49 коп., сплачені за договором № 20/2016/1220 від 05.05.2016 про заміну сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування. Судові витрати у справі суд розподілив між відповідачами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь звернулось з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові в повному обсязі. При цьому зазначає, що на підставі актів на транспортне обслуговування та рахунків фактур за період 16.04.2016 року по 27.04.2016 року позивачем були надані відповдачу-1 послуги з транспортного перевезення та обслуговування на загальну суду 543 187, 03 грн. Вартість таких послуг була частково сплачена ним на користь позивача у розмірі 63 855,54 грн. Залишок вартості наданих послуг сплачений на користь ТОВ Манар Авто на підставі укладеного договору №20/2016/1220 про заміну сторони по договору №20/2014/1644 від 01.09.2014 року. З огляду на це відповідач вважає, що у його діях не було вини щодо неналежного виконання грошового зобов`язання перед позивачем, а тому безпідставним було нарахування пені та 1% річних.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Манар Авто надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій той вважає що ухвалене у справі рішення необґрунтованим та незаконним, прийнятим внаслідок неповного з`ясування обставин справи, безпідставного надання переваги одним доказам над іншими. Вказує на суперечливість обставин, встановлених у висновках судових експертиз.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу судове рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представники відповідачів та третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти її задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 15.01.2020 року у зв`язку з перебуванням судді Чередко А.Є. у відпустці визначено склад судової колегії для розгляду справи: Мороз В.Ф. (головуючий суддя), судді - Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

В судовому засіданні 15.01.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.09.2014 між позивачем, як виконавцем, та Відповідачем-1, як замовником, укладено договір № 20/2014/1644 на перевезення та транспортно-експедиторське обслуговування, умовами п. 1.1 якого визначено, що предметом договору є здійснення перевезень і транспортно-експедиторського обслуговування вантажу Замовника автомобільним транспортом по території України.

Згідно п. п. 2.1. та 3.11 договору, виконавець зобов`язаний виконувати доручення замовника у відповідності з транспортними заявками замовника, а замовник, в свою чергу, зобов`язаний своєчасно сплачувати надані Виконавцем послуги.

Пунктами 4.1. та 4.2 Договору та умовами Додаткових угод № 4 від 30.01.2015 та № 9 від 10.03.2016 передбачено, що розрахунки здійснюються за фактично надані послуги з 01.02.2015 по 31.03.2015 включно протягом десяти банківських днів, а з 01.04.2015 протягом 15 банківських днів з моменту підписання сторонами рахунку, акту виконаних робіт і надання замовнику податкової накладної за фактично виконані протягом 3-х днів перевезення. У випадку відсутності зазначених документів, строк розрахунків обліковується з моменту отримання повного пакету документів. Сторони домовилися, що розрахунки за фактично надані послуги можуть здійснюватися векселями на підставі письмового звернення виконавця, направленого листом, по факсу, електронною поштою або іншими засобами зв`язку (в т.ч. електронними) з подальшим наданням оригіналу і за умови згоди замовника. Видача (передача) векселів оформлюється Актом приймання-передачі. Підписання Актів приймання-передачі підтверджує згоду Сторін з усіма реквізитами векселів.

У додатку № 10 до Договору, який є його невід`ємною частиною, визначено наступну вартість перевезення металопродукції Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь по Україні перевізником - Товариством з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс :

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Запоріжжя , вид продукції - рулон, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 28,94;

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Дніпропетровськ , вид продукції - рулон, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 101,78;

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Кривий Ріг , вид продукції - рулон, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 197,60;

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Нікополь , вид продукції - рулон, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 78,97;

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Павлоград , вид продукції - рулон, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 115,36;

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Запоріжжя річний порт Велике Запоріжжя , вид продукції - рулон, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 15,33;

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Новомосковськ , вид продукції - рулон, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 97,55;

- маршрут - м. Запоріжжя - м. Маріуполь , вид продукції - гирі, ціна в гривнях без ПДВ за одну перевезену тону - 260,00.

Відповідно до п. 5.6. договору за прострочення оплати згідно п. 4.1. даного договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0.1 % за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діє на період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється за період не більше 6-ти місяців з дня, коли зобов`язання повинно було бути виконано (ст. 232 Господарського кодексу України).

На виконання умов договору позивач надав першому відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 543197,03 грн., що підтверджується підписаними між ними актами на транспортне обслуговування, а саме:

- актом № 107/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 19.04.2016 на суму 116599,10 грн.;

- актом № 110/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 22.04.2016 на суму 92104,38 грн.;

- актом № 111/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 22.04.2016 на суму 4702,73 грн.;

- актом № 115/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 25.04.2016 на суму 93905,50 грн.;

- актом № 118/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 28.04.2016 на суму 88417,37 грн.;

- актом № 121/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 30.04.2016 на суму 69984,47 грн.;

- актом № 129/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 04.05.2016 на суму 77473,48 грн.;

Вказані акти підписані та скріплені печатками Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь та Товариства з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс .

В підтвердження факту виконання перевезення вантажу позивачем до матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні за 16.04.2016, 17.04.2016, 18.04.2016, 19.04.2016, 20.04.2016, 21.04.2016, 22.04.2016, 23.04.2016, 24.04.2016, 25.04.2016, 26.04.2016, 27.04.2016, 28.04.2016, 29.04.2016, 30.04.2016, 02.05.2016, 03.05.2016, 04.05.2016, в яких автомобільним перевізником зазначено ТОВ АЗОВТРАКСЕРВІС , а пунктом відвантаження - ПАТ Запоріжсталь , ЦГПТЛ . Вказані товарно-транспортні накладні містять підписи відповідальних осіб вантажовідправника та відбиток штемпелю ЦГПТЛ. Для отгруженых документов (т. 5 а.с. 9-156).

Також позивачем були виписані рахунки-фактури:

- № СФ-0000589 від 19.04.2016 на суму 116599,10 грн.;

- № СФ-0000599 від 22.04.2016 на суму 92104,38 грн.;

- № СФ-0000604 від 22.04.2016 на суму 4702,73 грн.;

- № 606 від 25.04.2016 на суму 93905,50 грн.;

- № 631 від 28.04.2016 на суму 88417,37 грн.;

- № 644 від 30.04.2016 на суму 69984,47 грн.

Відповідачем була здійснена часткова оплата боргу в сумі 63855,54 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 04.05.2016 (т.1 а.с. 109). При цьому ним не заперечувались обставини щодо надання позивачем послуг з перевезення за договором № 20/2014/1644 від 01.07.2014 на суму 543187,03 грн., а також часткова оплата заборгованості позивачу на суму 63855,54 грн.

Відповідно до листа № 01/05-2016/1 від 01.05.2016, наданого в матеріали справи публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь , товариство з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс повідомило першого відповідача про те, що у зв`язку з тим, що знаходиться та працює у граничній зоні проведення АТО та існує небезпека ведення господарської діяльності, просить тимчасово припинити будь - які грошові відносини до підписання між ТОВ МАНАР АВТО та ПАТ Запоріжсталь додаткової угоди для подальшої роботи та співпраці.

Відповідно до договору № 20/2016/1220 від 05.05.2016 (надалі - Договір про заміну сторони), укладеного між Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс , (виконавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю МАНАР АВТО (новий виконавець), сторони за взаємною згодою погодили проведення заміни сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення та транспортно - експедиторське обслуговування, у зв`язку із чим: за згодою замовника виконавець передає новому виконавцю всі права та обов`язки по Договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014. Новий виконавець приймає на себе всі права та обов`язки по даному договору. Новий виконавець на момент підписання даного договору підтверджує, що ознайомлений з умовами Договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014, не має будь - яких заперечень проти даних умов та зобов`язується виконати їх у відповідності з Договором № 20/2014/1644 від 01.09.2014. Замовник не заперечує проти уступки виконавцем новому виконавцю право вимоги до замовника по Договору №20/2014/1644 від 01.09.2014 з моменту підписання сторонами даного Договору. Новий виконавець приймає на себе зобов`язання перед замовником по Договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014.

У п. 1.3 Договору про заміну сторони обумовлено, що виконавець підтверджує, що на момент підписання даного Договору не має та не буде мати в майбутньому до замовника претензій (позовів) майнового та немайнового характеру у зв`язку із Договором № 20/2014/1644 від 01.09.2014.

Згідно із п. 1.4 Договору про заміну сторони, права та обов`язки Виконавця по Договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 переходять до нового виконавця з моменту підписання даного Договору.

Договір про заміну сторони, як передбачено його пунктом 3.2, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Першим відповідачем в підтвердження перерахування залишку заборгованості за договором на перевезення та транспортно - експедиторське обслуговування у розмірі 479331,49 грн. на користь TOB МАНАР АВТО , як нового виконавця, надано копії банківських виписок, із яких вбачається, що 18.05.2016 перераховано 139920,00 грн., 19.05.2016 - 102781,95 грн., 23.05.2016 - 150 000,00 грн., 25.05.2016 - 9156,06 грн. та 40843,94 грн., 27.05.2016 - 36629,54 грн.

Позивач заперечив надіслання на адресу першого відповідача листа № 01/05-2016/1 від 01.05.2016 про припинення грошових відносин та укладення ним договору про заміну сторони № 20/2016/1220 від 05.05.2016, підписання вказаного листа та договору директором ТОВ АзовТракСервіс ОСОБА_3

На підтвердження таких тверджень послався на висновок експерта від 11.10.2017 № 4-350 сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на постанову від 15.09.2017 про призначення судової почеркознавчої експертизи, винесену старшим слідчим слідчого відділення Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Тимошенком А.В. по кримінальному провадженню №12016080020003853 від 10.11.2016. За змістом зазначеного висновку експертом встановлено, що підписи в графі Исполнитель: ООО Азовтраксервис … Директор ООО Азовтраксервис ОСОБА_3 Договора про замену строни по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування від 05.05.2016 виконані не ОСОБА_3 .

Також відповідно до висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 05.11.2018 № 10976/10977/18-32/23182ч23193/18-32, призначеної ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.2018 у даній справі, підпис від імені ОСОБА_3 у договорі № 20/2016/1220 від 05.05.2016 про заміну сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування (т. 3 а.с. 57-58) у розділі 4. Реквизиты сторон у графі Исполнитель виконаний не тією особою, зразки якої надано в якості порівняльного матеріалу ОСОБА_3, а іншою особою.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів 12.12.2018 № 10978/10979/18-33, призначеної ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.2018, відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс у договорі № 20/2016/1220 від 05.05.2016 про заміну сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування нанесений не тією печаткою ТОВ АзовТракСервіс , яка надана разом із матеріалами справи, а іншою печаткою з аналогічним змістом. Відтиск печатки від імені ТОВ АзовТракСервіс у договорі № 20/2016/1220 від 05.05.2016 про заміну сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування, нанесений тим рельєфним кліше печатки ТОВ АзовТракСервіс , що і вільні зразки печатки ТОВ АзовТракСервіс позначені як зразки №№ 20-22 (т. 3 а.с. 82-85), але не тим кліше печатки ТОВ АзовТракСервіс , яким нанесені відтиски, що позначені як зразки №№ 1-19 (т. 3 а.с. 59-81, 23-49 (т. 4 а.с. 10, т. 3 а.с 145-155, т. 2 а.с. 93-109).

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу, який за своєю правовою природою є укладений між позивачем та першим відповідачем договір № 20/2014/1644 від 01.09.2014, одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

За загальними нормами статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У разі порушення зобов`язання за правилами статті 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями відповідно до частини 1 статті 230 ГК України у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже несвоєчасна оплата повної вартості наданих послуг надає право вимагати особою, якою такі послуги надані, як сплати залишку їх вартості, так і стягнення штрафних санкцій та процентів, обумовлених договором та законом.

Щодо висновку суду першої інстанції про недійсність договору про заміну сторони № 20/2016/1220 від 05.05.2016 та застосування наслідків його недійсності, судова колегія виходить з такого.

Відповідно до статті ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилами частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною третьою цієї статті передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як вбачається з висновків експертиз, призначених судом, а також висновку експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №12016080020003853 від 10.11.2016, підпис від імені ОСОБА_3, як директора товариства з обмеженою відповідальністю АзовТракСервіс , у договорі № 20/2016/1220 від 05.05.2016 про заміну сторони по договору № 20/2014/1644 від 01.09.2014 на перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Наведене дає підстави для висновку про недотримання при укладенні оспорюваного договору про заміну сторони вимог статті 203 ЦК України, що полягає у тому, що такий договір від позивача підписаний не директором, як особою, через яку, у тому числі, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків, а від його імені іншою особою. Отже це вказує на відсутність волевиявлення позивача на укладення правочину. Недотримання відповідної вимоги, обумовленої статтею 203 ЦК України, є підставою для висновку про недійсність правочину відповідно до статті 215 ЦК України.

Оскільки за оспорюваним правочином про заміну сторони дії були вчинені лише першим позивачем щодо сплати на користь другого відповідача залишку заборгованості за договором на перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування, тоді як іншою стороною дій на виконання договору не вчинялось, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення другим відповідачем на користь першого усього одержаного за таким правочином. При цьому суд першої інстанції, застосувавши наслідки недійсності правочину, скористався правом, закріпленим у частині 5 статті 216 ЦК України.

Таким чином відповідно до встановлених обставин справи вартість наданих позивачем послуг за договором складає 543197,03 грн., з яких частково сплачено відповідачем на користь позивача 63855,54 грн. Несвоєчасна сплата на користь позивача залишку заборгованості з оплати наданих послуг у розмірі 479331,49 грн., надає йому право нарахувати на суму заборгованості відповідних штрафних санкцій у вигляді пені, що передбачено договором, а також узгодженого сторонами в порядку статті 625 ЦК України 1% річних.

Пеня за порушення строків оплати загалом на суму 83228, 04 грн. позивачем розрахована: за актом № 107/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 19.04.2016 за період з 22.05.2016 по 03.11.2016 в сумі 8755,43 грн.; за актом № 110/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 22.04.2016 та актом № 111/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 22.04.2016 за період з 22.05.2016 по 06.11.2016 в сумі 16360,40 грн.; за актом № 115/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 25.04.2016 за період з 22.05.2016 по 09.11.2016 на суму 16151,75 грн.; за актом № 118/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 28.04.2016 за період з 22.05.2016 по 12.11.2016 на суму 15473,04 грн.; за актом № 121/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 30.04.2016 за період з 22.05.2016 по 14.11.2016 на суму 12387,25 грн.; актом № 129/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 04.05.2016 за період з 22.05.2016 по 19.11.2016 на суму 14100,17 грн.

Проценти річних нараховані на загальну суму 4921,06 грн., а саме: за актом № 107/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 19.04.2016 за період з 04.05.2016 по 22.05.2017 в сумі 552,49 грн.; за актом № 110/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 22.04.2016 та актом № 111/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 22.04.2016 за період з 07.05.2016 по 22.05.2017 в сумі 1006,13грн.; за актом № 115/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 25.04.2016 за період з 10.05.2016 по 22.05.2017 на суму 986,27 грн.; за актом № 118/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 28.04.2016 за період з 13.05.2016 по 22.05.2017 на суму 904,44 грн.; за актом № 121/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 30.04.2016 за період з 15.05.2016 по 22.05.2017 на суму 712,06 грн.; актом № 129/ЦГПТЛ на транспортне обслуговування від 04.05.2016 за період з 20.05.2016 по 22.05.2017 на суму 777,67 грн.

Розрахунок пені та 1% річних відповідає фактичним обставинам та умовам договору, не оспорюється учасниками спору.

Судова колегія не погоджується з доводами першого відповідача про необґрунтоване стягнення з нього штрафних санкцій та 1 % річних з посиланням на те, що він не був обізнаний та не усвідомлював підписання від позивача договору про заміну сторони не директором а іншою особою.

За правилами частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Частиною другою цієї статті передбачено, що кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи договір про заміну сторони був укладений у формі єдиного документа. Отже перший відповідач мав можливість, проявивши розумний рівень обачності, пересвідчитись у достовірності проставленого на договорі підпису, в особі, якою такий підпис проставлено, наявності у неї відповідних повноважень на укладення договору. Невиконання таких вимог покладає на відповідача всі ризики невчинення відповідних дій.

Щодо доводів другого відповідача про необґрунтованість висновків суду першої інстанції та прийнятого ним рішення, судова колегія звертає увагу на те, що він самостійно рішення суду шляхом подання апеляційної скарги не оскаржив. Однак стосовно його аргументів про суперечливість обставин, встановлених у висновках судових експертиз про невідповідність підписів у певних первинних документах, що стосуються виконання договору на перевезення та транспортно-експедиторське обслуговування, підписам ОСОБА_3 як директора ТОВ АзовТракСервіс , судова колегія виходить з того, що обставини виконання договору перевезення саме позивачем не заперечуються першим відповідачем як стороною договору та замовником наданих послуг. Водночас відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи підпис на договорі про заміну сторони, який у розумінні статті 626 ЦК України є підставою для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, не належить ОСОБА_3 та не співпадає ні з першою, ні з другою умовно розподіленою групою підписів.

За викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Судові витрати по справі у зв`язку з поданням апеляційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладаються на першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 у справі №908/1537/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.01.2020

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.А. Коваль