ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.01.2020Справа № 910/16153/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс
до Підприємства Культурний центр Українського товариства глухих
про стягнення 1714,50 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства Культурний центр Українського товариства глухих про стягнення 1714,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про спостерігання за пожежною сигналізацією та технічне обслуговування пожежної сигналізації на об`єкті №П-520/05/СО10 від 27.08.2010, в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1500 грн. Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 214,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.12.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 12.12.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 20.12.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 16.12.2019.
28.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення у яких останній повідомив суд, що згідно з платіжним дорученням №1717 від 18.11.2019 Підприємством Культурний центр Українського товариства глухих було сплачено існуючу перед позивачем заборгованість в розмірі 1500 грн за травень 2019 року.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.08.2010 між Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс (позивач, виконавець) та Підприємства Культурний центр Українського товариства глухих (відповідач, замовник) було укладено Договір №П-520/05/СО10 про спостерігання за пожежною сигналізацією та технічне обслуговування пожежної сигналізації на об`єкті, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по технічному обслуговуванню системи пожежної сигналізації (СПС) та спостеріганню за пожежною сигналізацією, яка підкоючена до системи передавання тривожних сповіщень (радіоблок) та технічному обслуговуванню радіо блока (послуги), на об`єкті замовника (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.3 Договору, замовник зобов`язується прийняти послуги, які зазначені в п.1.1 цього Договору, та оплатити їх в строки та розмірах, які обумовлені в цьому договорі.
Згідно з п.3.1 Договору, плата за перший місяць надання послуг перераховується авансом протягом 5 робочих днів моменту підписання цього договору замовником, в розмірі суми, приведеної в Додатку №1 цього договору.
Плата за послуги встановлюються в розмірі суми приведеної в Додатку №1 цього договору, та перераховується щомісячно на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (п.3.2 Договору).
Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), який останній зобов`язаний до 10 числа наступного місяця підписати і повернути один примірник підписаного акта виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник має право не підписувати акт та зобов`язаний у той же строк, у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.
У п.4.1 Договору сторони визначили, що цей договір вступає в силу з 01.09.2010 і укладається строком на один рік, тобто до 01.09.2011. У випадку якщо жодна з сторін письмово не повідомить іншу про бажання припинити дію даного договору за один календарний місяць до дати його припинення даний договір вважається продовженим на той самий строк на тих же умовах, без обмеження кількості разів продовження дії договору.
Згідно з п.5.3 Договору, у разі затримки платежів передбачених п.3.1 та п.3.2 цього Договору, замовник сплачує виконавцю пеню і розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Додатком №1 до Договору сторони погодили, що вартість послуг за місяць загалом становить 1500 грн разом з ПДВ.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач у травні 2019 року надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 1500 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту надання послуг №6669 від 31.05.2019. Вказаний акт підписано представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств. Жодних доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо наданих послуг матеріали справи не містять.
Проте відповідач, взяте на себе зобов`язання за вказаним договором, по оплаті наданих йому послуг не виконав, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду склала 1500 грн.
За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
В той же час, судом встановлено, що після звернення позивача до суду із даним позовом, 18.11.2019 відповідачем було сплачено на користь позивача суму основної заборгованості за договором в розмірі 1500 грн, що підтверджується поданою відповідачем копією платіжного доручення №1717 від 18.11.2019.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основної заборгованості за договором в розмірі 1500 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що у разі затримки платежів передбачених п.3.1 та п.3.2 цього Договору, замовник сплачує виконавцю пеню і розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
В той же час, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що при здійсненні вказаного розрахунку позивачем допущено помилки при здійсненні розрахунку, зокрема позивачем застосовано відсоток пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, утім суд зазначає, що сторонами в договорі було погоджено, що нарахована пеня не має перевищувати розміру подвійної облікової ставки НБУ.
Відтак, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у визначений позивачем період, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 197,34 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в сумі 1921 грн покладаються сторони пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема судовий збір за позовну вимогу про стягнення з відповідача пені частково залишається за позивачем.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Підприємства Культурний центр Українського товариства глухих (03049, м. Київ, вул. Курська, буд. 6; ідентифікаційний код 03368092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дозор Сервіс (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 4, кв. 11; ідентифікаційний код 33442495) 197 (сто дев`яносто сім) грн 34 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1901 (одна тисяча дев`ятсот одна) грн 77 коп.
Провадження у справі №910/16153/19 в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн закрити.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 20.01.2020.
Суддя Я.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2020 |
Оприлюднено | 22.01.2020 |
Номер документу | 87021992 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні